Херсонская область

Херсонская область. Топографическая картаСкачать «Херсонская область»

Скачать «Карты городов и областей Украины»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Херсонська область утворена 30 березня 1944 р., розташована в південній частині України - на Причорноморській низовині, в степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра.

На півдні Херсонщину омивають Чорне і Азовське моря, а також Сиваш (Гниле море). Берегова лінія дуже порізана. Вздовж морського узбережжя тягнуться піщані острови, коси, мілководні затоки, Дніпровський лиман. Річка Дніпро поділяє область на дві частини – правобережну і лівобережну, яку ще називають Таврією.

Херсонщина межує: на сході - з Запорізькою, на північному заході - з Миколаївською, на півночі - з Дніпропетровською областями, на півдні по Сивашу і Перекопському перешийку - з Автономною Республікою Крим.

По території області проходить державний кордон протяжністю 458 км, втому числі: 350 км по Чорному і 108 км по Азовському морям. 

Площа області - 28,5 тис. кв. км (4,7% від території України), протяжність із півночі на південь – 180 км, із заходу на схід – 258 км.

Обласний центр – місто Херсон (294 941 жителів).

Відстань від Херсона до Києва: залізницею - 664 км; шосейними шляхами - 605 км.

Населення (01.01.2016) – 1 062 356 осіб, у т. ч. міське - 650 474 осіб, сільське - 411 882 осіб. Щільність населення – 37,3 чоловік на 1 кв. км.

Найбільші та значні міста: Херсон, Нова Каховка (46,9 тис. жит.), Каховка (36,9), Олешки (25,0 тис., колишнє м. Цюрупинськ) , Генічеськ (20,0), Скадовськ (18,6).

На території області проживає понад 115 національностей та народностей, у тому числі: українці - 82,0 %, росіяни - 14,1 %, білоруси - 0,7 %, татари - 0,5 %, вірмени - 0,4 %молдовани - 0,4 %, турки - 0,3 %, кримські татари - 0,2 %, інші національності - 1,4 %

Херсонская областьАдміністративно-територіальний поділ: 18 районів, 9 міст, з них 4 (Херсон, Каховка, Нова Каховка, Гола Пристань) обласного значення, 31 селище міського типу , 658 сільських населених пунктів.

Рельєф області рівнинний, трохи похилий з північного сходу на південний захід за течією Дніпра до моря. Найвища поверхня над рівнем моря знаходиться на півночі і північному сході правобережжя, де окремі точки досягають 100 і більше метрів.

Для Побережної частини області характерні балки, для лівобережної - неглибокі замкнуті зниження (поди), частково заповнені водою і вкриті болотною рослинністю. Найбільш великі поди - Агайманській, Зелений та ін. Від Каховки до Кінбурнської коси вздовж Дніпра, у вигляді семи великих (Каховського, Козаче-Лагерского, Алешківського, Збур'ївського, Іванівського, Кінбурнського і Чалбаського) масивів тягнуться нижнєдніпровські піски, що займають більше 200 тис. гектарів.

Уздовж морського узбережжя тягнуться низькі піщані острови, півострови і коси, найбільші з яких - острів Джарилгач, півострів Ягорлицький Кут, коси Тендрівська, Арабатська Стрілка, Кінбурнська. Між косами та островами в сушу глибоко врізаються Дніпровський лиман, Тендрівська, Каргінська, Каланчацька, Перекопська та інші затоки.

Найбільш розчленоване узбережжя Сиваша. Тут багато заток і півостровів. Найбільший з півостровів - Чонгар - ділить Сиваш на дві частини: східну і західну.

Херсонщина - унікальний природний комплекс, найбільш екологічно чистий регіон України. Кількість сонячних днів у році перевищує 275. Масштабний вихід області в Азово-Чорноморський басейн і Дніпровську водну магістраль створює прийнятний рівень вологості.

Клімат: помірно континентальний, посушливий. Улітку сюди надходять повітряні маси з Північної Африки, Малої Азії і Балканського півострова, взимку – маси арктичного повітря, що сприяють ранній осені і пізній весні. Літо спекотне і сухе, іноді бувають чорні бурі. Зима здебільшого тепла, малосніжна; осінь і весна сухі й сонячні. Середня температура липня +22,5°C, січня –4°C. Середня річна температура +10°С, максимальна +40°С, мінімальна -31,5 °С. Тривалість безморозного періоду - в середньому 179 днів на рік. Купальний сезон у морях – із червня до жовтня. Кількість опадів становить 350-500 мм.Вегетаційний період триває 200 днів. Природні умови сприяють вирощуванню зернових і баштанних культур, винограду.

Херсонщина - це єдина область України, що омивається декількома морями - Чорним і Азовським, рукотворним Каховським і солоним озером Сиваш. В області 19 великих і малих річок, і найбільш розгалужена зрошувальна система в Європі площею понад 400 га.

ГідрографіяГоловні річки – Дніпро (довжина 178 км в межах області) і його права притока Інгулець (180 км). На території області знаходиться велика частина Каховського водосховища, з якого вода надходить у Північно-Кримський канал і Каховську зрошувальну систему.

Річок і озер в області мало. Річки належать до басейну Чорного моря. Головною водною магістраллю є Дніпро. У межах Херсонщини річка розділяється на рукави, найбільший з яких - р. Конка. На правобережжі в Дніпро впадає ряд приток, найзначніший з яких - Інгулець (Малий Інгул), утворює при впадінні в Дніпро Інгулецький лиман.

У Херсона від Дніпра відділяється р. Кошова, а в 15 км нижче Дніпро поділяється на рукави: Вільховий Дніпро і Старий Дніпро, між якими розташований Великий Потьомкінський острів. Далі Дніпро тече в свому руслі, а при впадінні в Дніпровський лиман розділяється на три рукави (гирла): Збур'ївський, Касперівський (Рвач) і Білогрудівський (Бакай).

В лівобережній частині області протікає пересихаюча влітку р. Каланчак, яка впадає в Чорне море. У річкових заплавах розташовані озера. На узбережжях Чорного й Азовського морів зустрічаються солоні озера. У межах області - частина Каховського водосховища.

Грунт - переважно чорнозем і темнокаштановий. На півночі області здебільш мають місце південні чорноземи з лесовим підгрунтям. На півдні вони переходять в темно-каштанові і каштанові грунти, які залягають іноді упереміж з солонцями. Для узбереж Чорного та Азовського морів характерні солонці та солончаки.

Степи області майже повністю розорані. Загальна площа орної землі дорівнює 1709,5 тис. га. Цілинні типчаково-ковилові і полинові ділянки збереглися лише по схилах балок, на островах, у заповідниках і на заповідних ділянках (Чорноморський заповідник, Асканія-Нова). Степову рослинність представляють кореневищні злаки (багаття, пирій), бобові (конюшина, люцерна) та різнотрав'я (гвоздика, молочай). У Присивашші, на косах і півостровах Причорномор'я переважає солончакова і солонцева рослинність (лобода, ситник), в пониззі Дніпра та Інгульця є значні зарості очерету.

Лісова рослинність і чагарники зустрічаються рідко (близько 7 % площі області). Існують лише невеликі гаї. В ярах і на схилах долин ростуть дуб, береза, осика. У Нижньодніпровських плавнях, що займають площу близько 40 тис. га, ростуть верба, тополя, осокір. Основними деревними породами Нижньодніпровських пісків є сосна, біла акація. Великі роботи проводяться по лісонасадженню та освоєнню пісків, завдяки чому багато тисяч гектарів піщаних земель перетворюються на придатні для сільськогосподарського використання .

Промислове значення на Херсонщині мають хутрові звірі: заєць-русак, степовий тхір, лисиця. В степах водяться також хом'як крапчастий, сірий ховрах. Дніпровські плавні населяють ондатра, єнотовидна собака. З птахів зустрічаються чаплі, дикі гуси, перепели, дрохви, куріпки та ін. У приморській смузі багато чайок, диких качок, куликів.

У Дніпрі і Дніпровському лимані водиться понад 60 видів риб, у т. ч. лящ, короп, окунь, судак, сом, карась, тарань, бичок.

Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості.

Природно-рекреаційний потенціал: заповідники – степовий Асканія-Нова, Чорноморський, а також Азово-Сиваське заповідно-мисливське господарство, Гопри (Гола Пристань) – грязьовий курорт степової кліматичної зони, на лівому березі р. Конка. Скадовськ – зона відпочинку на узбережжі Чорного моря. Численні оздоровчо-спортивні заклади.

Транспортна мережа: види транспорту на Херсонщині – залізничний, морський, річковий. Головні порти на морі – Херсон і Скадовськ. Суттєве значення має вантажно-пасажирське судноплавство на Дніпрі. Розвинений автомобільний транспорт. Центр області пов’язаний повітряними авіалініями з багатьма великими містами України.

У транспортний комплекс регіону входить 900 км залізничних колій, 3 морських і 2 річкових порти, два аеропорти, два міжнародних транспортних коридори і 4 дороги державного значення. Загальна протяжність всіх автодоріг по області становить понад 5000 км.

Корисні копалини: Херсонщина багата мінеральними та будівельними копалинами - на території області залягають цементні та цегляно-черепичні глини (поширені в Білозерському, Генічеському, Каланчацькому районах), мергель (поблизу Берислава, Каховки, смт Калінінське Великоолександрівського району), вапняк (у Великоолександрівському, Високопільському та Бериславському районах), будівельний пісок (у Білозерському районі), сіль (в Голопристанському та Генічеському районах), торф (в Голопристанському районі). Приморські території області входять до Південноукраїнської нафтогазоносної області - на Арабатській стрілці розробляється родовище газу.

Економічний потенціал. Херсонська область - індустріально-аграрний край з високорозвинутим сільським господарством і багатогалузевою промисловістю. Регіон забезпечує 35% загальнодержавного виробництва електромашин, 24% - бавовняних тканин, по 5,8% - зерна та насіння соняшника. Промисловий комплекс області складається з понад 220 підприємств, що представляють різні галузі: харчову і переробну, машино-і суднобудівну, електроенергетичну та металургійну, легку, добувну, хімічну та нафтохімічну

Сільське господарство: площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) - 1968,5 тис. га, з них ріллі - 1775,1 тис. га.

Сільське господарство області спеціалізується, в першу чергу, на вирощуванні якісного продовольчого зерна озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшнику, а також овочево-баштанних культур: кавуни, помідори. В силу сприятливих кліматичних умов тут розвинені садівництво, виноградарство,і тваринництво:cкoтapcтвo м'ясо-молочного напрямку, cвинapcтвo, вiвчapcтвo.

Херсонщина має близько 2 млн. га сільськогосподарських угідь і найбільшу кількість орних земель на Україні. Область займає 1 місце по вирощуванню овочів в Україні, тут збирається більше 13% всіх овочів і баштанних культур країни. У 2011 році був зібраний рекордний урожай зернових - 2,5 млн. тонн. На Херсонщині збирається рекордний урожай помідорів - 110 тонн з одного гектара (це в 6 разів перевищує врожайність томатів по Україні і в 1,5 рази врожайність томатів у Каліфорнії, кліматичні умови в якій вважаються ідеальними для їх вирощування).

Історико-культурний потенціал: найцікавіші об’єкти туризму – Греко-Софіївська церква 1780 р.; Арсенал 1784 р.; пам’ятник англійському лікарю Д.Говарду 1820 р.; Святодухівський собор 1836 р.; Катерининський собор 1786 р.; Очаківська брама ХVІІІ ст.; Григоріївський монастир 1781-1803 рр.; давні кургани, могила останнього кошового отамана Костя Гордієнка 1733 р.; рештки останньої з козацьких січей; залишки фортеці “Тягин” ХV-ХVІІІ ст.; музей природи Чорноморського біосферного заповідника; Корсунський монастир кін. ХVІІІ ст.; “Легендарна тачанка” 1967 р.

69 територій та об'єктів природно-заповідного та культурно-історичного фонду, 2 біосферні заповідники, 5 заказників, дендрологічний парк Асканія-Нова (всі державного значення); 32 пам'ятки природи; 12 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, 10 заповідних урочищ.