Навігаційна річкова карта ділянки річки Дніпро (від Неданчичів до до гирла річки Прип’ять)

Навігаційна річкова карта «Ділянка річки Дніпро - від Неданчичів до до гирла річки Прип'ять»

Скачать «Навігаційна річкова карта ділянки річки Дніпро (від  Неданчичів до гирла річки Прип'ять)

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Рекомендації щодо плавання річками Дніпро і Прип'ять. Безпечне і кваліфіковане проведення суден внутрішніми водними шляхами вимагає від судноводія не лише знання обрисів суднового ходу, умілого використання навігаційної річкової карти при орієнтуванні, а й добре знати причини утворення та мінливості окремих перекатів для того, щоб самому визначати можливі зміни у їх структурі й обрисах суднового ходу. Це дозволить при виборі курсу судна враховувати зміни у руслі, що можуть впливати на положення фарватеру.

Слід керуватися такими спостереженнями:

  1. Судновий хід здебільшого проходить уздовж увігнутих берегів, переміщаючись від одного берега до другого у місцях сполучання взаємозворотних звивів. За відсутності біля увігнутих берегів будь-яких перешкод (каменів, гряд, гідротехнічних споруд тощо) слід триматися увігнутих берегів, рухаючись від них на відстані, що визначається радіусом повороту суднового ходу, щоб у разі наявності крутого повороту не вдаритися кормою судна чи буксирувальними суднами об берег.
  2. На перевалах від одного берега до другого судновий хід має проходити серединою русла. На таких ділянках часто бувають перекати. Тому, якщо є якісь сумніви щодо правильності положення суднового ходу, а також невідомий напрямок течії (зливів) води, цю ділянку річки слід проходити, знизивши ходову швидкість і вимірюючи глибини. Іноді для супроводження судна необхідно, навіть, викликати працівників обстановки, або обстежити перекат шляхом вимірювання глибин з човна за допомогою футштока (намітки).
  3. Побочні і коси легко можна виявити за станом поверхні води (як за тихої, так і вітряної погоди), за брижами і характером хвилювання. Для цього необхідні лише спостережливість і певний досвід. При користуванні навігаційними річковими картами, особливо, якщо від моменту досліджень, за даними яких складено карту, минув тривалий час, необхідно пам'ятати, що побочні, коси й окремі перекати переміщаються зверху вниз за течією. Цим пояснюється той факт, що часто перекати, які отримали назву за населеними пунктами, розташованими на березі, через певний час знаходяться значно нижче їх за течією річки. Саме тому, керуючись картою, положення суднового ходу слід визначати за обрисами русла.
  4. При переході швидкохідного судна з ділянки з великими глибинами на перекат, де глибини значно менші, осадка судна різко зростає; можуть бути випадки, коли осадка збільшується на 0,6-0,5 м, через це глибина занурення корпусу судна може зростати у 1,4-1,5 рази.

При переході ділянок річки з малими глибинами, щоб уникнути удару судна об дно річки, слід  знизити швидкість ходу судна.

Крім можливого збільшення осадки, судно при проходженні ділянки з малими глибинами може різко відхилитися від обраного курсу або «рискнути».

  1. Для запобігання навалу судна на кромки суднового ходу при виборі курсу необхідно враховувати напрямок вітру і зливу води, особливо при проходженні ділянок, де наявні кам'яні гряди або відгалужуються другі рукави, які відводять значну кількість води з основного русла.
  2. На річці Прип'ять весняне спадання води відбувається дуже повільно. Це призводить до того, що заплава буває затопленою тривалий період часу, у зв'язку з чим при плаванні у цей період існує небезпека заходження суден на заплаву.

На ділянках річки, де меженне русло описує звивини, його межі легко визначити за характерними зливами води, при яких, як кажуть, «бровки обрублюються».

  1. Чітко дотримуватися правил плавання і судноводіння, дізнаватися в організаціях, котрі виконують шляхові роботи і слідкують за обстановкою фарватеру, про стан суднового ходу й особливості плавання на окремих найбільш складних ділянках річки.