Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.Хащево

Карта реки Самара №6: с.Подлесное – с.Васильевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Черкасское – с.ХащевоСкачать  карту «Участок реки Самара №6:  с.Подлесное – с.Васильевка – с.Всесвятское – с.Андреевка – с.Ивано-Михайловка – с.Вольное – пгт Гвардейсое – пгт Черкасское – с.Хащево»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Стисла характеристика гідробіоценозу Самарської затоки. Зоопланктон даного біоценозу складається із широко розповсюджених річкових форм та видів, характерних для малих річок степової зони України.

Ділянка Самарського плеса має значні процеси антропогенної трансформації, завдяки яким сформувалися зоопланктоні ценози, характерні для надлишково зарослих зон річкових екосистем евтрофного типу. Тут знайдено лише 9 видів і форм зоопланктону, в тому числі – коловертки – 9, гіллястовусі – 2, веслоногі – 3. Склад зоопланктону свідчить про незадовільний стан екосистеми річки на цій ділянці.

Що стосується зообентосу, то в складі донної фауни р. Самари виявлено більш 40 видів безхребетних, в тому числі, молюски, хірономіди, олігохети, клопи. За останні роки із складу зообентосу випали групи, найчутливіші до промислового забруднення – личинки одноденок, волохокрильців та вищих ракоподібних.

На мулах спостерігається велика кількість пелофільних олігохет чисельністю 10 тис. екз./м2 та біомасою 80 г/м2.

Така ситуація характерна для ділянок р. Самара, де її глибина 5-7 метрів з достатньо бистрою течею. На сучасному етапі дослідження гідробіоценоз Самарської затоки зазнав значної трансформації.

Флора і фауна мають збіднений генофонд за рахунок значного зникнення місцевих популяцій видів і скорочення їх ареалу під впливом антропогенних факторів.

Там, де ще збереглися водні ділянки гідробіоценозу мало різноманітні. В зообентосі переважають деякі види плоских червей, молюсків – перловиці, беззубки, живородки. Іхтіофауна представлена малопродуктивними та сорними видами – красноперка, верховодка та інші.

Фітоценоз також збіднів та представлений деякими видами діатомових та сине зелених водоростей.

Суттєво змінилася і іхтіофауна р. Самара. Із 52 видів риб, що реєструються в даний час у Дніпровському водосховищі, у Самарі мешкає 43 види риб, що належать до 13 родин. Не реєструються 10 видів (стерлядь, оселедець чорноморсько-азовський прохідний, бистрянка російська, ялець звичайний, клепець, синець, підуст звичайний, рибець звичайний, бобирець, пуголовка зірчаста). Американський канальний сомик вперше зареєстрований у Самарській затоці в 2005 р. У загальному списку іхтіофауни Дніпровського водосховища цей вид був відсутній.

Порівняно з 1944–2017 рр. відбулися суттєві зміни видового складу. Не відмічаються ялець звичайний, синець, підуст звичайний, гольян озерний, носар, пуголовка зірчаста. Разом із тим, список фауни риб Самари в останні десятиріччя збагатився 19 видами риб. Їх розповсюдження – результат інтродукції або само розселення.

На сучасній момент стан фауни риб Самарської затоки у значній мірі визначається негативним впливом декількох масштабних факторів. Це насамперед:

  • функціонування в режимі водосховища (гідрологічний, гідрофізичний, гідрохімічний і гідробіологічний режими);
  • надходження значних обсягів забруднених і недостатньо очищених стічних вод. Це багато мінералізовані скиди шахт Центрального та Західного Донбасу, комунально-побутові та промислові стоки Павлограду, Новомосковська, лівобережжя м. Дніпра, інших населених пунктів, розташовані по березі Самари. Середньорічний обсяг скидних стічних вод у р. Самару визначається в 141,3 млн.м.3/рік, що складає 28,9 % природного стоку ріки;
  • будівництво і функціонування гідротехнічних і інших споруд. Це три мости в гирлі Самари, особливо Усть-Самарський міст, що практично відокремив акваторію затоки від основного плеса Дніпровського водосховища; дамба автодорожньої траси “Дніпро-Павлоград” з одним мостовим переходом через русло Самари, ця дамба розітнула практично навпіл Самарську затоку, особливо її заплавну систему, суттєво змінивши гідрологічну ситуацію; різного типу шляхопроводи через р. Самара, включаючи високовольтні ЛЕП;
  • промислова та цивільна забудова у водоохоронній і прибережній зонах;
  • забір води водозабірними спорудами;
  • скиди неочищених та недостатньо очищених стічних вод різного походження, в тому числі високо мінералізованих шахтних вод;
  • рекреаційне засвоєння акваторії і прибережної зони, в тому числі любительське (аматорське) рибальство, як організоване, так і неорганізоване;
  • інтенсивне промислове рибальство (найвищий рівень промислового навантаження), а також форми незаконного вилову риби, особливо браконьєрство.

Сучасний склад іхтіофауни на різних ділянках Самари має певну специфіку. Деградація видового різноманіття спостерігається переважно у місцях надходження промислових і комунально-побутових стічних вод м. Павлограда, Новомосковська та ін.

У той же час, поки що, Самарська затока продовжує бути місцем нагулу багатьох типових, ресурсно - та функціонально цінних видів риб, які мають високий екологічний потенціал до існування у порушених місцях перебування.

Але безпосередньо ефективність цього процесу дедалі знижується. Планована діяльність спрямована на створення сприятливих умов для нересту та нагулу риб, що буде сприяти відновленню іхтіологічного різноманіття та підвищенню рибопродуктивності в Самарської затоки.

У 2012 р. на території  Новомосковського району біля с. Орлівщина був створений регіональний ландшафтний парк місцевого значення „Самарські плавні” площею 2800,7 га (подальше розширення за рахунок території Дніпропетровського району до загальної площі 6174 га).

Самарські плавні. У пониззя Самари (Дніпропетровська обл.) є унікальна місцевість, що утворилися в результаті злиття річок Самара, Самарчук, Підпільна і Піщанка.

Самарські плавні.Біля с. Орлівщина на території  Новомосковського району у 2012 р. був створений регіональний ландшафтний парк місцевого значення „Самарські плавні” площею 2800,7 га (подальше розширення за рахунок території Дніпропетровського району до загальної площі 6174 га).

Плавні являють собою складну систему з проток, озер, островів. Плутане сплетіння проток серед заростей очерету, звивистих проток між лісистими островами створює відчуття, що ви перебуваєте в величезному природному лабіринті, в якому мешкає безліч птахів, живе риба, черепахи і річкові гризуни. Тут не чути шуму міста - тільки шелест листя, шурхіт очерету та рогозу, спів птахів. В тихий день вода плавнів стає дзеркалом, що відображає небо і зелень листя. Плавні неглибокі, туристи і любителі прогулянок на байдарках можуть поспостерігати за життям під водою: химерні водорості, дрібні рибки. Влітку вода дуже добре прогрівається і поверхня дрібних озер покривається ряскою. Але без докладної карти місцевості або знаючого провідника, легко заблукати в цьому маленькому раю.

Любителям спорту та активного відпочинку ця місцевість цікава ще й з іншої причини: поєднання русел декількох малих річок, безлічі стариць, проток, каналів, островів різної площі сформували вкрай цікаву і красиву місцевість для прогулянок, сплавів, спортивного орієнтування на воді. Подібно живому організму плавні поступово, але постійно, видозмінюються, що робить звикання до них, або пересичення ними практично неможливим.