Карты реки Тетерев для водного туризма

Карты реки Тетерев для водного туризмаКарта реки Тетерев от истока  до устья

Карты реки ТетеревСкачать «Карта реки Тетерев №1: Сусловка (исток) – Молочки – Бурковцы – Троща – Карповцы – Волосовка (устье р.Тетеревка) – Подолянцы – пгт Чуднов (Чудновское вдхр.) – Дубище – Дедковцы – Дрыглов – Карвиновка» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Тетерів є правою притокою головної водної артерії країни – Дніпро. Виток Тетерева починається на схилах Волино-Подільської височини (висоті 299 м) на південнних околицях с.Ноciвка та с.Суслівка Чуднівського району Житомирщини (на межі Житомирської і Вінницької областей). Далі річка несе свої води по Чуднівському, Романівському, Житомирському, Коростишівському, Радомишльському районах Житомирської області (протяжність на території області 247 км) та Іванківському районі Київської області, впадає справа у р. Дніпро (Київське водосховище) біля с. Пилява (85 км на північ від Києва).

Довжина річки 385 км, площа басейну 15,3 тис. км. кв. В басейні р. Тетерів нараховується 458 ставків і водоймищ, загальною площею 8,1 тис. га і об’ємом 130,6 млн. м3.

Загальна характеристика басейну р.Тетерів 

Ландшафт басейну р.Тетерів. Перетинаючи Український кристалічний щит, з рівнем падіння 0,5 м на км річки, Тетерів має в основному скелясті береги з виходом на поверхню гнейсів та гранітів, які характеризуються наявністю перекатів та невеликих водоспадів. У деяких місцях Тетерів має характер гірської ріки. Виходи кристалічних порід спостерігаються вдовж річки в районі сіл Тригір'я та Дениші, міст Житомира та Коростишева.

Геологічна будова берегів Тетерева досить різностороння. Вже на початку свого витоку (20 км), починаються гранітні утворення, прикриті пісками і лісом. Скелі різних змінюваних кристалічних порід супроводжуються з обох сторін, і в деяких місцях досягають значної висоти (Житомир), утворюючи мальовничі ущелини зі стрімкими стінами, - до міста Радомишля і трохи нижче. Місцями зустрічається в досить значній кількості звичайний граніт (гирло р.Кам'янк), а біля села Козіївки серед гранітів знаходиться єдине в краї родовище кристалічного вапняка (справжній мармур), скелі якого утворюють дно та правий беріг річки. У регіоні Радомишля береги вкриті корисними копалинами у вигляді залізної руди. У стародавні часи в Радомишлі виникла рудня для переплавляння руди. Місцевість ця і до сьогодні носить офіційну назву «Рудня».

Ліси займають 15% площі басейну, болота – 4,4%. Ґрунтовий  покрив  басейну  представлений  у  верхів’ї  – північними чорноземами, у середній частині і пониззі – підзолистими ґрунтами.    У роки інтенсивної антропогенізації (1960 – 80 рр.) р. Тетерів зазнала значного негативного антропогенного  пресу.  Виникнення  в  результаті  цього  нових  умов  існування  не  могло  не  вплинути  на ландшафтне  та  біологічне  різноманіття  басейну  ріки.

За гідрологічними особливостями р. Тетерів належить до середніх річок, протікає по території Житомирського Полісся, де поширені флювиогляціальні піщані відклади з розвинутими на них дереновопідзолистими ґрунтами. Характер ґрунтів, а також підвищена вологість клімату не сприяє збагаченню річкової води розчиненими солями, у цей же час поверхневий стік із заболочених водозборів вносить у припливи та у головну річку значну кількість заліза й органічних сполук.

За співвідношенням йонів води р. Тетерів характеризується вираженим гідрокарбонатно-кальцієвим складом. Відносно висока концентрація карбонатів у воді обумовлює її нейтральну і слаболужну реакцію: рН у зимовий період коливається в рамках 7,6-8,6, а в літньо-осінній період 7,5-8,2.

За гідрохімічною типізацією водозборів річок басейн Тетерева характеризується середньою мінералізацією води, яка вниз за течією дещо зменшується. Загальна жорсткість води знаходиться в межах 3,0-6,0 мг-екв, що визначає воду як помірно жорстку.

Каламутність води р. Тетерів протягом року неоднакова: найбільш чиста, прозора вона буває взимку. У цей час річка живиться підземними водами, а приплив поверхневих вод відсутній. Коли ж у річку з поверхні басейну течуть талі і зливові води, то середня багаторічна каламутність води для р. Тетерів складає 50мг/л. Мутність води в межень невелика, звичайно не перевищує 10-30 г/м3, середньорічна - 40-50 г/м3, а під час водопілля збільшується до 200 г/м3.

Дно у водойми піщане, місцями кам’янисте, зустрічається іноді мулисте. Навесні через розлив річки підвищується меженний рівень до 5 метрів і завширшки – місцями до 6 метрів, затоплюючи берега в низов’ях. Через річку багато переправ, є 7 постійних мостів з них 3-залізничних. Нерідко для переправ використовують млинові греблі і пороми на канатах.

Водний режим річки характеризується чітко вираженим весняним паводком, низькою літньо-осінньою меженню, яка майже щорічно переривається дощовими паводками, та низькими рівнями взимку. Внаслідок стоку талих снігових вод, звичайно на початку або в середині березня, починається підйом рівня води. Як правило, висота піка весняного водопілля не перевищує 1-2 м у верхів'ях, 2,5-3,5 м у середній та нижній течії річки. У роки з особливо високою повінню максимум підйому рівня сягає 4-6 м. Меженні рівні найнижчі у серпні - вересні.

Переважна частина притоку води припадає на весну. В період весняного водопілля реєструється найбільша водність, коли річка переносить 55% річного стоку. Після весняного водопілля стік поступово зменшується до мінімуму наприкінці літа; взимку та восени внаслідок дощів та відлиги він знову збільшується. У надзвичайно посушливі роки верхів'я річки пересихає.

Живлення річки відбувається переважно за рахунок танення снігів, а також надходження дощових і ґрунтових вод. Живлення глибокими підземними водами незначне. Тетерів протікає досить в'юнко і творить багато протоків і рукавів; декотрі глухі рукави влітку пересихають, а головне русло часто змінює своє розташування. Окрім приток, підживлюють Тетерів водою рівчаки та джерела, які у великій кількості витікають із рощілин скал і вносять у річку мінеральну цілющу воду, яка містить у собі мінерали заліза. Озер на протязі течії русла Тетерева немає.

Замерзає Тетерів на початку грудня. Льодостав в основному суцільний, стійкий, і тільки в окремі найбільш теплі зими при відлигах мають місце тимчасові скресання річки, у верхів'ях та на порожистих ділянках вона зовсім не замерзає.

Звільняється від криги в середині березня. Весняна повінь підвищує рівень ріки на 2-5 метри, в ширину розливається місцями на декілька кілометрів, затоплюючі низинні береги. Період повноводдя досить довгий - до 1 червня. У цей час річка стає сплавною від села Вишевичі до гирла протягом 150 км (за архівними свідченнями, по ній сплавляли до 800 плотів за сезон).

Рибальство на Тетереві не має великого поширення, місцеве населення ловить рибу лише для особистого вжитку. Окрім звичайних порід риб у річці водяться сом, йорш-носар, марена, гигреспер, лящ-синець, подуст.

Для течії характерні перекати і невеличкі водоспади. Ширина річки змінюється від 0,4-12,0 м у верхів'ях до 40-90 м у середній та нижній течії, досягаючи в гирлі 200 м. Швидкість течії становить у середньому 0,2-0,5 м/с, на порожистих ділянках 1,2-2,5 м/с. Постійного судноплавства та пристаней на Тетереві не має.

Господарське значення річки Тетерів. Річка Тетерів відноситься до типу рівнинних річок. Для режиму річки характерним є добре виражений весняний розлив, непостійна межень (період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність), що порушується літніми і зимовими паводками від дощів і значних злив. Весняне підняття рівня починається за кілька днів до танення льоду. Середній термін початку весняного підйому відзначається наприкінці лютого на початку березня. Інтенсивність підйому рівня води залежить від водності весни й особливостей морфології русла. В середньому інтенсивність підйому рівня води в роки з інтенсивним паводком коливається в межах 10-50 см/добу, при низьких паводках 5-20 см/добу. Спад паводків повільний, іноді затягується до початки червня, після чого встановлюється межень. Тривалість паводка в середньому 1,5 місяця. Стік води протягом року нерівномірний. Найбільш багатоводна річка буває навесні. Нерівномірність обумовлюється як зональними факторами (дощами і випаровуванням) так і азональними: геоморфологічною будовою басейну, гідрологічними умовами, характером ґрунтів і рослинного покриву. Для регулювання стоку та господарських потреб на річці споруджено ряд водосховищ та ставків. Воду використовують для промислових і побутових потреб. Головна річка Житомирщини напуває своїми водами міста Житомир, Коростишів, Радомишль.

На Тетеріві розташовано декілька великих поселень (вниз за течією): м.Чуднів (5,495 тис. мешканців, на 01.01.2019 р.), м.Житомир (265,240), м.Коростишів (25,084), м.Радомишль (14,348), смт Біла Криниця (0,834), смт Песківка (6,896), смт Іванків (10,439).

На р.Тетерів в межах Житомирської області збудовані водосховища: Чуднівське, Денишівське, Відсічне, Житомирське, а на її притоках: Андрушівське, Ліщинське, Млинищанське, Старосільське, Бердичівське, Скрагліївське, Бистрикське, Швайківське, Слободищанське, Руднє-Городищенське, Райківське, Дворищанське, Іршанське, Малинське, Вознянське, Лумлянське, Карабачинське та Червонське водосховища.

Річка Тетерів використовується для вироблення електроенергіЇ (має значні запаси гідроенергії, але гідроенергоресурси його використовуються лише частково), для рекреації, водного туризму, риболовлі, випасу худоби та домашньої птиці. Раніше на річці були млини, які мали велике значення для розвитку регіону, в нижній частині - була сплавною.

В минулому річка була повноводною, чистою, її скелясті, вкриті лісами береги, влучно називали Поліською Швейцарією.

Екосистема р. Тетерів зазнала значного зарегулювання, яке було розпочато ще на початку ХХ ст. Так в 1890 р. число гребель на річці від Чуднова до впадіння річки в Київське водосховище досягало 15. В подальшому відбувалось штучне зменшення кількості гребель і вже на 1908 р. між Іванковим та впадінням річки збереглася лише одна гребля біля с. Оране. На 1936 р. на р. Тетерів розташовувалось 8 гідростанцій потужністю 6155 кВт.

Північна частина басейну Тетерева частково забруднена радіонуклідами після аварії на Чорнобильській АЕС 1986 р. Для захисту малих річок споруджено фільтруючі греблі.