Дніпровське водосховище – м.Дніпро/Дніпропетровський міст – Сухачівка/

Дніпровське водосховище - м.Дніпро/Дніпропетровський міст - Сухачівка/№ 3530 Навігаційна річкова карта Дніпровського водосховища та річки Самаравід міста Новомосковськ до гирла

Скачать карту «Дніпровське водосховище - м.Дніпро/Дніпропетровський міст - Сухачівка/ (389-409 км)», 1:10 000 

Скачать карту  «Днепровское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від гирла річки Самара до Середньодніпровської ГЕСДілянка протяжністю 48 км, між гирлом річки Самара і Дніпродзержинським шлюзом (385-433 км), є складною для судноплавства. На ділянці розташовано 5 мостів. Інформацію про габарити шляху, стан судноплавної обстановки і місця ведення днопоглиблювальних робіт можна одержати по радіостанції УКХ у диспетчера шляху цілодобово.

Усім суднам, під час плавання цією ділянкою для безпечного розходження із зустрічними суднами слід нести постійну радіовахту на УКХ-радіостанції.

Плавання для суден на ділянці від буя № 53 до Середньодніпровського шлюзу є особливо небезпечним через наявність там перекатів, кам'янистого ґрунту і значне коливання рівня води.

Ділянки суднового ходу з лімітованими глибинами:

  • Середньодніпровський шлюз - буй № 107 з відміткою 47,90 м;
  • буй № 87 - буй № 53 з відміткою 47,70 м.

Швидкість руху суден на цій ділянці повинна бути такою, при якій з урахуванням осадки (просідання) судна, забезпечується необхідний запас води під днищем, як цього вимагають Правила плавання внутрішніми водними шляхами України.

Капітан має право взяти на борт лоцмана для проведення судна цією ділянкою, якщо вважатиме це за необхідне.

Для визначення фактичної глибини необхідно:

  • при проходженні ділянки Середньодніпровський шлюз - буй № 87 одержати інформацію про рівень води на нижньому б'єфі Середньодніпровської ГЕС у диспетчера Середньодніпровського шлюзу;
  • при проходженні ділянки буй № 87 - буй № 53 одержати інформацію про рівень води за Дніпровським водомірним постом у диспетчера Дніпровської технічної дільниці водних шляхів, а при проходженні ділянки буй № 87 - буй № 73 - ще додатково у чергового Сухачівського водомірного поста.

Про рівні води можна, у разі необхідності, дізнатися за показниками рейок, які встановлено у таких місцях:

  • у районі перекату Новокайдацький на опорі високовольтного переходу біля лівого берега на 396 км суднового ходу;
  • у районі перекату Сухачівський на 408,4 км суднового ходу (правий берег);
  • біля опори високовольтного перекиду в районі перекату Дніпродзержинський 2-й на 428,4 км суднового ходу (лівий берег). При спрацюванні Дніпровського водосховища нижче відмітки 51,20 м біля греблі Дніпровської ГЕС для проходження по ділянці Середньодніпровськкий шлюз - буй № 53 суден з осадкою, яка не забезпечує необхідного запасу води під днищем судна, здійснюються спеціальні попуски води через Середньодніпровську ГЕС:

- для пасажирських суден проекту 301, 302 - за розкладом;

- для вантажних суден - за заявкою, поданою до Дніпровської технічної дільниці водних шляхів не пізніше ніж за дві доби. Заборонено:

  1. Розходження та обгін суден і їх складів на ділянках:
  • від буя № 53 до Новокайдацького моста;
  • від буя N9 73 до буя N9 87;
  • від перекату Дніпродзержинські Ворота (буй № 107) до Дніпродзержинського автодорожнього моста;
  • від буя № 118 до буя N9 126.
  1. Обгін на нижньому підхідному каналі для усіх водотоннажних суден (крім маломірних).
  2. Буксирування у кільватер або штовхання більш ніж одного завантаженого судна вниз за течією у темну пору доби та у світлу пору доби при позначці рівня води 52,5 м і більше на ділянці від буя № 107 до Середньодніпровського шлюзу.

Місто Дніпро (до 1926 року Катеринослав, до травня 2016 р. - Дніпропетровськ) знаходиться за 392 км від гирла Дніпра. Його було засновано у 1776 р. на Дніпрі, який з давніх-давен займав ключове положення на шляху "з варяг у греки". Зараз місто Дніпро – обласний центр і одне з найбільших промислових, наукових і культурно-освітніх міст України з населенням 998 103 особи (на 01.01.2019 р.). Тут працює близько 150 підприємств різних галузей: металургії, металообробки, машинобудування, енергетики, приладобудування, будівельної індустрії, хімічної, легкої і харчової промисловостей, а також флагман ракетобудування завод "Південмаш".

Функціонують у місті чисельні вищі, середньо-технічні та професійно-технічні навчальні заклади, які готують висококваліфікованих фахівців.

Примітні пункти. На правому березі річки примітними пунктами між Мерефо-Херсонським і Дніпром міським (Центральним) мостами є два високі будинки з конусоподібними дахами житлового комплексу "Вежі" та будинок управління "Приватбанку", розташований між Дніпровським міським (Центральним) і Дніпровським двоярусним (Амурським) мостами.

У місті розташовано великий річковий порт – ДП "Дніпровський річковий порт", з 2004 р. АСК "Укррічфлот”.

Дніпровський річковий порт – дочірнє підприємство АСК "Укррічфлот" розташовано за 392 км від гирла р. Дніпро на обох його берегах. Пристань тут з'явилася одночасно із заснуванням міста у 1776 р. Сьогодні порт є одним з найбільших в Україні.

Будинки “Вежі" та о. Монастирський  (до  листопада 2015 р. — Комсомольський острів) -  у Порт приимає судна і склади суден протягом оголошеного терміну навігації. Тривалість навігації - з березня по грудень.

Робочим часом у порту вважається час від 8.00 до 16.00 години, крім неділі і святкових днів. Порт здійснює вантажно- розвантажувальні операції цілодобово впродовж всього навігаційного періоду.

Черговий диспетчер: тел..721-55-00.

Радіозв'язок. У порту працює УКХ-радіостанція. Диспетчер порту - 22. Канали виклику і робочий - 22.

Портові правила і навігаційна інформація

Про підхід до порту капітан судна зобов'язаний доповісти диспетчерові порту по УКХ-радіостанції та виконувати всі його розпорядження. Контроль за безпекою плавання у порту здійснює Середньодніпровське регіональне представництво інспекції судноплавного портового нагляду у м. Дніпро.

Вхід до порту дозволяється протягом навігації при нормальному підпірному рівні (НПР) Дніпровського водосховища 51,4 м суднам довжиною до 180 м і осадкою до 3,7 м у прісній воді, які мають суднові документи і перебувають у морехідному стані при НПР. Підхід до причалів порту, відхід від причалів, перешвартування суден з осадкою понад 3,2 м виконуються тільки за допомогою допоміжного теплохода порту з метою уникнення підмивання і руйнування причальних стінок і зміни глибин на причальному фронті. Робота головними двигунами біля причалів допускаться тільки в аварійній ситуації. Порядок і умови необхідного у період льодової кампанії проведення суден до порту (з порту) визначаються відповідним наказом начальника порту.

Судновласники або їхні агенти повинні завчасно погодити з керівництвом залізниці дату і час піднімання ферм залізничного моста і оплатити витрати, якщо габарити суден, які прямують до причалів Амур-Гавані, Нового причалу, Нових Кайдаків, перевищують по висоті 8 метрів.

Глибини біля причалів порту залежно від періоду навігації, підпірного рівня Дніпровського водосховище і місця розміщення причалів коливаються у межах від 3,5 м до 4,5 м.

Лоцманське забезпечення. Внутрішньопортове лоцманське проведення є не обов’язковим для суден, капітани яких мають робочі річкові дипломи і пройшли щорічну перевірку знань у Державній інспекції судноплавного нагляду. Для інших суден лоцманське проведення є обов’язковим.

Заявка на лоцмана подається капітаном судна до Державної інспекції судноплавного нагляду за 48 годин до початку маневрів на 5-му каналі УКХ-радіостанції "Кама” чи по телефону +380(562) 721-55-00, або 31-15-91 у робочі дні з 8.30 до 17.30.

Буксирне забезпечення. Заявку на буксирне забезпечення капітан судна подає диспетчерові порту по УКХ-радіостанції або по телефону +380(562)721-55-00 чи 31-15-91 не пізніше ніж за 2 години до початку маневрів. Оплата буксира здійснюється згідно з тарифами, розробленими портом.

Розміщення суден на акваторії Дніпровського річкового порту. Порт має чотири рейди.

  • Верхній рейд для формування транзитних суховантажних складів і стоянки суден розташовано уздовж правого берега за 600 м вище Дніпровського двоярусного (Амурського) моста; глибини при НПР 51,4 м Дніпровського водосховища становлять 5,8-8,4 м. Огороджено рейдовими несвітними знаками.
  • Нижній рейд розташовано біля острова Зелений (лівий берег); довжина рейду 500 м, глибини при НПР 51,4 м Дніпровського водосховища становлять 5,1 -7,5 м. Огороджено рейдовими несвітними знаками. Дозволено стоянку суден у два корпуси (пижа).
  • Рейд для формування суховантажних складів і стоянки суден знаходиться уздовж лівого берега між нижнім краєм о.Шевський і гирлом річки Самара. Довжина рейду 500 м.
  • Рейд для стоянки нафтоналивних суден розташовано уздовж правої межі суднового ходу нижче буя № 30.

Судна і склади суден в очікуванні підняття ферми для проходження Дніпровського двоярусного (Амурського) моста, відстоюються і баластуються на верхньому рейді біля буя № 48 і на нижньому рейді на траверзі о. Зелений.

Ставити судна біля причалу міського вантажного району дозволено не більше ніж у два корпуси (пижа).

Ставити судна у районі нижнього краю півострова ім. Кірова заборонено. Судна розряду Л, що стоять на верхньому і нижньому рейдах, при силі вітру понад 6 балів мають бути заведені у затон ім. Кірова.

У разі штормової погоди диспетчер порту зобов'язаний виділити теплохід для забезпечення безпеки і стоянки цих суден.

Спеціалізація і портові потужності. До складу території порту входять два вантажні райони: Міський об’єднаний і Амур-Гавань.

Міський об'єднаний вантажний район розміщується на правому березі, а вище за течією знаходиться підпорядкована йому ділянка Нові Кайдаки. Район здійснює обробку тарно-штучних вантажів, металу, труб, піску, щебеню, шлаків, займається відвантаженням зернових із суден у залізничні вагони. Тут є 7 вантажних причалів, загальна довжина яких 610 м, глибини біля причалів становлять від 4 до 4,5 м. Також у розпорядженні району є відкриті склади загальною площею 13520 кв. м та один критий склад - 2592 кв. м. Для роботи з великовантажними контейнерами обладнано склади площею 6000 кв. м.

На лівому березі, у затоні ім. Кірова розташовано вантажний район Амур-Гавань, за яким уверх за течією обладнано Новий причал району.

Вантажний район Амур-Гавань спеціалізується на переробці металопрокату, великовантажних контейнерів, великовагових вантажів, вугілля, коксу, піску, окатишів, мінерально-будівельних вантажів, а також на завантаженні суден зерном на естакадно-конвеєрному комплексі і способом "борт-борт" портальними і плавучими кранами з несамохідних (н/с) суден.

Експлуатується комплекс (2-а лінія зернового причалу) для відвантаження зерна із залізничних вагонів і автомобілів на судна за прямим варіантом продуктивністю до 400 т/год. Для накопичення зернових вантажів обладнано 6 несамохідних суден сумарною вантажомісткістю 7000 т.

Зерновий причал вантажного району Амур-Гавань. Причал призначається для перевалки зернових вантажів із залізничних вагонів і автомобілів через естакадно-конвеєрну лінію на судна типу "річка-море" вантажопідйомністю до 5000 т. Бортові автомобілі, з причепами і без, розвантажуються за допомогою розвантажувача В15-УРАГ вантажопідйомністю 35 т.

Новий причал цього району призначено для переробки мінерально-будівельних вантажів. Тут обладнано 10 причалів, загальна довжина яких 1385 м, з глибинами біля причальної стінки від 4 до 4,5 м; відкрито склади сумарною площею 31970 кв. м.

Для роботи з великовантажними контейнерами обладнуються у районі Амур-Гавань склади площею 6000 кв. м.

Довжина всіх причалів становить 2250 м.

На правому березі водосховища між Дніпровським міським мостом та Міським об'єднаним вантажним районом знаходиться річковий вокзал Дніпрок з пасажирськими причалами.

Порт має пасажирський флот, що функціонує на місцевих лініях, і 7 пасажирських причалів, загальна довжина яких 164 м; глибини біля причалів - до 3,8 м. Приймаються пасажирські судна місткістю до 700 пасажирів.

Рух і маневрування маломірних суден у районі міста Дніпропетровськ. Рух суден уздовж лівого берега дозволяється на ділянці від повітряного перекиду ЛЕП у районі причалу Нові Кайдаки до нижнього краю о. Шевський.

Уздовж правого берега рух дозволено:

  • від човнового причалу № 7 уверх до перетину суднового ходу вище буя № 50;
  • від човнових причалів "Хвиля" і "Петрівець" униз до перетину суднового ходу вище буя № 50.

Рух заборонено на ділянці від човнового причалу № 7 до нижнього краю о. Монастирський уздовж правого берега.

Заборонено заходити суднам:

  • у затон ім. Кірова;
  • у протоку між правим берегом і о. Монастирський (крім суден, які базуються у протоці);
  • на акваторію воднолижного стадіону (крім тренерських човнів), у протоку між лівим берегом та о. Зелений.

Заборонено рух суден:

  • на річках Оріль, Мокра Сура, Кільчень, Осокорівка, Ворона у межах територій природоохоронного значення;
  • у межах Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Таромські, Миколаївські та Обухівські плавні).

Перетин суднового ходу здійснюється:

  • від човнового причалу № 8 (Сухачівка), нижче буя № 72, у напрямку о. Кам'янистий (406-409 км основного суднового ходу);
  • від човнового причалу N9 9 (Комунарівець), вище буя № 63, у напрямку о. Горілий (401-403 км основного суднового ходу);
  • від човнового причалу "Вихор", вище буя № 58, у напрямку о. Безіменний (397-399 км основного суднового ходу);
  • від човнового причалу "Нептун", вище буя № 50;
  • нижче нижнього краю о. Комсомольський, у напрямку о. Шевський, нижче буя N9 31.

У районі адміністративного району м. Дніпро Придніпровськ перетинати судновий хід дозволено нижче півострова Сохачів, між буями № 24 і № 25.

Рух суден у районі Дніпровських мостів. При підході до всіх Дніпровських мостів, судноводії зобов'язані заздалегідь повідомляти про своє наближення по УКХ-зв'язку і регулювати рух свого судна з урахуванням підходу інших суден.

Перед тим, як розпочати рух суден з осадкою понад 3,2 м по ділянці від Мерефо-Херсонського моста до буя N9 21 Дніпровського водосховища, судноводії зобов'язані одержати у диспетчера Дніпровської технічної дільниці водних шляхів інформацію про глибини на цій ділянці на час руху судна. Судна під час руху цією ділянкою повинні триматися осі суднового ходу і рухатися з такою швидкістю, при якій забезпечується, з урахуванням осадки судна, необхідний запас глибини під його днищем. Керування судном на цій ділянці повинен здійснювати капітан судна. Капітан для проведення судна цією ділянкою має право взяти на борт лоцмана, якщо вважатиме це за необхідне.

Мерефо-Херсонський залізничний міст має один судноплавний прогін для руху суден уверх і вниз.

При одночасному підході суден зверху і знизу до Мерефо-Херсонського моста судна, що прямують уверх, зобов'язані заздалегідь зупинитися у безпечному місці і пропустити судна, які прямують униз.

Судна, осадка яких при проходженні основним судновим ходом Архієрейської забори не забезпечує запас води під днищем 0,25 м, можуть рухатися по правому додатковому судновому ходу, позначеному плавучим розділювальним знаком № 36-Б і сигароподібним буєм червоного кольору без номера, лише у світлу пору доби. На ділянці від Усть-Самарського автодорожнього моста до верхнього краю острова Шевський під час руху суден по правому додатковому судновому ходу Архієрейської забори рух суден у зустрічному напрямку і обгін забороняються.

Рух суден під Дніпровським двоярусним мостом здійснюється трьома судноплавними прогонами (рахуючи від правого берега):

  • восьмим - для руху вгору;
  • шостим - для руху вниз;
  • сьомим (середнім) - лише для руху в обидва напрямки суден, які вимагають підняття форми.

Проходженням суден і складів суден сьомим прогоном моста при піднятій фермі керує черговий держінспектор – капітан Середньодніпровського регіонального представництва інспекції судноплавного портового нагляду у м. Дніпро.

Судна, які очікують на підняття ферми, зупиняються на рейдах вище і нижче мосту, стежать за сигналами на мосту івказівкою чергового держінспектора - капітана Середньодніпровського регіонального представництва інспекції судноплавного портового нагляду у м. Дніпро.

У нічну пору на готовність підйомного прогону для проходження суден вказує наявність на ньому габаритних і створних вогнів, а вдень - положення ферми.

  • Острів Олексіївський знаходиться на 384-385 км основного суднового ходу біля гирла річки Самара.
  • Острів Шевський знаходиться на 385-386 км основного суднового ходу біля гирла річки Самара.
  • Острів Монастирський (давні назви Комсомольський, Рябинінський, Буряківський, Богомолівський) лежить на 385,5-387,8 км основного суднового ходу біля правого берега.
  • На верхньому краю острова стоїть церква Святителя і Чудотворця Миколая, яка є навігаційним орієнтиром для судноводіїв. На острові облаштовано зону відпочинку та встановлено пам'ятник Т. Г. Шевченку. З правим берегом острів з'єднує Мерефо-Херсонський міст, який перетинає острів у його північній частині. Біля верхнього краю острова обладнано причал.
  • Острів Зелений та два причали розташовано на 391 км основного суднового ходу біля лівого берега. На острові облаштовано зону відпочинку.
  • Водомірну рейку встановлено на 391,5 км основного суднового ходу на правому березі біля причалу річкового вокзалу м.Дніпро.
  • Півострів ім. Кірова (Файнберга) на 392-393,5 км основного суднового ходу відходить від лівого берега. На півострові розміщено об'єкти Дніпропетровського річкового порту.
  • Селище міського типу  Обухівка (до 2016 р. – Кіровське) і причал знаходяться на лівому березі водосховища на 3-4 км додаткового суднового ходу до причалу Обухівка.
  • Острів Горілий знаходиться на 401,5-403 км основного суднового ходу біля лівого берега.
  • Район міста Дніпро Сухачівка знаходиться на правому березі водосховища на 407-409 км суднового ходу. На правому березі встановлено водомірну рейку водомірного поста Сухачівський.
  • Причал Таромського гранітного кар’єру знаходиться на правому березі на 408,5 км суднового ходу.
  • Причал Білгородського гранітного кар'єру на 409,5 суднового ходу. Зруйнований.
  • Селище міського типу Таромське розташовано на правому березі водосховища на 410-412 км суднового ходу.

>>>>>>>>> далі