Каховське водосховище – гідрометеорологічні відомості

Каховське водосховище - від Каховської ГЕС до с.Мала ЛепетихаНавігаційна річкова карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Скачать «Каховське водосховище - від Каховської ГЕС до с.Мала Лепетиха (93-165 км)»

Скачать «Каховское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гідрометеорологічні відомості. Вітровий режим. Каховське водосховище від Дніпровської до Каховської ГЕС знаходиться південніше вітророздільної лінії, що проходить по території України приблизно у напрямку Кишинів-Кіровоград-Харків, з обох боків цієї лінії панують вітри різних напрямків. Переважно це вітри зі східною складовою і частково північні.

Холодної пори року (листопад-квітень) переважають східні і північно-східні вітри; у теплий період (травень-жовтень) за даними метеостанції Нова Каховка - північно-східні, північні та західні вітри; заданими метеостанції Нікополь - північні, частково східні, західні, південно-західні. У річному ході різко виражений один максимум швидкості вітру у листопаді-березні та один мінімум у червні-вересні.

Упродовж доби найбільша швидкість вітру спостерігається у денні години, найменша - у нічні. У середньому за рік за даними метеостанції Нова Каховка спостерігається 22,1 днів із сильним вітром, швидкість якого становить більше 15 м/с, за даними метеостанції Нікополь - 14,1 днів. Найбільша кількість днів із сильним вітром понад 15 м/с за даними метеостанції Нова Каховка становить - 45 днів, за даними метеостанції Нікополь - 50 днів.

Каховське водосховище

Каховське водосховище

Хвилювання. За своїми морфологічними характеристиками і конфігурацією, Каховське водосховище підрозділяється на п'ять ділянок. Хвильовий режим на цих ділянках має свої особливості залежно від швидкості, напрямку та тривалості вітру, довжини розгону хвилі і глибини водоймища на шляху розгону.

На верхній русловидній ділянці (305-287 км), через незначні глибини і довжини розгону, хвилювання незначне. На останніх ділянках водосховища найбільша висота хвиль при вітрах Пн, С, ПдС, Пд, 3, ПнЗ напрямків сягає за помірного вітру 0,4-1,1 м, за міцного вітру 0,8-2,0 м. При штормовому вітрі силою 30 м/с висота хвиль сягає 1,7-3,0 м, на нижній русловидній ділянці висота хвиль сягає до 3,7 м при вітрах Пн, С, Пд, 3 напрямків.

Каховське водосховище

Тумани. В Україні найчастіше спостерігаються адвективні тумани, які утворюються у холодний період року, як результат виносу теплого вологого повітря над охолодженою поверхнею землі, а також у теплих секторах південних, південно-західних та північно-західних циклонів.

Радіаційні тумани, що виникають внаслідок радіаційного охолодження повітря у нічні та ранкові години, утворюються будь- якої пори року. За даними метеорологічних спостережень, середньорічна кількість днів з туманом у холодну пору року у Новій Каховці 54,4; у Нікополі 41,8; у теплу пору року кількість днів з туманом значно менша: у Новій Каховці 14,2, у Нікополі 4,6.

В окремі роки кількість днів з туманом сягає до 60-96.

Каховське водосховище

Середня тривалість туману в день становить 5-7 годин.

Коливання рівня води. Рівневий режим Каховського водосховища, другого значного регулюючого водосховища на р. Дніпро, тісно пов’язаний з режимом Кременчуцького водосховища. Коли приток води у водосховище достатній для забезпечення усіх водоспоживачів, включно з санітарним попуском у Дніпровський лиман 500 м3/с, позначка його утримується на нормальному підпірному рівні (НПР) 16 м. Річний хід і внутрішньодобові коливання рівня води визначаються режимом роботи Дніпровської і Каховської ГЕС.

Коливання рівня води у водосховищі, які визвані добовим і тижневим регулюванням потужності Каховської ГЕС, не обмежуються за умови, коли рівень води у водосховищі не буде перевищувати НПР 16 м і не буде спрацьовуватися нижче рівня навігаційного спрацювання (РНС) 14 м. Гранично можливе спрацювання водосховища у надзвичайний маловодний рік до позначки 12 м.

Рівневий режим водосховища відзначається також згінно-нагінними коливаннями та сейшами під час сильних вітрів північного, північно-східного, південного, південно-західного напрямків. Особливо великі згінно-нагінні коливання спостерігаються в пригреблевій частині водосховища біля міста Нова Каховка (верхній б’єф) та на лівому березі верхнього озерного плеса. Найбільша амплітуда коливання спостерігалася біля міста Нова Каховка 217 см у 1990 році. В середньому коливання рівня води, обумовлене згінно-нагінними явищами, становить у цьому районі 152 см (період 1990-2007 рр.). Найнижча позначка води на водомірному посту Нова Каховка (верхній б’єф) за вказаний період становила при згонах 14,58 м.

Невеликі згінно-нагінні коливання спостерігаються на ділянці між центральним озерним плесом та верхнім озерним плесом у районі міста Нікополь, селища Благовіщенка.

На верхній руслоподібній ділянці рівневий режим, в основному, визначається характером роботи Дніпровської ГЕС. Для нього характерні: різкі внутрішньодобові коливання, згінно-нагінні явища, сейші, пульсаційні короткоперіодні коливання. Типове явище на водосховищі - сейші, що виникають під час різких змін метеорологічних умов над поверхнею води при проходженні фронтів і шквалів, посиленими або ослабленими внутрішньодобовими змінами навантаження на Дніпровську та Каховську ГЕС.

Найнижча позначка води на водомірному посту Розумівка за період 1990-2007 рр. становила 14,53 м.

Каховське водосховище

Каховське водосховище

Льодовий режим. Процес кригоутворення на Каховському водосховищі поширюється від верхнього озероподібного плеса на нижні ділянки і проходить зазвичай повільно, в середньому 2-3 тижні. Перші льодові утворення (забереги, сало, а при вітрі - шуга) з’являються на мілководдях у районі островів урочища Кучугури - селище Скельки та в затоках затоплених балок. При стійких морозах і слабкому вітрі плесо замерзає протягом 1-2 днів, а при сильному вітрі і слабких морозах - 5-8 днів. Кригоутворення на пригреблевій ділянці біля міста Нова Каховка починається в середньому на 2 тижні пізніше, ніж на верхній озероподібній ділянці.

На пригреблевій ділянці за багаторічними даними рання дата кригоутворення 25.11.1993 р., пізня - 14.02.2004 р., середня дата появи льодових утворень 2 січня.

На верхній озеровидній ділянці рання дата кригоутворення 12.11.1993 р., пізня - 31.01.2003 р. Середня дата появи льодових утворень 18 грудня.

Льодостав на водосховищі встановлюється на нижній руслоподібній ділянці в середньому 04-09 січня. Самий ранній за багаторічними даними був 25.11.1993 р., пізній - 05.02.2005 р., 22.02.1983 р.

На ділянках верхнього та центрального озероподібного плеса середня дата утворення льодоставу 29 грудня-1 січня.

За багаторічними даними самий ранній льодостав на цих ділянках спостерігався 24.11.1993 р., пізній - 02.02.2005 р., 10.02.1994 р.

Через часті відлиги і сильні вітри льодостав на водосховищі зазвичай нестійкий, майже кожного року спостерігається тимчасове скресання.

З початком льодоставу відбувається нарощування крижаного покриву. Товщина криги залежить від кліматичних умов зимового періоду. Найміцніший крижаний покрив утворюється у січні-лютому.

Максимальна товщина криги на всій акваторії водосховища в теплі зими становить 10-25 см, а в суворі 40-62 см. Найбільша товщина криги 62 см спостерігалася 10.03.1964 р. (за період 1956-2004 рр.) на лівому березі водосховища в районі водомірного поста Велика Лепетиха. В середньому товщина льоду на водосховищі становить 22-29 см.

Тривалість льодоставу залежить від суворості зими і складає в середньому 65-70 днів на озерній частині водосховища та 55-65 днів на нижній руслоподібній ділянці.

Найбільша тривалість льодоставу 114 днів спостерігалася у 1995-1996 рр. у районі водомірного поста Вищетарасівка та 100 днів (2002-2003 рр.) біля міста Нікополь.

Найменша тривалість льодоставу в останні роки спостерігалася 2-9 днів (2000-2001, 2003-2004, 2006-2007 рр.), у 2000-2001 рр. льодостав був відсутній.

Початок руйнування льоду на водосховищі в середньому відбувається 21-24 лютого, повне очищення від льоду в середньому - 17-18 березня.

Першими, зазвичай, скресають ділянки: селище Вищетарасівка - селище Іванівка - мис Добра Надія завдяки притоку теплих глибинних вод із Дніпровського водосховища; район міста Нікополя; район селища Зміївка - внаслідок стічної течії під правим берегом. Останніми скресають східна частина верхнього озерного плеса та центральне озероподібне плесо, які відрізняються найбільш рівномірним льодовим покривом великої товщини. В період скресання в районі водомірного поста Плавні при вітрах західних напрямків спостерігаються навали льоду на березі. Різниця в датах скресання окремих ділянок водосховища від 3 до 20 днів.

Загальна довготривалість скресання водосховища (від початку руйнування криги до повного очищення) становить у середньому 3-4 тижні. Тривалість періоду з льодовими явищами (від початку замерзання до повного очищення від криги) в загальному зменшується в напрямі до греблі Каховської ГЕС і в середньому становить 70-80 днів на озероподібній частині водосховища та 60-70 днів на нижній руслоподібній ділянці (період 1989-2006 рр.). Найбільша тривалість періоду з льодовими явищами спостерігається у верхній озероподібній ділянці 132 дні (1993-1994 рр.), у нижній руслоподібній ділянці 112 дні (1993-1994 рр.). Сніговий покрив на кризі нестійкий, при відлигах сніг, зазвичай, повністю тане і товщина його рідко перевищує 5-10 см.