Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища – гідрометеорологічні відомості

Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища - верхня, річкова ділянка (Канівська ГЕС - Єлизаветівка /острів Аврумів)Скачать «Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища - верхня, річкова ділянка (Канівська ГЕС - Єлизаветівка /острів Аврумів)» 

Скачать карту «Кременчугское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гідрометеорологічні відомості. Кременчуцьке водосховище знаходиться у зоні помірно-континентального клімату.

Максимальна температура повітря у районі міста Кременчук +38°, середньорічна +8,1°, мінімальна -35°.

Середньобагаторічні дати переходу температури повітря через 0° у місті Кременчук: весною - 14 березня, восени - 24 листопада.

Найбільша кількість опадів у вигляді дощу у місті Кременчук випадає у літні місяці: червні - 168 мм, липні - 179 мм.

Середня тривалість навігації на водосховищі - 249 діб.

На ділянці Канів-Черкаси спотерігаються швидкісні течії, швидкість яких змінюється залежно від сезону року. У період весняної повені швидкість течії досягає 1-2 м/с, а у літньо-осінній - 0,5-0,8 м/с, під час скидів Канівської ГЕС.

Через скиди у нижньому б'єфі Канівської ГЕС спостерігаються різкі добові коливання рівнів води, амплітуда яких в окремі дні досягає 3,5 м. У вихідні дні скидів майже не буває. Добові коливання рівнів поширюються до селища Сокирна.

Водосховище за конфігурацією, морфометричними ознаками і гідрологічним режимом можна поділити на три ділянки: нижню (гребля Кременчуцької ГЕС - с-ще Велика Андрусівка), середню (с-ще Велика Андрусівка - місто Черкаси) і верхню (місто Черкаси - гребля Канівської ГЕС). 

Вітровий режим. На Кременчуцькому водосховищі у період навігації (з 15 квітня по 15 листопада) переважають вітри: весною - східні, літом - північно-західні та північні, восени - південно-західні, західні та північно-західні (за даними метеостанції Черкаси).

У холодну пору року (грудень-січень) переважають південно-західні вітри, а в лютому-березні - східні. Найменшу повторюваність у навігацію в літні місяці мають вітри південно-східного, а восени північно-східного напрямків. У холодну пору року найменше повторюються вітри північно-східного напрямку.

Кременчуцьке водосховищеСередня швидкість вітру в навігацію становить 5-6 м/с. Повторюваність вітру зі швидкістю 6-10 м/с, при якому на водосховищі розвивається помірне і значне хвилювання, становить 41 %, а повторюваність вітру зі швидкістю 11 м/с і більше - 5%.

Вітер силою 7 балів (13-15 м/с) для водного транспорту є штормовим; при такій швидкості на суднових ходах утворюється штормова хвиля, висота якої може перевищувати 1,2 м.

Найтриваліші і стійкі за напрямком штормові вітри спостерігаються під час осінньої та весняної навігацій: восени переважно дмуть західні, південно-західні, весною - східні. Найбільші швидкості вітру характерні для осінньо-зимових місяців і початку весни.

Максимальна швидкість вітру за даними багаторічних спостережень становила 28 м/с у верхній і середній частинах водосховища та 34 м/с - у нижній.

Кременчуцьке водосховищеХвилювання. Кременчуцьке водосховище відрізняється від інших водосховищ дніпровського каскаду частотою штормових хвиль, що обмежує роботу водного транспорту.

За даними спостережень у період навігації переважають хвилі заввишки до 75 см, повторюваність яких становить 75-85%.

У районах з незначними глибинами чи з обмеженим розгоном повторюваність хвиль у висоту 75 см зростає.

За характером вітрового хвилювання на водосховищі можна виділити три основні ділянки:

  • нижню (гребля Кременчуцької ГЕС - с-ще Велика Андрусівка). На цій глибоководній ділянці довжина розгону хвиль за більшості напрямків вітру становить 2,6-4,2 км. Найбільша  середньозважена довжина розгону хвиль спостерігається при вітрах ПнЗ, 3, Пн напрямків, що спричиняє і найбільшу повторюваність штормових хвиль. Так, при швидкості вітру 9-10 м/с виникає хвиля заввишки 125-160 см. Повторюваність штормових хвиль висотою 125 см перевищує 6%, при цьому повторюваність хвиль заввишки від 155 до 350 см становить 3,6%. Найчастіша повторюваність штормових хвиль характерна для серпня, жовтня і листопада. Найбільша висота хвиль у прибережній і відкритій зонах сягала близько 4 м при стійкому штормовому ПнЗ вітрі зі швидкістю 17-20 м/с;
  • середню (с-ще Велика Андрусівка - місто Черкаси), в якій переважає хвилювання, спричинене вітрами ПнЗ, 3 та Пн напрямків. На цій озероподібній, порівняно глибоководній ділянці, повторюваність хвиль заввишки до 75 см перевищує 82%, а висотою понад 125 см - 5%. Найбільша повторюваність штормових хвиль спостерігається у серпні, жовтні і листопаді, при цьому у серпні переважають штормові хвилі, спричинені вітрами 3 і ПнЗ напрямків, а у жовтні-листопаді, крім вітрів вищеназваних напрямків, штормові хвилі часто з'являються і при вітрах С та ПдС напрямків. Найбільша висота хвилі на цій ділянці (більше як 300-350 см) спостерігалася при вітрі 3, ПнЗ напрямку зі швидкістю 20 м/с. Південно-східна частина ділянки, де переважає мілководдя з великою кількістю відмілин і піщаних островів, добре захищена від штормових вітрів і лише при ПнЗ, 3 і С штормових вітрах утворюються великі хвилі, небезпечні для судноплавства;
  • верхню (місто Черкаси - гребля Канівської ГЕС) з найбільшою висотою хвилі 150-175 см при позначці НПР і силі вітру 9 балів. На ділянці на захід від дамби через мілководдя і велику кількість островів, а також обмеженість розгонів, штормове хвилювання не може розвинутися.

За суто метеорологічними умовами найбільш небезпечною для судноплавства є нижня ділянка, тому що повторюваність штормової хвилі при ПнЗ, 3 та Пн вітрах на ній найбільша.

При штормових вітрах понад 6 балів і хвилюванні 120 см і більше на водосховищі чергує аварійно-рятувальний теплохід.

Кременчуцьке водосховищеТумани. Кількість днів з туманами, що впливають на роботу водного транспорту (при видимості до 1 км судноплавство ускладнюється), коливається у значних межах.

На верхній руслоподібній ділянці водосховища середньорічна кількість днів з туманом становить 28,4, з яких холодної пори року (жовтень-березень) 24,3 дні, теплої пори (квітень-вересень) 4,1 днів.

На середній озерній ділянці в середньому за рік спостерігається 46,1 днів з туманом - холодної пори - 38,1, теплої пори - 8,0 днів.

На нижній пригреблевій ділянці водосховища середньорічна кількість днів з туманом становить 43,8, з яких холодної пори - 37,2, теплої - 6,6 днів.

Найбільша кількість днів з туманом протягом року спостерігається на середній і нижній ділянках водосховища - 90 і 72 відповідно.

Найбільше днів з туманом припадає на початок і кінець навігації (квітень і листопад) - до 16 днів.

Повторюваність туманів тривалістю до 3-х годин становить половину усіх спостережуваних випадків за навігаційний період, а тривалістю понад 24 години - близько 6%, що значно перевищує повторюваність туманів такої ж тривалості на березі. Кременчуцьке водосховище

Коливання рівня води. Рівневий режим Кременчуцького водосховища переважним чином визначають як природні сезонні зміни величини притоку води у водосховище, так і скидання води у нижній б'єф Кременчуцької ГЕС.

Річний хід рівня має чотири характерні періоди: весняного наповнення, стабільних чи малозмінних позначок рівня літом, незначного спрацювання восени і великого спрацювання зимою.

У весняний період водосховище наповнюється до позначки НПР; цей період співпадає з весняним водопіллям на р. Дніпро, а також із початком навігації. Інтенсивність наповнювання становить 15-20 см на добу. Тривалість такого періоду - 50-80 днів.

На верхній ділянці водосховища у цей період середній вищий рівень води за 1973-2009 pp. становив 846 см; найвищий 1034 см спостерігався 12 квітня 1979 р. та 925 см - 12 квітня 2004 р. На середній і нижній ділянках найвищий рівень спостерігався 23 квітня 2008 р. і становив відповідно 616 та 648 см. При досяганні показника рівня води на водомірному посту Канів 82 м БС починається підтоплення народногосподарських об'єктів на відстані 1-5 км нижче греблі Канівського водосховища.

У літній період рівень водосховища зазнає незначних змін. Тривалість цього періоду - 90-100 днів.

В осінній період має місце незначне спрацювання водосховища до РНС. Триває такий період 70-90 днів.

Починаючи з листопада відбувається велике спрацювання водосховища до позначки рівня метрового об'єму. Інтенсивність спадання рівня у січні-лютому становить 10-15 см за добу.

За період з 2000 по 2009 pp. найнижчий рівень води спостерігався на верхній ділянці водосховища 10 січня 2000 р. - 324 см; на середній - 223 см 27-29 січня 2000 p.; на нижній - 183 см 24 січня 2000 p., що було нижчим за нормальний підпірний рівень майже на 4 метри.

Коливання рівня, зумовлені різкою зміною попускань через Кременчуцьку ГЕС, як правило, у вечірні години, простежуються на всьому водосховищі. Величина спадання рівня при цьому біля греблі становить 10-15 см, у центральній частині до 6 см, у верхній 3-5 см. Швидкість поширення самітної згасаючої хвилі, яка рухається уверх по водосховищу, при спаданні досягає ЗО км/год.

Під дією сильних стійких вітрів, що дмуть вздовж водосховища, значного розвитку зазнають згінно-нагінні коливання рівня, які за своєю амплітудою значно переважають решту коливань рівня, не пов'язаних зі зміною запасів води. За даними спостережень максимальну величину нагону (71 см) зафіксовано у пригреблевій частині при 3, ПнЗ вітрі зі швидкістю 19 м/с, а найбільшу величину згону (72 см) спостерігалося на межі верхньої та середньої ділянок водосховища (місто Черкаси) при 3, ПнЗ вітрі зі швидкістю 17 м/с. Тривалість згонів і нагонів коливається у широких межах - від кількох годин до декількох діб, але в середньому вони тривають добу, при цьому у нижній частині переважають нагони, а у верхній - згони.

У середній частині водосховища у районі с-ща Рацеве спостерігаються незначні згінно-нагінні коливання рівня.

Крім цього, на водосховищі спостерігаються невеликі коливання рівня, які не перевищують 5-8 см, за рахунок різниці барометричного тиску і при проходженні фронтальних розділів.Кременчуцьке водосховище

Льодовий режим. Льодовий режим Кременчуцького водосховища доволі складний. Процес льодоутворення на водосховищі поширюється від верхньої ділянки на нижні ділянки; тривалість його залежить від інтенсивності охолодження води.

Перші льодові утворення (забережні, сало, шуга) з'являються на верхній ділянці, а також на мілководді середньої ділянки в середньому 9 грудня і далі поширюються на нижню пригреблеву ділянку. Льодостав на водосховищі настає в листопаді-грудні.

На верхній ділянці нижче греблі Канівської ГЕС на льодово-термічний режим впливає робота Канівської ГЕС; стійкий льодостав на цій ділянці відсутній, часто утворюються ополонки завдовжки від 2 до 20 км, залежно від суворості зими.

За даними багаторічного періоду спостережень (1970-2009 рр.) середня дата стійкого льодоутворення на верхній ділянці припадає на 17 грудня, на нижній пригреблевій ділянці - на 23 грудня. Найбільш ранні дати початку льодоставу на верхній ділянці спостерігалися 15 листопада 1993 р. та 26 листопада 2000 р., на нижній - 19 листопада 1993 р. та 9 грудня 2003 р.

З початком льодоставу відбувається нарощування крижаного покриву. На відкритій частині водосховища в умовах середньої зими товщина криги досягає 0,4-0,5 м. У суворі зими на середній ділянці найбільша товщина криги 68 см утворилася 28 лютого 2003 р., на нижній ділянці 77 см 28 лютого 1976 р. та 59 см - 28 лютого 2003 р. На мілководді прибережної зони товщина криги сягає до 1,0-1,3 м.

Загальна тривалість льодоставу, залежно від суворості зими, становить в середньому 101 день на середній ділянці водосховища та 92 дні - на нижній пригреблевій ділянці. На середній ділянці водосховища найдовша тривалість льодоставу спостерігалася 140 днів у 1995-1996 рр. та 121 день у 2003 р., на нижній ділянці - 126 днів у 1995-1996 рр.

Найменша тривалість льодоставу на водосховищі за останні десять років становила 37 днів.

При сильних штормових вітрах на нижній та середній ділянках спостерігаються такі явища як зламування, посування та торосіння льоду, а також притиснення крижаних полів до берегів та споруд, навалювання та наповзання льоду на берег. Початок руйнування крижаного покриву на середній і нижній ділянках настає в середньому 10-13 березня, а повне скресання припадає переважно на 21-23 березня. Найраніше кінець льодоставу наставав 12 лютого 2002 р., а найпізніше - 10 квітня 2003 р.

Повне очищення верхньої ділянки водосховища від льоду припадає в середньому на 8 березня, а середньої та нижньої - 31 березня. Найбільш раннє очищення від криги верхньої ділянки спостерігалося 18 січня 2002 р., середньої - 16 лютого 2002 р., а нижньої 1 березня 2002 р.; а найпізніше лід сходив на верхній ділянці 31 березня 2005 р., нижній і середній 19 квітня 2003 р.

Загальна тривалість скресання водосховища (від початку руйнування криги до повного очищення) займає у середньому 2,5-3 тижні. Сніговий покрив на кризі нестійкий, при відлигах сніг зазвичай весь тане і висота його рідко перевищує 5-10 см; найбільша висота снігового покриву - 25-30 см спостерігалася у 2003 р. (дані за період з 2000 по 2009 рр.).