Навігаційна річкова карта «Ділянка річки Прип’ять»

Навігаційна річкова карта «Ділянка річки Прип'ять»Скачать «Навігаційна річкова карта «Ділянка річки Прип'ять»

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Загальні відомості. Річка Прип'ять - це найбільша за протяжністю, площею басейну і водністю притока Дніпра. Свій початок вона бере у Волинській області на висоті 152 м, але більша її частина протікає територією Білорусі - Брестською і Гомельською областями. Останні 71 км р. Прип'ять пролягають територією України, де річка впадає у Київське водосховище.

Річка Прип'ять використовується для судноплавства на ділянці протяжністю 62,5 км - до гирла, яке знаходиться у зоні виклинювання підпору Київського гідровузла.

Період фізичної навігації становить 241 -247 днів, в окремі роки вона може тривати до 290-300 днів.

Характерною особливістю річки Прип’ять і її приток є незначні похили поверхні води та надмірна звивистість і розгалуженість русла. Це створює сприятливі умови для заболочування території басейну, тому значна його частина покрита болотами і лісами, що і дало назву цій місцевості - Полісся.

Повне падіння річки від витоку до Київського водосховища становить 49 м, тобто середнє її падіння дорівнює 7 см/км.

Ділянка вільної річки Прип'ять до зони виклинювання Київського водосховища, протяжністю 415 км, має середнє падіння 6 см/км.

Коефіцієнт звивистості верхньої частини цієї ділянки приблизно дорівнює 1,7, а в нижній частині він знижується до 1,5. Ширина русла у гирловій частині збільшується до 250 м.

Ґрунти річища р. Прип'ять по всій її довжині складаються з дрібнозернистих пісків. У руслі зустрічаються камені-валуни.

Русло Прип'яті дуже звивисте, вирізняється несталістю, у зв'язку з чим для нього характерна велика кількість островів і осередків, а заплава порізана рукавами і протоками.

Береги меженного русла р. Прип'ять низькі, піщані і часто заболочені. Характерною їх особливістю є утворення прибережних валів у вигляді нешироких піщаних пасм, що тягнуться уздовж русла річки. При незначному піднятті рівня води вали перешкоджають затопленню заплави, а при його зниженні затримують стікання заплавних вод.

Уздовж усієї нижньої течії р. Прип'ять висота обох берегів переважно становить 2-3 м, підвищуючись лише в окремих місцях.

Найвищим берег є на ділянці від селища Лелів до Чорнобиля, де його висота над рівнем води від 15 до 25 м.

Розгалуженість русла р. Прип'ять являє собою мережу рукавів і проток уздовж усієї річки. Рукавів багато і всі вони різні за довжиною, шириною і за глибинами. Розміри їх наближаються до розмірів основного русла. У межах України у річку Прип'ять впадають дві найбільші несудноплавні притоки: ліва - Брагінка і права - Уж. У межах нижньої ділянки річки, протяжністю 31 км, кількість проток зменшується.

Основним джерелом живлення для річки Прип'ять є танення снігів; значну частку становить ґрунтове живлення (33 %). Дощі у живленні річки відіграють другорядну роль.

Річний стік річки Прип'ять становить у середньому 13,2 км3, що відповідає середньорічній витраті води 418 м3/с.

У 1986 році внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС річка та її басейн зазнали забруднення; уздовж берегів Прип'яті споруджено десятки кілометрів дамб для захисту річки від радіоактивних речовин.

Гідрометеорологічні відомості >>>>>>