Екологічна карта Херсонської області

Екологічна карта Херсонської областіСкачать «Екологічна карта Херсонської області», а також 

«Екологічний  паспорт Херсонської області»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Сучасний стан навколишнього природного середовища на території Херсонської області сформувався під впливом значної кількості природних та антропогенних факторів. Загострення існуючих екологічних проблем області на тлі процесу регіонального підйому рівня ґрунтових вод негативно впливає на еколого-санітарний стан природних компонентів.

ПІДТОПЛЕННЯ

Підтоплення - процес підвищення рівня ґрунтових вод та зволоженості порід зони ненасиченої фільтрації, який ускладнює нормальну експлуатацію господарських об'єктів, в тому числі земель сільськогосподарського призначення.

Екологічна карта Херсонської областіЗа офіційними даними, площа підтоплених земель станом на 01.01.2006 р. на Херсонщині складала 7790 км2 або 27% загальної площі області (порівняно з 17% у 1982 p.). За даними останніх років, в області від підтоплення потерпають 214 населених пунктів. Найбільш підтопленими є території Каланчацького - 67% , Скадовського - 61%, Голопристанського - 56% та Високопільського - 54% районів.

Причини та фактори підтоплення підрозділяються на природні та антропогенні. Аналіз наслідків багаторічних спостережень свідчить, що основними природними факторами є:

  • періодичне випадання аномально великих атмосферних опадів (1975 р. - 600 мм, 1986 р. - 500 мм, 1997 р. - 631 мм, при середньорічній нормі - 386 мм.);
  • практична безстічність більшої частини рівнинної території області;
  • наявність великої кількості "зачинених" череневих (подових) знижень, що є природними накопичувачами поверхневих стоків;
  • слабкий природний дренаж території при наявності середнього та сильного напірного живлення ґрунтової води;
  • регіональний підйом рівня підземної води напірного водоносного комплексу із швидкістю 0,2 - 0,4 м / рік;
  • розташування більшої частини населених пунктів в зниженнях рельєфу: черенях, балках, долинах річок, на берегах озер, морському узбережжі.

Антропогенні фактори підтоплення:

  • постійно діючий підпір штучно створеного Каховського водосховища;
  • підпір та значні фільтраційні втрати води з Північно-Кримського та Каховського магістрального каналів;
  • велике водоперевантаження безстічних територій системами нераціонального зрошення - Краснознам'янська, Інгулецька, Каховська та інші централізовані і місцеві системи зрошення;
  • перекриття природного стоку поверхневої та ґрунтової води різними інженерними забудовами без водопропускних систем (насипами шляхів та вулиць, дамбами водонакопичувачів);
  • практична відсутність в більшості населених пунктів постійно діючої зливної та збірної мережі для відводу зливної та талої води;
  • великі втрати води із водопровідно-каналізаційної мережі внаслідок протікання;
  • самочинні нелімітовані та нефіксовані поливи присадибних ділянок;
  • асфальтування і забудова територій, що зменшує втрати ґрунтової води на випаровування, тощо;
  • розміщення супутників зрошення безпосередньо біля населених пунктів;
  • погіршення технічного стану колекторно-дренажної мережі, нестабільна та неефективна робота свердловин вертикального дренажу та перекачувальних насосних станцій, зниження дебітів свердловин вертикального дренажу внаслідок процесів кольматації фільтрів та прифільтрової зони;
  • нестабільне енергопостачання дренажних мереж.

Наслідком постійно прогресуючого в останні роки підтоплення є погіршення стану навколишнього природного середовища. Особливо вразливими щодо впливу процесів підтоплення є геологічне і гідрогеологічне середовища, де спостерігаються зростання еродованості, засолення і заболоченості територій; зростання розчинності та прискорення міграції забруднюючих речовин та збудників захворювань; зменшення міцності лесових та лесово - суглинистих порід і підґрунтя житлових і промислових об'єктів, у т.ч. екологічно небезпечних; активізація зсувних явищ. Це, в свою чергу, створює складні умови для проживання населення, завдає значні матеріальні збитки господарству, стає причиною втрати об'єктів природно-заповідного фонду, пам'яток археології та архітектури і становить особливу загрозу для функціонування екологічно небезпечних об'єктів (залізниць, нафтопроводів, мереж енергопостачання, тощо).

Згідно з даними МНС України, на території області розташовано 233 потенційно - небезпечних об'єкти (ПНО), які за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварій і надзвичайних ситуацій. При підтопленні окремих районів області у 2015 році можуть стати небезпечними 49 об'єктів різного призначення, передусім це підприємства харчової промисловості і автодорожні мости; суттєву небезпеку складають місця поховання відходів та зберігання отрутохімікатів та добрив.

Найбільш ефективним заходом захисту ПНО від шкідливої дії вод є дренаж. Крім застосування дренажу, необхідне докорінне поліпшення водно-екологічної ситуації по області в цілому, що передбачає зміну стратегії водокористування в регіоні, розробку і реалізацію наступних заходів:

  • відпрацювання шляхів зменшення та ліквідації негативного впливу головних техногенних причин підтоплення в регіоні - Каховського водосховища, Північно-Кримського та Каховського магістрального каналів, застарілих водовтратних систем зрошення тощо;
  • відновлення і реконструкція каналізаційно - водопровідної мережі в містах та населених пунктах;
  • оптимізація та контроль за нормами зрошення з метою зменшення втрат зрошувальних вод на інфільтраційне живлення ґрунтових вод;
  • розробка проектів вертикального планування територій населених пунктів та їх реалізація з метою регулювання відведення поверхневих і господарчо-побутових вод за межі населених пунктів у відкриті водойми;
  • впровадження басейнових методів управління водокористуванням;
  • удосконалення системи моніторингу підтоплених земель і територій, в т.ч. з використанням засобів GIS та методів дистанційного зондування Землі.