Місцеві правила плавання на Дніпровському водосховищі

Дніпровське водосховище

Скачать «Карта Дніпровського водосховища та гирла річки Самара» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЯХТ-КЛУБИ. На акваторії Дніпровського водосховища бази-стоянки маломірних суден розташовані у містах Запоріжжя і Дніпро.

У районі Запоріжжя на верхньому б’єфі знаходиться найстаріший запорізький яхт-клуб «Запоріжсталь» , він розташований на правому березі вище греблі Дніпровської ГЕС у захищеній молами бухті. Тут базується близько 20 крейсерських яхт, є електроживлення, вода, З елінги, майстерня, кран, будиночки для гостей та спортмайданчик. У яхт-клубі цілорічно проводяться заняття із парусного спорту.

У м.Дніпро діє кілька яхт-клубів. Більшість з них розташовані на правому березі Дніпра.

Дніпровське водосховищеЯхт-клуб «Дніпро» обладнано на лівому березі Дніпра, де впадає річка Самара у Дніпро, біля Усть-Самарського моста, у добре захищеній мальовничій гавані. Глибини у затоці від 3 до б м. На вході у бухту є острів, який можна обійти з будь-якого боку. Клуб має зручні під’їзди автокранів для спуску і підйому яхт. Також там є власний стаціонарний кран та сліп для спуску катерів. Яхт-клуб «Дніпро» - зручна стоянка для вітрильних і моторних яхт, але має деякі обмеження: щодо осадки - 4м (15 ф), висоти щогли -14 м (45 ф), довжини - 25 м (80 ф), ширини - 6м (20 ф).

Яхт-клуб «Бартоломео» розташований на правому березі на 385 км основного суднового ходу в затишній і просторій затоці Дніпра, захищеній від вітру і хвилювання. Вхід у гавань яхт-клубу знаходиться біля правого берега за 200 м від нижнього краю Монастирського острова вниз за течією. Це сучасна стоянка європейського рівня для суден з осадкою до 2 м, причали якої забезпечені водою, постачанням електроенергією, освітленням, а також оснащені регульованими під нестабільний рівень дніпровської води м’якими причальними брусами. Яхт-клуб надає послуги з цілорічної стоянки суден, їх зберігання й охорони; заправки будь-яким видом палива; миття корпусів і салонів; спуску-підйому плавзасобів. Тут організовано продаж супутніх товарів, мастил, охолоджувальних, косметичних та інших необхідних рідин. На березі розташовані: автостоянка, літнє кафе, сліп, сервісний центр «Bombardier», де можна виконати різної складності ремонт будь-якого виду водних засобів; є кран.

Яхт-клуб «Вітрило» знаходиться на правому березі на 386 км основного суднового ходу у протоці між правим берегом Дніпра і Монастирським островом вище яхт-клубу «Бартоломео».

Дніпровський міський крейсерський яхт-клуб розташований у протоці між правим берегом Дніпра і Монастирським островом під Мерефо-Херсонським мостом (387 км основного суднового ходу). Прямуючи у протоку зверху, можна пройти між правим берегом і островом Монастирський (нижче за течією розташований пішохідний міст на острів, висота прогону - 11 метрів), а рухаючись знизу - між правим берегом і островом Монастирський, вище за течією розташована підвісна дорога з опорою посередині протоки (висота в районі опори - 13 м). У літню пору підвісна дорога може діяти. Для проходження яхти під нею слід зв’язатися з диспетчером шляху або подати звуковий сигнал (сирена, туманний горн) убік острова. На час проходження яхти рух підвісної дороги призупиняється.

Річкова заправна станція (РЗС) розташована вище Кайдацького мосту у затоці біля правого берега водосховища на 400 км основного суднового ходу.

Місцеві правила плавання на Дніпровському водосховищі

Порядок поставлення суден до причалів і на рейд у Запорізькому річковому порту (верхній б’єф). Судна при підході до Запорізького річкового порту зобов’язані по УКХ-радіостанції проінформувати диспетчера порту про час підходу. Поставлення суден і складів суден на рейд і до причалів порту здійснюється під керівництвом диспетчера порту.

Кожне судно, що прибуває у порт, обов’язково має швартуватися на місці, вказаному диспетчером порту. Швартування суден до причалів без дозволу диспетчера забороняється.

Якщо необхідно поставити судно до причалу для поповнення запасів або з іншою метою, судновласник повинен оплатити усі витрати, пов’язані з цією операцією. Буксир надається за заявкою капітана або судновласника.

Рейд для тимчасової стоянки нафтоналивних суден розташовано біля нижнього краю острова ім. Леніна.

Рейд для стоянки суховантажних суден знаходиться між 1-м та 5-м причалами, додатковий рейд - біля правого берега за 1,5 км уверх від греблі.

Заборонено швартуватися до причалів 1-ї та 2-ї ділянок суднам, що не обробляються.

Диспетчер порту зобов’язаний завчасно оповіщати усі судна про штормові явища і вживати заходів для їх укриття.

При навальних вітрах силою 5 балів і вище судна, які перебувають біля причалів № 5, 6 та 7 першого вантажного району і біля стінки пасажирського вокзалу порту ім. В. І. Леніна, повинні вийти на рейд чи зайти у гавань порту.

При існуванні явної загрози затоплення несамохідних суден внаслідок отриманої пробоїни або через інші пошкодження черговий диспетчер порту у верхньому б’єфі і черговий диспетчер місцевого флоту у нижньому б’єфі вживають термінових заходів з відбуксирування таких суден на обмілину:

  • у верхньому б’єфі - на край острова ім. Леніна;
  • у нижньому б’єфі - на найближчу обмілину.

Рух та маневрування маломірних суден у районі міста Запоріжжя. Фарватер у межах міста Запоріжжя дозволено перетинати на верхньому б’єфі біля верхнього краю острова ім. Леніна під кутом, наближеним до 90°, за умови відсутності на фарватері транспортних суден. Перетин фарватеру при цьому слід здійснювати так, щоб не перешкоджати руху суден, які прямують трасою маломірних суден.

Заборонено рух маломірних, малих та вітрильних суден, крім суден, що забезпечують безпеку судноплавства, у міських межах Запоріжжя, на верхньому б’єфі - від верхнього краю острова ім. Леніна до греблі Дніпровської ГЕС та причалів Запорізького річкового порту (південна акваторія).

Розміщення суден на акваторії Дніпропетровського річкового порту. Порт має два рейди.

Верхній рейд для формування транзитних суховантажних складів і стоянки суден розташовано уздовж правого берега за 600 м вище Амурського (Дніпропетровського двоярусного) моста; глибини при НПР 51,4 м Дніпровського водосховища становлять 5,8-8,4 м; огороджений рейдовими несвітними знаками.

Нижній рейд розташовано біля острова Зелений (лівий берег); довжина рейду 500 м, глибини при НПР 51,4 м Дніпровського водосховища становлять 5,1-7,5 м. Огороджений рейдовими несвітними знаками. Дозволено стоянку суден у два корпуси.

Судна і склади суден, очікуючи на підняття ферми для проходження Амурського (Дніпропетровського двоярусного) моста, відстоюються і баластуються на верхньому рейді біля буя № 48 і на нижньому рейді на траверзі о. Зелений.

Ставити судна біля причалу Міського вантажного району дозволено не більше ніж у два корпуси.

Ставити судна у районі нижнього краю острова Файнберга (півострова ім. Кірова) заборонено. Судна розряду Л, що стоять на верхньому і нижньому рейдах, при силі вітру понад 6 балів мають бути заведені у затон ім. Кірова.

Під час штормової погоди диспетчер порту зобов’язаний виділити теплохід для забезпечення безпеки і стоянки цих суден.

Рух і маневрування маломірних суден у районі міста Дніпро. Рух суден уздовж лівого берега дозволяється на ділянці від повітряного перекиду ЛЕП у районі причалу Нові Кайдаки до нижнього краю о. Шевський.

Уздовж правого берега рух дозволено:

  • від човнового причалу № 7 уверх до перетину суднового ходу вище буя № 50;
  • від човнових причалів «Хвиля» і «Петрівець» униз до перетину суднового ходу вище буя № 50.

Рух заборонено на ділянці від човнового причалу № 7 до нижнього краю о. Монастирський (Комсомольський) уздовж правого берега.

Заборонено заходити маломірним суднам:

  • у затон ім. Кірова;
  • у протоку між правим берегом і о. Монастирський (Комсомольський) (крім суден, що базуються у протоці);
  • на акваторію воднолижного стадіону (крім тренерських човнів), у протоку між лівим берегом та о. Зелений.

Заборонено рух маломірних суден:

  • на річках Оріль, Мокра Сура, Кільчень, Осокорівка, Ворона у межах територій природо­охоронного значення;
  • у межах Дніпровсько-Орільського природного заповідника (Таромські, Миколаївські та Обухівські плавні).

Перетин суднового ходу здійснюється:

  • від човнового причалу № 8 (Сухачівка), нижче буя № 72, у напрямку о. Кам’янистий (401-403 км основного суднового ходу);
  • від човнового причалу № 9 (Комунарівець), вище буя № 63, у напрямку о. Дівочий (Горілий), 399-401 км основного суднового ходу;
  • від човнового причалу «Вихор», вище буя № 58, у напрямку о. Мировий (Безіменний), 397-399 км основного суднового ходу;
  • від човнового причалу «Нептун», вище буя № 50;
  • у напрямку о. Шевський, нижче буя № 31.

У районі частини міста Дніпро - Придніпровськ - перетинати судновий хід дозволено нижче півострова Сохачів, між буями № 24 і № 25.

Рух суден у районі Дніпровських мостів. При підході до мостів судноводії зобов’язані заздалегідь повідомляти про своє наближення по УКХ-зв’язку і регулювати рух свого судна з урахуванням підходу інших суден. Судноводії суден з осадкою понад 3,2 м перед початком руху ділянкою від Мерефо-Херсонського моста до буя № 21 Дніпровського водосховища, зобов’язані одержати у диспетчера Дніпровської технічної дільниці водних шляхів інформацію про глибини на цій ділянці на час руху судна. Судна під час руху цією ділянкою повинні триматися осі суднового ходу і рухатися з такою швидкістю, при якій забезпечується, з урахуванням осадки судна, необхідний запас глибини під його днищем. Керувати судном на цій ділянці повинен капітан судна. Капітан для проведення судна цією ділянкою має право взяти на борт лоцмана, якщо вважатиме це за необхідне.

Мерефо-Херсонський залізничний міст має один судноплавний прогін для руху суден уверх і униз.

При одночасному підході суден зверху і знизу до Мерефо-Херсонського моста судна, що прямують уверх, зобов’язані заздалегідь зупинитися у безпечному місці і пропустити судна, які прямують униз.

Судна, осадка яких при проходженні основним судновим ходом Архієрейської забори не забезпечує запас води під днищем 0,25 м, можуть рухатися правим додатковим судновим ходом, який позначено буєм поділу суднового ходу № 36-Б і сигароподібним буєм червоного кольору без номера, лише у світлу пору доби. На ділянці від Усть-Самарського автодорожнього моста до верхнього краю острова Шевський під час руху суден правим додатковим судновим ходом при проходженні Архієрейської забори зустрічний рух суден і обгін забороняються.

Рух суден під Амурським (Дніпропетровським двоярусним) мостом здійснюється трьома судноплавними прогонами (рахуючи від правого берега):

  • восьмим - при прямуванні уверх;
  • шостим - при русі униз;
  • сьомим (середнім) - для руху в обох напрямках лише для суден, які потребують підняття ферми.

Проходженням суден і складів суден сьомим прогоном моста при піднятій фермі керує черговий держінспектор - капітан Середньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України у м. Дніпро.

Судна, які очікують на підняття ферми, зупиняються на рейдах вище і нижче моста, стежать за сигналами на мосту і вказівкою чергового держінспектора - капітана Середньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції України у м. Дніпро.

Нічної пори на готовність підйомного прогону для проходження суден вказує наявність на ньому габаритних і створних вогнів, а вдень - положення ферми.

Рух і розміщення суден у районі Кам'янського річкового порту і Кам'янського шлюзу. Верхній рейд завдовжки 500 м, який призначається для стоянки суден, розташовано уздовж лівого берега на північний схід від верхнього краю о. Зелений.

Нижній рейд, довжина якого 1200 м, призначається для формування складів суден і стоянки суден; розташований він нижче нижнього краю о. Зелений уздовж лівого берега між 424,7 та 425,9 км основного суднового ходу.

Використовувати для проходження 3-й прогін Кам'янського автодорожнього моста суднам типу «річка-море» дозволяється лише для підходу (відплиття) до (від) Міського вантажного причалу Кам'янського річкового порту при обов’язковому лоцманському проведенні і за таких умов:

  • при видимості більше як 1 км;
  • при позначці рівня води на нижньому б’єфі Кам'янського ГЕС не більше як 52,5 м;
  • при гарантованій глибині не менше як 3,5 м при позначці нижнього б’єфа Кам'янського ГЕС не більше як 51,4 м (нижче проектного рівня);
  • при швидкості вітру до 12 м/с;
  • при наявності на правому березі у нижній частині Міського вантажного причалу кромкового створу.

Для розвороту дозволяється використовувати верхній рейд Кам'янського річкового порту.

Заборонено:

  • ставити судна і склади суден біля причального пірса нижче підхідного каналу у штормову погоду і при позначці рівня у нижньому б’єфі 51,4 м;
  • ставити судна і склади суден біля причального пірса нижнього підхідного каналу при виході з камери шлюзу суден проекту 301, 302, Д-080 і складів суден, що буксируються з плавдоками;
  • ставити судна у два ряди біля пасажирського причалу порту.

Рух і маневрування маломірних суден у районі міста Кам'янське. Рух маломірних суден від нижнього підхідного каналу Кам'янського судноплавного шлюзу до повітряного перекиду ЛЕП Кам'янської ТЕЦ дозволено лише вздовж лівого берега за межами суднового ходу і зі швидкістю до 15 км/год.

Плавання у рукаві Кривець дозволяється зі швидкістю не більше як 15 км/год.

Перетинати судновий хід дозволено:

  • на траверзі пішохідного моста набережної - гирла рукава Кривець;
  • на траверзі водної бази АТ «Дніпровагонмаш»;
  • у районі смт Карнаухівка за 100 м вище кромкового знака № 90.

Заходити до аванпорту і нижнього підхідного каналу Кам'янського судноплавного шлюзу заборонено, за винятком випадків шлюзування.

Заборонено заходити до річкового порту.

Рух суден у районі Самарських мостів. Самарські мости мають по одному спільному судноплавному прогону для руху суден річкою уверх і униз.

При підході до мостів судноводії зобов’язані завчасно попередити про своє наближення по УКХ-зв’язку, регулюючи свій рух з урахуванням руху інших суден, що підходять до моста.

При одночасному підході судей з різних напрямків до однопрогонних мостів, судна, які прямують уверх, зобов’язані заздалегідь зупинитися у безпечному місці і пропустити судна, що прямують униз.

При проведенні несамохідних суден (порожнем і завантажених) вантажопідйомністю понад 300 тонн під Усть-Самарським і Синельниківськими мостами слід задіювати допоміжне буксирне судно потужністю не менше як 300 к. с.

Заборонено буксирувати у кільватер або штовхати двоє чи більше суден на ділянці від гирла річки Самара (буй № 31) до Кримського урочища (Кільчень).

Рух маломірних суден на річці Самара. Рух маломірних суден на річці Самара дозволено на ділянці від Новомосковського автодорожнього моста у місті Новомосковськ до гирла.

Швидкість руху від міста Новомосковськ до селища Новоселівка не повинна перевищувати 10 км/год, в озері ім. Леніна (Самарський розлив) - 15 км/год.

Швидкість руху під мостами та на поворотах має становити не більше як 5 км/год.

Рух суден слід здійснювати у 10-метровій смузі суднового ходу, яка прилягає до неходового берега, якщо на таких ділянках відсутні транспортні судна.

Плавання суден на озері ім. Леніна (Самарський розлив) дозволяється при силі вітру до 3 балів (4,5 м/с) і хвилі до ЗО см.

Перетинати судновий хід на річці Самара у районі міста Дніпро дозволено:

  • за 300 м вище і нижче Усть-Самарського моста;
  • за 500 м вище Синельниківського залізничного і за 300 м нижче Самарського (Синельни- ківського) автодорожнього мостів.

Річкова інформаційна служба. Річкова інформаційна служба (далі - РІС) виконує такі функції:

  • виявлення суден, обладнаних АІС, на підходах до зони дії РІС, встановлення зв’язку з ними, отримання та реєстрація необхідних даних щодо рейсу кожного судна;
  • інформаційне забезпечення судноплавства шляхом передачі на судна гідрометеорологічної інформації, відомостей про зміни у роботі ЗНО, про зміщення плавучих ЗНО зі штатних місць та іншої навігаційно-гідрографічної і гідрологічної інформації у зоні дії РІС, інформації про стан руху в зоні дії РІС та фактори, що впливають на умови навігації.

Обмін інформацією між РІС та суднами здійснюється через засоби радіозв’язку на ДВЧ-каналах морської рухомої служби (далі - MPC). Усі судна в зоні дії РІС повинні нести радіовахту на робочих каналах РІС.