Місто Новгород-Сіверський

Новгород-СіверськийСкачать  «Новгород-Сіверський - план міста»

Скачать «Карты городов и областей Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Новгород-Сіверський – адміністративний центр Новгород-Сіверського району Чернігівської області,  місто обласного значення, розташоване на високому правому березі р. Десна (ліва притока Дніпра), за 176 км на північний схід від обласного центру. Населення міста (на 01.01.2021 р.) становить 12 647 осіб.

Місто Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський – одне із найстаріших міст України, історія якого створювалася протягом століть. Датою народження Нового міста є 989 рік. Сталося це за часів Володимира Святославича, коли  князь наказав будувати міста-фортеці для захисту своїх  земель від печенігів. 988 роком, у «Повісті минулих літ» позначено, що інший великий київський князь Володимир, хреститель Київської Русі, наказав будувати міста «на Десні, на Острі і на Рубежі, на Сулі і на Стугні», щоб поставити надійний заслін постійним набігам кочівників. На місці колишнього сіверянського городища, на найвищому і найкрутішому пагорбі придеснянських схилів невідомі будівничі звели укріплення. І так уже сталося, що історія міста пов'язана з численними війнами, під час яких місто зазнавало нещадних руйнувань.

Сторінка історії (з Енциклопедії історії України, т. 7):

Новгород-Сіверський у середньовічних джерелах згадується як Новий Город, Новгородок.

У середньовіччя місто розвивалося навколо городища на Замковій горі (дитинця-замку) – високого (50 м над рівнем річки) і невеликого за площею (у минулому – до 3 га) останця, відокремленого від плато ярами й ровом. Територія на плато на пд. від Замкової гори (окольний город/місто площею 30 га) у 12–18 ст. була оточена 2-ю лінією укріплень. За 2 км вниз за течією Десни розташований Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир, територія якого була заселена з 11 ст.

Перша згадка про Новгород-Сіверський у писемних джерелах міститься в "Повчанні" Володимира Мономаха у зв'язку з описом поразки половецького загону в околицях міста (1078-79). Попередником давньоруського міста у 9-10 ст. було досліджене на Замковій горі городище роменської культури, що його інтерпретують як один із племінних центрів літописних сіверян. Імовірно, його захопило і зруйнувало військо київського князя (про що свідчать сліди пожежі), і наприкінці 10 ст. на його місці спорудили нову фортецю – очевидно, один із тих «городів», які заснували за наказом великого князя київського Володимира Святославича на берегах Десни згідно з літописною статтею 988.

Як вважають дослідники, в 11 ст. Новгород-Сіверський був одним із найважливіших пунктів Чернігово-Сіверської землі, одним із форпостів державного освоєння земель східних сіверян та в'ятичів. У 1-й пол. 12 ст. місто стало столицею удільного Новгород-Сіверського князівства. Княжий двір, за археол. даними, містився в західній частині дитинця (тут виявлено великий льох для зберігання напоїв). Про високий рівень розвитку міста свідчать рештки мурованих споруд, зокрема Спаського собору і світської будівлі на території Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Під час міжусобних війн Новгород-Сіверський не раз зазнавав облог і штурмів. Літописна розповідь про штурм 1146 згадує Чернігівські, Курські та Острожні ворота міських укріплень.

Із Новгород-Сіверського 1185 р. почався невдалий похід кн. Ігоря Святославича на половців – подія, що лягла в основу сюжету «Слова о полку Ігоревім».

1239 місто зазнало руйнувань під час монголо-татарської навали. За археол. даними, життя на дитинці припинилося в серед. 13 ст. й відродилося десь через півстоліття.

У середині 14 ст. Новгород-Сіверський увійшов до складу Великого князівства Литовського. Аж до 15 ст. місто залишалося центром удільного князівства. Перший новгород-сіверський князь із династії Гедиміновичів – Дмитро-Корибут Ольгердович – 1393 був силоміць позбавлений свого князівства великим князем литовським Вітовтом, якому довелося здобувати місто штурмом. Під час литовсько-московської війни 1500–1503 союзник кн. Вітовта хан Великої (Заволзької) орди Ших-Ахмет зруйнував місто (1501), яке на той час уже контролювалося Москвою. За умовами перемир'я 1503, Новгород-Сіверський у складі чернігово-сіверських земель відійшов до Великого князівства Московського. До 1523 власником міста був кн. Василь Іванович Шем'ячич; після того, як його ув'язнили в Москві, владу в Новгород-Сіверському здійснювали намісники (воєводи).

У листопаді–грудні 1604 рос. залога на чолі з воєводою П.Басмановим обороняла Новгород-Сіверський від військ Лжедмитрія І, які зазнали під стінами міста нищівної поразки. 31 березня 1610 Новгород-Сіверський здався загонові запорозьких козаків і визнав владу королевича Владислава  як російського царя. Після обрання рос. царем Михайла Федоровича Романова (1613) місто контролювалося Москвою, а за Деулінським перемир'ям 1618 перейшло під владу Речі Посполитої. 1619 в Новгород-Сіверський призначений капітан – представник адміністратора Чернігово-Сіверщини королевича Владислава. Під час польсько-московської війни 1632–1634 Новгород-Сіверський захопило російське військо (грудень 1632), але за Полянівським миром 1634 його повернули Речі Посполитій. Із 1635 Новгород-Сіверський – центр повіту новоутвореного Чернігівського воєводства. 1625 засновано монастир домініканців, 1636 – місію єзуїтів. Із серед. 1640-х рр. проводилися ярмарки.

На початку національної революції 1648–1676 (у червні 1648) Новгород-Сіверський був захоплений козацьким загоном і перейшов під контроль Війська Запорозького. Він став центром сотні, яка спочатку належала до Ніжинського полку, а від 1663 – до Стародубського полку. Епізодично Новгород-Сіверський був центром полку. Під час російсько-польської війни 1654–1667 в 1664 місто витримало облогу польсого війська на чолі з польсим королем Яном II Казимиром. 1668 під час антимосковського повстання козаки та міщани здобули новгород-сіверську фортецю. 1708 новгород-сіверський сотник Л.Журавка відвернув спробу шведів захопити місто.

1752 місто отримало магдебурзьке право (поширена в літературі думка, що це сталося 1620, не знаходить підтвердження у джерелах). У 18 ст. площа міської забудови значно збільшилася за рахунок передмість. Як у межах міських укріплень, так і в передмістях, було збудовано кілька храмів, з яких збереглися мурований Успенський собор і дерев'яна церква св. Миколая (решту знищено в радянський час). У 18 ст. Замкова гора стала незаселеною, і тут влаштували селітровий завод, який знищив земляні укріплення і значною мірою – культурний шар городища.

Із серед. 17 ст. Новгород-Сіверський стає значним культурним центром. Після 1648 православним був повернутий Спасо-Преображенський монастир, в якому з 1635 господарювали єзуїти. Чернігівський архієпископ і місцеблюститель Київської митрополичої кафедри Л.Баранович розбудував його і влаштував тут свою резиденцію. 1674–79 в монастирі діяла Новгород-Сіверська друкарня.

1785–97 монастир був резиденцією єпископа Новгород-Сіверського та Глухівського Іларіона Кондратковського, який переніс у Новгород-Сіверський із Переяслава колегіум, перетворений на духовну семінарію (діяла до 1797). 1788–89 в місті засновано чоловіче народне училище, перетворене пізніше на гімназію.

Із містом пов'язана діяльність патріотичного Новгород-Сіверського гуртка, що діяв в останній чверті 18 ст.

Із 1782 Новгород-Сіверський – центр Новгород-Сіверського намісництва.

Значною подією для міста стало його відвідання російською імператрицею. Катериною II (1787).

Із 1796 – повітове місто Малоросійської губернії, від 1802 – Чернігівської губернії. 1804 засновано Новгород-Сіверську гімназію, в якій навчалися М.Максимович, К.Ушинський, П.Куліш, Д.Самоквасов, М.Кибальчич.

Мешканці міста брали участь у Війні 1812 у складі Чернігівського ополчення. 1805 затверджений план розвитку міста, який передбачав перепланування вулиць і був частково реалізований.

1899 до міста прокладено залізницю. 1901 побудовано електростанцію.

У жовтні 1917 міська дума визнала владу Української Народної Республіки. 6 січня 1918 Новгород-Сіверський був захоплений більшовицькими військами. 7 квітня 1918 у місто ввійшли німецьки війська. У травні–грудні 1918 Новгород-Сіверський – у складі Української Держави. У цей період радянські партизани, які базувалися в "нейтральній зоні", тричі намагалися оволодіти містом. Остаточно радянську владу встановлено 9 грудня 1918.

Із 1923 – райцентр Новгород-Сіверської округи, із 1925 – у складі Глухівської округи, 1930 – Конотопської округи. Від 1932 – у складі Чернігівської обл.

Місто було окуповане німецькими військами із 26 серпня 1941 до 16 вересня 1943. У серпні 1941 – березні 1942 на території Спасо-Преображенського монастиря діяв табір військовополонених, у якому загинуло бл. 20 тис. осіб. У вересні 1943 року Новгород-Сіверський було звільнено від фашистських окупантів.

Німецько-фашистські загарбники завдали місту великих збитків, відновлення промислового господарства тривало до кінця 1950-х років.

Святими місцями для міста є стела – пам’ятник воїнам-визволителям, який височить у центрі та багатотисячне поховання військовополонених і новгород-сіверців у районі Покровщини.

Сьогоднішній Новгород-Сіверський – це сучасне місто, з серпня 2018 року є центром однойменної міської територіальної громади, яке розвивається за рахунок таких галузей, як промисловість, лісове господарство, торгівля, підприємницька діяльність та ін.  Обсягоутворюючими підприємствами міста є: ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод»,ДП «Новгород-Сіверське лісове господарство», ДП «Новгород-Сіверськрайагролісгосп»,ПрАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів»,ТОВ «Новгород-Сіверський «Елеватор»,ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», ДКП «Готель «Слов’янський».  До складу Новгород-Сіверської МТГ входить 85 населених пунктів.

Новгород-Сіверський, одне з невеликих українських міст, але в його долі, як у краплині води, відобразилась вся історія українського народу – велика і трагічна, зі злетами і падіннями, радощами і болями, розчаруваннями і надіями. Місто над красунею Десною не просто мальовничий куточок, а одне з найдавніших міст епохи України.

Місто, у якому зупинився час, не залишає байдужим нікого, хто хоча б один раз побував тут, хто милувався казковими краєвидами, памʼятками історії, культури, витворами архітектурного та монументального мистецтва. Хіба може не вабити когось можливість пройтися містом, що за часів Київської Русі виконувало роль фортеці, яка захищала її рубежі від кочівників, а згодом стало столицею Новгород-Сіверського князівства. Піднявшись на Замкову гору, відразу уявляєш, як вирушала у похід проти половців дружина Новгород-Сіверського князя Ігоря, про який згадується у відомій памʼятці літератури стародавньої Русі, героїчній поемі кінця ХІІ століття ˮСлові о полку Ігоревімˮ.

Розташоване на мальовничих берегах Десни, унікальне туристичне місто з огляду на його історико-культурне значення, географічне розташування та природно-рекреаційний потенціал щороку відвідує до 50 000 туристів.

У Новгород-Сіверському можна переглянути цілий ряд історичних та історико-архітектурних пам’яток. На території міста знаходиться 5 пам`яток національного значення ХVІІ–ХІХ століття, а саме:

  • Комплекс Спасо-Преображенського монастиря (16–19 ст.), вул. Пушкіна,1
  • Успенський собор пам’ятка архітектури закладений 1671, освячений після 1721 – діючий), вул. Соборна
  • Миколаївська церква пам’ятка архітектури (1764 –діюча), вул. Коротченка, 10
  • Тріумфальна арка пам’ятка архітектури (1787)
  • Торгові ряди та склади пам’ятка архітектури (кін. 18 – поч. 19 ст.)
  • археологічні пам'ятки: палеолітична стоянка, поселення епохи бронзи, багатошарове городище на Замковій горі (юхнівська к-ра, роменська к-ра, Київ. Русь – пізнє середньовіччя), культурний шар міста 11–18 ст.