Екологічна карта Сумської області

Екологічна карта Сумської областіСкачать «Екологічна карта Сумської області», а також

 «Екологічний  паспорт Сумської області»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Фізико-географічна характеристика. Сумська область розташована у північно-східній частині України. Загальна площа Сумщини становить 2383,2 тис. га (3,9% від території держави), в тому числі 1705,2 тис. га - сільськогосподарських угідь (71,6% від загальної площі), з яких 1236,5 тис. га - рілля (51,9%), 454,3 тис. га - ліси та лісовкривні площі (19%). З півночі на південь область простягнулась на 200 км, із заходу на схід – на 170 км. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498 км її межі збігаються з українсько-російським державним кордоном, де область межує з Брянською, Курською і Бєлгородською областями Росії. Відстань від Сум до столиці України – Києва – залізницею становить 350 км, шосейними шляхами – 359 км.

Область розташована в межах двох фізико-географічних зон - Полісся і Лісостепу. На Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти, в лісостеповій частині - глибокі малогумусні чорноземи та вилугувані середньогумусні чорноземи.

Більша частина території області знаходиться в межах Придніпровської низовини, крайня північна частина – у межах Поліської низовини, на сході і північному сході – відроги Середньо-Руської височини. В північній частині області переважають сірі лісові та дерново-підзолисті ґрунти, для південної частини області характерні типові чорноземи, глибокі малоґумусні, середньо- і легкосуглинкові та вилужені середньоґумусні чорноземи. В заплавах річок переважають дернові лугові ґрунти.

По території Сумщини протікає 1543 річки. Всі вони належать до басейна Дніпра і здебільшого є його лівими притоками. Річкова мережа Сумської області включає одну велику річку - Десну, що протікає по межі Сумської та Чернігівської областей на ділянці завдовжки 37 км та 6 середніх рік –Сейм, Клевень, Сулу, Псел, Хорол і Ворсклу, загальна довжина яких у межах Сумської області 801 км. Крім того, в області налічується 1536 малих річок загальною довжиною 7182 км. У межах області розташовані 25 крупних озер, 2191 ставок та 43 водосховища із загальним об’ємом майже 223 млн. м3 води.

Надра краю багаті на різноманітні корисні копалини. Серед них найбільш важливе значення має паливно-енергетична сировина: нафта, природний газ, торф, а також неметалеві корисні копалини: фосфорити, кам’яна сіль, кварцити, крейда, мергель цегельна сировина, будівельні піски і камінь.

Клімат області – помірно-континентальний. Середня річна температура повітря у 2015 році становила 8-9°, що на 2-2,5° вище за річну норму. Найвища температура повітря 35-35,5° зареєстрована на півночі області у липні-серпні, найнижча 21-24° морозу – у січні-лютому.

Взимку на території області з середини грудня встановлюється сніговий покрив, який на кінець лютого має висоту 30-40 см на північно-східній частині і до 20 см - на південно-східній. Річна сума опадів склала 476-659 мм або 74-109 % річної норми.

Рельєф східної частини Сумської області визначається відрогами Середньоросійської височини, на заході - положення в межах Придніпровської низовини. Східні та західні ділянки області об'єднані вододільними просторами між долинами річок Псел і Ворскла, Сейму і Десни і являють собою акумулятивно-денудаційну рівнину дуже (на сході та південному сході) та слабо (на півночі) розчленовану ярами і балками. На сході та південному сході абсолютна висота 240-180 м (максимум 242 м), на півночі та південному заході відповідно 120 і 105 м. Найбільше значення мають горючі корисні копалини: нафта і природний газ на півдні (Охтирський, Роменський і Лебединський райони), торф (заплави великих річок та балки на півночі області), невеликі поклади бурого вугілля (Роменський район). Є крейда, кам'яна сіль, різноманітні глини, будівельні піски (відомо 60 родовищ), мергелі, діабази тощо.

Промисловий потенціал області зосереджений у містах Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка, де розташовані найбільші промислові підприємства машинобудівної, хімічної, нафтогазовидобувної, енергетичної, харчової та інших галузей.

Найважливіші екологічні проблеми області (з Екологічного  паспорту області)

Основні чинники та критерії для визначення найважливіших екологічних проблем:

  • Обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
  • Обсяги скидів забруднених стічних вод у водні об’єкти, стан поверхневих водних об’єктів.
  • Обсяги утворених та накопичених промислових та побутових відходів, у т.ч. непридатних та заборонених до використання пестицидів та агрохімікатів.
  • Стан земель та ґрунтів - ерозія, зсуви, підтоплення.
  • Лісистість регіону, відсоток заповідних територій.

Визначення найважливіших екологічних проблем:

а) забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин від промислових підприємств та автотранспорту:

Динаміка викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря свідчить, що протягом останніх років обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі зменшуються, що обумовлено зменшенням об’ємів виробництва промисловими підприємствами та впровадженню ними природоохоронних заходів, які забезпечують утримання валових показників.

Протягом 2015 р. підприємствами – основними забруднювачами за власні кошти виконано природоохоронних заходів на суму понад 2700 тис. гривень, більшість з яких витрачено на підвищення ефективності існуючих очисних установок (включаючи їх модернізацію, реконструкцію і ремонт).

Викиди від транспортних засобів складають майже 70 % від загального обсягу викидів, тому проблема загазованості міст області викидами від автотранспорту є основною.

Відсутність постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря на території області (стаціонарні пости розташовані тільки у місті Суми) не дозволяє об’єктивно оцінювати якість атмосферного повітря на території області.

б) забруднення водних об’єктів скидами забруднюючих речовин із зворотними водами промислових підприємств, підприємств житлово-комунального господарства:

Сучасний стан поверхневих водойм області характеризується антропогенним тиском суб’єктів господарювання, у тому числі скидом недостатньо очищених стоків, що щорічно надходить до них. Також причинами незадовільного стану річок є надходження без очищення зливових (талих) вод із значної території міст Суми, Ромни, Конотоп, Шостка та інші.

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення загальних обсягів водовідведення. У 2015 році у порівнянні з попереднім роком об’єм скиду стічних вод зменшився на 2,91 млн. м3 або 6 %.

Обсяг скиду забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти останні роки коливається, у 2015 році він склав 21,98 млн. м3 і збільшився у порівнянні з 2014 роком на 1,58 млн. м3 або 7,19 %.

Основними причинами скиду забруднюючих вод є: неефективна робота існуючих каналізаційних очисних споруд, недостатня кількість очисних споруд каналізації. Також не сприяють поліпшенню екологічного стану водних об’єктів існуючі технологічні схеми водоочисних споруд, застаріла технологія очистки стічних вод, значна зношеність існуючих водопровідних і каналізаційних мереж.

У 2015 році із загального об’єму скинутих у поверхневі водні об’єкти стічних вод по області, що становить 45,59 млн. м3, об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти 21,49 млн. м3 стічних вод, або 47,1 %.

Із загального об’єму скинутих у поверхневі водні об’єкти забруднених стічних вод по області 21,98 млн. м3 об’єктами житлово-комунального господарства скинуто у водні об’єкти 20,02 млн. м3 стічних вод, або 91,1 %.

Тобто основними забруднювачами водних об’єктів у області є підприємства комунального господарства: комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради, що скинуло у 2015 році у поверхневі водні об’єкти 12,44 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, ВУВКГ м. Конотоп – 1,985 млн. м3, ВУВКГ м. Шостка – 4,138 млн. м3, а також підприємство хімічної промисловості ПАТ «Сумихімпром» - 1,771 млн. м3.

Якісний стан поверхневих водойм області останні роки суттєво не змінився. Поверхневі водойми області зазнають антропогенного впливу суб’єктів господарювання, особливо в створах нижче міст. Практично на всіх водоймах області фіксується підвищений вміст по залізу загальному, ХСК, БСК5 та завислих речовинах, інші показники залишаються у межах середньорічних значень.

в) забруднення підземних водоносних горизонтів: 

Основними джерелами забруднення підземних вод на території області є стоки промислових підприємств, закачка забруднених стоків у глибинні горизонти, розробка родовищ корисних копалин, а також експлуатація підземних вод в умовах промислової та міської забудови.

За останні роки у зв’язку зі зміною законодавства надзвичайно загострились проблеми виснаження і забруднення підземних водних горизонтів за рахунок безліцензійного самовільного буріння водних свердловин. Сьогодні цей процес носить неконтрольований характер і не поповнює бюджети за спеціальне водокористування.

Також на території області виникла проблема щодо існуючого ризику виснаження та забруднення підземних вод у місцях інтенсивного нафто-газовидобування в Охтирському, Лебединському, Роменському, Липоводолинському районах. Діяльність підприємств нафтогазового комплексу (НГК) включає цілу низку виробничих процесів, а саме: проведення пошуково-розвідувальних робіт, розробку нафтогазових родовищ, транспортування вуглеводнів магістральними та промисловими трубопроводами, облаштування й експлуатацію підземних сховищ газу, переробку вуглеводневої сировини тощо. Особливо загострюється цяпроблема тоді, коли родовища вуглеводнів розташовані в межах екологічновразливих природних ландшафтів. За таких умов навіть незначний техногенний вплив може спричинити зміни екосистеми. Тому з метою контролю забруднення підземних водоносних горизонті, підприємства НГК постійно здійснюють моніторинг відбору та якості підземних вод та екологічні моніторингові спостереження.

д) поводження з відходами І-ІІІ класів небезпеки:

В області відбувається інтенсивне утворення та накопичення відходів, у тому числі небезпечних, у секторі промислового виробництва та іншої господарської діяльності, що зумовлюється недостатністю переробки відходів хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної, паливно-енергетичної, будівельної та ін. галузей. Майже 95 % накопичених відходів належить ПАТ «Сумихімпром», з них залізний купорос – 2064,106 тис. тонн, фосфогіпс (відходи IV класу небезпеки) – 15654,109 тис. тонн, шлам, що утворився у процесі очищення стічних вод – 49872,900 тис. тонн.

Залізний купорос частково використовується для виробництва залізоокисних пігментів, активізатору (дехроматору) цементу. Крім цього, побудована дослідно-промислова установка з виробництва коагулянтів для систем водоочищення, але питання щодо утилізації залізного купоросу до кінця не вирішено.

Найбільші обсяги утворення відходів спостерігаються в промислово-розвинених районах області, зокрема, містах Суми, Шостка, Конотоп, Ромни та Сумському, Шосткинському, Конотопському та Роменському районах.

Особливу проблему для області становлять небезпечні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (ХЗЗР), яких в області накопичено майже 545,361 тонн. Непридатні ХЗЗР знаходяться у 13 районах та містах області в безгосподарних напівзруйнованих складських приміщеннях без належної охорони, становлять потенційну загрозу для довкілля та здоров’я населення.

є) проблеми щодо природно-заповідного фонду:

На сьогодні основні проблеми природно-заповідного фонду Сумської області це: відсутність закріплених на місцевості меж територій та об’єктів ПЗФ, що створює підґрунтя для різних порушень, а саме: порушення заповідного режиму, зміну площі та конфігурації меж тощо; відсутність повноважень у структурних підрозділах обласних державних адміністрацій з екології та природних ресурсів у сфері заповідної справи; відсутність затвердженої методики формування національної екологічної мережі, зокрема немає порядку включення територій до списків територій та об’єктів екомережі; відсутність фінансування заходів по охороні та утриманню заповідних об’єктів, як загальнодержавного так і місцевого значення, що нікому не передані в користування; заборона мисливства в заказниках та в усіх зонах національних природних парків викликає негативне ставлення населення до створюваних НПП; відмова органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування брати під охорону об’єкти ПЗФ, що розміщуються на землях запасу державної власності за межами населених пунктів; складна процедура надання земель під заліснення та лімітоване фінансування відповідних робіт, як наслідок темпи зростання лісистості області є недостатніми.

Аналіз найважливіших екологічних проблем:

а) проблеми, що вимагають рішення на міжнародному рівні;

б) проблеми загальнодержавного значення:

Проведення заходів із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів і тари від них, повна очистка території області.

Перехід автотранспорту на екологічно сприятливі види палива.

Впровадження екологічних норм до автомобільних бензинів та дизельних палив рівня Євро-,4, Євро-5. Забезпечення каталітичними системами нейтралізації автомобілів для зниження токсичності відпрацьованих газів.

Розробка відповідних законодавчих та нормативно-правових актів щодо впровадження системи роздільного збирання твердих побутових відходів.

Внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та інших нормативно-правових актів для визначення повноважень обласних державних адміністрацій у сфері заповідної справи.

в) проблеми місцевого значення:

Викиди забруднюючих речовин за останні 5 років залишаються майже на одному рівні із тенденцією до зниження внаслідок зменшення об’ємів виробництва. Необхідна модернізація технологічного обладнання та газоочисного устаткування промислових підприємств, впровадження найкращих доступних екологічно чистих технологій.

Показник заповідності Сумщини вищий за середній по країні, але на території області встановлені межі тільки 15 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. На цей час потребують винесення в натуру (на місцевість) 227 об'єктів загальною площею 130001 га. Відсутність закріплених на місцевості меж територій та об’єктів ПЗФ створює підґрунтя для різних порушень, а саме: порушення заповідного режиму, зміну площі та конфігурації меж тощо.

Основною проблемою забруднення поверхневих водних об’єктів Сумської області є скид забруднених вод внаслідок неефективної роботи очисних споруд, їх морального та фізичного зносу, зношеності водопровідних і каналізаційних мереж, застарілої технології очистки стічних вод. На стан підземних водоносних горизонтів негативно впливають самовільне буріння водних свердловин, велика кількість безгоспних та непридатних до експлуатації свердловин, що потребують тампонажу, техногенне забруднення підземних водоносних горизонтів на територіях розробки нафтогазових родовищ.

Інтенсивне утворення та накопичення відходів, у тому числі небезпечних, зумовлюється недостатністю переробки відходів хімічної, машинобудівної, паливно-енергетичної, будівельної, паливно-енергетичної, будівельної та ін. галузей. Для дієвого удосконалення поводження з ТПВ необхідно будівництво сміттєсортувальних та сміттєпереробних комплексів з метою повторного використання ресурсоцінних компонентів побутових відходів (пластик, скло, макулатура тощо), розробка відповідних законодавчих актів та впровадження системи збору небезпечних відходів, що утворюються населенням (відпрацьованих акумуляторних батарей, масел та шин від експлуатації приватного автотранспорту, відпрацьованих люмінесцентних ламп від освітлення житлових приміщень та ін.).

г) проблеми, вирішення яких не вимагає залучення значних матеріальних (фінансових) ресурсів:

Розробка, затвердження та виконання Програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області на 2016-2018 роки.

Доопрацювання, затвердження та виконання Комплексної програми поводження з відходами в Сумській області на 2016-2020 роки.

Коригування та виконання Регіональної програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.