Вивчення і оцінка мiсцевостi в наступі та в обороні

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Вивчення та оцінка мiсцевостi у наступі. Порядок і правила вивчення та оцінки мiсцевостi у наступі залежить від бойового завдання, обстановки, що склалася, типу мiсцевостi, пори року та інших чинників. Мiсцевiсть вивчають та оцінюють стосовно своїх військ і військ противника, що дозволяє встановити її вплив на дiї противника, розташування його пiдроздiлiв, вогневих засобiв, захисних споруд та загороджень, і внаслiдок цього виявити слабкі місця в обороні своїх пiдроздiлiв.

Вивчення та оцінка мiсцевостi ведуться, як правило, за напрямками, ділянками і рубежами стосовно завдань бою. При цьому спочатку вивчається та оцінюється мiсцевiсть у власному розташуванні, потім – у розташуванні противника.

При наступі з ходу на противника, що обороняється, рекомендується така послiдовнiсть вивчення місцевості:

  • в районі зосередження (у вихідному районі);
  • на маршруті висування до рубежу атаки;
  • на рубежі розгортання;
  • на рубежі безпечного віддалення;
  • на рубежі зпiшування;
  • на рубежі переходу в атаку;
  • в розташуванні противника.

В районі зосередження вивчають та оцінюють характер рельєфу; райони, які вигiднi для розташування підрозділів; характер та стан доріг; шляхи підходу та виходу з району; прохідність мiсцевостi в середині району; умови маскування і захисту особового складу та бойової техніки; умови інженерного обладнання мiсцевостi та наявність будівельних матеріалів; умови водопостачання.

На маршруті висування до рубежу атаки вивчають та оцінюють характер доріг та дорожніх споруд, їхній стан; умови руху поза дорогами на випадок розгортання пiдроздiлiв при раптовій зустрічі з противником; важкопрохiднi ділянки, способи їх подолання або шляхи обходу; можлива швидкістю руху на окремих ділянках маршруту та в цілому по маршруту; умови орієнтування на маршруті та заходи з регулювання руху; природні маски; дальність огляду мiсцевостi безпосередньо з маршруту та з висот, які знаходяться поблизу маршруту руху (в радіусі дії дозору); райони, які за умовами мiсцевостi сприятливі для засад противника; ділянки мiсцевостi, які необхідно оглядати дозорним підрозділом.

На рубежі розгортання вивчають та оцінюють умови маскування та захисту в складках мiсцевостi; можливості поглядання рубежів з боку противника та умови спостереження на самих рубежах; можливість прихованого висування на рубежі; напрямки руху з одного рубежу на інший; умови прохідності мiсцевостi поза дорогами; природні перешкоди, укриття та підходи до них; райони, які вигiднi для розташування вогневих позицій артилерії та мiнометiв; умови орієнтування; накреслення переднього краю оборони противника та його особливості; приховані підходи до переднього краю.

На рубежі безпечного віддалення вивчають та оцінюють ємкість і порядок використання природних укрить для захисту особового складу та бойової техніки вiд уражаючих факторів зброї масового ураження.

На рубежі зпiшування вивчають та оцінюють природні маски та укриття вiд вогню противника; можливість проглядання рубежу з боку противника; умови орієнтування; напрямки виходу на рубіж атаки; місця постановки бойового завдання.

На рубежі переходу в атаку вивчають та оцінюють можливість прихованого виходу на рубіж; умови спостереження та ведення вогню з усiх видiв зброї; умови прохідності мiсцевостi, що дозволяють пiдроздiлам безупинно на максимальній швидкості досягнути переднього краю оборони противника у вказаний час.

В розташуванні противника вивчають та оцінюють накреслення переднього краю оборони противника; ступінь проглядання мiсцевостi на передньому краї та в найближчій глибині оборони з рубежу переходу в атаку; райони та ділянки мiсцевостi, які вигідні для розташування опорних пунктів, вогневих позицій артилерії, резервів противника; райони та мiсцевi предмети, вiд утримання яких залежить стiйкiсть оборони противника; можливі напрямки та рубежі розгортання резервів противника для контратак; танкодоступні напрямки; ділянки мiсцевостi, які придатні для встановлення інженерних загороджень; місця проходів у загородженнях та переходів через природні перешкоди; характер та стан доріг; умови прохідності поза дорогами; напрямок зосередження основних зусиль пiдроздiлу в залежності вiд характеру мiсцевостi; розміщення елементів бойового порядку; напрямок переміщення резерву, командного пункту, пiдроздiлiв тилу.

Під час наступу із становища безпосереднього зіткнення з противником вивчають та оцінюють характер рельєфу; природні маски та укриття, які забезпечують потайне розміщення та щонайменшу уразливість вiд вогню противника; захисні властивості мiсцевостi; приховані шляхи для підходу та зайняття вихідного району; райони та рубежі, які вигiднi для розташування елементів бойового порядку; вигідний рубіж для переходу в атаку; умови спостереження та ведення вогню; шляхи підвозу та евакуації.

Вивчення та оцінка мiсцевостi в обороні залежать вiд поставленого завдання, бойової обстановки, що склалася, типу мiсцевостi, пори року та інших чинників.

При органiзацiї оборони для вивчення мiсцевостi використовуються карти більш великих масштабів, ніж при плануванні наступального бою (як правило, це карти масштабу 1:50 000, а на важливі ділянки та рубежі – карти масштабу 1:25 000). При цьому необхідно пам’ятати, що спочатку вивчають та оцінюють мiсцевiсть у розташуванні противника, лише потім – у власному розташуванні.

На пiдступах до оборони вивчають та оцінюють ступінь можливості проглядання мiсцевостi з боку противника, можливість прихованого підходу до переднього краю оборони своїх пiдроздiлiв; наявність і характер доріг, прохiднiсть мiсцевостi поза дорогами; танкодоступні напрямки; можливі райони зосередження, шляхи висування та розгортання в передбойовi та бойові порядки, а також рубежі та можливі напрямки атак противника і маневру його підрозділів вздовж фронту; місця, зручні для розташування артилерії противника та його протитанкових засобів, командних і спостережних пунктів, радiолокацiйних станцій; райони та рубежі, по яким доцільно нанести вогневі удари для утримання висування противника та завдання йому максимальних втрат.

В опорному пункті вивчають та оцінюють накреслення переднього краю оборони; перешкоди перед переднім краєм та їх використання для посилення оборони; ділянки та напрямки, найбільш доступні для наступу противника; можливість проглядання з боку противника; прохідність мiсцевостi поза дорогами та танкодоступні для противника напрямки; райони та об’єкти мiсцевостi, на утриманні яких необхідно зосередити основні зусилля; райони, які вигiднi для будування опорних пунктів, розташування вогневих позицій артилерії, резервів, командно-спостережних пунктів та пiдроздiлiв тилу; рубежі розгортання резерву та напрямки контратак; природні перешкоди, які необхідно прикрити вогнем; ділянки зосередженого та загороджувального вогню; захисні властивості місцевості, умови інженерного обладнання мiсцевостi та шляхи підвозу і евакуації.

Таким чином, висновки, зроблені в результаті детального вивчення та оцінки мiсцевостi командиром підрозділу складають одну із основ його задуму та прийняття рішення на бій.

Вивчення та оцінка мiсцевостi при дії підрозділу у відриві від основних сил. При виконанні бойового завдання підрозділ може діяти самостійно і бути призначений у рейдовий загін для знищення або захвату в глибині оборони противника важливих об’єктів місцевості (аеродромів, залізничних вузлів, мостів, переправ, командних пунктів, артилерійських і ракетних позицій тощо).

Командир підрозділу в цьому випадку ретельно вивчає маршрут руху, можливості використання відкритих флангів, проміжків та слабких місць в обороні противника, шляхи обходу його опорних пунктів і, особливо ретельно, деталі місцевості, які прилягають до важливого об’єкта противника, що дозволить організувати прихований підхід до об’єкта і раптову атаку з різних напрямків. Одночасно вивчається маршрут подальших дій підрозділу – виходу його до іншого об’єкта, або в район приєднання до основних сил.

Для оцінки маршруту командир підрозділу детально вивчає: напрямки і маршрути руху військ; вихідний район і можливі райони місцезнаходження підрозділів противника; ділянки, які за умовами місцевості сприятливі для засад або мінування противником; можливі ділянки затоплення та завалів; можливість проведення обхідних маневрів з метою відсікання противника; найбільш важливі ділянки і райони, дороги, перевали і висоти, від утримання або захвату яких залежить успіх дій свого підрозділу; можливість використання бойової та спеціальної техніки (в тому числі бойової техніки інших родів військ) для загального забезпечення бойового завдання.

Оцінюючи місцевість, необхідно також визначити середню швидкість на маршруті руху і необхідний час для виходу до об’єкта; потайні підходи до нього і найбільш вигідні місця для вогневих позицій; місця блокування доріг з метою не допустити підходу резервів противника; райони можливого дозабезпечення боєприпасами, а також райони для привалів з надійними маскувальними і захисними властивостями та забезпечення самооборони.

Якщо маршрут прокладено гірською або лісисто-болотистою місцевістю, особливу увагу командиру підрозділу необхідно звернути на вивчення характерних умов цієї місцевості для того, щоб виключити можливі раптові удари противника у дефіле – вузьких проходах гірської місцевості (ущелинах, тіснинах), тунелях, галереях, або обмеженій ріками, болотами, тобто там, де можливість маневру бойової та спеціальної техніки значно ускладнена. У таких випадках підрозділу доцільно виконувати бойове завдання без використання бойової техніки, що певним чином знижує темпи пересування та вогневу підтримку у разі непередбаченого зіткнення з противником, проте сприяє здійсненню потайного і несподіваного підходу підрозділу до об’єкта противника. Тому в цьому випадку доцільно використовувати вогневу підтримку бойової та спеціальної техніки інших родів військ, що, як правило, краще забезпечує виконання бойового завдання.

Умови спостереження на такій місцевості обмежені, тому для вивчення маршруту за картою необхідно завчасно обрати місця для спостережних пунктів, визначити поля невидимості, призначити орієнтири і оформити графічно схеми орієнтирів, умов спостереження і маскування.