Дніпровське водосховище – від гирла річки Самара до Кам’янської ГЕС

«Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара» - верхний участок

Скачать  «Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара» - верхний участок

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від гирла річки Самара до Кам'янської ГЕС

Ділянка протяжністю 48 км між гирлом річки Самара і Кам'янським шлюзом (385-433 км) є складною для судноплавства. На ділянці розташовано 5 мостів. Інформацію про габарити шляху, стан судноплавної обстановки і місця проведення днопоглиблювальних робіт можна одержати по УКХ-радіостанції у диспетчера шляху цілодобово. Усім суднам під час плавання цією ділянкою для безпечного розходження із зустрічними суднами слід нести постійну радіовахту на УКХ-радіостанції.

Складна для судноплавства ділянка. Плавання для суден на ділянці від буя № 53 до Кам'янського шлюзу є особливо небезпечним через наявність там перекатів, кам’янистого ґрунту і значне коливання рівня води.

Ділянки суднового ходу з лімітованими глибинами:

  • Кам'янський шлюз - буй № 107 при позначці рівня 47,90 м;
  • буй № 87 - буй № 53 при позначці рівня 47,70 м.

Швидкість руху суден на цій ділянці повинна бути такою, при якій з урахуванням осадки судна забезпечується необхідний запас води під днищем, як цього вимагають Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

Капітан має право взяти на борт лоцмана для проведення судна цією ділянкою, якщо вважатиме це за необхідне.

Для визначення фактичної глибини необхідно:

  • при проходженні ділянки Кам'янський шлюз - буй № 87 одержати інформацію про рівень води на нижньому б’єфі Кам'янської  ГЕС у диспетчера Кам'янського шлюзу;
  • при проходженні ділянки буй № 87 - буй № 53 одержати інформацію про рівень води за Дніпровським водомірним постом у диспетчера Дніпровської технічної дільниці водних шляхів, а при проходженні ділянки буй № 87 - буй № 73 - ще додатково у чергового Сухачівського водомірного поста.

Про рівні води, у разі необхідності, можна дізнатися за показниками рейок, які встановлено у таких місцях:

  • у районі перекату Новокайдацький на опорі високовольтного перекиду біля лівого берега на 396 км суднового ходу;
  • у районі перекату Сухачівський біля правого берега на 408,4 км суднового ходу;
  • біля опори високовольтного перекиду біля лівого берега в районі перекату Кам'янський 2-й на 428,4 км суднового ходу.

При спрацюванні Дніпровського водосховища нижче позначки 51,20 м у верхньому б’єфі Дніпровської ГЕС для проходження суден з осадкою, яка не забезпечує необхідного запасу води під днищем судна, ділянкою Кам'янський шлюз - буй № 53 здійснюються спеціальні попуски води через Кам'янську ГЕС:

  • для пасажирських суден проекту 301, 302 - за розкладом;
  • для вантажних суден - за заявкою, поданою до Дніпровської технічної дільниці водних шляхів не пізніше ніж за дві доби.

Заборонено:

1. Здійснювати розходження та обгін суден і складів суден на ділянках:

  • від буя № 53 до Кайдацького (Новокайдацысого) моста;
  • від буя № 73 до буя № 87;
  • від перекату Кам'янські (Дніппродзержинські )Ворота (буй № 107) до Кам'янськоого  автодорожнього моста;
  • від буя № 118 до буя № 126.
  1. Обгін на нижньому підхідному каналі усім водотоннажним суднам (крім маломірних).
  2. Буксирувати у кільватер або штовхати більш ніж одне завантажене судно униз за течією у темну пору доби та у світлі години доби при позначці рівня води 52,5 м і більше на ділянці від буя № 107 до Кам'янського шлюзу.

Місто Дніпро (до 1926 року Катеринослав, з 1926 по 2016 рр. – Дніпропетровськ, ) розташовано за 392 км від гирла Дніпра. Його було засновано у 1776 р. на Дніпрі, який з давніх-давен був важливою складовою шляху «з варяг у греки». Сьогодні місто Дніпропетровськ - обласний центр і одне з найбільших промислових, наукових і культурно-освітніх міст України. Тут працює близько 150 підприємств різних галузей: металургії, металообробки, машинобудування, енергетики, приладобудування, будівельної індустрії, хімічної, легкої і харчової промисловостей, а також флагман ракетобудування - завод «Південмаш».

Примітні пункти. На правому березі річки примітними пунктами між Мерефо-Херсонським і Центральним (Дніпропетровським міським) мостами є два високі будинки з конусоподібними дахами житлового комплексу «Вежі» та будинок управління «Приватбанку», розташований між Центральним (Дніпропетровським міським) і Амурським (Дніпропетровським двоярусним) мостами.

У місті розташовано Дніпровський річковий порт, з 2004 р. - дочірнє підприємство АСК «Укррічфлот».

 Дніпровський річковий порт розташовано за 392 км від гирла р. Дніпро на обох його берегах. Пристань тут з’явилася одночасно із заснуванням міста у 1776 р. Сьогодні порт є одним з найбільших в Україні, він приймає судна і склади суден протягом оголошеного терміну навігації. Тривалість навігації - з березня по грудень.

Робочим часом у порту вважається час від 8:00 до 17:00 години, крім неділі і святкових днів. Порт здійснює вантажно-розвантажувальні операції цілодобово впродовж усього навігаційного періоду.

Радіозв’язок. У порту цілодобово працює УКХ-радіостанція. Позивний «Диспетчер порту». Черговий канал зв’язку - 5, робочий канал зв’язку - 22. УКХ-радіостанції «Кама» чи «Рута».

Портові правила і навігаційна інформація. Про підхід до порту капітан судна зобов’язаний доповісти диспетчерові порту по УКХ-радіостанції та виконувати всі його розпорядження.
Контроль за безпекою плавання у порту здійснює Середньодніпровське регіональне представництво Держфлотінспекції України, Інспекції судноплавного та портового нагляду у м. Дніпро.

Вхід до порту протягом навігації дозволяється при нормальному підпірному рівні Дніпровського водосховища 51,4 м суднам завдовжки до 180 м і з осадкою до 3,7 м у прісній воді, які мають чинні суднові документи і перебувають у мореплавному стані. Підхід до причалів порту, відхід від причалів, перешвартування суден з осадкою понад 3,2 м виконуються тільки при задіянні допоміжного теплохода порту, щоб уникнути підмивання і руйнування причальних стінок та зміни глибин на причальному фронті. Робота головними двигунами біля причалів дозволяється тільки в аварійній ситуації. Порядок і умови необхідного у період льодової кампанії проведення суден до порту (з порту) визначаються відповідним наказом начальника порту.

Глибини біля причалів порту залежно від періоду навігації, підпірного рівня Дніпровського водосховища і місця їх розташування коливаються у межах від 3,5 до 4,5 м.

Судновласники або їх агенти повинні завчасно погодити з керівництвом Дніпропетровської ділянки колії дату і час піднімання ферм залізничного моста і оплатити витрати, якщо надводні габарити суден, які прямують до причалів Амур-Гавані, Нового причалу, Нових Кайдаків, по висоті перевищують 8 метрів.

Контактні телефони: +3 80 (562) 793 09 12; 793 22 58.

Портові потужності. До складу об’єднаного вантажного району входять три вантажних дільниці.

Міський вантажний район розташований на правому березі Дніпра нижче річкового вокзалу.

Вантажний район Амур-Гавань та Зерновий комплекс вантажної дільниці Амур-Гавань розташовані на лівому березі у затоні ім. Кірова, вище за течією - Новий причал.

Вантажний район Нові Кайдаки розташований на правому березі нижче Кайдацького (Новокайдацького) моста.

Загальна довжина причалу - 298,0 м, глибини біля причалу становлять від 4 до 4,5 м.

На правому березі між Центральним (Дніпропетровським міським) мостом та Амурським (Дніпропетровським двоярусним) мостом розташований річковий вокзал з пасажирськими причалами, загальна довжина яких 164 м; глибини біля причалів - до 3,8 м; приймає пасажирські судна місткістю до 700 пасажирів.

Острови Олексіївський та Шевський лежать при вході у гирло річки Самара (384-386 км основного суднового ходу), між ними проходить судновий хід.

Острів Монастирський (Комсомольський) тягнеться вздовж 385,5-387,8 км основного суднового ходу біля правого берега. На верхньому краю острова стоїть церква Святителя і Чудотворця Миколая, яка слугує навігаційним орієнтиром для судноводіїв.

На острові облаштовано зону відпочинку та вста­новлено пам’ятник Т.Г. Шевченку. З правим берегом острів з’єднує Мерефо-Херсонський міст, який перетинає острів у його північній частині. Біля верхнього краю острова обладнано причал.

Острів Зелений та два причали розташовано на 391 км основного суднового ходу біля лівого берега. На острові облаштовано зону відпочинку.

Водомірну рейку обладнано на 391,5 км основного суднового ходу на правому березі біля причалу річкового вокзалу Дніпропетровська.

Острів Файнберга (півострів ім. Кірова) тягнеться біля лівого берега на 392-393,5 км основного суднового ходу. На острові розміщено об’єкти Дніпропетровського річкового порту.

Острів Мировий (Безіменний) знаходиться праворуч від суднового ходу між 397-399 км.

Селище міського типу Кіровське розташовано на лівому березі водосховища. Три причали (Каменка, Сугаківка та Обухівка) облаштовано на березі між 1 та 6 км додаткового суднового ходу, що проходить між лівим берегом та островами Свинячий і Обухівський.

Острів Дівочий (Горілий) лежить на 401,5-403 км основного суднового ходу біля лівого берега.

Район міста Дніпропетровськ - Сухачівка - розкинувся на правому березі водосховища на 407-409 км суднового ходу.

Дніпровсько-Орільський природний заповідник знаходиться на лівому березі Дніпра між двома містами - Дніпродзержинськом і Дніпропетровськом. Заповідник є одним з небагатьох залишків славнозвісних дніпровських плавнів, залишається дивовижним осередком незайманої дикої природи на Придніпров’ї. Біля заповідника в Дніпро впадає нове штучне річище річки Оріль (404 км основ­ного суднового ходу).

Причал Таромського гранітного кар’єру обладнано на правому березі на 408,5 км суднового ходу. Біля причалу встановлено водомірну рейку водомірного поста Сухачівський.

Причал Бєлгородського гранітного кар’єру розташовано на 409,5 суднового ходу. Зруйнований.

Таромське - частина міста Дніпропетровськ - розкинулося на правому березі водосховища на 410-412 км суднового ходу.

Мости. На цій ділянці у межах міста Дніпро споруджено 4 мости: Мерефо-Херсонський залізничний на 386,9 км; Центральний (Дніпропетровський міський) на 389,3 км; Амурський (Дніпропетровський двоярусний) на 391,7 км та Кайдацький (Новокайдацький) автодорожній на км суднового ходу.

Місто Кам'янське (до лютого 1936 р. місто Каменське, з 1936 по 2016 рр. - Дніпродзержинськ) розкинулося на правому березі Дніпровського водосховища. Перші задокументовані згадки про Кам'янське датуються 1750 роком. У 1887-1889 роках тут було побудовано найбільший на той час у Росії металургій­ний завод.

Нинішнє місто - один з найбільших промислових центрів країни. Тут функціонує понад 20 великих підприємств, серед яких Кам'янський металургійний комбінат, ТЕЦ та інші; є річковий вокзал та річковий порт.

Кам'янський річковий порт знаходиться на 428,7 км від гирла Дніпра на правому березі річки. Порт було засновано у 1878 р. як пристань, яка використовувалася для обслуговування пасажирів, перевезення сільгосппродукції, граніту, піску і металу.

Навігаційна інформація. Порт приймає судна завдовжки до 110 м і з осадкою до 3,2 м.

Біля причалу можливі перепади рівня води . Коливання рівня залежать від роботи ГЕС.

Навігація триває з 15 березня по 15 грудня.

Портові потужності. На території порту розташовано причали:

  • пасажирський, довжина якого 80 м;
  • два вантажні завдовжки 160 м - для обробки штучних і генеральних вантажів;
  • ділянка причалу завдовжки 50 м для місцевого флоту, переробки сипучих вантажів.

Річковий порт має один пасажирський і два вантажних причали.

Міст. Кам'янський (Дніпродзержинський) автодорожній міст перетинає річку Дніпро на 428,8 км основного суднового ходу.

Водомірні рейки встановлено у районі перекату Кам'янський (Дніпродзержинський) 2-й на південному березі острова Зелений на опорі високовольтного перекиду і на пасажирському причалі у порту.

Острів Кривець лежить у районі 430,5-431 км основного суднового ходу біля лівого берега.

Рукави Кривець та Дерикачка омивають острів Кривець з північного сходу та південного заходу.

Затон Романьківський знаходиться на 432,5 км основного суднового ходу біля правого берега; є місцем для відстоювання суден Дніпродзержинського порту.

Кам'янська ГЕСКам'янська ГЕС є четвертою у каскаді гідроелектростанцій на Дніпрі. Розташо­вана вона у частині міста Кам'янське - Романькове. Дамбу було побудовано у 1957— 1964 роках. Усі споруди гідровузла розташовані далеко від основного русла на правому березі. До складу гідровузла входять: будівля ГЕС, бетонна водозливна гребля, судноплавний однока­мерний шлюз з верховим і низовим причалами та залізобетонними пірсами, руслова лівобережна земляна гребля і дамба обвалування долини річки Оріль. Шлюз знаходиться на 434 від гирла Дніпра біля правого берега. Камеру шлюзу винесено у верхній б’єф, довжина її 270 м, ширина -18 м, глибина на порозі - 3,65 м. Призначена для проходження суден типу «річка-море».

З метою убезпечення від затоплення населених пунктів споруджено систему захисних дамб. Довжина намитих дамб і гребель становить близько 36 км. Греблею прокладено автомобільну дорогу і залізницю.

Загальні організаційні, технічні та технологічні правила безперебійного та безпечного пропускання суден через шлюз Кам'янської ГЕС, права та обов’язки судноводіїв і експлуатаційного персоналу судноплавних шлюзів наведено у Правилах пропуску суден через судноплавні шлюзи України.

Фарватер на цій ділянці проходить глибоководною частиною водосховища між чисельними островами і відмілинами. Від основного фарватеру до лівого берега є підходи убік причалів Парк ім. Кірова, о. Зелений, затону ім. Кірова, Обухівка; зупинних пунктів 120 км і Миколаївка; причалів Сильне, Шосе, Кривець і зупинного пункту Лівий Берег, а також до правого берега у напрямку причалів Турист, Вулиця Леніна, річкового вокзалу Дніпро, Нові Кайдаки, Таромського і Білгородського гранітних кар’єрів, Азот, річкового вокзалу Кам'янське та рукава Корчуватий.

Глибини. Глибини на фарватері коливаються у межах від 3,6 м до 11 м.

Небезпеки. Повітряні лінії електропередачі перекинуто через річку у таких районах:

  • 387,2 км основного суднового ходу;
  • 396 км основного суднового ходу;
  • 428,4 км основного суднового ходу.

Затонуле судно (48°25'28" N, 35°05'59" Е) з глибиною над ним 6,5 м на 382 км основного суднового ходу.

Затонуле судно з невідомою глибиною за 125 м на південь від о. Шевський на 385 км суднового ходу.

Затонуле судно з глибиною над ним 6,5 м праворуч від основного суднового ходу на 389,6 км.

Затонуле судно з невідомою глибиною над ним лежить праворуч від суднового ходу на 391,1 км.

Затонуле судно (48°30'13" N, 34°58’14" Е) з глибиною над ним 5,9 м ліворуч від суднового ходу вище Кайдацького (Новокайдацького) мосту на 396,6 км основного суднового ходу.

Затонуле судно з частинами над водою біля правого берега на 408,2 км основного суднового ходу. Затонуле судно з частинами над водою біля лівого берега на 423,5 км основного суднового ходу. Затонуле судно з частинами над водою біля лівого берега на 428,8 км основного суднового ходу.

Річка Самара від гирла до міста Новомосковськ

Річка Самара протяжністю 311 км має пологі береги, порослі очеретом у гирловій частині; впадає у водосховище на 385 км основного суднового ходу.

Мости. На цій ділянці через річку Самара споруджено 5 мостів: Усть-Самарський автодорожній па 2,6 км; Самарський (Синельниківський) автодорожній на 6,5 км; Синельниківський залізничний на 6,6 км; Новоселівський автодорожній на 19,7 км; Новомосковський автодорожній на 28,1 км.

Рибальський гранітний кар’єр і причал розташовані на правому березі на 3 км суднового ходу.

Острів Терник лежить біля лівого берега на 3,6 км основного суднового ходу.

Район міста Дніпро - Ігрень - розкинувся на лівому березі річки на 4-11 км суднового ходу.

Район міста Дніпро - Шевченко - розташований на правому березі річки на 7-8 км суднового ходу. На 9,3 км суднового ходу відгалужується підхід до причалу Локомотивного депо.

Острів Сергіївський лежить на 12,3 км основного суднового ходу.

Селище Олександрівна і причали Олександрівка II та Олександрівна І розташовані на лівому березі річки вздовж 11,5-13,0 км суднового ходу.

Острів Самарський лежить біля правого берега на 13,5 км суднового ходу. На острові є причал Черешня.

Селище Новоселівка і два причали розташовані на лівому березі на 18,5-20 км суднового ходу.

Місто Новомосковськ, що розкинулося на берегах річки Самара, має розгалужене транспортне сполучення з іншими містами.

У місті є завод з виробництва труб, шпалопросочувальний завод, меблева та швейна фабрики.

Примітною є дерев’яна увінчана дев’ятьма банями церква (Свято-Троїцький або Козацький собор), побудована у другій половині XVIII ст. без єдиного цвяха за проектом зодчого-самоука Якима Погребника.

Околиці Новомосковська славляться мінеральними джерелами і лікувальними грязями. На березі річки розташовані двоповерхові корпуси будинків відпочинку.

Пристань Новомосковськ обладнано на правому березі річки на 27,4 км основного суднового ходу.

Фарватер починається на 384,4 км основного суднового ходу Дніпровського водосховища і пролягає між островами Шевський та Олексіївський глибоководною частиною до Самарського (Синельниківського) автодорожнього моста. За Синельниківським залізничним мостом фарватер проходить біля правого берега, а в озері ім. Леніна на ділянці до селища Новоселівка - біля лівого берега. Далі фарватер пролягає глибоководною частиною річки до міста Новомосковськ. Від основного фарватеру йде додатковий судновий хід до лівого берега убік Рибальського гранітного кар’єру і причалів Олександрівка II, Олександрівка І та Новоселівка і до правого берега убік причалів Черешня на Самарському острові та Локомотивного депо.

Глибини. Глибини на фарватері коливаються від 1,1 м до 7,3 м.

Небезпеки. Повітряну лінію електропередачі перекинуто через річку в районі 6,8 км основного суднового ходу.