Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара

Атлас Дніпровського водосховища

Місцеві правила плавання на Дніпровському водосховищі

Скачать  «Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара» - верхний участок

Скачать  «Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара» - нижний участок

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Карта масштабу 1:50 000 (подано униз за течією), доповнені врізками більших масштабів, схемами розміщення яхт-клубів і заправних станцій, також містить умовні знаки карт та сигнальні знаки, що регулюють судноплавство на внутрішніх водних шляхах, правила плавання на Дніпровському водосховищі, фотоілюстрації берегових об’єктів та краєвидів річки. Карта дає лише загальне уявлення про навігаційні умови судноплавства на цій ділянці р. Дніпро і складається з лоційного опису (уверх за течією у напрямку від Запорізького шлюзу до Дніпродзержинського шлюзу), в якому подано фізико-географічні, кліматичні та гідрологічні характеристики Дніпровського водосховища і може стати у нагоді яхтсменам, судноводіям маломірного флоту, рибалкам та туристам, організаціям, чия діяльність пов’язана з використанням ресурсів р. Дніпро.

Судноплавство на річці ДніпроЦей навігаційно-гідрографічний нарис буде корисним судноводіям при загальному ознайомленні з навігаційними умовами судноплавства і для визначення маршруту плавання. Детальнішу інформацію про умови судноплавства містять офіційні навігаційні карти річки Дніпро.

Судноплавство на річці Дніпро

Дніпровське водосховище - перше з каскаду Дніпровських водосховищ - було створено у 1932 році і відновлено у 1951 році. Водосховище розташоване у нижній частині р. Дніпро на території Дніпропетровської та Запорізької областей; розраховане на тижневе і добове регулювання стоку Дніпра.

Верхня частина водосховища до м. Дніпро витягнута із північного заходу на південний схід під кутом 45° відносно меридіану. Біля м. Дніпро водосховище різко повертає на південь у меридіональному напрямку до греблі, зробивши лише в одному місці (між селищами Воронове та Федорівка) вигин на захід. Довжина водосховища по осі становить 129 км, найбільша ширина - 7 км, площа водної поверхні при нормальному підпірному рівні (НПР) - 410 км2, середня глибина -8 м. Найбільша глибина - 62 м - спостерігається у пригреблевій частині; площа з глибинами до 2 м становить 36 %.

Річищем водосховища є заплава р. Дніпро, яка на ділянці від м.Дніпро* до Кам'янської ** (Дніпродзержинської) ГЕС рясніє островами й острівками, піщаними наносами, а інколи зустрічаються і забори (підводне скупчення каменів через усю ширину річища). Зовсім інший характер має водосховище за Дніпровським поворотом. Тут дно усіяне великою кількістю гранітних оголень, що у багатьох місцях утворюють цілі нагромадження поперек течії: лави, пасма, так звані забори, пороги. Порогів на водосховищі затоплено 9: Старокодацький, Сурський, Лоханський, Звонецький, Ненаситський, Вовнізький, Бурилівський, Вільний та Зайвий; також, затоплено близько 40 забор.

Примітка.

*Постановою ВР України  від 19.05.2016   № 1375-VIII місто Дніпропетровськ перейменовано на місто Дніпро.

**Слідом за перейменуванням міста Дніпродзержинськ в Кам'янське КМ України (08.11.2017 р. № 795-р) перейменував Дніпродзержинське водосховище на Кам'янське.

Від м. Дніпро (Дніпропетровськ) до Кам'янської ГЕС правий берег водосховища підвищений, у деяких місцях має кам’яні оголення і перерізається круто спадаючими короткими балками.

Лівий берег на цій ділянці низинний, без балок, вкритий наносними відкладеннями. Після повороту біля м. Дніпро характер берегів різко змінюється. Обидва береги здебільшого підвищені, обривисті, скелясті, порізані численними балками (близько 40). Довжина лівобережних балок удвічі більша, ніж правобережних. Заплава має таку ж ширину, як і живий переріз річки. Висота берегів у деяких місцях сягає 60-70 м і більше над НПР.

У водосховище впадають річки Самара, Мокра Сура, Ворона, Осокорівка, Вільнянка та ін.

У літній період Дніпровському водосховищу на всій його протяжності властиве цвітіння.

З утворенням водосховища докорінно покращилися умови судноплавства на порожистій ділянці р. Дніпро.

Дніпровське водосховище належить до числа водосховищ річкового типу і за своєю конфігурацією, морфометричними ознаками та гідрологічним режимом його можна поділити на три ділянки: нижню, середню, верхню.

Нижня ділянка (гребля Дніпровської ГЕС - селище Федорівка) - найглибоководніша ділянка водосховища; максимальна глибина тут сягає 62 м. Хвилювання на цій ділянці при сильних вітрах (16 м/с) переважно північного і східного напрямків буває значним. Найбільша висота хвилі становить 2 м.

Середня ділянка (селище Федорівка - селище Микільське-на-Дніпрі) глибоководна; глибини на ній зростають до 32 м біля селища Федорівка.

Водосховище на цій ділянці робить крутий поворот під кутом майже 90°. Значне хвилювання з висотою хвилі 1,0-1,5 м спостерігається при швидкості вітру 10-20 м/с північного, західного та північно-західного напрямків.

Верхня ділянка (селище Микільське-на-Дніпрі - гребля Кам'янської ГЕС) руслоподібна з численними островами, затоками. Глибини тут зростають до 20 м біля селища Микільське-на-Дніпрі.

Рівневий режим Дніпровського водосховища, як правило, залежить від природних сезонних змін величини притоку води у водосховище і його штучного регулювання шляхом скидання води у нижній б’єф через гідротехнічні споруди Дніпровської ГЕС. На водосховищі протягом року при добовому і тижневому регулюванні рівень води в середньому коливається від НПР 51,4 м до 50,7 м. Максимальна амплітуда коливання рівня води на верхній ділянці (водомірний пост Кам'янськ) досягала 3,65 м, а на нижній (водомірний пост Запоріжжя) - 1,39 м (за період 1990-2006 рр.).

За період 1990-2006 рр. найнижча позначка рівня води на водомірному посту Запоріжжя становила 49,98 м, на водомірному посту Кам'янської - 50,09 м.

Гранично можливе спрацювання водосховища у надмірно маловодний рік допускається до рівня мертвого об’єму (РМО) 48,5 м.

На судноплавній ділянці річки Самара рівень води залежить від рівня води Дніпровського водосховища.

Габарити шляху. Гарантована глибина на основному судновому ходу Дніпровського водосховища становить 3,65 м, гарантована ширина - 80 м, радіус закруглення - 800 м.

Камери трикамерного Запорізького шлюзу Дніпровської ГЕС мають габарити 120 х 18 м кожна. На нинішній час шлюз виведено з експлуатації.

Камери однокамерного Запорізького шлюзу Дніпровської ГЕС і Кам'янського шлюзу мають габарити 290 х18та270х18м відповідно.

На Дніпровському водосховищі найменшу висоту від НПР (51,4 м) має Амурський (Дніпропетровський двоярусний) міст - 8,67 м (без піднімання ферм), а на судноплавній ділянці річки Самара - Самарський (Синельниківський) автодорожній міст - 6,7 м.

Особливості плавання і складні для судноплавства ділянки. Плавання по Дніпровському водосховищу і р. Самара має свої, властиві тільки їм, особливості.

При наскрізному плаванні його умови під дією різноманітних факторів змінюються від ділянки до ділянки. Найбільш складними для судноплавства є ділянка водосховища від м. Дніпро до Кам'янської ГЕС (тут розташовано 6 мостів) і річка Самара від гирла до м. Новомосковськ (на цій ділянці річки 6 мостів).

Судноплавна обстановка. Берегові і плавучі засоби навігаційного обладнання на Дніпровському водосховищі та р. Самара забезпечують цілодобове плавання суден і відповідають державним стандартам щодо знаків судноплавної обстановки і навігаційних вогнів, призначених для внутрішніх водних шляхів України.

На водосховищі і р. Самара діє одна транспортна судноплавна траса. Нумерація плавучих знаків дається від греблі Дніпровської ГЕС до Кам'янської ГЕС; на річці Самара - від гирла до міста Новомосковськ.

При плаванні водосховищем і річкою Самара потрібно враховувати той факт, що знаки плавучої обстановки з різних причин можуть бути зміщені зі своїх штатних місць.

Порти, пристані, сховища. На Дніпровському водосховищі розташовано Запорізький, Дніпровський та Кам'янський порти, механізовані та обладнані причалами і рейдами для суден. У портах можна поповнити запаси палива, паливно-мастильних матеріалів і питної води.

Основні пристані на водосховищі - Військове, Придніпровський, Микільське; на річці Самара - пристань Новомосковськ.

Шлюзування суден. Шлюзування є відповідальним етапом під час руху судна водним шляхом і вимагає високого рівня організації служби на суднах.

Для безпечного шлюзування слід завчасно при підході до шлюзів налагодити зв’язок по УКХ-радіостанції з диспетчером шлюзу, а також з диспетчером руху, котрий регулює черговість шлюзування.

Порядок пропускання суден і складів суден через шлюзи визначається Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи.

Шляхова і гідрометеорологічна інформація. Шляхова інформація як постійного, так і тимчасового характеру оголошується у Шляхових листках, які щоденно випускає Дніпровська технічна дільниця водних шляхів, а також під час передавання прогнозів погоди. Гідрометеорологічна інформація містить добові та рейсові прогнози погоди, штормові попередження.

Гідрометеорологічне обслуговування суден на водосховищах Дніпровського каскаду здійснює відділ прогнозів Кременчуцької гідрометеообсерваторії. Прогнози погоди і попередження передаються також на кожен диспетчерський пункт, котрий здійснює регулювання рухом суден.