Навігаційна річкова карта Київського водосховища

Навігаційна річкова карта Київського водосховища«Навігаційна річкова карта Київського водосховища, річки Дніпро від Лоєва до Камарина, річки Прип'ять від Усівського плеса до Чорнобиля», 1:25 000, 1:50 000

Navigational river chart of Kyivske reservoir, Dnipro river from Loiev to Kamaryn, Prypiat river from Usivske reach to Chornobyl

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Карта Киевского водохранилищаНавігаційна річкова карта складена у 2011-2012 рр., у нормальній рівнокутній циліндричній проекції Меркатора зі збереженням масштабу по середнім паралелям карт та врізок на 16 аркушах. Всесвітня геодезична система координат WGS-84. Балтійська система висот. Глибини і висоти на аркушах карти надано в метрах. Глибини на аркушах карти приведено: на Київському водосховищі - до рівня навігаційного спрацювання (РНС) 102 м, на річках Дніпро і Прип’ять вище підпірного рівня - до проектного рівня.

Ізобати показані по шкалі: 0; 1,3; 1,6; 2,65; 5; 10; 15 м. Ізобата 2,65 виділена, як ізобата гарантованої глибини на відповідних ділянках.

Описи на аркушах карти відповідають напрямку руху суден зверху до Київського шлюзу. Опис навігаційного нарису складено за напрямом від Київського шлюзу до кордону з Білоруссю.

Берегова лінія показана за матеріалами космічної зйомки та топографо-геодезичних робіт і відповідає лінії нормального підпірного рівня 103 м, що на карті відповідає горизонталі плюс 1 м. Відлік кілометрів по основному судновому ходу починається від гирла річки Дніпро.

На додаткових суднових ходах відлік кілометрів ведеться від місця їх відгалуження від основного суднового ходу. Істинні курси суднових ходів дані з точністю до 0,1 °.

Державний кордон України з Білоруссю показаний за адміністративно-територіальним поділом СРСР на 24 серпня 1991 року.

НАВІГАЦІЙНО-ГІДРОГРАФІЧНИЙ НАРИС

 Загальні відомості. Київське водосховище - перший (верхній) ступінь у каскаді Дніпровських водосховищ – було наповнено до позначки нормального підпірного рівня (НПР) 103 м під час повені 1966 р. Створено його у верхній частині р. Дніпро на території Київської та Чернігівської областей. Розраховане водосховище на добове і частково сезонне регулювання стоку, спрацьовується у маловодні роки та перед багатоводними веснами.

Водосховище утворено водопідпірними спорудами Київського гідровузла, розташованого вище річкового вокзалу м. Києва, і використовується для потреб Київської ГЕС і ГАЕС та частково Канівської ГЕС.

Водосховище витягнулося у меридіональному напрямку. Довжина його по осі становить 110 км, найбільша ширина - 13,5 км, при нормальному підпірному рівні площа водної поверхні становить 922 км2, повний об'єм при НПР - 3,73 км3; середня глибина - 4 м, найбільші глибини (понад 16 м) зафіксовано у пригреблевій частині.

Підпір води при рівні навігаційного спрацювання (РНС) 102 м поширюється по річках Дніпро і Прип'ять до смт Камарин і селища Лелів відповідно. Позначки характерних рівнів водосховища: нормальний підпірний рівень - 103 м, рівень навігаційного спрацювання - 102 м. Припустима також позначка РМО (рівень мертвого об'єму) 101,5 м з урахуванням позначки порога на верхньому королі шлюзу, де глибини становлять 3,8-4,3 м.

Через малу корисну ємність водосховища воно не регулює (або регулює незначною мірою) звичайні високі повені, які пропускаються при позначці нормального підпірного рівня. Катастрофічні повені, повторюваність яких дуже мала, регулюються шляхом використання резервної ємності, що вище нормального підпірного рівня водосховища.

Київське водосховище, маючи обмежену ємність, сезонне регулювання стоку здійснює частково. Водосховище спрацьовується у маловодні періоди року для забезпечення гарантованої віддачі, а перед багатоводними повенями проводиться передпаводкове спрацювання для зменшення холостого скидання води і збільшення виробництва електроенергії.

Режим Київського водосховища передбачає спрацювання його корисної ємності лише у маловодні періоди осінньо-зимової межені для вирівнювання перепадів надходження води в окремі місяці і забезпечення гарантованих потужностей Київської ГЕС.

Спрацювання корисної ємності водосховища відбувається також у лютому-березні перед початком весняного повноводдя для максимального використання стоку.

Ложем водосховища є заплава р. Дніпро. Берегова лінія його звивиста і порізана затоками, що утворилися у гирлах річок, балках і ярах, які глибоко (на 3-12 км) врізаються у сушу.

Береги водосховища здебільшого низькі, висота їх до 10 м. Це слабозадерновані, різного ступеня крутості, із уступами алювіальні тераси з позначками поверхні 104-113 м від рівня моря та заплавою (верхів'я водосховища). Високі береги (понад 10 м) зустрічаються на невеликій ділянці правобережжя - від греблі Київської ГЕС до селища Лютіж, де гіпсометрично виділяється Вишгородський уступ Київського плато з позначками поверхні до 180 м від рівня моря.

Береги водосховища переважно складаються із піску і суглинку, які у середній і нижній частинах легко розмиваються і обвалюються під час шторму. Найбільш інтенсивно обвалюється правий берег, а найнебезпечнішою є ділянка берега у районі селища Нові Петрівці.

Дно водосховища полого понижується від берегів до колишнього русла річки. У прибережній частині дно піщане, а в глибинній зоні покрите дрібним піском з домішками глинистих частинок і мулу, товщина шару якого у центральній частині водойми становить 0,2-0,4 м.

У північній частині водойми, найбільш мілководній, уздовж берегів зустрічаються зарості очерету й осоки, які місцями утворюють смуги завширшки 150-200 м. У літній період (липень-вересень) водосховище піддається цвітінню.

На мілководній частині водосховища, вище селища Страхолісся, зустрічається багато невеликих островів, що лежать у гирлі р. Прип'ять.

У водосховище впадають річки Прип'ять, Уж, Тетерів та інші. З будівництвом водосховища значно покращилися умови судноплавства на ділянці Дніпра від кордону з Білоруссю до Київської ГЕС.

Габарити шляху

Київське водосховище

Гарантовані габарити суднового ходу

Камера Київського шлюзу має габарити 150 х 18 м.

На судноплавній ділянці через р. Дніпро проходять:

  • автодорожній міст (18,6 м над НПР 103 м) на 980,6 км суднового ходу;
  • повітряний перекид ЛЕП на 997,6 км суднового ходу;
  • залізничний міст на 998 км суднового ходу.

На судноплавній ділянці через р. Прип'ять проходять:

  • повітряний перекид ЛЕП (12 м над НПР 103 м) на 28,6 км суднового ходу;
  • повітряний перекид ЛЕП (15 м над НПР 103 м) на 29,3 км суднового ходу;
  • автодорожній міст (14 м над НПР 103 м) на 32,4 км суднового ходу;
  • повітряний перекид ЛЕП (15 м над НПР 103 м) на 40,8 км суднового ходу;
  • залізничний міст на 48,5 км суднового ходу;
  • повітряний перекид ЛЕП на 52,8 км суднового ходу.

Особливості плавання і складні для судноплавства ділянки >>>>>>>>>