Карта участка реки Южный Буг № 19-20: Вознесенск – Белоусовка – Нова Одесса

Карта участка реки Южный Буг № 19-20: Вознесенск - Белоусовка - Нова ОдессаСкачать  «Карты участков реки Южный Буг № 19-20:  г.Вознесенск - Прибужаны - Раково - Новогригоровка - Новопристань - Дмитровка - Белоусовка - Варюшино – Андреевка – Троицкое – Ковалевка – г.Нова Одесса»

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Характер течії та притоки Південного Бугу. Південний Буг бере початок в болотах Хмельницької області, розташованих на вододілі між річками Збруч і Случ (висота 320 м). У верхній ділянці (витік – м.Хмелницький – селище Меджибож) Південний Буг протікає в південно-східному та східному напрямках в низинних і заболочених берегах, з яких лівий берег трохи вище правого. Притоки верхньої ділянки також заболочені. Тут створено багато ставків. Такий характер властивий Південному Бугу майже до гирла річки Ікви, де він прокладає собі шлях серед осадових порід.

Південніше, розмиваючи тверді породи, річка протікає в глибокій долині. Лівою притокою верхньої ділянки Південного Бугу є річка Бужок (ліва притока, бере початок між селами Попівці та Пахутинці у Волочиському районі на Хмельниччині. Тече по заболоченій долині з виположеними схилами. Довжина річки — 78 км. Площа басейну — 704 км кв. Долина трапецієподібна, шириною до 3 км і глибиною до 30 м. До заплави прилягають численні яри та балки. Річище слабо звивисте, шириною до 10 м. Похил річки — 0,77 м/км. Живлення снігове і дощове. В басейні розташовано 82 штучних водойми. Впадає в Південний Буг біля смт Меджибіж Летичівського району Хмельницької області. В місці впадіння прорізує вапнякові породи).

Характер течії та притоки Південного Бугу.Найбільший права притока цієї ділянки - річка Вовк (бере початок на південь від с. Малиничі Хмельницького району і заболоченою долиною з пологими схилами протікає до смт. Деражня, після чого врізається в кристалічні породи, різко звужується і змінює напрямок течії майже під прямим кутом, з південно-східного на північно-східний. Річка Вовк з притокою Вовчок, протікаючи серед чагарників, заростей, крадеться, ховається, наче вовк. Звідси і назва. Довжина річки — 71 км. Площа басейну — 915 км кв. Долина трапецієподібна, шириною до 2,5 км і глибиною до 30 м. До заплави прилягають численні яри та балки. Ширина заплави — переважно 300 м, максимальна — 1,2 км. Річище слабо звивисте, шириною до 10 м, глибина — до 2 м, дно мулисте. Похил річки — 0,8 м/км. Основна притока — Вовчок. В басейні розташовано 93 штучних водойми. Впадає в Південний Буг північніше м. Летичева Хмельницької області). До впадання річки Вовк вона протікає серед осадових, нижче - серед кристалічних порід. Ширина русла річки тут збільшується, береги стають крутішими.

Від селища Летичів (гирло р.Вовк) до м.Хмельник Південний Буг міняє напрямок течії на північно-східний і має звивисте русло, що обумовлено розмивом твердих порід. Береги річки тут високі і обривисті. У руслі великі камені утворюють численні пороги і перекати. У таких місцях в Південний Буг вливаються води одного з найбільших правих приток - річки Згар. Вона характеризується відносно швидкою течією, дно її викладено продуктами розмиву кам'янистих порід. (Згар — права притока Південного Бугу довжиною 95 км. Площа басейну — 1770 км кв. Витік річки біля с. Коричинці Деражнянського району Хмельницької області. Похил річки — 0,91 м/км. Басейн річки має хвилястий рельєф, розсічений ярами та балками. Долина річки має коритоподібну форму (такі долини називають «трогами»), завширшки до 4 км, а завглибшки до 30 м. Колись для розширення площі ріллі в цих місцях спалювали значні ділянки лісу. Місце це називалося згарище. Річка, яка протікала цією місцевістю, і дістала назву Згар.Заплава досить заболочена, особливо на ділянці між селами Багринівці та Микулинці Літинського району Вінницької області. Заболоченість долини сприяла утворенню відкладів торфу, який тут добували. В результаті утворилися мілководні водойми. Коли рухаєшся по автошляху Могилів-Подільський-Виступовичі з боку Літина, із-за пагорбів по лівий бік від дороги відкривається краєвид на долину Згару. Великий став, де зарості очерету чергуються з відкритими плесами і плаваючими торф’яними островами. Обережно! Цей ставок має подвійне дно: перше дно утворюють товсті шари торфу, між якими є порожнини, заповнені водою. Це місце характеризується найбільшим у Вінницькій області видовим різноманіттям коловодних видів птахів. Саме тут гніздиться найбільша колонія сірої гуски, великого баклана, зустрічаються чотири види чаплі, качки, крячки та багато інших видів. У плавнях водиться дика свиня, ондатра та занесена до Червоної книги України видра. На цій ділянці Згару, від межі між Хмельницькою та Вінницькою областями і до с. Микулинці, на площі 3017 га створено найбільший в басейні Південного Бугу заказник — загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Згарський». Поряд зі Сниводою Згар, особливо територія заказника «Згарський», — одне з місць відпочинку і захисту птахів на шляхах їхніх перельотів. Заплава Згару двобічна, завширшки 50-150 м, а місцями розширюється до 2 км. Річище слабо звивисте, проте місцями річка звивається як змія (меандрує), ширина русла — від 5 до 40 м. На ставках та водосховищах ширина сягає 500 м. Глибина річки — від 0,5 до 4,5 м, швидкість течії — 0,1-0,3 м/с. Дно рівне, до смт. Літин мулисто-глинисте, нижче за течією — мулисто-піщане. Нижче с. Городище на річищі зустрічаються валуни, перекати та пороги. Річка має ліву притоку — р. Згарок. Гирло — біля с. Мізяків Калинівського району Вінницької області).

Від гирла Згара до гирла Десни Південний Буг протікає по рівнині, утворюючи широке русло і заболочену заплаву.

Ліва притока - Десна (81 км) - протікає по степовій місцевості. (Десна (Десенка) — ліва притока Південного Бугу довжиною 80 км. Площа басейну — 1400 км кв. Витік з джерел — поблизу с. Флоріанівка Козятинського району на Вінниччині. Похил річки — 0,7 м/км. Ширина долини річки сягає 2,5 км, схили — до 30 м. Форма долини трапецієподібна, місцями V-подібна (зокрема, поблизу смт. Турбів, де річка прорізує гранітні породи). По ярах і балках зустрічаються виходи підземних вод. Заплава заболочена, шириною від 50 до 400 м, а на окремих ділянках сягає 1,1 км. Ширина річища — від 5-10 до 40 м, а глибина — від 0,3 до 1,2 м в межень і до 3,5 м під час повені і паводків. На річищі збудовано багато ставків, а також Турбівське водосховище. Швидкість течії менша 0,1 м/с, але під час паводків досягає 1,0 м/с. Основні притоки — Жердь (права), Вільшанка і Кобильня (ліві). В нижній течії Десенки у широкій заплаві, вкритій лісом, на площі 1078 га створено загальнозоологічний заказник загальнодержавного значення «Буго-Деснянський». Впадає в Південний Буг вище селища Стрижавка).

Нижче м.Вінниці Південний Буг тече по гранітним породам. Тут порожисті ділянки чергуються з низинними берегами, кам'янисті пороги, перекриваючи русло, утворюють перекати. По обох берегах часто височіють скелі. Такий же характер властивий і його притокам. Правда, ліва притока - річка Соб  - більш спокійна, ніж правий - річка Савранка.

Соб — ліва притока Південного Бугу довжиною 115 км. Площа басейну — 2840 км кв. Витікає річка з джерела східніше с. Вербівка Липовецького району Вінницької області. Похил річки — близько 1 м/км. Басейн має форму неправильного овалу, асиметричний, довжиною 80 км і шириною до 48 км. Рельєфбасейну рівнинний. На схилах долини зустрічаються яри і балки. Річище помірно звивисте, завширшки від 3 до 100 м, з глибинами від 0,2 до 2,5 м. Швидкість течії — 0,3 м/с. Дно нерівне, мулисто-піщане. Двобічна заплава (місцями шириною до 500 м) вкрита водно-болотною та лучною рослинністю, зустрічаються болота. Мандрівники завжди помічають незвичайно широку заплаву Собу, особливо нижче м. Гайсина. Тут дійсно є цікавий секрет природи. Виявляється, річка Соб протікає долиною, яку утворили значно потужніші води. Під час стоку талих льодовикових вод утворилася широка улоговина, яку вже у польодовиковий період засипало піском та іншими річковими наносами. Такий утвір рельєфу називається похована долина. В басейні Собу розташовано також найунікальніший утвір рельєфу не лише для басейну Південного Бугу, а, мабуть, для всієї України — метеоритний кратер біля с. Лугова Іллінецького району. Як вважають вчені, близько 300-400 млн. років тому на цьому місці впав метеорит. На космічних знімках добре видно сам кратер діаметром близько 3 км, що утворився від падіння. Дно і стінки кратера утворює туфоподібна оплавлена гірська порода. В нижній течії у долині річки Соб зустрічаються виходи на поверхню кристалічних порід. Основні притоки — Собок (права), Сорока, Кіблич (ліві). На річці розташовано каскад зі ставків і водосховищ. Впадає в Південний Буг нижче м. Ладижина.

Савранка — права притока Південного Бугу довжиною 97 км. Площа басейну — 1770 км2. Витоки знаходяться західніше селища Рудниця Піщанського району Вінницької області. Похил річки — 1,5 м/км. Долина має переважно V-подібну форму, завширшки 0,5-1 км. Заплава завширшки до 200 м, подекуди заболочена. Річище слабо звивисте, шириною від 2 до 10 м. Найбільша притока — Яланець (ліва). Стік зарегульований. Савранське водосховище в даний час не заповнене, Піщанське водосховище (у Балтському районі Одеської області) порівняно невелике. Савранка впадає у Південний Буг біля селища Саврань на Одещині.

У руслі Південного Бугу на цій ділянці було багато порогів. В даний час вони в більшості випадків затоплені водами водосховищ, які утворилися в результаті спорудження гребель. До гирла лівої притоки - річки Синиці - Південний Буг тече спокійно, утворюючи широку долину. Нижче гирла Синиці, яка характеризується швидким перебігом, він протікає у вузькій долині майже до гирла Синюхи.

Синицяліва притока довжиною 78 км. Площа басейну — 765 км2. Починається річка північніше с. Синиці Христинівського району Черкаської області. Долина у верхів’ях V-подібна, нижче трапецієвидна. Заплава подекуди одностороння. Річище звивисте, на окремих ділянках тече між високими берегами. Похил річки — 1,9 м/км. Річка дуже зарегульована, на ній розташовано 236 ставків і водосховище. Впадає у Південний Буг в Ульяновському районі Кіровоградської області.

На цій ділянці в Південний Буг впадає річка Кодима, що має уповільнену течію; русло його в багатьох місцях встелене пісками. (Кодима — права притока довжиною 149 км. Площа басейну — 2470 км кв. Бере початок на північний захід від с. Будеї Кодимського району Одеської області. Долина трапецієвидна, праві схили розчленовані ярами та балками, ширина долини — до 1,5-4 км, глибина — до 60 м. Ширина заплави — 400-600 м. Річище помірно звивисте, у середній і нижній течіях завширшки до 20 м і більше. Похил річки — 0,73 м/км. Живлення переважно снігове. Найбільша притока — річка Кричунівський Яр (ліва). В басейні річки розташовано 172 ставки та водосховища. Воду використовують для водопостачання, зрошування, рибництва. Впадає у Південний Буг вище м. Первомайськ Миколаївської області).

Ліва притока - річка Синюха - утворюється в результаті злиття річок Велика Вись (165 км) і Тікич (4,5 км). (Синюха — ліва притока довжиною 111 км. Площа басейну становить 16700 км кв. (26% від усієї площі водозбору Південного Бугу). Починається річка злиттям двох приток — Тікича і Великої Висі. Ширина річки місцями сягає 40-50 м, у пониззі — 90-120 м. Долина трапецієвидна, в низов’ї — V-подібної форми, шириною до 2,5 км і глибиною до 60 м, часто асиметрична, порізана ярами та балками. Нижня течія прорізує кристалічні породи, які виходять на поверхню у вигляді гранітних відслонень. Там, де русло врізане у породи, на річищі зустрічаються пороги та перекати. Занесені мулом нагромадження валунів утворюють острови. Основні притоки — Велика Вись, Кагарлик, Сухий Ташлик, Чорний Ташлик (ліві) і Тікич, Ятрань (праві). В басейні річки нараховується 2259 штучних водойм. У Південний Буг Синюха впадає біля м. Первомайська Миколаївської області).

У свою чергу Тікич утворюється після з'єднання гирл Гірського (167 км) і Гнилого Тікича (156 км), в руслі першого з яких є багато водоспадів, порожистих ділянок, а також високих і скелястих берегів, тоді як у другому дно і береги значною мірою заболочені. У правої притоки Синюхи - річки Ятрані (107 км) - звивисте русло і, як і у її приток (Уманка - 43 км), напівгірський характер. Більш спокійний він у лівої притоки Синюхи - річки Чорний Ташлик (135 км).

Нижче м. Первомайська протягом понад 70 км Південний Буг протікає в високих (до 90 м) скелястих берегах. Скелі утворюють численні пороги. Іноді скелясті береги поступаються місцем болотистим низинам і торф'янистим болотам.

У с. Олександрівки порожиста частина річки закінчується, русло розширюється. Південний Буг тече по широкій долині з низькими берегами, розмиваючи піски і вапняки. В даний час уздовж берегів насипані дамби, завдяки яким заплавні ділянки ріки не заливаються водами під час весняних паводків. На цій ділянці в Південний Буг вливаються води його правої притоки - річки Чічіклеї (права притока довжиною 156 км з площею басейну 2120 км кв. Бере початок біля м. Любашівки Одеської області. Долина завширшки до 4 км, глибиною до 60 м. В нижній частині трапецієвидна. Заплава двостороння, шириною до 800 м. Річище слабо звивисте, замулене, влітку пересихає. Впадає у Південний Буг вище м. Нова Одеса Миколаївської області). Вона періодично пересихає. У руслі рясно розвиваються зарості водної рослинності.

До гирла правої притоки - річки Інгулу - і до м.Миколаєва Південний Буг тече по рівнинній місцевості. Береги в окремих місцях високі, іноді пологі і покриті пісками.

Інгул — ліва притока довжиною 354 км з площею басейну 9890 км кв. Бере початок поблизу с. Родниківки Кіровоградської області. Долина майже на усьому протязі трапецієвидна, ширина — до 4 км, глибина — до 60 м. У верхів’ї має вузьке, звивисте річище, скелясті береги з виходами гранітів і гнейсів, у нижній та середній течії розширюється до 30 м і більше. Глибина переважно 0,7-1,2 м, у пониззі — до 1,5 м (у межень). Похил річки — 0,4 м/км. Основні притоки — Громоклія, Сугоклія (праві), Аджамка, Березівка (ліві). Живлення снігове та дощове. В басейні річки нараховується 702 штучних водойми. Використовується для водопостачання, рибництва та поливу. Фактично річка впадає в Бузький лиман в межах м. Миколаєва.