Навігаційна річкова карта Канівського водосховища

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища«Навігаційна річкова карта  Канівського водосховища від Київської ГЕС до Канівської ГЕС», 1:25 000

Navigational river chart of Kanivs’ke reservoir from Kyivs’ka hydroelectric power station to Kanivs’ka hydroelectric power station. Scale 1:25 000

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Карта Каневского водохранилища

Навігаційна річкова карта Канівського водосховища складено у нормальній рівнокутній циліндричній проекції Меркатора зі збереженням масштабу по середніх паралелях аркушів та врізок на 16 аркушах. Світова геодезична система координат WGS-84. Масштаб карти 1:25 000.

Глибини у метрах приведено до нормального підпірного рівня Канівського водосховища 91,5 м.

Ізобати показано за шкалою: 3,65; 5; 10; 15; 20; 25 м. Ізобату 3,65 виділено як ізобату гарантованої глибини. Берегову лінію показано за матеріалами космічної зйомки та топографо-геодезичних робіт, вона відповідає лінії нормального підпірного рівня 91,5 м.

Відлік кілометрів по основному судновому ходу починається від гирла річки Дніпро. На додаткових суднових ходах відлік кілометрів ведеться від місця їх відгалуження від основного суднового ходу через 5 км.

Істинні курси суднових ходів подано з точністю до 0,1°.

НАВІГАЦІЙНО-ГІДРОГРАФІЧНИЙ НАРИС

Загальні відомості. Канівське водосховище - одне з каскаду Дніпровських водосховищ - було створено у 1974 р.

Розташоване воно у середній частині р. Дніпро на території Київської та Черкаської областей і розраховане на тижневе та добове регулювання її стоку.

У верхній частині водосховище витягнулося з північного заходу на південний схід, у середній частині - із заходу на схід, у нижній - з півночі на південь. Довжина водосховища по осі - 123 км, ширина - від 0,7 км до 11,3 км. Площа дзеркала води за нормального підпірного рівня (НПР) - 675 км2, об’єм - 2,62 км3, найбільша глибина - 25,5 м у районі о. Великий (845,3 км).

Ложем водосховища є заплава Дніпра і перша надзаплавна тераса, утворена алювіальними пісками, які часто мають суглинистий і супіщаний покрив.

Для правого берега у районі Києва і на ділянці с. Трипілля - с. Бобриця характерні горбисто-пересічені форми рельєфу.

Висота пагорбів коливається від 60 до 70 м, а у районі с. Григорівка досягає 150 м над НПР 91.5 м; берег порізаний ярами і вимоїнами. Лівий берег у районі водосховища нижчий, рівнинний, має висоту від 5 до 15 м над НПР.

Береги водосховища утворені переважно лесоподібними породами (піски, суглинки тощо), які легко розмиваються і руйнуються під час штормів.

Для верхньої ділянки водосховища від Київської ГЕС до с. Трипілля характерна наявність великої кількості піщаних островів і обмілин. Острови витягнуті переважно паралельно берегові.

У водосховище впадають річки Десна, Трубіж, Стугна, а також невеликі річечки, струмки, сполучені з мережею зрошувальних і осушувальних каналів.

Після створення водосховища умови судноплавства на ділянці Київська ГЕС - Канівська ГЕС значно покращали.

 Габарити шляху. Гарантована глибина на транзитному судновому ході від Канівського шлюзу до входу в Київську гавань (розділовий буй № 148) - 3,65 м, від входу в Київську гавань до Київського шлюзу - 2,65 м. Гарантована ширина - 80 м. Радіус закруглення - 800 м.

Камери Київського та Канівського шлюзів мають габарити 150x18 м та 270x18 м відповідно. Найменшу висоту - 14,38 м від НПР 91,5 м мають судноплавні прогони моста "Метро".

 Особливості плавання і складні для судноплавства ділянки

Плавання Канівським водосховищем має свої, притаманні лише йому, особливості. Головною особливістю є поєднання озерних та річкових умов плавання. При наскрізному плаванні його умови під впливом різних факторів суттєво змінюються від ділянки до ділянки.

Найскладнішою для судноплавства є річкова ділянка водосховища від Київського шлюзу до м. Українка.

 Судноплавна обстановка. На водосховищі діє одна основна транспортна траса. Берегова і плавуча обстановка на водосховищі забезпечує цілодобове плавання суден і відповідає Правилам судноплавства на внутрішніх водних шляхах України.

Нумерація плавучих знаків починається від греблі Канівської ГЕС. Парні номери присвоєно плавучим знакам правої сторони, а непарні - плавучим знакам лівої сторони суднового ходу, рахуючи праву і ліву сторони за напрямком течії р. Дніпро.

При плаванні водосховищем слід зважати на те, що плавучі застережливі знаки з різних причин можуть бути зміщені зі своїх штатних місць.

Порти, пристані, сховища. На Канівському водосховищі розташований один порт - Київ, який механізовано і обладнано причалами та рейдами для суден. У порту можна поповнити запаси палива, паливно-мастильних матеріалів і питної води.

Основними пристанями на водосховищі є Українка, Ржищів, Переяслав.

 Шлюзування суден. Шлюзування є відповідальним етапом під час руху судна водним шляхом і вимагає високого рівня організації служби на суднах.

Для безпечного шлюзування слід завчасно при підході до шлюзів налагодити зв'язок по радіостанції УКХ з диспетчером шлюзу, а також з диспетчером руху, котрий регулює черговість шлюзування.

Порядок пропускання суден чи складу суден через шлюзи визначається Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України.

Очікуючи на шлюзування, судна на підходах до шлюзів зупиняються у спеціально відведених місцях. Підходити до шлюзів і швартуватися до їх причальних стінок можна лише з дозволу диспетчерів шлюзів. Перебуваючи біля причальних стінок підхідних каналів, а також під час шлюзування необхідно уважно стежити за натягом швартових, враховувати різкі коливання рівня та утворення течії у каналі при наповнюванні і спорожненні камери шлюзу. Головні та допоміжні двигуни слід тримати у стані готовності; на випадок обриву швартових необхідно мати напоготові запасні.

Судноводіям великогабаритних суден чи складу суден при заході у шлюз слід враховувати напрямок і силу вітру, щоб не допустити заходження судна під кутом до осі шлюзу.

Сигналізація на шлюзах. Порядок проходження суден через шлюзи регулюється за допомогою вхідних і вихідних світлофорів далекої дії. Світлофор має два сигнальні вогні: зелений - прохід дозволено і червоний - прохід заборонено.

Світлофори далекої дії, що регулюють рух суден у підхідні канали шлюзів, встановлено на краях дамб або на краях причальних стінок підхідних каналів.

Вхідні й вихідні світлофори, які регулюють захід суден у камеру шлюзу або вихід з неї, встановлено поблизу шлюзових воріт.

Також на шлюзах встановлено знаки "Стоп!", котрі показують граничну відстань, на яку можна наближатися до воріт шлюзу, та визначають межі стоянки суден у камерах шлюзу.

Вантажним і самохідним суднам заборонено обганяти інші судна в аванпорту і у нижньому підхідному каналі.

У зоні шлюзу, обмеженій підхідними світлофорами далекої дії, заборонено здійснювати обгін суден будь-яких типів. 

Шляхова і гідрометеорологічна інформація. Шляхова інформація як постійного, так і тимчасового характеру оголошується в Шляхових листках та Інформаційних зведеннях, які випускає ДП “Укрводшлях” щоденно. Гідрометеорологічна інформація містить добові та рейсові прогнози погоди, штормові попередження.