Вивчення та оцінка місцевості за картою

підручник Військова топографіяСкачать «Військова топографія» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Загальні правила вивчення та оцінки місцевості за картою

Вивчення та оцінка місцевості під час прийняття рішення являють собою з’ясування характеру її елементів і їх впливу на розташування та дії своїх підрозділів і підрозділів противника. Механізовані, артилерійські, танкові, аеромобільні, інженерні й інші підрозділи по різному залежать від місцевості, особливо від таких її властивостей як прохідність, можливості маскування, спостереження, ведення вогню й інших. Тому командири різних підрозділів одні й ті ж елементи місцевості вивчають і оцінюють із різних точок зору, враховуючи бойові можливості та способи застосування в конкретних умовах озброєння та військової техніки своїх підрозділів.

Вивчення та оцінка місцевості є невід’ємною і важливою складовою загальної оцінки бойової обстановки, під час якої командир підрозділу повинен вивчити загальний характер місцевості та її вплив на дії свого підрозділу і противника, вибрати найбільш вигідні позиції для розміщення своїх вогневих засобів, визначити танконебезпечні напрямки, встановити можливі напрямки застосування противником літаків і вертольотів на малих висотах тощо. Командир вирішує, якою мірою місцевість впливає на виконання поставленого завдання і визначає заходи, які необхідно здійснити для того, щоб найкращим чином використати її тактичні властивості.

Ґрунтуючись на висновках з оцінки місцевості, командир підрозділу повинен встановити: найбільш доступні напрямки бойових дій свого підрозділу; ділянки місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони; рубежі бойових завдань танковим і механізованим підрозділам; місцерозташування командних і спостережних пунктів, які найкращим чином забезпечать спостереження за місцевістю та діями своїх військ і військ противника; найбільш стійкі від руйнування місцеві предмети (об’єкти), які можна використати у якості орієнтирів під час бою.

Наприклад, для оцінки місцевості в обороні необхідно встановити:

  • вплив місцевості на вибір переднього краю оборони і позицій в її глибині;
  • наявність і характер природних перешкод перед переднім краєм оборони та їх вплив на вибір противником напрямку головного удару і ділянок, вірогідних для наступу противника, особливо його танків;
  • ділянки місцевості, які підвищують надійність оборони, а також напрямки, які обмежать застосування деяких видів бойової техніки противником;
  • густоту і напрямок доріг у смузі дій противника, а також наявність дорожніх споруд, які можуть бути використані ним під час наступу; можливість руху його підрозділів поза дорогами у разі зруйнування споруд;
  • об’єкти місцевості, від утримання яких залежить стійкість оборони підрозділу.

Під час підготовки до наступу визначаються:

  • захисні властивості місцевості та їх вплив на організацію захисту військ від зброї масового ураження під час наступу;
  • маскувальні властивості місцевості та їх вплив на приховане зосередження, розгортання і маневр підрозділу під час бою;
  • наявність і стан дорожньої мережі та наявність дорожніх споруд, можливості пересування (маневру) поза дорогами у разі їх зруйнування;
  • наявність значних природних перешкод у напрямку наступу та їх вплив на хід бою;
  • вигідні ділянки та важливі об’єкти місцевості, від захоплення яких залежить стійкість оборони противника.

Крім того, при вивченні місцевості необхідно враховувати фізико-географічні та кліматичні умови району бойових дій, оскільки рельєф, ґрунтово-рослинний покрив, гідрографія, як природні чинники, в різних фізико-географічних районах по різному впливатимуть на бойові дії військ.

Загалом, процес вивчення місцевості за картою розвивається у певній послідовності і складається з читання карти, вивчення та оцінки місцевості і висновків для прийняття рішення.

Загальне вивчення місцевості починається з читання карти, яка надає уявлення реальної місцевості за її графічним зображенням, а вивчення кількісних та якісних характеристик важливих об’єктів місцевості надає детальне уявлення про її тактичні властивості. В результаті вивчення та оцінки місцевості визначають можливий вплив кожного окремого елемента та у їх сукупності на вирішення конкретного бойового завдання.

У своїх висновках для прийняття рішення командир підрозділу визначає вигідні варіанти використання сприятливих властивостей місцевості та заходів для обмеження її негативного впливу. При цьому треба брати до уваги обставини, що склалися, підготовку особового складу, тактико-технічні характеристики бойової техніки та інші чинники.

Основний принцип вивчення місцевості – від загального до детального. Щоб отримати загальне уявлення про місцевість, необхідно оцінити її топографічні елементи та визначити тип місцевості за рельєфом, різновид місцевості, ступінь пересіченості й огляду, наявність населених пунктів, густоту, клас і напрямок дорожньої мережі.

Після цього детально вивчають окремі елементи місцевості з точки зору їх тактичних властивостей, користуючись такими правилами.

  • Місцевість вивчають стосовно конкретно поставленого бойового завдання.
  • В обороні місцевість вивчають спочатку в розташуванні противника, а після цього – в своєму районі; у наступі – навпаки.
  • Місцевість вивчають і оцінюють не тільки ,,за себе”, але й ,,за противника”.
  • Місцевість вивчають безперервно, з урахуванням погоди, часу доби і пори року.

При вивченні тактичних властивостей місцевості у першу чергу вивчають ті, які з точки зору командира є найважливішими в даних конкретних умовах, і можуть суттєво вплинути на характер подальших дій підрозділу. При цьому визначають кількісні та якісні характеристики елементів місцевості за маршрутом руху або в районі дії підрозділу, оцінюють тактичні властивості кожного елемента окремо та у їх сукупності, тобто прохідність місцевості, її захисні та маскувальні властивості, умови спостереження, орієнтування, ведення вогню тощо.

Вивчення якісних і кількісних характеристик важливих топографічних елементів місцевості виконується за картою з великою докладністю. При цьому необхідно пам’ятати, що на місцевості після складання карти могли статися зміни, які не відображені на ній, тобто зміст карти певним чином не відповідатиме її дійсному стану на даний час. Тому вивчення місцевості рекомендується починати з ознайомлення з картою, зокрема, з її легендою, яка вказується у розриві зовнішньої північної рамки карти праворуч виразом, наприклад, ,,Стан місцевості на 2008р. Видання 2011р.” Це означає, що карта була надрукована у 2011 році і відповідає стану місцевості на 2008 рік.

Необхідно також зазначити, що сучасна топографічна карта надає найповнішу інформацію про місцевість, разом з тим, сучасні вимоги військ до отримання відомостей про місцевість настільки багатогранні, що задовольнити їх лише топографічними картами дуже важко, оскільки можливості карти можуть бути обмеженими. Наприклад, умовними знаками неможливо показати на картах дані про режим річок та інших водоймищ у різні пори року, період їх замерзання і товщину льоду, кліматичні умови і пов’язані з цим умови прохідності місцевості за різної пори року. Тому для найкращого вивчення місцевості командирам усіх рівнів необхідно до топографічних карт додатково залучати аерофотознімки місцевості, дані різних видів розвідки, описи та довідки про місцевість.

Воєнно-топографічні описи, наприклад, надають відомості про загальну характеристику місцевості та місцевих умов, довідкові відомості про окремі об’єкти місцевості та їх можливий вплив на бойові дії військ за різних погодних умов та пори року. Тому, як правило, до текстів таких описів додаються фотографії, схеми та рисунки важливих об’єктів місцевості.

Довідка про місцевість надається на зворотному боці карти масштабу 1:200 000 і на деяких інших спеціальних картах. З довідки про місцевість можна отримати додаткові відомості про топографічні елементи місцевості та інші дані, які відсутні на топографічних картах.

Наприклад, про населені пункти можна отримати відомості про характер планування і густоту забудови кварталів, характеристику матеріалу будівель, наявність підвальних приміщень й інших сховищ, ширину головних проїздів та інших вулиць, матеріал їх покриття, а також наявність промислових і комунальних підприємств.

Дорожній мережі, окрім загальної характеристики, у довідці надається додаткова інформація про найбільшу величину підйомів і спусків, найменші радіуси поворотів, а також додаткові характеристики дорожніх споруд.

Щодо рельєфу і ґрунтів довідка надає відомості про основні форми рельєфу, які переважають, а також дається загальна характеристика ґрунтів та умови прохідності поза дорогами. Крім того, окремо до довідки надається схема ґрунтів даної місцевості.

Гідрографія у довідці про місцевість представлена узагальненими та систематизованими відомостями про водні рубежі: режим річок та інших водоймищ протягом року, період льодоставу, середню товщину льоду на ріках та характер льодоходу, висоту підйому води під час повеней і паводків, можливість наведення переправ тощо.

Надаються додаткові відомості про види рослинності, які переважають, висоту і товщину дерев та характеристику чагарників. Крім того, у довідці про місцевість дається характеристика середньостатистичних кліматичних умов місцевості: середня температура кожної пори року, середня кількість ясних днів та з туманами, кількість опадів тощо.

Зрозуміло, що такі вичерпні та надзвичайно важливі подробиці показати на карті неможливо, проте їх необхідно враховувати під час підготовки до бою за різної пори року, погодних умов та інших чинників.