Навігаційна річкова карта Канівського водосховища – гідрометеорологічні відомості

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища»(верхня ділянка: Вишгород - Київ - острів Дикий /с.Вишеньки )Скачать «Навігаційна річкова карта  Канівського водосховища»(верхня ділянка: Вишгород - Київ - острів Дикий /Вишеньки )

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гідрометеорологічні відомості (за матеріалами гідрометеослужби). Канівське водосховище за його конфігурацією, морфометричними ознаками і гідрологічним режимом можна поділити на три ділянки: нижню, середню, верхню.

  • Нижня ділянка (м. Канів - м. Переяслав) пригребельна, озероподібна. Це най глибоководніша ділянка водосховища, на якій максимальна глибина становить 22 м у районі с.Григорівка. Значне хвилювання спостерігається при сильних вітрах західного і північно-західного напрямків.

Нижня ділянка найнебезпечніша для навігації, оскільки повторюваність штормової хвилі на ній найбільша.

На ділянці спостерігаються незначні стічні та вітрові течії. Мають тут місце згінно-нагінні коливання рівня води. Льодовотермічний режим цієї ділянки носить озерний характер.

  • Середня ділянка (м. Переяслав - м. Українка) озероподібна, досить глибоководна. Максимальна глибина на ділянці становить 17.5 м у районі с.Балико-Щучинка. Для середньої ділянки характерна наявність двох зон - глибоководної (на правобережжі) і мілководної (на лівобережжі). Лівий берег укріплено захисними дамбами.

Вітрове хвилювання на ділянці сягає 0.9 м при вітрах північно-західного та південно-східного напрямків. Стічні течії слабкі.

Згінно-нагінні коливання рівня незначні. Льодово-термічному режиму цієї ділянки притаманний озерний характер.

  • Верхня ділянка (м. Українка - с-ще ДВС) - руслоподібна, мілководна, має найбільші площі зони осушення. Більшу частину цієї ділянки укріплено захисними дамбами.

Тут спостерігаються незначні стокові течії, причому швидкість змінюється залежно від пори року. Нижче м. Українки швидкість течії уповільнюється. Хвилювання на ділянці незначне (через малі глибини і розгони). Льодово-термічний режим на цій ділянці наближений до річкового. 

Вітровий режим. За даними Канівської станції протягом року переважають вітри західного і східного напрямків. Часто бувають вітри південно-західного напрямку.

3 січня по травень включно переважають вітри східного напрямку. 3 червня переважно дмуть вітри західного, частково північно-західного та південно-західного напрямків. За даними Київської станції із січня по травень - південно-східного та західного напрямків, а з червня - західного, північно-західного та південно-західного напрямків.

Середньорічна швидкість вітру за даними метеостанції Київ становить 4,2 м/с, за даними метеостанції Канів - 2,7 м/с.

Найбільша швидкість вітру спостерігається у січні-березні та листопаді-грудні (4,6-5,0 м/с), найменша - у червні-серпні (3,3-3,5 м/с) - заданими метеостанції Київ, і, відповідно, 2,9-3,3 м/с і 2,1-2,3 м/с - заданими метеостанції Канів.

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища - гідрометеорологічні відомості

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища - гідрометеорологічні відомості

Протягом вказаного періоду максимальна швидкість вітру відмічалася у досить широкому діапазоні - від 10 до 24 м/с при поривах від 14 до 28 м/с.

Випадки максимальної швидкості вітру відмічалися при вітрах різних напрямків, але переважали при вітрах зі східною та західною складовими.

У зимовий період найбільша швидкість вітру спостерігалася при вітрах східного, західного й південно-західного напрямків, влітку - західного й північно-західного напрямків.

Над Канівським водосховищем переважають вітри західного, південно-західного, східного і північно-західного напрямків.

Повторюваність слабкого вітру (1-5 м/с) становить 81,6 %, помірного (6-9 м/с) - 14,8 %, сильного (10-15 м/с) - 3,4 % і дуже сильного (16-20 м/с) - лише 0,2 %.

Хвилювання. На окремих ділянках, залежно від швидкості, напрямку та тривалості вітру, довжини розгону хвилі і глибини водоймища на шляху розгону, хвильовий режим різко відмінний.

На верхній ділянці (м. Українка - с-ще ДВС) через незначні глибини і довжини розгону хвилювання незначне.

На середній ділянці (м. Переяслав  -  м. Українка, особливо на ділянці м. Ржищів - м. Переяслав) хвилювання сильніше, висота хвиль становить 90-100 см при вітрах західного, північно-західного, східного і південно-східного напрямків.

Найнебезпечнішою у навігаційному відношенні є нижня пригребельна озероподібна ділянка (м. Канів - м. Переяслав). Це найширша і найглибша ділянка. Значне хвилювання тут буває під час сильних вітрів північно-західного, північного і північно-східного напрямків: спостерігалися хвилі заввишки понад 200 см.

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища - гідрометеорологічні відомості

Тумани. На більшій частині території України максимум утворення туманів спостерігається в кінці осені і зимою (листопад, січень), мінімум - улітку (червень-липень).

За даними метеорологічних спостережень середньорічна кількість днів з туманом у Києві - 37,6, у Каневі - 28,4.

Імовірність утворення туману у холодну пору року є вищою. Так, у жовтні-березні у м. Києві спостерігається у середньому 31,5 дні з туманом, у Каневі - 24,3, а у квітні-вересні - 5,1 і 4,1 днів відповідно. 

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища - гідрометеорологічні відомості

Відомо, що збільшення туманності у великих містах і промислових центрах пояснюється наявністю великої кількості ядер конденсації, і це природньо що у такому великому місті як Київ кількість днів з туманом дещо вища.

На частоту утворення туманів крім фізико-географічних особливостей території впливають і великі водоймища. Як правило, на метеостанціях, розташованих поблизу водосховищ, кількість днів з туманами за таких умов значно менша.

У період з травня по серпень майже на всій території України середня тривалість туманів становить менше ніж 6 год. на місяць. У цей час переважають короткочасні тумани.

Під час решти місяців періоду навігації (квітень, жовтень, листопад) тривалість туманів у більшості випадків становить 3-7 год., рідше - 8-9 год. Тумани тривалістю понад 10 годин бувають надзвичайно рідко.

Коливання рівня води. 3 утворенням Канівського водосховища порушився природний режим рівнів води у середній частині Дніпра та у гирловій частині річки Стугна. У природних річкових умовах максимальні рівні води спостерігалися навесні у період повені, а найнижчі - під час зимової межені.

Рівневий режим Канівського водосховища, як правило, залежить від природних сезонних змін величини припливу води у водосховище і його штучного регулювання шляхом скидання води у нижній б'єф через гідротехнічні споруди Канівської ГЕС.

При позначці нормального підпірного рівня (НПР) 91,5 м на Канівському водосховищі здійснюється добове і тижневе регулювання рівня води, причому через його незначний об'єм (2,48 км3) Канівська ГЕС працює на припливних витратах, частково зарегульованих у розташованому вище Київському водосховищі, і незарегульованому припливі річки Десна.

При зниженні рівня Київського водосховища на 0,5 м підпір простежується до м. Українка.

За величиною ухилів водосховище поділяється на дві ділянки: нижню (зона малих ухилів) від м. Канева до м. Українка і верхню (зона виклинювання) м. Українка - м. Вишгород.

Протягом добового ходу рівень води на нижній ділянці змінюється незначною мірою, а на верхній - від кількох сантиметрів до 1м і більше. Тут упродовж доби для рівня характерним є послідовне його підвищення та зниження. У річному ході середній рівень у м. Києві (верхня ділянка) на 80 см відповідно є вищим за середній річний рівень нижньої ділянки.

Річна амплітуда коливання рівня на верхній ділянці біля Києва досягала 2,65 м, на нижній біля Канева - 1,25 м.

Коливання рівня води може відбуватися також за рахунок вітрових згонів і нагонів.

Під дією сильних стійких вітрів, що дмуть уздовж водосховища, переміщається значна маса води, в результаті чого підвищується її рівень за рахунок нагону в одних пунктах і знижується за рахунок згону в інших, спричиняючи таким чином загальне перекошення поверхні водосховища.

При довготривалих і сильних вітрах у водосховище можливі нагони води до 0,5 м при вітрі 20 м/с, до 0,7 м - при вітрі 30 м/с та до 1 м і більше - при вітрі 40 м/с.

Особливо значне переміщення водної поверхні Канівського водосховища можливе при стійких сильних вітрах північного і північно-західного напрямків.

Також коливання рівня води відбувається під дією сильних вітрів і тоді, коли вітер дме у напрямку від одного берега до іншого. У цьому випадку біля одного берега рівень підвищується за рахунок нагону води, а біля іншого - знижується за рахунок її згону. Однак поперечне перекошення рівня води є незначним. 

Льодовий режим. Залежно від ступеня суворості передзимового періоду можуть спостерігатися неодноразові випадки короткочасної появи льоду, перш ніж з'являться умови для кригоутворення. Перші випадки кригоутворення з'являються приблизно через 4-10 днів після стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0°, незалежно від суворості зими.

Кригоутворення на водосховищі починається на мілководних північних ділянках і поступово поширюється на глибоководні південні ділянки. Залежно від інтенсивності охолодження води цей процес може відбуватися швидко (протягом 1-2 днів) або повільніше.

За роки існування водосховища середня дата початку стійкого кригоутворення на верхній, середній і нижній при гребельній ділянках припадає майже одночасно - на 15 грудня (раннє - 18.11.1994 р., пізнє - 28.01.2005 р.).

Льодостав на водосховищі встановлюється раніше ніж при природному річковому режимі. На верхній ділянці (м. Українка - с-ще ДВС) стійкий льодостав з'являється 17 грудня (плюс-мінус 8 днів). На льодотермічний режим цієї ділянки впливає скидання теплих вод з промислових підприємств і штучне ломання криги. Нижня ділянка водосховища (м. Канів - м. Переяслав) замерзає приблизно на 3-4 дні раніше (за останні 15 років).

З початком льодоставу відбувається нарощування крижаного покриву. Товщина криги залежить від кліматичних умов зимового періоду. Найміцніший крижаний покрив утворюється у січні-лютому (за останні 15 років). За роки існування водосховища спостерігалася найменша товщина криги (приблизно 0-5 см), в 1974-1975 рр., а найбільша - (понад 63 см). На акваторії водосховища товщина криги не скрізь однакова: найбільша спостерігається на нижній ділянці у мілководних місцях.

Тривалість льодоставу залежить від суворості зими. Найдовше (128 днів) льодостав тривав холодної зими (1995-96 рр.), а найменше (50 днів) - теплої зими 2000-2001 рр. у нижній ділянці водосховища. У верхній ділянці водосховища найбільша тривалість льодоставу 76 днів (1996 р.), у 1990, 1992, 1998-2002 рр., 2004 р. на верхній ділянці водосховища спостерігалася відсутність стійкого льодоставу.

Найдовша тривалість льодоставу спостерігалася на середній та нижній ділянках, найменша - на верхній, де відчувається вплив скидання теплих вод промислових підприємств у водосховище та штучне ломання криги (м. Київ - с. Трипілля). Товщина криги перед скресанням впродовж усіх років існування водосховища становила 25-30 см.

Руйнування льодового покриву навесні починається після стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0° і характеризується появою талої води на кризі, закраїнами, рухом льоду та льодоходом. Скресання і очищення водосховища від криги раніш за все спостерігається на верхній ділянці. Це відбувається через надходження тепліших промислових і паводкових вод, а також за рахунок зростання швидкості течії, підняття рівня води та штучного ломання льоду; помітний або зовсім відсутній льодохід. Найпізніше скресає нижня ділянка, де вплив цих факторів незначний. Так, скресання верхньої ділянки припадає, в середньому, на 29 січня, нижньої - на 04 березня(за останні 15 років). За останні 15 років середня дата очищення водосховища від льоду на нижній ділянці припадає на 17 березня, (рання - 16.02.90р. пізня - 18.04.96р.)

На нижній ділянці лід тане на місці, але нерідко під впливом вітру значної сили він починає рухатися, з ’являється розводдя.

З появою ділянок, вільних від криги, під дією вітру і викликаного ним хвилювання відбувається механічне ломання і подрібнення льоду та дрейф крижин. Середня дата очищення верхньої ділянки відльоду 19лютого. (рання - 08.01.90р., пізня - 31.03.2005р.)