Карта участка реки Южный Буг № 11: Хащеватое – пгт Сальково – пгт Завалье – пгт Саврань – Сабатиновка

Южный БугСкачать  «Карты участков реки Южный Буг № 11:  Хащеватое - Казавчин – пгт Сальково – пгт Завалье - пгт Саврань (Одесская обл.) - Чемерполь - Ольшанка - Сабатиновка»

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Загальна характеристика природних умов басейну Південного Бугу. Південний Буг бере початок у західній частині Хмельницької області, перетинає Вінницьку, Кіровоградську (у т. ч. на межі з Одеською і Миколаївською областями) і на території Миколаївської та Херсонської областей впадає у Бузький лиман Чорного моря, який є відгалуженням Дніпровського лиману. Більша частина річки протікає лісостеповою зоною. Близько чверті річки (її нижня течія) знаходиться в степовій зоні. Річний стік в гирлі становить 3,39 км2.

У верхній течії річка має долину з урізом до 1,5 км. Заплава заболочена. Корінний берег має висоту 3–15 м. У середній течії річка перетинає Український кристалічний щит. Долина тут звужується до 200–300 м, утворюючи каньйон, на схилах якого відслонюються кристалічні породи. Висота крутих схилів 20–30 м, інколи — 80, а загальний вріз долини досягає 180 м. На цій ділянці річка має пороги. В нижній течії, в межах Причорноморської низовини, долина річки розширюється, береги знижуються, заплава розчленована протоками, затоками і старицями. Поблизу Вінниці знаходиться значний масив плейстоценових піщаних відкладів.

Загальна характеристика природних умов басейну Південного БугуЗа фізико-географічним районуванням України (1968) верхня частина Південнобузького басейну знаходиться в Північно-Подільській області Західноукраїнської провінції лісостепо-вої зони. Далі, за кілька кілометрів на схід від м. Хмельницького, він переходить у Дністровсько-Дніпровську провінцію, Вінницьку область Подільського Побужжя, на певному відрізку проходячи по межі Північної області Придніпровської височини і Вінницької області Подільського Побужжя (біля м. Хмельник). Закінчується ділянка коридору в межах цієї області за 15 км на північний захід від м. Гайворон. Далі коридор проходить по Південній лісостеповій області Подільської височини Дністровсько-Дніпровської провінції, потім — по межі цієї області з Південною лісостеповою областю Подільської височини тієї ж провінції і переходить у степову зону (північну степову підзону). Межа степової зони розташована на відстані 20 км на північний захід від м. Первомайська. У цій зоні коридор проходить по межі Степової області південних відрогів Подільської височини і Степової області південних відрогів Придніпровської височини (обидві належать до Правобережно-Дніпровської північностепової провінції). Далі до свого кінця коридор проходить у південній степовій підзоні на межі Дністровсько-Бузької області Причорноморської низовини і Бузько-Дніпровської області Причорноморської низовини (обидві області належать до Причорноморської південностепової провінції). Початок південної степової зони знаходиться за 30 км на південний схід від м. Вознесенськ.

За фізико-географічним районуванням верхня частина Південнобузького коридору знаходиться в Середньоподільській височинній області Західноукраїнської провінції лісостепової зони. Далі, за 15 км на схід від м. Хмельницький, він переходить у Дністровсько-Дніпровську провінцію, переважно знаходячись у межах Середньобузької височинної області, на відрізку біля м. Хмільника його шлях пролягає по межі цієї області з Північно-Західною Придніпровською височинною областю. Далі коридор йде межею Південно-Подільської височинної і Південно-Придніпровської височинної областей. У місці впадіння в р. Південний Буг річки Кодима починається степова зона (північно-степова підзона). Коридор тут проходить по межі Південно-Подільської схилововисочинної області і Південно-Придніпровської схилово-височинної області. Обидві області належать до Дністровсько-Дніпровської північно-степової провінції. У гирлі річки Чичиклія починається середньостепова підзона. Тут коридор проходить спочатку межею Бузько-Дніпровської низовинної області Причорноморської середньостепової провінції і Подільської схилово-височинної області північностепової провінції. Далі — межею Дністровсько-Бузької низовинної області і Бузько-Дніпровської низовинної області (обидві належать до Причорноморської середньостепової провінції). На південній околиці м. Миколаєва починається Причорноморсько-Приазовська провінція сухостепової підзони. Південнобузький лиман тут належить до Нижньодніпровської терасово-дельтової області.