Кам’янець-Подільський район Хмельницької області

Кам’янець-Подільський район Хмельницької областіСкачать «Топографические карты масштаба 1:100 000: №129 - Городок и №148 - Каменец-Подольский»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем  архиве карт

Кам’янець-Подільський район (створено 7.03. 1923 р.) розташований у південно-західній частині Хмельницької області. З півдня - в межах середньої течії р.Дністер, з лівобережними притоками річок Збруч, Смотрич, Мукша, Жванчик, Студениця й іншими, а з півночі - окреслений унікальними Подільськими Товтрами.

Площа району становить 1537 кв.км. (7,4 % від території області), на якій проживає 64 746 чол. (на 01.12.2018 р.), в т.ч. міське – 2 167 чол. (смт Стара Ушиця), сільське – 62 579 чол.

По території район є одним з найбільших в Україні. Адміністративно поділений на 16 сільських рад,  6 ОТГ і місто обласного підпорядкування Кам’янець – Подільський. В районі нараховується 121 село і одне селище міського типу Стара Ушиця. Із загальної кількості 35 сіл мало чисельні, з населенням біля 200 чол. В районі газифіковано 68 із 122 населених пунктів.

Відстань від адміністративного центру до м. Хмельницького шосейними дорогами - 102 км,  залізницею 113 км.

Кам’янець-Подільський районВ економіці району промисловість – одна із найважливіших галузей і займає ведучі позиції в структурі промислового виробництва області по виробництву цементу, вапнякового каменю. Важливу роль в створенні додаткових робочих місць, підвищенні самозайнятості населення, особливо в сільській місцевості, зниженні рівня безробіття та підвищенні рівня матеріального забезпечення населення району відіграє мале підприємництво.

До транспортної мережі району входять залізничні та автомобільні шляхи. Всі населені пункти району мають під’їзди з твердим покриттям. Мережа автомобільних доріг загального користування складає 578 км. Через район проходить Південно-Західна залізнична магістраль протяжністю 41 км. Мережа автомобільних доріг загального користування по Кам’янець-Подільському району, власником і замовником ремонту і утримання яких є Служба автомобільних доріг в Хмельницькій області, складає 577,7 км. Основну роль у внутрішньорайонних та зовнішніх перевезеннях відіграє автомобільний транспорт.

Населені пункти району забезпечуються питною водою з підземних джерел. Подача води в розподільчу мережу здійснюється із 8 артезіанських свердловин і 22 водяних басейнів.

Прадавня земля Кам’янеччини з її чудовою природою, славною історією і талановитими людьми є справжньою перлиною Поділля та всієї України. Початок заселення території сучаного Кам’янець – Подільського району відновситься до сивої давнини. Біля с. Луки-Врубловецької збереглися рештки однієї з найдавніших в Україні стоянок первісних людей, якій близько 300 тис. років. Близько 8 тисяч років тому території Кам’янеччини стали мешкати племена землеробів. У першій половині І-го тис. н.е. Кам’янеччину заселяли східно-слов’янські племена, які входили до складу антського міжплемінного об’єднання. В цей час розвиваються економічні та культурні зв’язки нашого краю з Північним Причорномор’ям і римськими провінціями. Історію Кам’янеччини давньої Русі можна простежити по одному з важливих міських осередків Середнього Подністров’я – Бакоті. Бакота знаходилась на порубіжжі розвинутих східнослов’янських союзів племен: уличів і тиверців, які на протязі понад 200 років перебували у складі Київської Русі. Другої половини ХІ ст. Бакота увійшла до Галицького князівства. Порівняно невелике місто, Бакота стала центром великої і високо розвинутої сільськогосподарської округи Середнього Подністров’я, а також виконувала адміністративно-політичні, економічні і культові функції. Показово й те, що Бакоту – столицю Пониззя – князь Данило Галицький направляв намісниками своїх найдовіреніших помічників. Найвищого розвитку Бакота досягла у першій половині ХІІІ ст.. Протягом багатьох століть край ставав жертвою польських, татарських і турецьких загарбників. У 1793 р. Кам’янеччина разоми з усією правобережною Україною була включена до складу Російської імперії. В 1795 р. створюється Кам’янецький повіт. 7 березня 1923 р. постановою Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету були і встановлені округи і повти, у тому числі Кам’янецький округ з 17 районами, сіл з яких, а саме Смотрицький, Ориниський, Маківський, Староушицький, Китайгородський, Жванецький та Довжоцький займали територію сучасного Кам’янець – Подільського району. Процес формування територіальних меж тривав до 1965 р.

Під охороною держави знаходяться 121 пам’ятки історії, мистецтва та археології, з них 80 - історії, 15 - мистецтва, 26 - археології. Пам’ятки історії культури і мистецтва сприяють пізнанню культурної спадщини, народної творчості, традицій народу та є зв’язком між минулим і сучасним народу. У районі діє 2 народних музеї у селах Чабанівка та Вітківці.

Щодо розвитку зеленого туризму, на території району діє 32 садиби, яка приймає туристів і надає послуги, 3 заклади санаторного типу: санаторій «Дністровська чайка», дитячий обласний санаторій «Дністер», оздоровчий комплекс «Лісова пісня», 2 бази відпочинку: Стара Ушиця «Туристичний притулок», с.Колибаївка «Кльова рибалка», 4 заклади готельно-ресторанного типу: готельно-ресторанний комплекс « Ксенія» с. Врублівці, «Дністровська рев’єра» , «Дністер», «Дві ріки» с. В.Слобода.

Археологічні пам’ятки становлять значний потенціал району.  Тут знайдені залишки поселень  та знаряддя трипільської ,черняхівської культур та унікального в Європі гончарного цеху ІІІ тис. до н.е., залишки скіфських поселень, залишки городищ давньоруських часів.

На лівому березі Дністра, у сиву давнину знаходилось давньоруське місто Бакота – столиця Дністрянського Пониззя ХІІ-ХІІІ ст.. У Бакоті був сформований східно-слов’янський язичницький центр на місці якого в кінці ХІ на поч. ХІІ ст.. виник давньоруський християнський скельний печерний монастир, що відіграв чималу роль у поширені і перемозі християнської релігії в Середньому Подністров’ю.

Поділля було форпостом у захисті південно-східних кордонів від турецько-татарської навали. Саме з того часу збереглась пам’ятка оборонного значення – фортеця у м.Кам’янець-Подільський. На території району збереглись залишки замків XIV-XVIII ст., історико-культурні пам’ятки та пам’ятні місця пов’язані з історією національно-визвольної боротьби українського народу в 1648-1654 р. під проводом Богдана Хмельницького. Саме у районі фортеці Жванець (ХVІ ст) у листопаді 1653 року відбулася одна з останніх перемог Богдана Хмельницького над польською армією, очолюваною королем Польщі Яном Казимиром.

До території НПП “Подільські Товтри”, що охоплює 260 тис. га., увійшов весь Кам’янець-Подільський район, де збереглися як типові, так і неповторні реліктові угрупування рослин, ландшафтні комплекси, геологічні утворення, археологічні та історико-культурні пам’ятки.

Особливістю національного парку є наявність Товтр – залишків рифового бар’єру Сарматського моря і Дністровського каньйону, де виходять на поверхню і відкриваються для споглядання геологічні породи древніх епох. Китайгородська стінка є світовим еталонним розрізом силурійських порід.

По течії річки Збруч до її впадіння в р.Дністер є природні передумови для будівництва туристично-оздоровчих закладів з використанням мінеральних вод типу “Нафтуся”.

До заказників загальнодержавного значення на території району відносять Княжпільську лісову дачу між річками Тернава та Гниловодка, ботанічний заказник Чапля, Товтра Вербецька. На берегах Студениці неподалік від сіл Вихватнівці і Крушанівка розкинувся загальнодержавний заказник Совий яр площею 827 га. Користується популярністю у туристів товтра Кармелюкова гора, площа якої становить 765 га.

Біля села Завалля розташована геологічна пам’ятка, одна з найкрасивіших карстових печер “Печера Антлантида”, що має три поверхи, довжина лабіринтів 3 км., середня висота 5,5м.

У Кам’янець-Подільському районі народними майстрами відроджується мистецтво художньої вишивки, вишивки соломкою, різьби по дереву, гончарство, плетіння з лози. Народні музеї у с.с.Демшин, Чабанівка, Вітківці, Нігин яскраво відтворюють культуру та побут українського народу, дають можливість познайомитись з стародавнім і унікальним ткацьким мистецтвом.

Кам’янець-Подільський район має значний туристичний та рекреаційний потенціал, велика кількість пам’яток архітектури, унікальний природний ландшафт.

Туристичні маршрути:

  • «Намисто Кам’янеччини» - м. Кам’янець – Подільський – с. Княжпіль (Княжпільська дача) – с. Гораївка (Бакотський скельний монастир).

Народні музеї:

  • «Веретено» - м. Кам’янець – Подільський – с. Демшин (народний музей історії села) – с. Чабанівка ( народний музей історії села);
  • «Стежками предків» - м. Кам’янець – Подільський - с. Нігин (народний музей історії села);
  • «Увіковічення історії» - м. Кам’янець – Подільський – с. Вітківці (народний музей історії села).

Маршрути по пам’ятках архітектури:

  • м. Кам’янець – Подільський – с. Жванець ( залишки башт Жванецького замку та доти «Лінії Сталіна»);
  • м. Кам’янець – Подільський – с. Рихта (башта замкового комплексу Гуменецький. Пам’ятка архітектури ХVІ – ХVІІ ст..) – с. Чорнокозинці (залишки замкового комплексу літньої резиденції єпископів);
  • м. Кам’янець – Подільський – с. Панівці (руїни палацу Потоцьких на території замкового комплексу ХІІІ ст..).

Маршрути по заказниках:

  • м. Кам’янець – Подільський – біля с. Вербка («Чотири кавалери». Ботанічний заказник «Товтра Вербецька») – біля с. Привороття 2 (Ланшафтний заказник «Кармалюкова гора»);
  • м. Кам’янець – Подільський – с. Княжпіль (загальнодержавний ландшафтний заказник «Княжпільська лісова дача») – «Совий яр» (Ланшафтний заказник).