Кременчуцьке водосховище – середня, озерна ділянка (Черкаси – Боровиця/ о-в Жовнине)

«Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища - середня, озерна ділянка (Черкаси - Боровиця/ о-в Жовнине)»

Скачать «Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища - середня, озерна ділянка (Черкаси - Боровиця/ о-в Жовнине)» 

Скачать карту «Кременчугское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Від міста Черкаси до Канівської ГЕС. Верхня ділянка Кременчуцького водосховища, яка простягається від Черкаського моста (667 км) до греблі Канівської ГЕС має озерно-річковий характер і дуже складні умови для судноплавства. Особливо найважчою вона є від селища Сокирна до Канівського шлюзу (683-726 км).

На цій ділянці судновий хід має кілька крутих поворотів, що обмежують його видимість. Внаслідок цього виявлення зустрічних суден відбувається на близькій відстані, що потребує дотримання особливої обережності та точних дій при розходженні. Крім цього на ділянці від селища Сокирна до о. Заповідник судновий хід перетинає 14 перекатів, на яких глибини бувають менші від гарантованої 3,65 м. На цій перекатній ділянці гарантовані габарити суднового ходу необхідно підтримувати систематичними днопоглиблювальними роботами.

На всій ділянці відбуваються різкі коливання рівня води та спостерігаються значні швидкості течії, що залежать від режиму роботи Канівської ГЕС. Особливо складні умови судноплавства тут у весняний період та під час туману.

Відомості про габарити шляху, стан судноплавної обстановки та місця роботи днопоглиблювальних снарядів можна отримати у диспетчера шляху з 07.30 до 19.30 (порт Черкаси). Великотоннажні судна проходять складну для судноплавства ділянку малим ходом. Управляти судном на цій ділянці повинен капітан або перший помічник капітана.

Для безпечного плавання на цій ділянці всім суднам необхідно нести постійну радіовахту.

Попередження.

  • Всім суднам категорично забороняється вихід в озерну частину водосховища без відповідної підготовки судна та отримання чергового прогнозу погоди.
  • При знаходженні суден на водосховищі у штормових умовах судноводії зобов'язані підтримувати регулярний радіозв'язок з диспетчером та беззаперечно надавати допомогу, якщо необхідно, іншим суднам.
  • При раптовій появі сильного вітру, а також неможливості піти в укриття, судна повинні стати на якір, склади суден розчалити. Після поставлення суден і складів суден необхідно повідомити своє місцезнаходження диспетчеру.
  • Відомості про габарити шляху та стан судноплавної обстановки отримати по УКХ-зв'язку у диспетчера шляху з 7.30 до 19.30 (порт Черкаси).

Соснівка, Дахнівка - частини міста Черкаси розташовані на правому березі на 667,5-671 км основного суднового ходу.

Селище Сокирна розташовано на правому березі на 683 км основного суднового ходу. Поблизу селища знаходиться споруда водозабору, а біля причалу водомірний пост.

Річка Вільшанка - права притока Дніпра, впадає у водосховище на 689 км основного суднового ходу.

Острів Марченків знаходиться справа від суднового ходу на 695 км.

Рукав Оріхівка ліва притока Дніпра впадає у водосховище на 699,5 та 714 км основного суднового ходу.

Острів Плавучий знаходиться справа від суднового ходу на 702-707,5 км.

Острів Просеред знаходиться зліва від суднового ходу на 712-714,5 км.

Селище Пекарі розташовано на правому березі на 717,5 км суднового ходу.

Острів Прохорівський знаходиться між основним руслом і Прохорівським річищем (714,5-719 км).

Острів Заповідник знаходиться зліва від суднового ходу на 718-720,5 км.

Селище Келеберда розташовано на лівому березі на 720 км основного суднового ходу.

Біля селища Келеберда (721 км) від основного русла річки Дніпро відгалужуються рукав Кержище і Прохорівське річище. У Прохорівське річище впадає річка Криве.

Канівський природний заповідник (Канівські Гори) та Тарасова гора (Чернеча) знаходяться на правому березі 720-721 км суднового ходу.

Причал Тарасова Гора, музей і могила Т. Г. Шевченка розташовані на правому березі 721,7 км суднового ходу. Біля причалу обладнано водомірний пост Канів. 

Канів - місто обласного підпорядкування, районний центр Канівського району Черкаської області, розташовано на правому березі водосховища. З обласними центрами і другими населеними пунктами місто зв'язане автомобільним і водним транспортом. На 725,6 км основного суднового ходу обладнано пристань Канів. Промисловість міста в основному представляють підприємства харчової і переробної галузей. До числа найбільших роботодавців і джерел місцевого бюджету входить Канівська гідроелектростанція.

Канівська ГЕС - другий ступінь каскаду гідроелектростанцій на р. Дніпро потужністю 444 тис. мВт. Входить до складу "Укргідроенерго". До складу споруд гідровузла входять:

  • будівля ГЕС, поєднана з 24 водозливами;
  • суднохідний однокамерний шлюз;
  • земляні греблі лівого і правого берегів Дніпра.

Гребля станції утворює Канівське водосховище. Довжина напірного фронту 16,7 км, пропускна спроможність - 19300 м3/с при напорі 7,2 м.

Шлюзування. Телефон шлюзу: (04736) 32948 (приймальня), (04736) 32947 (диспетчер); радіозв’язок: канал - 4.

При шлюзуванні суворо дотримуватися "Правил перепуску суден через судноплавні шлюзи України". Шлюзування маломірних суден здійснюється у світлий час доби.

Під час руху від с-ща Пекарі до нижнього підхідного каналу Канівського шлюзу необхідно враховувати, що правий берег має укріплення у вигляді напівзагат.

Рейди.

  • Зовнішній Канівський рейд знаходиться вище о. Заповідник. Місткість рейду - до шести суден. Допускається установка суден у два ряди.
  • Рейд для тимчасової стоянки вантажних суден і складів суден, які очікують шлюзування уверх, розміщений в нижньому підхідному каналі, біля лівого берегу напроти пасажирського причалу. Рейд обладнано швартовною бочкою.

Через обмеженість рейду судна і склади суден встановлюються на ньому тільки тоді, коли повністю зайнятий причальний пірс.

При установці суден на рейдах необхідно враховувати різкі коливання рівнів води від нерівномірних скидів Канівської ГЕС та не допускати близького підходу суден до лівого берега.

Порядок руху і шлюзування маломірних суден у районі міста Канева.

Маломірні судна при шлюзуванні уверх встановлюються на накопичувальному майданчику у нижньому підхідному каналі біля правого берега вище пасажирського причалу.

Прошлюзовані вниз маломірні судна повинні рухатися вздовж укісної стінки правого берега до світлофора далекої дії, після чого переходити до лівого берега (за відсутності транспортних суден, що рухаються) і рухатися на вихід за межами суднового ходу. Маломірним суднам, крім тих, що шлюзуються, заборонено заходити в підхідний канал і до причалів пристані. Рух маломірних суден в районі гідровузла заборонений. При виході з човнової стоянки, розміщеної біля правого берега вище туристичного причалу, всім маломірним суднам необхідно переходити (за відсутності транспортних суден, що рухаються) до лівого берега, вздовж якого рухатися далі за межами суднового ходу. 

Рух маломірних суден на ділянці від Канева до Черкас

На ділянці від гирла річки Вільшанка до Канева маломірним суднам дозволяється рух у 10-метровій смузі в межах суднового ходу і за його межами з боку неходового берега.

На ділянці від буя № 50 до гирла річки Вільшанка всім маломірним суднам дозволено рухатися у 20-метровій зоні за межами суднового ходу. При цьому на ділянці від буя № 76 до гирла річки Вільшанка рух суден здійснюється за лівою межею, а від буя № 50 до буя № 76 за правою межею суднового ходу.

Перетинати судновий хід дозволяється у районі буя № 79 для заходу на стоянку в районі зони відпочинку Сокирна і в районі буя N9 76 за відсутності на підходах транспортних суден, що рухаються. 

Знаки судноплавної обстановки

Берегові та інформаційні знаки.

  • Два знаки "Не створювати хвилювання!" встановлені на правому березі на 682-683 км основного суднового ходу.
  • Три створи знаків "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 710,5-711,8 км основного суднового ходу.
  • Три створи знаків "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 710,7-712 км основного суднового ходу.
  • Знак "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 711,3 км основного суднового ходу.
  • Два знаки "Якорі не кидати!" встановлено на правому березі на 724,2 км основного суднового ходу.
  • Два знаки "Якорі не кидати!" встановлено на лівому березі на 724,2 км основного суднового ходу.

Плавучі знаки. Основний судновий хід огороджений світними буями: кромковими парними червоними з правої сторони та чорними непарними з лівої сторони, вважаючи праву та ліву сторону за напрямком течії р. Дніпро.

Небезпеки. Підводні трубопроводи перетинають річку в районі 711,5 км основного суднового ходу.

Повітряні лінії електропередачі перекинуто через русло в районі 726,5 км основного суднового ходу.