Навігаційна річкова карта Каховського водосховища

Навігаційна річкова карта Каховського водосховища№ 3529 Навігаційна річкова карта Каховського водосховища від Дніпровської ГЕС до Каховської ГЕС

NAVIGATIONAL RIVER CHART OF KAKHOVSKE RESERVOIR FROM DNIPROVSKA HYDROELECTRIC POWER STATION TO KAKHOVSKA HYDROELECTRIC POWER STATION. Scale 1:50 000, 1:25 000

Скачать «Каховское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Загальні відомості. Карти складено у нормальній рівнокутній циліндричній проекції Меркатора зі збереженням масштабу по середнім паралелям аркушів та врізок на 15 аркушах. Всесвітня геодезична система координат WGS-84. Масштаби карт Альбому 1:50 000 та 1:25 000, масштаб врізок 1:15 000, 1:10 000. Глибини на Каховському водосховищі приведено до проектного рівня, що відповідає рівню навігаційного спрацювання, позначка якого становить 14,0 м. Ізобати показані за шкалою: 0; 3,65; 5; 10; 15; 20; 25 та 30 м. Ізобата 3,65 виділена, як ізобата гарантованої глибини.

Берегова лінія показана за матеріалами космічної зйомки та топографо-геодезичних робіт станом на 2007 р. і відповідає лінії нормального підпірного рівня 16,0 м. Відлік кілометрів по основному судновому ходу починається від гирла річки Дніпро. На додаткових суднових ходах відлік кілометрів ведеться від місця їх відгалуження від основного суднового ходу через 5 км. Істинні курси суднових ходів подано з точністю до 0,1°.

Навігаційно-гідрографічний нарис

Загальні відомості. Картографована ділянка водного шляху включає в себе Каховське водосховище протяжністю за судновим ходом 212 км.

Каховське водосховище - одне з найбільших в Україні - розташоване в нижній течії річки Дніпро на території Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Воно є шостим, останнім ступенем Дніпровського каскаду.

Берега водосховища сформовані пухкими піщано-глинястими та щільними щебеневими матеріалами, які легко розмиваються і завалюються під час штормів; висота берегів різна, найвищі ділянки сягають 60 м.

Найбільшими притоками, які впадають у водосховище, є річки Базавлук, Кінська, Білозерка. Найбільшим островом є Хортиця.

Каховське водосховище, основне джерело зрошення і водопостачання півдня України; його водами живляться Північнокримський канал, канал Дніпро-Кривий Ріг, зрошувальні та водопостачальні системи підприємств і населених пунктів. Зі створенням водосховища, значно покращилися умови судноплавства на ділянці Запоріжжя-Нова Каховка. Поповнення води у водосховищі відбувається в період весняного паводка (квітень-травень). Водосховище характеризується малою проточністю. У маловодні і середні по водності роки зміна води у водосховищі відбувається 2,5 рази, у багатоводні - 3,5 рази.

За своїми морфологічними характеристиками і конфігурацією, Каховське водосховище ділиться на дві основні частини - верхню озероподібну та нижню руслоподібну.

Верхня озероподібна частина водосховища має загальне широтне направлення і підрозділяється на чотири ділянки: верхня руслоподібна (305-287 км) - від греблі Дніпровської ГЕС до смт Балабине; верхнє озероподібне плесо (287-253 км) - від смт Балабине до лінії з’єднання селищ Благовіщенка і Вищетарасівка; ділянка 253-213 км, розташована між лініями, які з'єднують на сході селища Благовіщенка і Вищетарасівка та на заході міста Нікополь і Кам’янка- Дніпровська; центральне озероподібне плесо (213-183 км) розташоване на ділянці між лінією, яка з’єднує на сході міста Нікополь і Кам’янка-Дніпровська і мисом Бабине на заході.

Верхня руслоподібна ділянка (305-287 км), безпосередньо примикає до греблі Дніпровської ГЕС, займає 3 % об'єму і площі водосховища. Ділянка характеризується значними схилами і швидкостями течії, залежними від витрат води через греблю ДніпроГЕС і ступеня наповнення водосховища. Максимальна швидкість течії 0,8-1,8 м/с. Нижче греблі островом Хортиця, довжина якого 13 км і ширина 1,5-2,5 км, річка ділиться на два рукави: лівий - Дніпро та правий - Старий Дніпро. Береги рукава Старий Дніпро високі скелясті, а на основному руслі переважно піщані. Нижче селища Розумівка русло простяглося уздовж правого берега водосховища і відокремлене від верхнього мілководного плеса прирусловим пасмом. Між селищами Розумівка і Біленьке багато низинних піщаних островів і обмілин.

Верхнє озероподібне плесо (287-253 км), найбільш широка і мілководна ділянка, займає 12,5 % корисного об’єму і площі водосховища. Глибина на ділянці 3-6 м. Південний берег на ділянці високий, обривистий, у плані має плавні обриси, складений переважно глинами, частково вапняками, інтенсивно руйнується, берегова обмілина неширока. Східний берег укріплено кам’яним відсипом. На північному заході межею ділянки є пасмо піщаних островів і обмілина, яка відокремлює мілководдя плеса від русла. При позначці НПР надводна частина пасма, яке переривається невеликими протоками, прослідковується до селища Біленьке, а при спрацюванні водосховища до рівня мертвого об’єму, пасмо осушується до самого селища Вищетарасівка. У центральній і північній частинах ділянки розташовані піщані острови та обмілини. Найбільшими є острови урочища Кучугури.

Ділянка 253-213 км займає 14 % повного об’єму і 17 % корисного об’єму та площі водосховища. Ділянка характе¬ризується звивистою береговою лінією з глибоко виступаючими мисами і широкими затоками між ними. Біля міста Нікополь і селища Іллінка водосховище звужується до 4-5 км, а біля смт Червоногригорівка розширюється до 12-13 км. Південний берег між селищами Водяне та Іванівка пологий, піщаний, з широкою (до 1 -2 км) смугою мілководдя і безліччю дрібних піщаних островів у цій смузі. У містах Нікополь, Кам’янка-Дніпровська та Марганець береги укріплені захисними дамбами. Решта берегів здебільш обривисті, високі, розмивні, з вузькою береговою обмілиною.

Центральне озероподібне плесо (213-183 км) сформувалось на місці затоплюваних Базавлуцьких плавнів. На ділянку припадає ЗО % повного об’єму і 25 % корисного об’єму та площі водосховища. Для південного берега характерні плавні обриси, для північного - виступаючі у водосховище миси з широкими затоками між ними. Берега на ділянці круті, у нижній частині обривисті, створені переважно глинястими породами і лесом. По південному березі розвинені зсувні явища.

Нижня руслоподібна частина (183-93 км) знаходиться між мисом Бабине і греблею Каховської ГЕС. Ділянка витягнута у північно-східному напрямку. При загальному слабозвивистому обрисі для берегової лінії характерні вузькі та звивисті затоки з великими глибинами. Затоки сформувались від затоплення балок, вони виступають в якості сховищ для суден під час штормів. Найбільшими затоками є Республіканець і Нижньорогачицький Лиман. Берега на цій ділянці водосховища приглибні, із крутими високими надводними схилами; берегова обмілина вузька, у місцях з прямовислими берегами відсутня. Ширина водосховища на цій ділянці - від 3 до 7 км.

Габарити шляху. Для належного функціонування водного транспорту необхідно, щоб спрацювання водосховища у період навігації (квітень-листопад) було не нижче рівня навігаційного спрацювання (PHC), позначка якого становить 14 м. Зменшення позначки призводить до зривів гарантованих глибин на плесі. Особливо важливим це є у районі міста Запоріжжя, де підхід до шлюзу знизу розташований у скельних породах і глибина дна цієї каналізованої ділянки становить 3,2 м від PHC -14 м.

Для ділянки Каховське водосховище від Дніпровської до Каховської ГЕС відомості про рекомендовані габарити суднового ходу наведено в таблиці.

Каховське водосховище

Особливості плавання і важкі для судноплавства місця. Плавання по Каховському водосховищі має свої особливості. Головна з них - це поєднання озерних й річкових умов, які пов’язані з різкою зміною метеорологічної обстановки на шляху судна.

У штормових умовах, якщо судна знаходяться на водосховищі, судноводії зобов’язані підтримувати регулярний зв’язок з диспетчером порту та надавати допомогу при необхідності іншим суднам.

При несподіваній появі сильного вітру, а також неможливості піти в укриття, суднам необхідно ставати на якір, склади розчалити. Після поставлення суден і складів повідомити своє місцезнаходження диспетчеру найближчого диспетчерського пункту.

Найбільш складною для судноплавства на Каховському водосховищі є ділянка, завдовжки 34 км, розташована між Дніпровською ГЕС і селищем Біленьке, де судновий хід має кілька крутих закрутів, які обмежують видимість.

Навігаційне обладнання. Берегові і плавучі засоби навігаційного обладнання на Каховському водосховищі забезпечують цілодобове плавання суден і відповідають державним стандартам щодо знаків судноплавної обстановки та навігаційних вогнів, призначених для внутрішніх водних шляхів України.

Нумерацію плавучих знаків подано від греблі Каховської ГЕС до греблі Дніпровської ГЕС, при цьому парні номери надані плавучим знакам, які розташовані праворуч за течією від осі суднового ходу, а непарні - ліворуч. При плаванні водосховищем потрібно враховувати той факт, що плавучі навігаційні знаки можуть бути з різних причин зміщені зі своїх штатних місць або пошкоджені.

Порти, пристані, сховища. На Каховському водосховищі від Дніпровської до Каховської ГЕС розташовано три порти: Запоріжжя, Нікополь, Нова Каховка. Порти механізовані та обладнані причалами і рейдами для суден. У портах можна поповнити запаси палива, продовольства, води. На всій ділянці розміщено пристані: Нижня Хортиця, Розумівка, Канівська, Лисогірка, Біленьке, Дніпрорудне, Благовіщенка, Енергодар, Кам’янка-Дніпровська, Нововоронцовка, Бабине*, Нижній Рогачик*, Первомаївка, Мала Лепетиха*, Князе-Григорівка, Велика Лепетиха, Горностаївка, Зміївка*, Софіївка*, Червоний Маяк*, Берислав, Каховка.

Найбільш захищеними від усіх вітрів і хвилювань, є затоки: Правий Рукав, Республіканець, Гаврилівська, Дудчани, Золота Балка, Милове Коліно. Ці затоки можуть бути використані для укриття будь-яких суден.

Шлюзування суден. Шлюзування є відповідальним етапом під час руху судна водним шляхом і вимагає високого рівня організації служби на суднах.

Для безпечного шлюзування слід завчасно при підході до шлюзів налагодити зв’язок по радіостанції УКХ з диспетчером шлюзу, а також з диспетчером руху, котрий регулює черговість шлюзування. Порядок пропускання суден і составів через шлюзи визначається «Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України».

Очікуючи на шлюзування, судна на підходах до шлюзів зупиняються у спеціально відведених місцях. Підходити до шлюзів і швартуватися до їх причальних стінок можна лише з дозволу диспетчерів шлюзів. Перебуваючи біля причальних стінок підхідних каналів, а також під час шлюзування необхідно уважно стежити за натягом швартових, враховуючи різкі коливання рівня та утворення течії у каналі при наповнюванні і спорожненні камери шлюзу.

Головні та допоміжні двигуни слід тримати у стані готовності; на випадок обриву швартових, необхідно мати напоготові запасні.

Судноводіям великогабаритних суден і складів при заході у шлюз слід враховувати напрямок і силу вітру, щоб не допустити заходження судна під кутом до осі шлюзу.

Сигналізація на шлюзах. Порядок проходження суден через шлюзи регулюється за допомогою вхідних і вихідних світлофорів далекої дії. Світлофор має два сигнальні вогні: зелений - прохід дозволено і червоний - прохід заборонено. Світлофори далекої дії, що регулюють рух суден у підхідні канали шлюзів, встановлено на краях дамб або на краях причальних стінок підхідних каналів.

Вхідні й вихідні світлофори, які регулюють захід суден у камеру шлюзу або вихід з неї, встановлено поблизу шлюзових воріт.

Також на шлюзах встановлено знаки «Стоп!», що показують граничну відстань, на яку можна наближатися до воріт шлюзу, та визначають межі стоянки суден у камерах шлюзу.

Вантажним і самохідним суднам заборонено обганяти інші судна в аванпорту і у нижньому підхідному каналі.

У зоні шлюзу, обмеженій підхідними світлофорами далекої дії, заборонено здійснювати обгін суден усіх типів.

Шляхова і гідрометеорологічна інформація. Судноводії, котрі здійснюють плавання по Каховському водосховищі на ділянці від Дніпровської до Каховської ГЕС, повинні мати інформацію про габарити шляху, стан навігаційного обладнання та всі зміни в умовах судноплавства, а також гідрометеорологічну інформацію.

Шляхова інформація як постійного, так і тимчасового характеру оголошується у листках шляхової інформації, які щоденно випускаються Дніпропетровською технічною дільницею водних шляхів, а також при передачі прогнозів погоди.

>>>>>>>>>Гідрометеорологічна інформація містить добові та рейсові прогнози погоди, штормові попередження, прогнози рівнів і глибин.