Навігаційна річкова карта Канівського водосховища – середня ділянка (Переяслав-Українка)

«Навігаційна річкова карта Канівського водосховища» (середня ділянка: Ржищів - Циблів)Скачать «Навігаційна річкова карта  Канівського водосховища» (середня ділянка: Ржищів - Циблів)

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Середня ділянка. Від м. Переяслав  до м. УкраїнкаСередня ділянка водосховища озероподібна, порівняно глибоководна. Глибини на судновому ході ділянки становлять від 4,3 м до 15,0 м. Характерною для цієї ділянки є наявність двох зон - глибоководної (на правобережжі) і мілководної - (на лівобережжі). Лівий берег укріплено захисними дамбами.

  • На 766,5 км суднового ходу на правому березі розташувалося селище Ходорів. У затоні селища є причал. Глибини тут становлять 1,4-4,1 м.
  • На 773,5 км суднового ходу на правому березі біля гирла р. Щучинка знаходиться селище Балико-Щучинка. До причалу селища веде підхід. Глибини на цьому судновому ході становлять 1,0-4,4 м. Примітним орієнтиром є пам'ятник, встановлений на південь від селища.
  • Селище Стайки розкинулося на 796 км суднового ходу на правому березі річки. У межах селища є два причали. На нижньому причалі встановлено вантажопіднімальний кран.
  • Селище Кийлів міститься на лівому березі річки у місці впадання річки Павлівка у водосховище. Уздовж обвалованого берега тягнеться низка озер. У селищі Кийлів біля причалу знаходяться примітні навігаційні орієнтири: башта та труба.
  • На 807 км суднового ходу на правому березі за 125 км від гирла р. Сквира розташовано селище Халеп’я.
  • Річка Сквира впадає у водосховище вище причалу Цегельного заводу. У гирлі річки обладнано водозабір.
  • Селище Трипілля розмістилося на правому березі між річками Бобриця і Красна у районі 809-811 км суднового ходу. Річка Бобриця впадає у водосховище південніше с. Трипілля у районі 808,5 км суднового ходу, утворюючи невелику затоку. Глибини тут від 0,9 м до 1,9 м. Річка Красна впадає у водосховище північніше с. Трипілля у районі 811 км суднового ходу, утворюючи звивисте гирло. Біля гирла річки Красна обладнано причал Туристичний. 

Місто Українка набуло статус міста районного підпорядкування з 19 листопада 1979 р.; належить до Обухівського району Київської області. Розташоване воно на правому березі річки Дніпро. Населення тут 16 056 чоловік (на 01.01.2019 р.). Місто має залізничне сполучення з містами Києвом та Миронівкою. Тут знаходиться Трипільська ДРЕС, конденсаційна електростанція, яка виробляє електроенергію шляхом спалювання вугілля та мазуту. Проектна потужність - 1800 МВт (6 блоків по 300 МВт). Перший агрегатний блок запущено у дію у 1969 р., останній - у 1972 р.

Причал Диспетчерської порту, на який вивантажується вугілля, огороджено дамбою.

На північному та південному краях дамби встановлено несвітні розпізнавальні знаки. 

Рух і порядок поставлення суден у районі Трипільської ДРЕС

Рейд для суден, що прибувають на Трипільську ДРЕС, розташовано вздовж лівого берега нижче заходу в затон і станції.

Довжина рейду - 600 м. На рейді дозволена стоянка не більше як для 10 суден. Допускається ставити їх у два корпуси.

Причал Обухівпромбуду розташовано в аванпорту Трипільської ДРЕС на 811,2 км судного ходу біля правого берега.

Пристань Українка і п’ять причалів обладнано у районі 812-814 км суднового ходу біля правого берега.

Водомірний пост Українка облаштовано в аванпорту Трипільської ДРЕС на 812,5 км суднового ходу.

Глибини. Глибини на цій ділянці змінюються від 0,8 м до 15,0 м.

Фарватер пролягає уздовж правого берега через усю середню ділянку Канівського водосховища.

Знаки судноплавної обстановки

Берегові знаки огородження (позначення) суднового ходу

  • Знак "Орієнтир" 20 встановлено біля правого берега на 762 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" 33-А встановлено біля лівого берега на 777,2 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" 51 встановлено біля лівого берега на 792 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" М-63 встановлено біля лівого берега на 802,7 км суднового ходу.
  • Знак "Орієнтир" 73 встановлено біля лівого берега на 808,5 км суднового ходу.
  • Несвітний розпізнавальний знак встановлено на північному краю захисної (огороджувальної) дамби.
  • Несвітний розпізнавальний знак встановлено на південному краю захисної (огороджувальної) дамби.

Берегові інформаційні знаки

  • Два створи створних знаків "Якір не кидати" встановлено на правому березі на 793,5 км суднового ходу.
  • Три створи створних знаків "Якір не кидати" встановлено на правому березі біля с. Витачів на 802-803 км суднового ходу.
  • Два створи створних знаків "Якір не кидати" встановлено на лівому березі біля с. Кийлів на південь від пристані. 

Плавучі знаки. Фарватер огороджено кромковими світними та несвітними (льодовими) буями: парними червоними - з правої сторони і непарними чорними - з лівої сторони суднового ходу, розрізняючи праву і ліву сторони за напрямком течії р. Дніпро.

  • У районі відгалуження підходу від основного суднового ходу до причалу Ходорів встановлено світний буй розподільний N9 22 і кромковий несвітний (льодовий) буй Х-2. Підхід огороджено кромковими несвітними буями.
  • На 774 км основного суднового ходу, де відгалужується підхід у с. Балико-Щучинка, встановлено світний буй розподільний №28 і несвітний (льодовий) буй розподільний.
  • Кромкові несвітні (льодові) буї встановлено у гирлі р. Щучинка, вони огороджують підхід.
  • На 781 км основного суднового ходу, де відгалужується підхід до м. Ржищів, встановлено світний буй розподільний № 42 і несвітний (льодовий) буй розподільний. У затоні Ржищів установлено кромкові несвітні (льодові) буї: чотири правих і один лівий, що огороджують підхід.
  • Світний буй розподільний № 63 і несвітний (льодовий) розподільний буй встановлено на відгалуженні від основного суднового ходу підходу до причалу с. Кийлів. Кромкові несвітні (льодові) буї правої і лівої сторони огороджують підхід.
  • Світний буй розподільний № 72 і несвітний (льодовий) розподільний буй встановлено на  відгалуженні підходу до аванпорту Трипільської ДРЕС на 811,5 км основного суднового ходу.

Небезпеки. На середній ділянці водосховища зустрічається безліч затоплених вирубок і мілководних зон.

  • Біля лівого берега на 752 км суднового ходу в районі затоплених вирубок біля м. Переяслава є два небезпечних для судноплавства місця.
  • Біля правого берега на 751 км суднового ходу наявні надводні камені.
  • У районі затопленої вирубки вздовж фарватеру біля правого берега від 759 км до 763 км основного суднового ходу тягнеться низка підводних каменів.
  • Банка з найменшою глибиною 3,1 м лежить на південний захід від кромкового світного буя № 10.
  • Затоплена дамба тягнеться поперек русла по дну річки у районі м. Переяслав. Починається вона за 0,6 км від лівого берега і тягнеться у напрямку правого берега майже 3 км.