Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Скачать  «Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС» - верхний участок

Скачать  «Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС» - нижний участок

Місцеві правила плавання на Каховському водосховищі

Правила плавання на Каховському водосховищі

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Картографована ділянка водного шляху охоплює Каховське водосховище протяжністю по судновому ходу 212 км.

Каховське водосховище - одне з найбільших в Україні - розташоване у нижній течії річки Дніпро на території Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Воно є шостим, останнім ступенем Дніпровського каскаду. Водосховище до позначки нормального підпірного рівня (НПР) 16 м було наповнено у 1958 році. Довжина водосховища по осі суднового ходу - 212 км, найбільша ширина його 25 км, середня ширина - 9,3 км, площа при НПР - 2150 км2. Найбільші глибини - понад 30 м - мають місце у пригреблевій частині, середня глибина становить 8,5 м.

Карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Річищем водосховища є заплава річки Дніпро, сформована піщаними, глинястими і лесовими відкладеннями. Дно водосховища нерівне, глибокі улоговини виділяються на місці колишнього русла річки Дніпро та його численних проток, рукавів і старорічищ.

Береги водосховища сформовані пухкими піщано-глинястими та щільними щебеневими породами, які легко розмиваються і завалюються під час штормів; висота берегів різна, найвищі ділянки досягають 60 м.

Найбільшими притоками, що впадають у водосховище, є річки Базавлук, Кінська, Білозерка. Найбільшим островом є Хортиця.

Каховське водосховище - основне джерело зрошування і водопостачання півдня України; його водами живляться Північнокримський канал, канал Дніпро-Кривий Ріг, зрошувальні та водопостачальні системи підприємств і населених пунктів. Після створення водосховища значно покращилися умови судноплавства на ділянці Запоріжжя-Нова Каховка. Поповнення води у водосховищі відбувається в період весняного паводка (квітень-травень). Водосховище характеризується малою проточністю. У маловодні і середні по водності роки зміна води у водосховищі відбувається 2,5 рази, у багатоводні - 3,5 рази.

За своїми морфологічними характеристиками і конфігурацією Каховське водосховище ділиться на дві основні частини - верхню озероподібну та нижню руслоподібну.

Верхня озероподібна частина водосховища має загальний широтний напрямок і ділиться на чотири ділянки: верхню руслоподібну (305-287 км) - від греблі Дніпровської ГЕС до смт Балабине; верхнє озероподібне плесо (287-253 км) - від смт Балабине до лінії, що сполучає селища Благовіщенка і Вищетарасівка; ділянку 253-213 км - між лініями, що з’єднують на сході селища Благовіщенка і Вищетарасівка, а на заході міста Нікополь і Кам’янка-Дніпровська; центральне озероподібне плесо (213-183 км) між лінією, яка сполучає на сході міста Нікополь і Кам’янка-Дніпровська, та мисом Бабине - на заході.

Верхня руслоподібна ділянка (305-287 км) безпосередньо примикає до греблі Дніпровської ГЕС, становить 3 % від об’єму і площі водосховища. Для неї характерні значні похили і швидкості течії, залежні від витрат води через греблю Дніпровської ГЕС і ступеня наповнення водосховища. Максимальна швидкість течії 0,8-1,8 м/с. Нижче греблі острів Хортиця, довжина якого 13 км і ширина 1,5-2,5 км, ділить річку на два рукави: лівий - Дніпро та правий - Старий Дніпро. Береги рукава Старий Дніпро високі скелясті, а на основному руслі вони переважно піщані. Нижче селища Розумівка русло простягається уздовж правого берега водосховища і відокремлюється від верхнього мілководного плеса прирусловим пасмом. Між селищами Розумівка і Біленьке багато низинних піщаних островів і обмілин.

Верхнє озероподібне плесо (287-253 км) - найбільш широка і мілководна ділянка, становить 12,5 % від корисного об’єму і площі водосховища. Глибини на ній 3-6 м. Південний берег на ділянці високий, обривистий, у плані має плавні обриси, складений переважно глинами, частково вапняками, інтенсивно руйнується, берегова обмілина неширока. Східний берег укріплено кам’яною відсипкою. На північному заході межею ділянки є пасмо піщаних островів і обмілина, яка відокремлює мілководдя плеса від русла. При позначці НПР надводна частина пасма, яке переривається невеликими протоками, прослідковується до селища Біленьке, а при спрацюванні водосховища до рівня мертвого об’єму пасмо осушується аж до селища Вищетарасівка. У центральній і північній частинах ділянки розташовані піщані острови та обмілини. Найбільшими є острови урочища Великі Кучугури.

Ділянка 253-213 км становить 14 % від повного об’єму і 17 % від корисного об’єму та площі водосховища. Ділянка характеризується звивистою береговою лінією з глибоко виступаючими мисами і широкими затоками між ними. Біля міста Нікополь і селища Іллінка водосховище звужується до 4-5 км, а біля смт Червоногригорівка розширюється до 12-13 км. Південний берег між селищами Водяне та Іванівка пологий, піщаний, із широкою (до 1-2 км) смугою мілководдя і великою кількістю дрібних піщаних островів на цій смузі. У містах Нікополь, Кам’янка-Дніпровська та Марганець береги укріплені захисними дамбами. Решта берегів здебільшого обривисті, високі, розмивні, з вузькою береговою обмілиною.

Центральне озероподібне плесо (213- 183 км) сформувалося на місці затоплюваних Базавлуцьких плавнів. На ділянку припадає 30 % повного і 25 % корисного об’ємів та площі водосховища. Південний берег має плавні обриси, для північного - характерні виступаючі у водосховище миси із широкими затоками між ними. Береги на ділянці круті, у нижній частині обривисті, створені переважно глинястими породами і лесом. Для південного берега характерні зсувні явища.

Нижня руслоподібна частина (183-93 км) тягнеться від мису Бабине до греблі Каховської ГЕС. Ділянка витягнута у північно-східному напрямку. Для берегової лінії при її загальному слабозвивистому обрисі характерні вузькі та звивисті затоки з великими глибинами. Затоки утворилися в результаті затоплення балок і слугують зручними сховищами для суден під час штормів. Найбільшими затоками є Республіканець і Нижньорогачицький Лиман. Біля берегів на цій ділянці водосховища глибини значні, береги із крутими високими надводними схилами; берегова обмілина вузька, у місцях з прямовисними берегами вона відсутня. Ширина водосховища на цій ділянці становить від 3 до 7 км.

Рівневий режим Каховського водосховища, другого значного регульованого водосховища на р. Дніпро, тісно пов’язаний з режимом Кременчуцького водосховища. Коли приток води у водосховищі є недостатнім для забезпечення усіх водоспоживачів, включно із санітарним попуском у Дніпровський лиман 500 м3/с, позначка його утримується на НПР 16 м. Річний хід і внутрішньодобові коливання рівня води визначаються режимами роботи Дніпровської і Каховської ГЕС.

Коливання рівня води у водосховищі, спричинені добовим і тижневим регулюванням потужності Каховської ГЕС, не обмежуються за умов, коли рівень води у водосховищі не буде перевищувати НПР 16 м і не буде спрацьовуватися нижче рівня навігаційного спрацювання (РНС) 14 м. Гранично допустиме спрацювання водосховища у надзвичайний маловодний рік до позначки 12 м.

Рівневий режим водосховища визначається також згінно-нагінними коливаннями та сейшами під час сильних вітрів північного, північно-східного, південного, південно-західного напрямків. Особливо великі згінно-нагінні коливання спостерігаються у пригреблевій частині водосховища біля міста Нова Каховка (верхній б’єф) та на лівому березі верхнього озерного плеса. Найбільша амплітуда коливання - 217 см - спостерігалася біля міста Нова Каховка у 1990 році. В середньому коливання рівня води, зумовлене згінно-нагінними явищами, становить у цьому районі 152 см (період 1990-2007 рр.). Найнижча позначка води по водомірному посту Нова Каховка (верхній б’єф) за цей період становила при згонах 14,58 м.

Невеликі згінно-нагінні коливання спостерігаються на ділянці між центральним озерним плесом та верхнім озерним плесом у районі міста Нікополь і селища Благовіщенка.

На верхній руслоподібній ділянці рівневий режим переважним чином залежить від характеру роботи Дніпровської ГЕС. Для нього характерні різкі внутрішньодобові коливання, згінно-нагінні явища, сейші, пульсаційні короткоперіодні коливання. Типове явище на водосховищі - сейші, що виникають під час різких змін метеорологічних умов над поверхнею води при проходженні фронтів і шквалів, посилені або ослаблені внутрішньодобовими змінами навантаження на Дніпровську та Каховську ГЕС.

Габарити шляху. Для належного функціонування водного транспорту необхідно, щоб спрацювання водосховища у період навігації (квітень-листопад) було не нижче рівня навігаційного спрацювання (РНС), позначка якого становить 14 м. Зменшення позначки призводить до зривів гарантованих глибин на плесі. Особливо важливим це є для району міста Запоріжжя, де підхід до шлюзу знизу пролягає у скельних породах і глибина дна цієї каналізованої ділянки становить 3,2 м від РНС 14 м.

Для ділянки Каховського водосховища від Каховської ГЕС до Дніпровської ГЕС відомості про рекомендовані габарити суднового ходу наведено у таблиці.

Особливості плавання і складні для судноплавства ділянки. Плавання по Каховському водосховищу має свої особливості. Головною з них є поєднання озерних і річкових умов, відмінність яких пояснюється різкими змінами метеорологічної обстановки на шляху судна.

Під час перебування судна на водосховищі при штормових умовах судноводії зобов’язані підтримувати регулярний зв’язок з диспетчером порту та надавати допомогу, якщо така необхідна, іншим суднам.

При несподіваній появі сильного вітру, а також неможливості піти в укриття судна повинні стати на якір, склади суден розчалити. Після поставлення суден і складів суден повідомити своє місцезнаходження диспетчеру найближчого диспетчерського пункту.

Нумерацію плавучих знаків подано від греблі Каховської ГЕС до греблі Дніпровської ГЕС, при цьому парні номери присвоєно плавучим знакам, встановленим праворуч за течією від осі суднового ходу, а непарні - встановленим ліворуч.

При плаванні водосховищем потрібно враховувати той факт, що плавучі навігаційні знаки з різних причин можуть бути зміщені зі своїх штатних місць або пошкоджені.

Порти, пристані, сховища. На Каховському водосховищі від Каховської ГЕС до Дніпровської ГЕС розташовано три порти: Нова Каховка, Нікополь, Запоріжжя, які механізовано та обладнано причалами і рейдами для суден. У портах можна поповнити запаси палива, продовольства, води. На ділянці є пристані Каховка, Берислав, Червоний Маяк*, Софіївка*, Зміївка*, Горностаївка, Велика Лепетиха, Князе-Григорівка, Мала Лепетиха*, Первомаївка, Нижній Рогачик*, Бабине*, Нововоронцовка, Кам’янка-Дніпровська, Енергодар, Благовіщенка, Дніпрорудне, Біленьке, Лисогірка, Канівська, Розумівка, Нижня Хортиця.

Найбільш захищеними від усіх вітрів і хвилювань є затоки Милове Коліно, Золота Балка, Дудчани, Гаврилівська, Республіканець, Правий Рукав, які можуть бути використані для укриття будь-яких суден.

Шлюзування суден. Шлюзування є відповідальним етапом під час руху судна водним шляхом і вимагає високого рівня організації служби на суднах.

Для безпечного шлюзування слід завчасно при підході до шлюзів налагодити зв’язок по УКХ-радіостанції з диспетчером шлюзу, а також з диспетчером руху, котрий регулює черговість шлюзування.

Порядок пропускання суден і складів суден через шлюзи визначається Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України.

Шляхова і гідрометеорологічна інформація. Судноводії, котрі здійснюють плавання по Каховському водосховищу на ділянці від Каховської ГЕС до Дніпровської ГЕС, повинні мати інформацію про габарити шляху, стан навігаційного обладнання та про всі зміни в умовах судноплавства, а також гідрометеорологічну інформацію.

Шляхова інформація як постійного, так і тимчасового характеру оголошується у Шляхових листках, які щоденно випускаються Дніпропетровською технічною дільницею водних шляхів, а також під час передавання прогнозів погоди.

Гідрометеорологічна інформація містить добові та рейсові прогнози погоди, штормові попередження.