Карта реки Ворскла №6: Лутище-Скелька-Украинка-Куземин-Котельва-Млинки-Деревевки

Ворскла Скачать карту «Участок реки Ворскла: № 6» /Лутище - Скелька - Украинка - Куземин - Котельва - Млинки - Деревевки/

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Поворскля - селище Котельва

Ворскла - річка для спокійного відпочинку, ідеальне місце для сімейного відпочинку і неспішних байдаркових походів. Сплави на байдарках приємні і не вимагають надмірних фізичних зусиль.

Одна з найбільш мальовничих ділянок річки знаходиться поблизу села Котельва: піщані береги, соснові бори і лісові галявини. Пам'ятає річка і давньоруські племена сіверян, і нащадків Мамая і партизанські загони Ковпака. Так що, подорожуючи по Ворсклі на байдарках, ви відпочинете, насолодитеся красою пейзажів і дізнаєтеся багато цікавого.

Там де Ворскла-ріка простелилась,

Де будини й гелони жили,

Мальовниче село народилось,

 Котельвою його нарекли.

Сотні років з тих пір промайнуло,

З хуторця до райцентру зросла,

Та своє героїчне минуле

Землякам крізь віки пронесла….

(Із гімна  м.Котельва)

Котельва - селище міського типу (з 1971 р.), районний центр. Розташоване у північно-східній зоні Лісостепу, на лівих притоках Ворскли - річках Котельва і Котелевка, за 65 км від обласною центру та за 35 км від залізничної станції Охтирка.

Площа населеною пункту - 2634.3 га.

Кількість населення станом на 01.01.2016 р. - 12,4 тис. осіб (дворів - 5447).

День селища визначається у другу п’ятницю вересня і поєднаний з Днем визволення Котельви від німецько-фашистських загарбників.

Сторінка історії. У письмових джерелах Котельву вперше згадано в 1582 р. у донесенні гетьману Скалозубу про напад на неї кримчаків.

Історія назви селища губиться у глибині століть. Ряд дослідників сходиться на думці, що назва пішла від розташування Котельви в низині (Котлі) або ж від річки Котельва.

З 1648 р. Котельва - сотенне містечко Гадяцького, Полтавського, Зіньківського та Охтирського полків.

У другій половині XVI - на початку XVIII ст. Котельва - одна з фортець, шо захищали Україну від кримських татар.

Зруйнована в період Північної війни шведськими військами, відновлена в 1718-1719 рр.

У 1726 р. у містечку було 2 козацькі сотні. Починаючі з другої половини XVIII ст.. Котельва входить до складу Охтирського повіту.

У 1838 р. в Котельві налічувалося 1750 дворів, близько 10 тис. населення, 5 церков: Мироносицька, Вознесенська, Покровська, Троїцька, Всіхсвятська.

Щороку влаштовувалися 4 ярмарки. На 1881 р. у слободі працювали 383 ремісники.

Перше парафіальне училище в Котельві викрито в 1812 р.

Тоді ж вступила в дію Троїцька церква, яка прикрасила центр і діє до сьогодні.

В кінні XIX - на початку XX ст. в Котельві розвивалася місцева промисловість: цегельний завод поміщика Матушинського, салотопний завод, 2 вальцових млини (один діє нині), олійниці, близько двох десятків вітряків, встановлено телефонний зв'язок з м. Охтирка.

Налічувалося 5 церковно-парафіальних, 6 земських і міністерських училищ, лікарня, поштове виділення.

Жителі Котельви брали активну участь у революційних подіях 1917 р.. що привело до проголошення радянської влади в січні 1918 р.

У 1923-1930 рр. Котельва - районний центр Полтавського округу. В цей час в селищі проживало 20 343 жителі, існувало 4 588 господарств. Котельва переживала характерні для радянської влади процеси: колективізацію, індустріалізацію.

У результаті голодомору 1932-1933 рр. населення Котельви зменшилося майже на 5.5 тис. мешканців.

У 1939 р. відновився Котелевський район. На територїі Котельви діяли 4 сільських ради.

Під час німецької окупації гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини 667 жителів селища. знищили 460 господарств. На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 2400 котелевців.

Після завершення відбудови в Котельві велося промислове та житлове будівництво, яке набуло розмаху в 1970-80 роках. Селище прикрасили нові будівлі середніх шкіл №1, №2, №4, кінотеатру, районного будинку культури, районної лікарні, побуткомбінату, районного вузла зв'язку та ін. …

В наш час на території селища працюють 530 приватних підприємців різних напрямів.

До послуг котелевців: 2 школи І ступеня; школи І-ІІІ ступенів; гімназія №1 ім. С.А. Ковпака; дитяча музична школа; професійно-технічне училище; лікарня відділення сімейної медицини; поліклініка; три поштових відділення; побуткомбінат; районній будинок культури; районна центральна бібліотека; районний краєзнавчий музей; музей С.А. Ковпака;

У Котельві встановлені пам'ятники Т.Г. Шевченку, М.І. Гнєдичу. С.А. Ковпаку, воїнам-визволителям та котелевцям, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. В центрі селища розташована пам'ятка архітектури XIX ст. - Свято-Троїцька церква (збудована в 181 2р.).

У Котельві народився і провів дитячі роки перекладач гомерівської «Іліади»  М.І. Гнєдич (тут встановлено йому пам'ятник); жили і працювали художник-портретист, іконописець XVIII ст. П. Рогуля; історик, автор праць з історії Слобідської та Лівобережної України Д.Г. Міллер; пропагандист спадщини Т.Г. Шевченка - В.С. Гнилосиров (1836- 1902 рр.).

У селищі Котельва народився і провів дитячі та юнацькі роки двічі Герой Радянського Союзу, партизанський генерал, державний діяч УРСР С.А. Ковпак.

В Котельві народилися і навчалися в школах наукові та творчі працівники України: М.Я. Рохман - професор, доктор фізико-математичних наук, академік; В.І. Конвісар - доктор хімічних наук, професор; П.І. Волик - заслужений художник України, член Національної спілки художників України; В.К. Костюк - поет, краєзнавець, член Національної спілки журналістів України.

Сучасна Котельва - красиве, впорядковане селище, повністю газифіковане, телефонізована, забезпечена водогоном та каналізаційною системою.

У селищі є пам'ятні знаки: на місці втечі (1768 р.) Максима Залізняка; на честь військових частин і з'єднань Воронезького фронту, які визволили селище від німецько-фашистських загарбників.

На околиці Котельви - парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення - Ковпаківський лісопарк (закладений у 1918 р.).В ньому взято на облік 141 заповідний об’єкт, тут росте 109 порід дерев та кущів, 387 видів лікарських рослин, 56 видів грибів, багатий тваринний світ, цінні гідрологічні, геоморфологічні, ботанічні об’єкти. Лісопарк використовується для екскурсій, походів, спортивних змагань, туристичних зборів, для оздоровчого, пізнавального, утилітарного відпочинку, уроків Пам’яті, прогулянок, кросів.