Карта Сеймського регіонального екологічного коридору

Карта Сеймського регіонального екологічного коридоруКарта Сеймського регіонального екологічного коридору, 1:100 000

Скачать «Карта Сеймського регіонального екологічного коридору», часть №1

Скачать «Карта Сеймського регіонального екологічного коридору»,часть №2

Скачать «Карты рек: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Сеймський широтний екокоридор регіонального рівня зв’язує екомережу заплави р. Сейм з Поліським екокоридором національного рівня на північному заході і є перспективним міжнародним екокоридором, що буде інтегруватися в екомережу Росії на сході. Також він зв'язується з ключовими територіями та екокоридорами локального рівня прилеглих територій Сумської та Чернігівської обл.

Географічні координати. Напрямок екокоридору широтний. На північному - заході 52°27’30’’ пн. д., 32°33’47’’сх. д., на сході 51°15’ 53’’ пн. ш., 34°13’ 53’’сх. д. (у межах України).

Географічне розташування. Буринський, Путивльський р-ни Сумської обл., Бахмацький, Борзнянський, Сосницький райони Чернігівської обл. Площа: понад 8000 га.

Фізико-географічні умови. Територія екокоридору розташована в межах Дніпровсько-Донецької западини, відрогів Східно-Європейської (Руської) платформи, що сформована докембрійськими відкладами. Над ними сформувався комплекс відкладів, складений осадовими породами, за віком від силурійського періоду до сучасних. Їх потужність сягає 3500-4000 м та більше. Сама Дніпровсько-Донецька западина створена мезозойською групою відкладів, до яких відносяться системи нашарувань тріасового, юрського та крейдового періодів. З них найбільш поширеними є тріасові континентальні відклади. Також дуже поширені в межах западини і юрські відклади. Середня товщина тріасових відкладів дорівнює 200 м. Вони складаються із рябих суглинків, глини зеленуватого, сірого або червоного кольору, що переверствовуються з білим, жовтим чи зеленуватим піском із значною домішкою каоліну. Залягають вони під крейдовими відкладами і підстелюються бурими глинами. В межах Дніпровсько-Донецької западини знаходяться найбільш товсті поклади крейди. Верхня та середня частина заплави р. Сейм знаходиться на крейдяних відслоненнях, де їх потужність досягає 25 м. Підстилаються вони главконітовими пісками, на які зверху налягає главконітовий мергель з фосфоритовими жовнами. Антропогенний покрив досягає іноді значної потужності і представлений льодовиковими, водно-льодовиковими, алювіальними і еоловими відкладами (пісками, супісками та суглинками).

Екокоридор розташований в геоморфологічній області Полісько-Дніпровської низовини та має акумулятивний тип рельєфу. В рельєфі заплави (екокоридору) р. Сейм добре виражено три генетичні частини: нешироку горбисто-гривисту прируслову (не більше 5-10 м), широку рівнинно-слабкогривисту центральну (на різних ділянках заплави коливається від кількох десятків метрів до 2-3 км або до 3-6 км в нижній течії) та зниженорівнинну заболочену притерасну (до 100-300 м). Прируслова її частина, як правило, рівнинна і підноситься над рівнем річки в середньому на 2-3,5 м.

Внаслідок частого меандрування русла ширина її на правому і лівому берегах може бути різною або чітко виділяється право- чи лівобережна заплава. Геологічна діяльність русла річки зумовила утворення високих надзаплавних терас, що виражені як на правому, так і на лівому берегах.

Рослинний покрив. Представлений заплавно-лісовою, лучною, болотною, вищою водною рослинністю. Заплавно-лісова рослинність приурочена до прируслових гряд Сейму та його рукавів і стариць. Природна лісова рослинність представлена угрупованнями формацій Fraxineta excelsior, Populeta nigrae, Saliceta albae. У їх флорі переважають типові для таких лісів види.

Лучна рослинність є характерною для території екокоридору і займає основні площі. Переважаючою за площею та багатшою в ценотичному відношенні є справжньо- лучна рослинність, утворена угрупованнями Elytrigieta repentis, Festuceta pratensis, Festuceta rubrae, Alopecureta pratensis, Poeta pratensis. Болотисто-лучна рослинність (формації Cariceta acutae, Glycerieta maximae, Phalaroideta arundinaceae та ін.) також займає значні площі на всьому відрізку екокоридору. Остепнено-лучна рослинність представлені фрагментарно формaціями Poeta angustifolia, Agrostideta vinealis, Festuceta valesiaca, Festuceta ovinae.

Болотна рослинність також належить до переважаючих типів фітоценозів. Найбільші площі займає трав’яно-болотна рослинність (формації Cariceta ripariae, Phragmiteta australis, Scirpeta lacustris, Typheta angustifoliae, Typheta latifoliae).

Вища водна рослинність, як і болотна, також характерна для території екокоридору і трапляється на всьому його відрізку. Представлена як повітряно-водною, так і справжньою водною рослинністю. Перша займає менші площі і приурочена до прибережних мілководних ділянок. Її утворюють високотравні (Phragmiteta australis, Scirpeta lacustris, Typheta angustifoliae та ін.), середньо-високотравні (Glycerieta maximae, Sparganieta emersi, S. erecti та ін.) та низькотравні (Butometa umbelati, Eleochareta palustris, Sagittarieta sagittifoliae тощо) угруповання. Справжня водна рослинність різноманітніша в ценотичному відношенні і займає значно більші площі. Її утворюють вільно плаваючі на поверхні (Hydrochariteta morsus-ranae, Lemneta minoris, Spirodeleta polyrrhizae, Stratioteta aloidis) та у товщі води (Ceratophylleta demersi, Lemneta trisulcae та ін.), а також прикріплені занурені (Potamogetoneta perfoliati) і з плаваючими на поверхні листками (Nymphaeeta albae, Nuphareta luteae, Potamogetoneta nodosi та ін.). До Зеленої книги України (2009) включені угруповання Ceratophylleta submersi, Nuphareta luteae, Nymphaeeta albae. На території екокоридору відмічено 4 види з ЧКУ Orchis palustris, Dactyloryza incarnata, Iris sibirica, Gladiolus tenuis та 5 регіонально рідкісних для Сумської обл. Nympha alba, N. candida, Nuphar lutea, Filipendula vulgaris, Gratiola officinalis.

Природоохоронні компоненти екокоридору. На території екокоридору розташовані гідрологічні заказники місцевого значення «Митченківське» (60 га), «Халімонове» (14 га). Також пропонується для створення ботанічний заказник місцевого значення «Клепальський» (112 га) та ботанічний заказник загальнодержавного значення «Трав’яний» (150 га).

Загрози фіторізноманітності та зв’язку. Розорювання заплави, посилення рекреації, нераціональне господарювання (випас, викошування).

Розроблений проект екомережі заплави р. Сейм є необхідним і суттєвим елементом, що доповнює створення національної екологічної мережі відповідно до програми її розвитку. Вона поєднує в собі важливі у флористичному, ценотичному, ландшафтному плані ділянки, які в достатній мірі репрезентують природу лісостепової та поліської частин лівобережжя України. Окрім цього, вона має зв’язок із низкою вже розроблених екомереж Українського Полісся, Лівобережного Лісостепу та Північного лівобережного геоботанічного округу. Через них органічно інтегрується в екокоридори загальнодержавного рівня (Поліського і Галицько-Слобожанського широтних та Дніпровського і Сіверсько-Донецького меридіональних). Створення екомережі сприятиме стабілізації природного середовища в регіоні, зокрема, відновленню біорізноманіття, підтриманню гідроекологічного режиму, зменшенню ерозії ґрунтів, забезпеченню чистоти води тощо.

«Сеймський» — регіональний ландшафтний парк

«Сеймський» — регіональний ландшафтний парк розташований у західній частині Сумської області в межах чотирьох адміністративних районів області: Путивльського (36210,6 га), Конотопського (30865,4 га), Кролевецького (24664,6 га) та Буринського (7117,3 га) районів. Загальна площа становить 98857,9 га. Отже, регіональний ландшафтний парк «Сеймський» — це найбільша за площею в Сумській області природно-заповідна територія.

До складу РЛП «Сеймський» входить заплава р. Сейм, надзаплавні тераси та правий корінний берег. В межах РЛП в р. Сейм впадає ще й р. Клевень, всі елементи долини якої також представлені. Основну площу займають ліси та луки, а в заплавах (здебільшого приток р. Сейм) значні площі займають болота та заболочені місця. Ліси представлені хвойними, листяними та змішаними насадженнями. Соснові ліси парку розташовані на боровій терасі річок Сейм та Клевень, а також насаджені серед інших ландшафтів.

Для управління та раціонального використання території природно-заповідного фонду парка  у 2016 р. було створено КЗ «Регіональний ландшафтний парк «Сеймський», основними завданнями якого є:

- збереження цінних природних комплексів та об’єктів;
- додержання режиму охорони території закладу;
- сприяння екологічній освітньо - виховній роботі за умов розвитку ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності.

У тваринному світі парку переважають тварини водно–болотного комплексу. Серед ссавців – це водяний пацюк, ондатра, єнотовидний собака, звичайна кутора, видра (належить до Червоної книги України) та бобер. Серед пташок тут мешкають клевень, звань, любка, водяна курочка, погонич, крижень, чирок-тріскунок, чайка, рибалочка, берегова ластівка, жовта та біла плиски, очеретяна веснянка та інші. Проживає тут і червонокнижний сірий журавель. Його основні місця поселення розташовані у заболочених вільшняках лісового масиву „Мутинський бір”. Ще одним рідкісним птахом є кулик–сорока, який мешкає на піщаних прируслових косах. Серед плазунів та земноводних зустрічаються кумка червоночеревцева, ставкова, озерна та гостроморда жаби, тритони, вуж звичайний. Відомо також близько 30 видів риб, серед яких зустрічається червонокнижний вид – стерлядь.

Велику цінність становить зубр, який  у 1985 р. був акліматизований на території ДП «Конотопський лісгосп», також тут мешкає червонокнижний вид – горностай. Серед інших ссавців – лось, європейська козуля, дика свиня, лисиця, лісова куниця, ласка, білка, заєць-біляк тощо.

На території РЛП в господарській зоні залишилися традиційні види природокористування, у тому числі сінокосіння, випас худоби, спортивне рибальство, бджільництво, збір грибів, ягід та лікарських рослин, вирішуватимуться питання заготівлі дров тощо.

Рекреаційна діяльність на території РЛП здійснюється шляхом створення сприятливих умов для відпочинку відвідувачів на лоні природи (облаштування екологічних та туристичних маршрутів, зон відпочинку; організація екологічних таборів для школярів та молоді; залучення місцевого населення до рекреаційної діяльності; виготовлення інформаційних стендів; залучення та співпраця з рекреаційними закладами регіону тощо).

Україна почала втілювати в життя загальноєвропейські природоохоронні стандарти, приєднавшись до процесу створення Смарагдової мережі, який успішно впроваджується в багатьох країнах Європи в рамках Бернської конвенції. Смарагдові об’єкти – це природні території, на якій проживають зникаючі та цінні види рослин і тварин, які мають міжнародне значення. У Смарагдовій мережі України РЛП складає основу Середньосеймської ділянки.

Особлива цінність території зумовлена доброю збереженістю природних характеристик р. Сейм та її заплави. Річка на території Сумської області не зарегульована дамбами. Збереженість природного русла і непорушеність гідрологічного режиму сприяє нормальному функціонуванню річкової екосистеми і підтриманню високої якості води.