Карта участка реки Горынь: Нетешин – Гоща – Тучин

Карта участка реки Горынь: Нетешин – пгт Гоща – с.ТучинСкачать  карту «Участок реки Горынь №3: г.Нетешин – с.Бродов – с.Вильгор – с.Томахов – пгт Гоща – с.Воскодавы – с.Дроздов – с.Шубков – с.Тучин»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Горинь у зоні впливу Хмельницької АЕС. Систематичні гідрометричні спостереження в басейні р. Горинь розпочато Гідрометеорологічною службою України у 1922-1926 рр. При цьому, кількість гідропостів та періоди спостережень на річках то збільшувалася, то, навпаки - зменшувалася. В різні періоди в басейні існувало 42 гідрологічних пости, з яких 15 - діяло всього протягом 1-11 років. Окремі виміри витрат води проводилися на 30 постах.

Хмельницька АЕС

Хмельницька АЕС

В теперішній час діючими гідрологічними постами держгідрометслужби є: Горинь - Ямпіль, на відстані 588 км від гирла, з площею водозбору 1400 км2; Горинь - Оженин, на відстані 436 км від гирла, з площею водозбору 5860 км , Горинь - Деражне, на відстані 280 км від гирла, з площею водозбору 9160 км2.

Горинь Періоди спостережень за річковим стоком на цих постах досить значні, близько 70-50 років. Також на притоці Горині - р. Устя діє з 1987 р. гідропост Корнин.

У зв’язку з плануванням введення в експлуатацію нових блоків на Хмельницькій АЕС в Українському головному проектно-розвідувальному та НДІ з меліоративного та водогосподарського будівництва (ВАТ „Укрводпроект”) у 2008 р. виконана значна робота з розрахунку водогосподарських балансів р. Горинь. Головною метою цієї роботи було встановлення значень основних гідрологічних характеристик, оцінка ресурсів підземних вод, оцінка величин прибуткової та видаткової частин водогосподарських балансів (ВГБ) на сучасному рівні розвитку господарства та розрахункових перспективних рівнях. На основі результатів ВГБ визначено наявність водних ресурсів для водогосподарського комплексу Хмельницької АЕС та інших галузей господарства в регіоні. Наявність ресурсів підземних вод, необхідних для задоволення потреб у воді різних галузей господарства, була встановлена на основі сучасних оцінок їх запасів відповідними гідрологічними організаціями. Зазначено, що зміна природнього середнього багаторічного стоку в басейні р. Горинь під впливом господарської діяльності незначна і коливається від 0,2 до 2 %. В окремі роки ця величина досягає 6,5 %. Величини середнього багаторічного стоку, складають в створі гідропоста Ямпіль 6,09 м3/с, у створі гідропоста Оженин 25,0 м3/с і у створі гідропоста Деражне - 38,6 м3/с. За аналогією з даними гідрологічних постів, стік в створі Хмельницької АЕС в роки різної ймовірності становить 13,1 м3/с (Р = 75%), 9,69 м3/с (Р = 95%) та 8,95 м3/с (Р = 97%). Щодо внутрірічного розподілу стоку, то відзначається, що „за останні роки розподіл стоку став більш рівномірним”. Зроблено висновок, що введення в дію енергоблоків № 3 і № 4 може призвести до появи дефіциту водних ресурсів басейну р. Горині лише в зоні безпосереднього впливу Хмельницької АЕС. 

Річка Гнилий Ріг, на якій у пригирловій частині заплави розташована водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС, є правобережною притокою р. Вілія і впадає в неї за 1 км від гирла. Бере початок на північному сході від с. Мокрець на висоті 230 м над рівнем моря і тече Волинською височиною. Довжина річки 28 км, площа водозбору — 201 км2. Басейн річки лісистий і заболочений. Долина і заплава не мають чітко виражених меж. В середній частині течії р. Гнилий Ріг біля с. Білотин створений невеликий ставок, який здійснює регулювання меженного стоку і використовується місцевим населенням. Нижче ставка вимірюються на відомчому посту Хмельницької АЕС витрати води р. Гнилий Ріг. Русло Гнилого Рогу звивисте, у пониззі каналізоване, ширина русла 3-4 м, глибина в межень 0,2-0,5 м. Береги дуже порослі чагарником, обваловані за рахунок розчистки і впорядкування русла. При низьких рівнях середні швидкості течії в руслі близько 0,3-0,4 м/с, при високих - 0,5-0,7 м/с, а максимальні швидкості досягають 0,8-0,9 м/с. Похил водної поверхні, в залежності від водності фаз режиму, змінюється в межах 0,9-1,42 м/км.

В межах частини басейну р. Горині, існуючі ставки і водосховища відносяться до категорії малих. В зоні впливу Хмельницької АЕС розташовано 394 штучних водойми, корисний об’єм регулюючих ємностей яких становить 121,3 млн. м3, з площею дзеркала при НПР - 60,8 км2. При цьому, об’єм водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС становить 120 млн. м3, а його площа дзеркала - 20 км2. Поза зоною впливу Хмельницької АЕС корисний об’єм регулюючих ємностей становить 42,2 млн. м3, а площа дзеркала - 34,7        км2.

Втрати на випаровування з площі дзеркала ставків і водосховищ в зоні Хмельницької АЕС складають в рік 75% ймовірності 7,55 млн. м3, в роки 95% і 97% ймовірності, відповідно, 13,33 і 14,86 млн. м3. Природне випаровування з поверхні водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС становить 11,90 млн. м3, а додаткове, пов’язане з підвищеною температурою активної зони водойми-охолоджувача, становить 23,2 млн. м3 при роботі двох енергоблоків Хмельницької АЕС. При цьому найбільші втрати на випаровування спостерігаються влітку, з червня по серпень - 54% від річних, а найменші втрати - з листопада по березень - всього 17,2% від річних за 5 місяців.

Об’єми втрат води на випаровування з площ дзеркал штучних водойм у зоні впливу Хмельницької АЕС (тобто, до гідропосту Оженин) становлять при 75% ймовірності 42,65 млн. м3, при 95% та 97% ймовірності, відповідно, 65,03 та 79,86 млн. м3. Нижче зони впливу АЕС, від гирла р. Устя до впадіння р. Случ, з 321 водойми, що мають площу близько 34,67 км2, випаровування складає 9,59 млн. м3 при ймовірності 75%, а при 95 та 97% ймовірності, відповідно, 16,93 і 18,85 млн. м3.

Щодо впливу водогосподарського комплексу Хмельницької АЕС на водні ресурси р. Горинь, то в цілому потрібно відзначити, що за даними державної статистичної звітності (2 ТП-водгосп) у басейні р.Горинь загальна кількість водокористувачів, що надають звітність, становить 569, а підприємств-забруднювачів - близько 70. При цьому, у 2005 р. скид недостатньо очищених стічних вод Хмельницькою АЕС становив 2,334 млн. м3, що порівняно з загальними скидами стічних вод цієї категорії всіма підприємствами-забрунювачами у басейні Горині (22,72 млн.м3) становить близько 10%.