Дніпровське водосховище – від м.Кам’янське до острова Кам’янистий

Дніпровського водосховище - від Зуп.пункт 120 км до Сухачівки (м.Дніпро) - о.Кам'янистий № 3530 Навігаційна річкова карта Дніпровського водосховища та річки Самаравід міста Новомосковськ до гирла

Скачать карту «Дніпровського водосховище - від Зуп.пункт 120 км до Сухачівки (м.Дніпро) - о.Кам'янистий (421-408 км)», 1:10 000

Скачать карту  «Днепровское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гідрометеорологічні відомості. Дніпровське водосховище належить до числа водосховищ річкового типу і по своїй конфігурації, морфометричним ознакам і гідрологічному режиму його можна розділити натри ділянки: нижню, середню, верхню.

Нижня ділянка (гребля Дніпровської ГЕС - с-ще Федорівка). Це сама глибоководна ділянка водосховища, на якій максимальна глибина досягає 62,0 м. Хвилювання на цій ділянці буває значне при сильних вітрах (16 м/с) переважно північного і східного напрямків. Найбільша висота хвилі становить 2 м.

Середня ділянка (с-ще Федорівка - с-ще Микільське-на-Дніпрі) глибоководна. Глибини на цій ділянці зростають від природних до 32 м біля с-ща Федорівка.

Водосховище на цій ділянці робить крутий поворот під кутом близько 90°. Значне хвилювання на цій ділянці з висотою хвилі 1,0-1,5 м спостерігається при швидкості вітру 10-20 м/с північного, західного та північно-західного напрямків.

Верхня ділянка (с-ще Микільське-на-Дніпрі - гребля Середньодніпровської ГЕС) русловидна з наявністю численних островів, заток. Глибини на цій ділянці зростають від природних до 20 м біля с-ща Микільське-на-Дніпрі.

Вітровий режим. Дніпровське водосховище і річка Самара розташовані на південь від вітророздільної лінії, що проходить по території України приблизно по напрямку Кишинів-Кіровоград-Харків. На півночі від цієї лінії панують, в основному, вітри із західною складовою, а на південь - зі східною.

У холодну пору року на південь від осі переважають вітри зі східною складовою. У теплий період року переважають вітри північного, північно-східного та північно-західного напрямку.

За даними метеостанції  м.Дніпро з січня по квітень переважають вітри східного, південно-східного, частково північного та північно-східного напрямків. З травня по жовтень переважають вітри північного напрямку, частково спостерігаються вітри західного, північно-східного напрямків.У жовтні-грудні переважають західні та південні вітри.

За даними метеостанції м.Запоріжжя з листопада по квітень переважають південно-східні, південні та північно-східні вітри.

З травня по жовтень переважають вітри північного, північно-східного та північно-західного напрямків. За даними метеостанції Синельникове з вересня по травень переважають вітри східного, північно-східного, частково південно-східного та південно-західного напрямків. У червні-серпні переважають північно-західні та північно-східні вітри.

Середня і найбільша кількість днів із сильним (понад 15 м/с) вітром.

Дніпровське водосховище

В цілому за рік за даними метеостанції м.Дніпро, м.Запоріжжя переважають вітри північного напрямку, за даними метеостанції Синельникове - східного напрямку.

Зазначені відомості характеризують напрямок вітру за багаторічний період (1963-1991 рр.). В окремі роки та місяці можуть спостерігатися значні відхилення від середнього багаторічного режиму. За даними вищезгаданих метеостанцій у середньому за рік спостерігається по 16-24 днів із сильним вітром; найбільше за рік число днів із сильним вітром - 69 (по метеостанції м.Запоріжжя).

Максимальна швидкість вітру спостерігалася за багаторічний період 1963-1991 рр: на метеостанціях: м.Дніпро - 29 м/сек. 02,03 1969 р.; м.Запоріжжя - >40 м/сек. 02, 1969 р.; Синельникове - 35 м/сек. 06.1980 р.

Дніпровське водосховище

Дніпровське водосховище

Хвилювання. Найбільша швидкість вітру на водосховищі досягає 21-25 м/с і є наслідком нетривалих шквалистих вітрів східного, північно-східного напрямків. Повторюваність таких вітрів за багаторічний період становить 0,01%.

Найбільш стійкі і тривалі сильні вітри швидкістю більше 11м/с спостерігаються навесні (березень-квітень) і восени (листопад), а іноді навіть на початку зими (грудень). Забезпеченість штормових вітрів східного, північно-східного і північного напрямків становить 0,6-1,2%. При південних, південно-західних, західних та північно-західних напрямках вітру швидкості більше 20 м/с не спостерігалися.

Довжина розгону хвиль для більшості напрямків вітру не перевищує 1 -3 км на всіх хвилемірних пунктах. Внаслідок цього сильне хвилювання з висотою хвилі 1,5 м і більше спостерігається дуже рідко. Хвилі 0,75-1,0 м спостерігаються на окремих ділянках при сильних вітрах всіх напрямків. Найбільш часте хвилювання має місце в травні, вересні-листопаді.

Тумани. Середнє число днів з туманом за рік коливається від 40,4 до 74,9 (МС Дніпро, Запоріжжя, Синельникове). У зимові місяці спостерігається в середньому по 6-13 днів з туманом, у літню пору тумани спостерігаються не щороку. Найбільше число днів з туманом по метеостанціях: Запоріжжя - 64, Дніпро - 100, Синельникове - 70 днів. Середня річна тривалість туманів - 532 години (МС Дніпропетровськ), з них 503 години на холодний період. Середня тривалість туману в день - 7,5 години, у холодний період (жовтень-березень) - 8,0 годин, у теплий - 3,6 години. За даними метеостанції Запоріжжя річна тривалість туманів становить 300-600 годин. У добовому ході найбільша тривалість туманів доводиться на проміжок часу між 6 і 12 годинами.

Дніпровське водосховище належить

Коливання рівня води. Рівневий режим Дніпровського водосховища, як правило, залежить від природних сезонних змін величин притоку води у водосховище і його штучного регулювання шляхом скидання води у нижній б'єф через гідротехнічні споруди Дніпровської ГЕС.

На водосховищі протягом року при добовому і тижневому регулюванні рівень води в середньому коливається від НПР 51,4 м до 50,7 м. Максимальна амплітуда коливання рівня води на верхній ділянці (вод. пост Кам'янське) досягала 3,65 м, на нижній (вод. пост Запоріжжя) 1,39 м (період 1990-2006 рр.).

За період 1990-2006 рр. найнижча позначка рівня води на вод. пост Запоріжжя становила 49.98 м., на вод. пост Кам'янське 50,09 м.

Гранично можливе спрацювання водосховища в надзвичайно маловодний рік допускається до рівня мертвого обсягу (РМО) 48,5 м.

На судноплавній ділянці річки Самара рівень води залежить від рівня води Дніпровського водосховища.

Рівні води Дніпровського водосховища Вод. пост Запоріжжя п.б.     Відмітка нуля поста 43,71 м БС

Дніпровське водосховище

Льодовий режим. За морфологічними особливостями та умовами замерзання водосховище поділяється на дві ділянки: нижня глибоководна (гребля Дніпровські ГЕС - с-ще Микільське-на-Дніпрі) і верхня мілководна (с-ще Микільське-на-Дніпрі - гребля Середньодніпровської ГЕС). Стійкого осіннього льодоходу на всьому водосховищі, як правило, не спостерігається. Замерзання водосховища відбувається поступово зверху вниз. Льодостав іноді встановлюється без проміжних льодяних утворень. За роки експлуатації водосховища строки появи стійких льодяних утворень коливалися в широкому інтервалі часу - перша половина листопада - початок лютого. На глибоководній частині водосховища поява стійких льодових утворень спостерігалася в середньому (кінець другої - початок третьої декади грудня), на мілководній частині в середині грудня. Заданими багаторічних спостережень /1956-2006 рр./ найбільш рання дата появи льодових утворень 8.11.1999 р. зафіксована біля с-ща Микільське-на-Дніпрі, найбільш пізня - 17.02.83 р. в районі м. Дніпро, за період/1990-2006 рр./ найбільш пізня дата появи льодових утворень по всьому водосховищу 24.01.2001 р. Самий ранній льодостав спостерігався 15.11.93 р. в районі вод. поста Лоцмано-Каменка, пізній - 27.02.83 р. в районі м. Запоріжжя, 13.02.2004 р. в районі вод. поста Лоцмано-Каменка.

Загальна довготривалість періоду льодоставу на мілководній ділянці водосховища в середньому становить 38 днів, на глибоководній - 74 дні. Середня дата очищення льодосховища від льоду припадає на 17 березня (рання 09.01.90 р. пізня - 21.04.87 р., 8.04.96 р., 7.04.2003 р.)

Товщина льоду на акваторії водосховища коливається в межах 5-31 см. Найбільша товщина льоду спостерігається на ділянці с-ще Микільске-на-Дніпрі - м. Запоріжжя. За період (1952-2000 рр) найбільша товщина льоду 60 см. була 10.03.64 р., (за період 1991-2006 рр.) - 40 см. 25.02, 10.03 2003 р. в районі с-ща Микільске-на-Дніпрі.