Дніпровського водосховище – від Дніпровської ГЕС (м.Запоріжжя) до прич.Переправа

Дніпровського водосховище - від Дніпровської ГЕС (м.Запоріжжя) до прич.Переправа№ 3530 Навігаційна річкова карта Дніпровського водосховища та річки Самаравід міста Новомосковськ до гирла

Скачать карту «Дніпровського водосховище - від Дніпровської ГЕС (м.Запоріжжя) до прич.Переправа (305-350 км)», 1:25 000

Скачать карту  «Днепровское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Навігаційний нарисВід Дніпровської ГЕС до гирла річки Самара

Дніпровська гідроелектростанція (до квітня 2016 р. «ДнепроГЕС ім. В. І. Леніна) складається з бетонної водозливної греблі завдовжки 760,5 м, яка підняла воду на 36,3 м; електростанції «ДніпроГЕС-1» на правому березі і судноплавного трикамерного шлюзу, побудованого у 1932 р. на лівому березі, у кожній камері якого судно опускається чи піднімається приблизно на 12 м; електростанції "ДніпроГЕС-2" на лівому березі та нового судноплавного однокамерного шлюзу, побудованого у 1980 році.

Новий шлюз розташовано на лівому березі. Довжина камери шлюзу - 290 м, ширина -18 м, глибина на порозі шлюзу при мінімальному навігаційному рівні на водосховищі - 5,5 м. У зв'язку з тим, що проводиться реконструкція судноплавного трикамерного шлюзу, прохід суден здійснюється тільки через судноплавний однокамерний шлюз.

По греблі прокладено автомобільну дорогу і залізницю.

Запоріжжя (на 01.01.2019 р. населення 738 728 осіб) - багатогалузевий промисловий комплекс. Найбільшими підприємствами у місті є металургійні заводи "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", завод феросплавів, алюмінієвий завод, титаномагнієвий комбінат, підприємства машинобудування і металообробки (автомобільний завод "ЗАЗ", електроремонтний завод, моторобудівний завод "Мотор-Січ", завод "Запоріжтрансформатор" та ін.). Також у Запоріжжі є низка вищих і середньо-технічних навчальних закладів, які готують висококваліфікованих фахівців. На обох берегах Дніпра розташовано бази відпочинку, профілакторії, пансіонати, дитячі табори. На лівому березі водосховища на відстані 310 км від гирла Дніпра обладнано річковий порт.

Запорізький річковий порт - дочірнє підприємство АСК "Укррічфлот", розпочав свою діяльність у 1934 році після будівництва Дніпровської ГЕС і водосховища. Він є одним із найбільших портів на Дніпрі. Перші причали з'явилися на лівому березі водосховища; зараз там перший вантажний район порту. Порт відкритий для заходу суден і складів суден впродовж оголошеного терміну навігації. Навігація триває з березня по листопад. У період льодової кампанії необхідний порядок і умови проведення суден у порт (із порту) визначаються відповідним наказом начальника порту. Робочими годинами у порту вважається час із 8.00 до 17.00 години, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі необхідності, порт здійснює вантажно-розвантажувальні роботи цілодобово, у вихідні, святкові і неробочі дні.

Обробка і обслуговування суден. Порт приймає судна довжиною до 180 м і з осадкою до 4,0 м у прісній воді. У період льодової кампанії необхідні порядок і умови проведення суден у порт (із порту) визначаються відповідним наказом начальника порту. Захід і вихід суден регулюються диспетчером порту.

Інформацію про передбачуваний час прибуття судна у порт капітан судна, судновласник або його агент зобов'язані надати порту з подальшим її уточненням за 24 години.

Порт, підтвердивши отриману інформацію, повідомляє капітанові судна умови заходу у порт, причал швартування, або місце якірної стоянки судна на рейді і передбачувану дату поставлення судна до причалу.

Капітан судна несе відповідальність за наслідки невірно оголошеної осадки, довжини і ширини судна або його чистої регістрової місткості.

Спеціалізація і портові потужності. Запорізький річковий порт - високомеханізований сучасний порт, спроможний переробити за рік понад 3 млн. тонн різних вантажів.

Основні вантажі, що переробляються портом, - це руда, кокс, вугілля, металобрухт, металовироби, добрива, глина, пісок, феросплави, боксити та інші вантажі.

Порт на договірній основі здійснює та надає такі роботи і послуги:

а) навантаження, розвантаження суден, сепарування, закріплення вантажу, сухе зачищення трюмів після відвантажування вантажу;

  • транспортно-експедиторське обслуговування, складські операції з вантажами;
  • перевалювання на водний транспорт вантажів з інших видів транспорту і навпаки;

б) біля причалів або на рейді:

  • зняття лляльних, фекальних вод, сухого сміття;
  • надання послуг рейдового буксира;
  • бункерування питною водою;

в) порт оформляє вантажні документи на завантажений (відвантажений) вантаж.

Завезення вантажів у порт здійснюється після дозволу на це порту. Порт може виконувати роботи і надавати послуги за додатковими заявками (надання відстійних причалів для суден).

У порту є річковий пасажирський вокзал , розташований на лівому березі Дніпровського водосховища.

Обладнано причали для пасажирських суден місцевого сполучення.

У порту розташовано 11 вантажних причальних ліній, загальна довжина яких 3722 м, з них:

  • 7 причалів розміщено на першому вантажному районі;
  • 3 причали - на другому вантажному районі;
  • 1 причал у портпункті Нікополь.

Причали обладнано 44 перевантажувальними механізмами вантажопідйомністю до 32 тонн.

У розпорядженні порту є криті склади для зберігання вантажів загальною площею 3000 кв. м і відкриті з твердим покриттям; площа їх - 73 000 кв. м.

До порту примикають дві залізничні станції з розгалудженою системою колій.

Порт відкрито для заходу суден під іноземним прапором. Тут здійснюються перевезення експортно-імпортних вантажів у порти Дніпра, Дунаю, Чорного, Азовського та Середземного морів.

Порядок поставлення суден до причалів і на рейді у Запорізькому річковому порту (верхній б'єф). Судна при підході до Запорізького річкового порту по УКХ-радіостанції інформують диспетчера порту про час підходу. Поставлення суден і складів суден на рейдах і до причалів порту здійснюється під керівництвом диспетчера порту.

Кожне судно, що прибуває у порт, зобов'язане швартуватися на місці, вказаному диспетчером порту. Швартування суден до причалів без дозволу забороняється.

У разі необхідності поставлення судна до причалу для поповнення запасів або з іншою метою, судновласник сплачує усі витрати, пов'язані з цією операцією. Буксир надається за заявкою капітана або судновласника.

Рейд для тимчасової стоянки нафтоналивних суден знаходиться біля нижнього краю острів ім. Сагайдачного (острів ім. Леніна до листопада 2015 р., перейменовано на честь гетьмана Петра Сагайдачного).

Рейд для стоянки суховантажних суден розташовано між 1-м та 5-м причалами. Додатковий рейд обладнано біля правого берега за 1,5 км вище греблі.

Заборонено швартуватися до причалів 1 -ї та 2-ї ділянок суднам, які не заплановано обробляти.

Диспетчер порту зобов'язаний завчасно оповіщати усі судна про штормові явища і вживати заходів щодо їх укриття.

При навальних вітрах силою 5 балів і вище судна, які перебувають біля 5-го, 6-го, 7-го причалів першої вантажної ділянки і біля стінки пасажирського вокзалу порту, мають бути заведені у гавань порту.

У разі явної загрози затоплення несамохідних суден внаслідок отриманої пробоїни або інших пошкоджень, черговий диспетчер порту у верхньому б'єфі і черговий диспетчер місцевого флоту у нижньому б'єфі вживають термінових заходів для відбуксирування таких суден на обмілину:

  • у верхньому б'єфі - на край острова ім. Сагайдачного,
  • у нижньому б'єфі - на найближчу обмілину.

Рух та маневрування маломірних суден у районі м. Запоріжжя. Дозволено перетинати фарватер у межах м. Запоріжжя на верхньому б'єфі під кутом, близьким до 90° біля верхнього краю острова ім. Сагайдачного. Перетинати фарватер (судновий хід) необхідно під кутом, близьким до 90°, за умови відсутності на фарватері транспортних суден. Перетин фарватеру, при цьому, слід здійснювати так, щоб не перешкоджати руху суден, які прямують трасою маломірних суден.

Заборонено рух маломірних, малих та вітрильних суден, крім суден, що забезпечують безпеку судноплавства у міських межах м. Запоріжжя, на верхньому б'єфі - від верхнього краю острова ім. Сагайдачного до греблі Дніпровської ГЕС та причалів Запорізького річкового порту (південна акваторія).

Острів ім. Сагайдачного знаходиться на 2-ому км основного суднового ходу. На острові є яхт-клуб.

Причали обладнано у таких населених пунктах:

  • селище Придніпровське - на правому березі на 315 км суднового ходу;
  • селище Вільноандріївка - на лівому березі на 316 км суднового ходу;
  • селище Андріївка - на лівому березі на 320 км суднового ходу;
  • селище Привітне - на правому березі на 321 км суднового ходу;
  • селище Улянівка - на лівому березі на 325 км суднового ходу;
  • селище Федорівка (колишня назва Федорівка Язикова) - на правому березі на 333,5 км суднового ходу;
  • селище Військове - на правому березі на 351,5 км суднового ходу;
  • селище Василівка-на-Дніпрі - на лівому березі на 353 км суднового ходу, засноване у 1741 році;
  • селище Микільське-на-Дніпрі (колишня назва Миколаївка) - на правому березі на 354 км суднового ходу;
  • селище Звонецьке - на правому березі на 357,5 км суднового ходу;
  • селище Майорка - на правому березі на 363 км суднового ходу;
  • селище Діброва - на лівому березі на 363 км суднового ходу;
  • селище Волоське - на правому березі на 367 км суднового ходу;
  • селище Перше Травня (два причали) - на лівому березі на 367,5 км суднового ходу;
  • селище Дніпрове - на правому березі на 370 км суднового ходу;
  • селище Старі Кодаки - на правому березі на 373-378 км суднового ходу. Недалеко від нього знаходиться велике родовище гранітів. Тут працює каменедробильний завод. Навпроти селища Старі Кодаки по Дніпру тягнеться перший поріг - Старокодацький (давня назва - Кодацький);
  • селище Любимівка - на лівому березі на 374 км суднового ходу;
  • прич. Масив Перемога - на правому березі на 381 км суднового ходу;
  • район м. Дніпро - Придніпровськ і пристань розташовані на лівому березі водосховища на 376-384 км суднового ходу. На березі водосховища споруджено Придніпровську ДРЕС, одну з найбільших у світі. Проектна потужність станції 2400 тис. кВт.

Фарватер починається біля лівого берега верхнього б'єфа Дніпровської гідроелектростанції, далі пролягає глибоководною частиною нижньої ділянки Дніпровського водосховища. Від основного фарватеру є підходи до причалів лівого берега у бік затоки Кічкас, затоки Осокорівська, гирла річки Вільнянка, затоки Зайва, селища Улянівка, селища Перун, Гранітного кар'єру, річки Осокорівка, селища Василівка-на-Дніпрі, затоки Тягинка, гирла річки Ворона, причалів Діброва, Першотравенське, Любимівський Ліс, Любимівка, Зольних шлаків, Придніпровське, Завод ЗБВ та до правого берега у бік причалу Великий Луг, затоки Гадюча, затоки Вільна, затоки Дубова, причалів Федорівка, Військове, Микільське, Звонецьке, Майорка, Волоське, Дніпрове, Старі Кодаки, Масив Перемога.

далі >>>>>>>>>