Генеральний план міста Івано-Франківськ

Генеральний план міста Івано-Франківськ«Генеральний план міста Івано-Франківськ»

Скачать Архив № 1

Скачать Архив № 2

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

ІСНУЮЧА ПЛАНІРОВКА ТА ЗАБУДОВА МІСТА (3 генерального плану 2000-2026 рр.). Івано-Франківськ – одне з найстаріших міст України. Сьогодні це адміністративний, економічний та культурних центр однойменної області, розташований у Прикарпатті в міжріччі Бистриці - Солотвинської та Бистриці - Надвірнянської.

Мережа магістральних автомобільних доріг зв’язує Івано-Франківськ із Львовом, Чернівцями, Тернополем, Ужгородом та з усіма районними центрами області. Івано-Франківськ є одним з основних вузлів Львівської залізниці, що проходить територією міста з півдня на північ. Аеропорт, що розташований у південно-західній частині міста, здійснює зв’язки з різними містами України та іншими зарубіжними країнами.

Територія міста являє собою здебільшого рівнинну поверхню з порівняно невеликими коливаннями відміток в районі с. Пасічна. Планувально місто можна поділити на три планувальні утворення:

  • центральна частина – історична частина міста, територія між р. Бистрицею-Солотвинською та залізницею і включно території аеродрому, с. Крихівці, с. Опришивці та с. Хриплин на півдні;
  • східна частина – територія міста між р. Бистрицею-Солотвинською та р. Бистрицею-Надвірнянською включно з с. Вовчинець, с. Микитинці, с. Угорники та територією Хриплинського промислового вузла;
  • західна частина – територія на лівому березі річки Бистриці-Солотвинської, що обмежена на півдні селом Загвіздя, на заході КСП «Авангард» та територією держлісфонду і на півночі територією села Угринів.

Центральна частина включає в себе територію історичного центру, що зберігає радіально-променеву планувальну структуру і представляє щільно забудовану територію, що важко піддається реконструкції з огляду на капітальність житлової та громадської забудови.

В наслідку несвоєчасного рішення питань щодо розвитку магістральної дорожньо - вуличної мережі по місту в цілому, в існуючий час в центральній частині міста виникли значні труднощі, пов’язані з організацією руху транспорту. Пропускна спроможність вуличної мережі не відповідає інтенсивності транспортних потоків та крім того, не витримує навантаження з боку транзитних потоків, що йдуть центром міста.

Дрібно-квартирний характер забудови центру майже виключає можливість організації достатньої кількості автомобільних стоянок.

Східна частина забудована, як багатоповерховими будинками, так і садибними ділянками різної величини – від 0,04 га в районі вулиці Вовчинецької та вздовж залізниці, і до 0,10 га і більше на територіях сіл Вовчинець, Угорники та Микитинці. Багатоквартирна забудова з’явилася тут за останні 15 років.

Територія має розвинуту дорожньо - вуличну мережу, що має виходи на зовнішні напрямки на міста Кам’янець-Подільський та Чернівці.

В південній частині є потужний промисловий вузол «Хриплинський», що зв’язаний з сельбищними територіями району та з центром міста магістральною вулицею Юності та мостом через річку Бистрицю-Надвірнянську по вулицям Тисменецькій та Незалежності.

В північній частині сформована промислова та комунально-складська зона. На території села Вовчинець розташований завод АТВТ «Радон».

Вздовж лівого берега річки Бистриці - Надвірнянської знаходиться досить великий масив дачної забудови. Організованої чітко вираженої рекреаційної зони ця частина міста не має.

Культурно-побутове обслуговування представлене закладами обслуговування всіх рівнів.

Західна частина включає в себе сельбищні території та значну територію промислового підприємства ВО «Карпати». З центром міста, з районами промислового виробництва та з місцями рекреації район зв’язаний лише однією магістральною вулицею Галицькою, яка проходить мостом через річку Бистрицю - Солотвинську. В північному напрямку вулиця Галицька виходить на зовнішній зв'язок в зону з досить потужного промислового вузла «Ямницький», що знаходиться поза межами міста, і далі прямує у напрямку на Львів.

Житлова забудова представлена здебільшого багатоповерховим житловим фондом мікрорайонів № 1 та № 3, що розташовані по обидва боки вулиці Тролейбусної, та окремими кварталами на південь від вулиці Галицької на території села Пасічна. Тут знаходяться незначні території старої та нової садибної забудови з присадибними ділянками здебільшого не перевищуючими 0,1 га. В західній частині розташовані дачі.

В південному напрямку вулиця Пасічна зв’язує цей район з селом Загвіздя. Район забезпечений закладами первинного рівня обслуговування та незначною кількістю закладів та установ інших рівнів. Вздовж лівого берега річки Бистриці - Солотвинської є території зі значним рекреаційним потенціалом, який на сьогодні не використовується в повній мірі.

За останні 15 років місто значно територіально розвинулося як за рахунок освоєння вільних територій в межах міста, так і за рахунок включення сюди прилеглих населених пунктів. Значний територіальний резерв під житлову забудову існує сьогодні в районах сіл Угорники, Микитинці, Крихівці та Загвіздя. В існуючий час ці землі є землями, що належать селищним радам, і мають бути включені в межі міської ради згідно проекту встановлення меж Івано-Франківської міської ради, що розробляється інститутом землеустрою. В районі Хриплинського промвузла є вільні території для розвитку комунально-складських підприємств та інших підприємств комерційного профілю.

З наведеного вище видно, що існуюча планувальна структура має наступні основні недоліки:

- існуюча територія міста не має чіткого функціонального зонування;

- магістрально на дорожньо - вулична мережа міста не відповідає вимогам нормального функціонування, як в центральній частині, так і в інших районах;

- житлова забудова в повній мірі не забезпечена інфраструктурою для свого функціонування: дороги, підприємства обслуговування, інженерні мережі тощо;

- існуюча рекреаційна зона міста не відповідає сучасним проблемам та нормативам і має бути значно розширена та розвинута;

- екологічний стан міста є, зокрема, залежний від місцерозташування та функціонування окремих промислових підприємств, що підлягають виносу в районі існуючої та перспективної промислової забудови.

Таким чином сучасна планувальна структура не відповідає існуючим містобудівним нормам та правилам і потребує прийняття рішень для її нормального функціонування.

Магістральна вулично-дорожня мережа. Основою розвитку транспортної системи міста є магістральна вулично-шляхова мережа.

Аналізуючи сьогоднішню транспортну ситуацію в місті, а також сучасний економічний стан, економічні можливості та побажання міста, з огляду на розміщення житлової забудови до 2021 року і надалі, на нових площадках багатоквартирної та садибної забудови у північно-західному, східному та центральному планувальних районах, проектом визначені напрямки розвитку транспортної інфраструктури міста.

Основу структури магістральної вулично-дорожньої мережі міста складатимуть магістралі загальноміського значення:

  • Калуське шосе – вулиця Галицька
  • Набережна ім. Стефаника – вулиця Надрічна
  • вулиця В. Стуса – вулиця Проектна XIX – вулиця Проектна XX
  • вулиця О. Довженка – вулиця Симона Петлюри – вулиця Проектна VI
  • вулиця Незалежності – вулиця Тисменицька
  • вулиця В.Івасюка – вулиця Проектна XVII
  • вулиця Степана Бандери – вулиця Євгена Коновальця
  • вулиця Василіянок – вулиця Вовчинецька
  • Північний бульвар ім. О. Пушкіна – вулиця Проектна I – бульвар Південний – вулиця Гетьмана Мазепи – вулиця Крихівецька.

Схема магістральної вулично-дорожньої мережі міста, що закладена на перспективу, забезпечить очікувані пасажиропотоки у години «пік» на зв’язках житлових площадок нових та існуючих з центром, місцями прикладення праці. Крім того, дозволить організувати транспортні зв’язки в об’їзд центральної частини міста.

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА (коригування генерального плану 2014-2026 рр р.)

Характеристика розташування та основні містобідівні показники населеного пункту.

Сьогодні Івано-Франківськ є містом зі значним промислово-економічним та науковим потенціалом, широкими можливостями для розвитку як внутрішніх міжрегіональних, так і зовнішніх міждержавних зв’язків. Великі перспективи міста пов’язані з близькістю Карпат як унікального регіону туризму, відпочинку та рекреації.

Івано-Франківськ має розвинуту транспортну мережу. Повітряним, залізничним та автомобільним транспортом місто з’єднане з усіма обласними центрами України, деякими містами Росії, Молдови, Білорусі, Польщі, Словаччини, Чехії. Івано-Франківськ має радіальну систему дорожнього сполучення. У місті працює міжнародний аеропорт, сходяться залізничні та автомобільні магістралі.

Івано-Франківськ є членом Міжнародного форуму історичних центрів членом Асоціації поріднених міст, членом Асоціації міст України, яка підтримує тісні зв’язки з Радою європейських міст та регіонів, Міжнародною спілкою громад та Організацією міст-побратимів.

Місто Івано-Франківськ – єдине місто в Україні, яке є членом Асоціації європейських муніципалітетів "Energie-cites" (Енерджі-сіті).

Аналіз зовнішніх та внутрішніх чинників, тенденцій та ресурсного потенціалу розвитку населеного пункту.

Місто Івано-Франківськ входить в категорію промислових центрів, основою виробничої бази якого є машинобудівна, лісова, деревообробна, харчова та легка промисловості.

Знаходячись у вигідному географічному центрі, місто виконує функцію міжрайонного центру з ринкової торгівлі, медичного та соціально-культурного обслуговування прилеглих Галицького, Тлумацького та частково Коломийського, Надвірнянського, Богородчанського та Калушського районів.

Основними об’єктивними факторами, які визначають можливість та доцільність подальшого розвитку міста на перспективу є:

  • сприятливе економіко-географічне положення м. Івано-Франківська і розташування на європейському континенті близько до Європейського Союзу (доступ до динамічно зростаючого українського ринку, давні традиції торгівлі як з Європою);
  • наявність хороших транспортних зв’язків (добре транспортне сполучення, наявність під’їзних залізничних шляхів до підприємств, діючий міжнародний аеропорт з великими потенційними можливостями);
  • розвинута комунікаційна інфраструктура;
  • наявність значних трудових ресурсів в місті та прилеглому районі кваліфікована робоча сила, що легко адаптується до вимог ринку;
  • високий рівень освіти (два Національних університети та багато інших вищих навчальних закладів) та підготовки кадрів для економіки (спеціалізовані навчальні заклади готують фахівців для промисловості, торгівлі, фінансової, туристичної сфери тощо);
  • краща якість життя порівняно з іншими регіонами України; хороші можливості для відпочинку та оздоровлення, рекреації, культурних і туристичних уподобань;
  • висока інвестиційна привабливість підприємств нафтохімічної, лісопереробної, харчової та туристичної галузей, преференції місцевої влади для інвесторів, прозорі процедури реєстрації та податкового контролю, комплексний супровід інвестиційних проектів;
  • значні сировинні ресурси краю (ліс, нафта, газ, сировина для хімічної та будівельної галузей) та наявність в околицях м. Івано-Франківська родовищ будівельних корисних копалин (глина, цемент, гіпс, пісок), розширюють спрямування економічного розвитку міста.

Туризм.

Івано-Франківська область та місто володіють величезним потенціалом аби увійти рівнею до рядів видатних туристичних центрів – комплекс історичних, культурних та природних пам'яток, багаті рекреаційні можливості приваблюють дедалі більше туристів, в тому числі іноземних.

Місто Івано-Франківськ має потужний потенціал для розвитку ділового та культурного туризму.

Крім вигідного географічного положення місто має належний рівень розвитку транспортних терміналів (аеропорт, вокзали). Область та місто Івано-Франківськ має значну туристично-оздоровчу базу.

Туризм у місті Івано-Франківську належить до найбільш динамічних і конкурентно-спроможних галузей, яка безпосередньо через збільшення потоку туристів здійснює вплив на розвиток таких видів економічної діяльності, як транспорт, готельний та ресторанний бізнес, роздрібна торгівля, харчова промисловість, будівництво та зв'язок, страхування та фінансове посередництво, діяльність у сфері відпочинку і розваг, культури і спорту тощо. Перетворення міста у туристичну принаду вимагає пошуку нових, творчих підходів, спільних зусиль місцевої влади та суб’єктів туризму.

Розвиток туристичної галузі в місті нерозривно пов'язаний зі збільшенням кількості відповідної інфраструктури: готелів, розважальних центрів, виставкових комплексів, постійного відновлення та підтримки в належному стані пам’яток архітектури.

Розвиток туристично-рекреаційної галузі, притік туристів сприяють розвитку туристично-рекреаційної галузі Івано-Франківська.

На даний час в місті 98 підприємств займаються туристичною діяльністю (16 туроператорів та 82 туристичних агенцій).

Сьогодні готельні послуги у місті здійснюють 29 підприємствами різних форм власності, вмістимість яких на 1.01.2013 р. становить 1300 місць. За 1998 р. туристичними підприємствами було прийнято 29,7 тис. туристів, з них 3,0 тис. іноземних. Сьогодні потік туристів становить 25,0 тис.осіб, які поділяються на організовані (22,0 тис. осіб) та неорганізовані (3,0 тис. осіб). Організовані приймаються туристичними підприємствами. У туристичній галузі працює 514 осіб. Неорганізовані туристи поселяються у родичів і знайомих, тому й не проходять по звітності в якості туристів, які отримали відповідні послуги. Але, в той же час, вони користуються транспортом, послугами ресторанів, кафе, барів, купують подарунки, сувенірну продукцію, відвідують визначні та цікаві місця (оглядові та тематичні екскурсії, музеї).

Цільові показники демографічного розвитку.

Демографічна ситуація у м. Івано-Франківську на період розроблення генерального плану 2000 року характеризувалася позитивними тенденціями (на відміну від загальної демографічної ситуації в Україні) — додатній природний приріст населення, невисокий рівень міграції і тільки протягом 1998-2002 рр. спостерігається зменшення чисельності населення на 15,5 тис.осіб (з 246,0 до 230,5 тис.осіб), що пояснюється економічною нестабільністю у державі.

За межами 2002 року і в результаті реалізації Державної програми соціально-економічного розвитку на Україні (після 2006 р.) відбулися позитивні тенденції, щодо чисельності населення, яка динамічно зростає. Обумовлений даний процес підвищенням рівня та якості життя населення в місті, забезпеченням соціального захисту мешканців, збільшенням доходів, підвищенням рівня охорони здоров’я, покращенням ситуації на ринку праці, економічно підтримка сімей та молоді.

За період 2002-2013 рр. чисельність постійного населення м. Івано-Франківська збільшилася на 10,4 тис. осіб і згідно з даними Головного управління статистики у Івано-Франківській області станом на 1 січня 2013 року чисельність постійного населення Івано-Франківської міської ради становила 240,9 тис.осіб (наявного 243,7 тис.осіб). З яких в м. Івано-Франківськ проживало 223,1 тис.осіб, в населених пунктах адміністративно-підпорядкованих Івано-Франківській міській раді (села Вовчинець, Крихівці, Микитинці, Угорники, Хриплин) – 17,8 тис. осіб.

Натомість, генпланом 2000 року передбачалося, що чисельність населення міста на 1.01.2013 року мала б становити 251,6 тис.осіб (табл.Екн-3).

Стан динамічної рівноваги в демографічних процесах і поступове збільшення населення відбулося за рахунок додатнього природного та механічного приростів.

Станом за 2012 р. коефіцієнт народжуваності (кількість народжених на 1000 мешканців) складав 10,8; коефіцієнт смертності – 8,0; коефіцієнт природного приросту населення додатній і становить 2,8.

Окрім того, за останній період спостерігалася збільшення кількості населення Івано-Франківська за рахунок механічного приросту (зменшення міграційних втрат населення міста).