Екологічна карта Рівненської області

Екологічна карта Рівненської областіСкачать «Екологічна карта Рівненської області»

Скачать «Экологические карты и атласы» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Рівненська область, з центром в м. Рівне, знаходиться на північному заході України.

На півночі межує з Брестською, на північному сході — з Гомельською областями Білорусії, на сході — з Житомирською, на південному сході — з Хмельницькою, на півдні — з Тернопільською, на південному заході — з Львівською, а на заході— з Волинською областями України.

Територія області 20100 кв.км.

В її складі 16 районів: Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Здолбунівський, Корецький, Костопільський, Млинівський, Острозький, Радивилівський, Рівненський, Рокитнівський, Сарненський і міста: Березне, Дубно, Дубровиця, Здолбунів, Корець, Костопіль, Кузнецовськ, Острог, Радивилів, Рівне, Сарни.

Промислову спеціалізацію області визначають: електроенергетика — Рівненська АЕС; хімічна промисловість — « Рівнеазот », Корецкий завод «Радон» і Здолбунівский завод «Іскра»; легка, лісова, деревообробна і харчова промисловості; виробництво будівельних матеріалів, машинобудування і металообробка.

Рівненщина відноситься до регіонів України з помірним рівнем забруднення довкілля, але і з помітно вираженою тенденцією до зростання техногенного навантаження на нього. Це обумовлено наявністю цілої низки екологічних проблем, розв'язання яких потребує посиленої уваги з боку місцевих органів влади та залучення значних фінансових ресурсів. До таких проблем необхідно віднести:

  • невідповідність якості окремих поверхневих водотоків області існуючим нормативам через неефективну роботу очисних споруд в населених пунктах та порушення гідрологічного режиму в басейнах річок;
  •  забруднення довкілля побутовими відходами у зв'язку з відсутністю на регіональному рівні ефективної системи збору та сортування окремих видів відходів як вторинної сировини;
  • радіоактивне забруднення північних районів області внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
  • низька ефективність управління у сфері охорони біологічних і, насамперед, лісових ресурсів регіону, відсутність розвинутої екологічної мережі, а також ефективної системи моніторингу стану складових навколишнього природного середовища.

Всі складові довкілля Рівненської області зазнали антропогенного навантаження, що супроводжується збільшенням обсягів викидів в атмосферу та скидів у поверхневі водні об'єкти зворотних вод підприємств, накопиченням відходів усіх класів небезпеки. Основний внесок у забруднення довкілля області припадає на хімічну, деревообробну промисловість, машинобудування, електроенергетику, житлово-комунальне господарство, виробництво будівельних матеріалів. При цьому просторовий розподіл техногенного навантаження на складові навколишнього природного середовища області нерівномірний, що викликане концентрацією промислового потенціалу переважно в центральній її частині.

Поверхневі води. Гідрографічна мережа області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Територією області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну річки Прип'ять, яка протікає північно-західною окраїною області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя, Стир та Іква. Крім Замчисько та Усті, всі ріки транзитні. Якщо провести екологічну оцінку якості поверхневих вод за фізико-хімічними показниками при їх максимальних значеннях - в цілому поверхневі води області за ступенем чистоти можна охарактеризувати як чисті та досить чисті.

Земельні ресурси. Загальна площа земель області становить 2005,1 тис. га, з них 46,7 % займають сільськогосподарські землі, 39,9 % - ліси та інші вкриті лісом площі, 2,7 % - забудовані землі, 5,3 % - відкриті заболочені землі, 1,7 % - відкриті землі без рослинного покриву, або з незначним рослинним покривом, 2,1 %- території, які перебувають під водою, 1,6 %- інші землі. Найпоширенішими типами ґрунтів в області є дерново-підзолисті, опідзолені, дерново-оглеєні та болотні ґрунти. Для сучасного стану земельних ресурсів Рівненщини характерна їх глибока деградація, що виявляється, насамперед, у значному збільшенні площ еродованих земель. Площа еродованих земель становить 387,6 тис. га, що складає 41 % усіх сільськогосподарських угідь. За останні 30 років площа цих земель зросла на 15 % за рахунок збільшення змитих та сильно-змитих ґрунтів, а також середньо-змитих орних земель на схилах більше 3°. Підтоплених та зсувонебезпечних ділянок земель на території області не встановлено. Із загальної площі еродованих угідь середньо-змиті землі становлять 44,2 тис. га, сильно-змиті - 45,2 тис. га. Найбільш еродовані землі сільськогосподарських угідь в Рівненському (35,9 тис. га сільськогосподарських угідь), Млинівському (31,6 тис. га), Дубенському (28,5 тис. га), Здолбунівському (19,6 тис. га), Гощанському (15,0 тис. га) і Острозькому (11,5 тис. га) районах.

Атмосферне повітря. Основними забруднювачами атмосферного повітря області є підприємства   міст Рівне, Здолбунівського, Рівненського, Сарненського, Костопільського та Радивилівського районів. Суттєвою складовою забруднення атмосферного повітря області є викиди пересувних джерел. Найбільші концентрації забруднюючих речовин від них характерні для районних центрів області та міст обласного значення Рівне, Кузнецовськ, Дубно, де спостерігається скупчення автотранспорту. При цьому екстремально високі і високі рівні забруднення атмосферного повітря, а також суттєві перевищення діючих нормативів середньорічних концентрацій основних забруднюючих атмосферне повітря речовин, для території області не характерні.

Промислові та побутові відходи. Забруднення навколишнього природного середовища відходами виробництва і споживання набуває для області все більшої гостроти. Відсутність ефективної системи поводження з відходами на рівні регіону зумовлює накопичення їх значної кількості у місцях видалення, що призводить до антропогенного навантаження на довкілля, забруднення його основних компонентів: землі, водних та атмосферних ресурсів, погіршення умов проживання населення області.

На території області нараховується біля 700 підприємств, установ і організацій, виробнича діяльність яких пов'язана з утворенням промислових та побутових відходів. В середньому на території області щороку в поверхневих сховищах накопичується біля 1 тис. т промислових відходів І-ІП класів небезпеки. Обсяг накопичення промислових відходів цих класів небезпеки становить 10500 т.

З усієї маси особливо небезпечних відходів, що утворюються в області, лише біля 2 % повторно використовуються або знешкоджуються. Ймовірний чинник впливу на навколишнє природне середовище - небезпечні відходи, серед них найнебезпечнішими є важкі метали, нафтовідходи, непридатні до застосування пестициди. Серед основних екологічних проблем, пов'язаних з утворенням та розміщенням небезпечних відходів, слід виділити такі:

  • у відвалі ВАТ „Рівнеазот" на площі 58 га заскладовано 15,4 млн. т фосфогіпс - дигідрату;
  • у відвалі ТОВ „Волинь-шифер" на площі 2,5 га заскладовано 116.455 тис. т азбестоцементних відходів;
  • у накопичувачі ВАТ „Рівнеазот" площею 1,2 га заскладовано 1,165 тис. т моноетаноламіну, який утворюється при виробництві аміаку;
  • у шламонакопичувачі площею 34,5 га ВАТ „Рівнеазот" розміщено 1,3 млн. т шламу станції нейтралізації цеху фосфорної кислоти;
  • шлам відходів, що містить мідь, заскладовано в кількості 10,927 т на ВАТ „Рівненський радіозавод".

Залишається гострою проблема екологічно безпечного поводження з побутовими відходами. В області офіційно зареєстровано 41 організоване звалище та три полігони для захоронення твердих побутових відходів. Тривале накопичення побутових відходів на звалищах призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки в рідкому, твердому та газоподібному стані. Через відсутність постійних моніторингових спостережень місць складування побутових відходів, останні є значними осередками забруднення навколишнього природного середовища області. Щороку лише в районних центрах області на 17 сміттєзвалищах, які займають площу 103,9 га, накопичується близько 175 тис. т твердих побутових відходів.

Природно-заповідний фонд. Для забезпечення екологічного збалансованого розвитку, збереження популяцій видів рослин і тварин в області створена та існує мережа природно-заповідного фонду, до якої віднесено 303 території та об'єкти загальною площею 169,7 тис. га, що складає 8,5 % від загальної площі області. З них 26 об'єктів загальнодержавного значення площею 59,5 тис. га і 277 об'єктів місцевого значення площею 110,2 тис. га.

До основних об'єктів природно-заповідного фонду належить Рівненський природний заповідник загальною площею 42289 га, що є найбільшим в Україні. Він складається з чотирьох масивів, які розташовані на території Рівненського Полісся в Володимирецькому, Дубровицькому, Рокитнівському та Сарненському районах області. До складу заповідника входять найкрасивіші озера Сомине та Біле. Природа тут в окремих місцях дійсно неторкана: збереглися природні неосушені болота та характерна унікальна флора і фауна. На території Рівненського природного заповідника для розвитку зеленого туризму є приваблива етнографічна база: майстри з ткацтва, лозоплетіння, різьби по дереву, народної вишивки. Збереглися унікальні зразки фольклору та народних звичаїв. Все це здатне привабити закордонних туристів.

На території області розташовані також три регіональні ландшафтні парки: „Прип'ять-Стохід", „Надслучанський", „Дермансько-Мостівський".

Регіональний ландшафтний парк "Прип'ять-Стохід", що знаходиться на території Зарічненського району, представляє один з найбільш унікальних природних комплексів як в Україні, так і у Східній Європі. Особливо привабливими є озера з піщаними берегами, річки Прип'ять та Стохід, які нагадують дельту Дунаю. Найбільшу цінність цього ландшафтного парку складають рідкісні види флори та фауни, які занесені до Червоної книги України.

Особливу цінність має регіональний ландшафтний парк "Надслучанський", що розташований на території Березнівського району. Вагоме місце в ньому займає „Березнівський дендропарк", над створенням унікальної рослинності якого вже 20 років невпинно працюють викладачі та студенти Березнівського лісового коледжу. Окрім характерних для цієї зони рослин, тут ростуть екзотичні представники з Далекого Сходу, Сибіру, Криму, Кавказу, Середньої Азії, Америки, Японії, Китаю.

На території Здолбунівського району створений регіональний ландшафтний парк "Дермансько-Мостівський". Створення цього парку дозволило при збереженні традиційного господарювання одночаснорозвивати нові види діяльності - рекреацію та туризм, а також сприяти збереженню унікальних типових природних комплексів та історико-культурних пам'яток старовинного Дерманя та інших населених пунктів.

Крім того, на півночі області в урочищі "Юзефінська дача" в Рокитнівському районі збережено дуб князя Ігоря - найстаріший в Україні, вік якого перевищує 1300 років.

В перспективі існуюча мережа природно-заповідного фонду області має розширюватись, за рахунок створення на території Острозького, Здолбунівського та Дубенського районів Національного природного парку „Перлина Волино-Поділля" загальною площею близько 19 тис. га; регіональних ландшафтних парків „Погориння" у Гощанському районі та „Демидівський" („Боремель") у Демидівському районі.