Каховське водосховище – від м.Енергодар до о.Білий

Каховське водосховище - від м.Енергодар до о.БілийНавігаційна річкова карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

Скачать «Каховське водосховище - від м.Енергодар до о.Білий (225-285 км)»

Скачать «Каховское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Навігаційний нарис. Від селища Бабине до порту Нікополь - ділянка центрального озероподібного плеса. Північна сторона характеризується порізаністю берегової лінії - миси, що виступають далеко у водойму, чергуються із широкими затоками.

У південній частині берегова лінія плавна. Береги переважно круті, обривисті. Правий берег на захід від селища Набережне укріплений дамбою, лівий берег укріплено дамбою у районі селища Велика Знам’янка та міста Кам’янка-Дніпровська.

Примітка. Зірочками (*) позначено зруйновані причали та зупинні пункти

  • Селище Бабине розкинулося на лівому березі. Пристань* знаходиться на 182 км основного суднового ходу.
  • На 187 км основного суднового ходу від правого берега далеко у водойму виступає мис Мар’янський. Схили мису обривисті.
  • Селище Осокорівка і пасажирський причал* розташовані на правому березі на 97 км додаткового правобережного суднового ходу.
  • Селище Нововоронцовка і його пристань* розташовані на правому березі на 106 км додаткового правобережного суднового ходу.
  • Острів Кут лежить за 3,8 км від правого берега на 193 км основного суднового ходу.
  • Селище Набережне і водомірний пост Грушівська Дамба знаходяться на правому березі на 195 км основного суднового ходу.
  • Річка Базавлук протікає правим берегом; на 195 км русло річки перекрито дамбою і її води надходять в обвідні канали.
  • Мис Покровський пологої форми з обривистим берегом виступає у водойму на 197 км основного суднового ходу. На краю мису височить примітна водонапірна башта.
  • Мис Капулівський, з обривистими схилами, глибоко врізається у водойму на 203 км основного суднового ходу.

Місто Кам’янка-Дніпровська, районний центр Запорізької області, розкинулося на лівому березі на 116 км додаткового лівобережного суднового ходу. Місто засноване в 1786 р., населення становить 12 638 осіб (на 01.01.2019 р.).

Пристань Кам’янка-Дніпровська обладнано у ковші Кам’янка-Дніпровська на 116 км додаткового лівобережного суднового ходу. На 212 км основного суднового ходу цілорічно функціонує поромна переправа порт Нікополь - ківш Кам’янка-Дніпровська.

Глибини на цій ділянці коливаються від 0,2 м біля берегів до 16 м на глибоководній її частині.

Попередження:

  • Заборонено суднам підходити до пристані Нововоронцовка при вітрах силою 6 балів і більше С і ПдС напрямків.
  • На ділянці селище Бабине - місто Кам’янка-Дніпровська судноводіям рекомендується при вітрах ПдЗ, Пд, ПдС і С напрямків рухатися додатковим лівобережним судновим ходом, використовуючи для укриття берег.
  • Усім суднам при плаванні в обох напрямках ділянкою між 210-215 км основного суднового ходу, при сильних вітрах Пд напрямку слід вживати усіх заходів для запобігання навалу на укріплений берег та східний край хвилезахисної дамби Нікопольського порту.

Фарватер пролягає по середині водосховища від лівого берега біля селища Бабине до порту Нікополь, розташованого на правому березі. Від основного суднового ходу є підхід до пристані Нововоронцовка*, зупинного пункту Олексіївка. Додатковий правобережний судновий хід проходить уздовж правого берега водосховища від пристані Золота Балка до пристані Нововоронцовка* з підходом до пристані Осокорівка*. Додатковий лівобережний судновий хід проходить уздовж лівого берега від пристані Бабине* до пристані Кам’янка-Дніпровська і на 216 км з’єднується з основним судновим ходом.

Глибини на фарватері коливаються у межах від 3,7 до 10 м.

Знаки судноплавної обстановки

Берегові знаки. Світні знаки встановлено на лівому березі на 182 та 185 км основного суднового ходу.

Плавучі знаки. Осьові буї № 0-28 та 0-30 встановлено на 198 км і 206 км основного суднового ходу відповідно.

Небезпеки. Надводний камінь з лівой сторони основного суднового ходу на 205,8 км. Підводний перехід на 213,5 км основного суднового ходу.

Від порту Нікополь до селища Біленьке - ділянка між центральним і верхнім озероподібними плесами та ділянка верхнього озероподібного плеса.

Місто Нікополь з населенням 110 669 осіб (на 01.01.2019 р.)розкинулося на правому березі водосховища за 70 км від міста Запоріжжя. Офіційною датою заснування міста вважається 1780 р., але ще на початку XVII століття тут була Микитинська Січ, а у 1775 р. на місці нинішнього Нікополя українські козаки побудували фортецю Славенськ. У місті функціонують найбільший в Україні трубний завод, завод феросплавів, кранобудівний завод. Водомірний пост обладнано біля пасажирських причалів. Рівень води вимірюється стаціонарно закріпленою рейкою. Берег у межах міста укріплений захисною дамбою.

Нікопольський річковий порт є філією Запорізького річкового порту, був побудований на правому березі Каховського водосховища вже після будівництва Запорізької ДРЕС. Акваторія порту охоплює 95,5 га. Навігація триває 320 днів на рік. У порту знаходиться вантажний причал, пасажирський причал поромної переправи та Нікопольська дільниця ДП «Укрводшлях».

Адреса порту: Нікопольський річковий порт, вул. Крупської, 26, м. Нікополь, Дніпропетровська обл. Контактні телефони: (05662) 4-76-21 і 4-79-25. Радіозв’язок. У порту працює УКХ-радіостанція Кама-Різ з 7.00 до 19.00 год.

Диспетчер порту: позивний «Нікополь. Диспетчер». Канал виклику - 2. Канал робочий - 2, тел. 4-75-16.

Портові правила і навігаційна інформація. Портові правила відповідають правилам, ухваленим головним підприємством - Запорізьким річковим портом.

Спеціалізація і портові потужності. Щорічно порт обробляє близько 70 тис. т вантажів, з яких 20 % - металобрухт, 80 % - пісок і щебінь.

Основне призначення порту - перевалка будівельних матеріалів. Порт має потужності для обробки суден типу «річка-море». Порт займає територію 2,4 га, довжина берегової лінії становить 460 м.

Порт не має під’їзних залізничних колій.

Поромна переправа Нікополь - Кам’янка-Дніпровська функціонує регулярно. Впродовж року нею перевозиться близько 55 тис. т вантажів на автомашинах.

Крім вантажних перевезень порт займається і пасажирськими перевезеннями, які здійснюються переважним чином поромним сполученням у напряму Нікополь - Кам’янка-Дніпровська.

Ведеться будівництво нового вантажного причалу для переробки вантажів на експорт і відвантажування сухого піску у морські порти.

Склади. Відкриті склади порту облаштовано на вантажному причалі Нікополь; площа їх становить 2 480 м2.

Місце стоянок суден у порту. Рух та відстій транзитних суден на акваторії порту здійснюється тільки з дозволу диспетчера порту.

На закритій частині порту Нікополь дозволено ставити не більше як 20 суден місцевого флоту.

Рейд знаходиться за 500-700 м нижче західного краю хвилелому і огороджений швартовними бочками. Стоянку суден дозволено при силі вітру до 5 балів зі сторони водосховища. При силі вітру понад 5 балів судна слід відвести у захищені місця порту.

Селище Кам’янське і вантажний причал розташовані на правому березі на 220 км основного суднового ходу.

Місто Марганець - місто обласного підпорядкування Дніпропетровської області, з населенням 46616 жит. (на 01.01.2019 р.), розкинулося на правому березі водосховища. Засноване в 1883-1886 рр. як робоче селище, в 1938 р. одержало статус міста.

Адміністративно місту підпорядковується Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат, який займається видобутком та переробкою марганцевих руд, є підприємства харчової промисловості, кондитерська фабрика, рудоремонтний завод. У місті знаходиться історико-краєзнавчий музей. На 229 км основного суднового ходу обладнано пристань. Берег у межах міста укріплений захисною дамбою.

Пристань Запорізької ДРЕС обладнано на лівому березі на 231 км основного суднового ходу.

Місто Енергодар і пасажирський причал біля нього знаходяться на лівому березі водосховища на 239 км основного суднового ходу. Енергодар - місто обласного підпорядкування з населенням 53 567 жит. (на 01.01.2019 р.), засноване в 1970 році з початком будівництва Запорізької ДРЕС. В 1981 році почалося будівництво Запорізької АЕС, яка на сьогоднішній день є найкрупнішою АЕС в Європі. В місті є музеї Запорізької ТЕС, Запорізької АЕС. Функціонує яхт-клуб  «Борисфен».

  • Селище Іванівка розташоване на лівому березі на 243 км основного суднового ходу. Тут обладнано причали зернового терміналу та пасажирський причал.
  • Селище Благовіщенка, пасажирський причал та причал  Заготзерно розташовані на лівому березі на 249 км основного суднового ходу. На північній околиці селища на причалі пристані.
  • Благовіщенка обладнано водомірний пост. Рівень води вимірюється стаціонарно закріпленою водомірною рейкою.
  • Мис Благовіщенський виступає від лівого берега на 253 км основного суднового ходу, берег обривистий, стрімкий.
  • Селище Вищетарасівка розташоване на правому березі на 255 км основного суднового ходу. Пристань зруйнована, а також демонтовано підхід до неї з боку основного суднового ходу.
  • Водомірний пост обладнано у південно-східній частині селища вище зруйнованої пристані на 30 м.

Місто Дніпрорудне і причал розташовані на лівому березі на 258 км основного суднового ходу.

  • Місто Василівка, районний центр Запорізької області, розкинулося на березі затоки Василівська на лівому березі водосховища.
  • Селище Плавні і водомірний пост знаходяться на лівому березі на 268 км основного суднового ходу; на захід від них лежить група піщаних островів урочища Кучугури.
  • Селище Біленьке та пристань знаходяться на правому березі на 271 км основного суднового ходу.

Попередження          

Заборонено:

  • виходити суднам в озерну частину водосховища без відповідної підготовки судна і завчасно отриманого чергового прогнозу погоди;
  • заходити у ківш Запорізької ДРЕС буксирним суднам і суднам з приставкою при вітрах Пн, ПнЗ, ПнС напрямків силою 5 балів і більше;
  • підходити і здійснювати обробку суден біля причалу Благовіщенського хлібоприймального підприємства при вітрах Пн напрямків силою понад 5 балів. Швартування до причалу здійснюється за умови обов’язкового заведення швартового кінця на швартовну бочку;
  • обгін і розходження суден, крім швидкісних, на ділянці між буями № 56-62.
  • обгін і розходження буксирних складів суден між буями № 86-125.

Червоні світні буї № 72, 82, 84, 86 огороджують підводні камені.

Чорні світні буї № 107, 111, 127, 131 огороджують підводні камені

Фарватер від м. Нікополь до 253 км пролягає серединою водосховища, крім ділянки від 233 км до 238 км, де він проходить уздовж лівого берега. На 253 км фарватер повертає у бік правого берега. На ділянці верхнього озерного плеса від селища Вищетарасівка до селища Біленьке фарватер пролягає вздовж правого берега.

Глибини на основному фарватері коливаються у межах від 3,2 до 14 м. Від основного фарватеру є підходи до причалів порту Нікополь, пристані Запорізької ДРЕС, вантажного причалу Кам’янське, пристані Марганець, причалу Енергодар, причалів селищ Іванівка і Благовіщенка.

Знаки судноплавної обстановки.

Берегові знаки огородження (позначення) суднового ходу.

Два світних знаки на лівому березі на 82 км та 185 км основного суднового ходу.

Знаки «Орієнтир» встановлено на кам’яних відсипах:

-  зліва від основного суднового ходу на 225,2; 240,5; 244,4; 248,8; 252,2; 257,3 та 266,2 км.

Берегові інформаційні знаки.

  • 2 знаки «Якорі не кидати» встановлено на кам’яному відсипі ліворуч від суднового ходу на 234 км;
  • 2 знаки «Якорі не кидати» встановлено на кам’яному відсипі ліворуч від основного суднового ходу на 237,5 км.

Плавучі знаки. Фарватер огороджено кромковими світними та несвітними (льодовими) буями: червоними парними - з правої сторони і чорними непарними - з лівої сторони суднового ходу, розрізняючи праву і ліву сторони за течією р. Дніпро.

Небезпеки:

  • повітряні лінії електропередачі перекинуто через водосховище на 234 км основного суднового ходу;
  • підводна перешкода на 234 км основного суднового ходу у вигляді кам’яного відсипу, на якому стояв зруйнований знак «Якорі не кидати»;
  • надводна перешкода на 234 км основного суднового ходу у вигляді кам’яного відсипу, поваленого знака «Якорі не кидати»;
  • затонуле судно з невідомою глибиною над ним на 261 км основного суднового ходу біля правого берега;
  • рибальські сітки, розміщені поза межами дозволених районів лову риби.