Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища

Навігаційна річкова карта Кременчуцького водосховищаНавігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища від Канівської ГЕС до Кременчуцької ГЕС 

Navigational river chart of Kremenchutske reservoir from Kanivska hydroelectric power station to Kremenchutska hydroelectric power station. Scale 1:25 000, 1:50 000

Скачать карту «Кременчугское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Кременчугское водохранилищеНавігаційна річкова карта Кременчуцького водосховища складена у нормальній рівнокутній циліндричній проекції Меркатора зі збереженням масштабу по середнім паралелям карт та врізок. Всесвітня геодезична система координат WGS-84. Глибини в метрах на аркушах карти Кременчуцького водосховища приведені до рівня навігаційного спрацювання водосховища 79,0 м. Ізобати показані по шкалі: 3,65; 5; 10; 15 м. Ізобата 3,65 виділена, як ізобата гарантованої глибини. Берегова лінія показана за матеріалами космічної зйомки та топографо-геодезичних робіт і відповідає лінії нормального підпірного рівня 81,0 м. Відлік кілометрів по основному судновому ходу починається від гирла річки Дніпро. На додаткових суднових ходах відлік кілометрів ведеться від місця їх відгалуження від основного суднового ходу через 5 км. Істинні курси суднових ходів дані з точністю до 0,1°.

 НАВІГАЦІЙНО-ГІДРОГРАФІЧНИЙ НАРИС

Загальні відомості. Кременчуцьке водосховище є одним з найбільших в Україні, знаходиться у середній течії р. Дніпро на території Черкаської, Полтавської, Кіровоградської областей та є третім ступенем дніпровського каскаду.

Водосховище створене у результаті перекриття р. Дніпро греблею вище міста Кременчук. Його заповнення було розпочато восени 1959 р. та закінчено влітку 1961 р. до позначки нормального підпірного рівня (НПР) 81.0 м (Балтійська система висот).

Розраховане водосховище на сезонне та частково багаторічне регулювання стоку р. Дніпро, що дозволяє перерозподіляти цей стік упродовж року відповідно до потреб галузей економіки (господарства) України.

Площа водосховища при НПР - 2250 км2, довжина - близько 185 км (довжина основного суднового ходу - 167 км), середня ширина - 15 км, найбільша - 28 км в районі впадіння р. Сула. Найбільші глибини понад 20 м знаходяться у пригреблевій частині, середня глибина - 6 м. Рівень води у водосховищі може коливатися в межах 5 м. Площа мілководь до 2 м складає приблизно 18%.

Рівень води у літні місяці стабільний. Його зниження відбувається восени і досягає максимуму взимку. Найбільше спрацьовування рівня може досягати 5 м, при цьому площа водосховища зменшується майже вдвічі. Водообмін здійснюється до 4 разів на рік, у середні за водністю роки - 2-2,5 рази.

Ложем водосховища є заплава р. Дніпро і перша надзаплавна тераса, складена алювіальними пісками, які часто мають суглинистий або супіщаний покрив.

Правий берег водосховища на ділянці Світловодськ-Черкаси високий, крутий, переважно приглиблений. Висота його досягає 30-40 м над НПР. Берегова лінія слабо звивиста. На ділянці Дахнівка-Пекарі берегова лінія проходить в межах терасової низовини.

Лівий берег більш низький (не перевищує 20-30 м над НПР), уривчастий.

Береги водосховища складені в основному лесовими породами (піски, суглинки, супіски та ін.), які легко розмиваються та обвалюються під час сильних штормів.

За характеристикою берегової лінії, глибинами, течіями та деякими іншими ознаками водосховище можна поділити на три ділянки: верхню, середню та нижню.

Верхня ділянка, від Канева до Черкас, має озерно-річковий характер. Водна маса незначно виходить за межі русла, затоплюючи заплаву, через це глибини тут невеликі. В середньому вони складають 2 м, досягаючи в руслі ріки 10 м. Швидкості течій мало відрізняються від річкових. На цій ділянці у водосховище впадають праві притоки - річки Рось і Вільшанка та ліва притока - річка Супій.

Середня, озерна, ділянка простягається до лінії селищ Адамівка-Жовнине. Води водосховища тут покривають величезні площі заплави. Мілководдя займають десяту частину всієї площі ділянки. Максимальна глибина у старому руслі Дніпра сягає 15 м, середня глибина - близько 6 м. Течія, обумовлена річковим потоком, практично відсутня.

Нижня, або пригреблева ділянка, простягається від селища Адамівка до греблі і є найбільш глибокою. Поблизу греблі глибина сягає 20 м, середня - близько 10 м. В середній частині ділянки ближче до правого берега з північного заходу на південний схід простягаються піщані острови, частина яких утворює відмілини. Течія помітна лише поблизу греблі. В межах ділянки впадають річки Сула і Цибульник.

Особливості плавання і складні для судноплавства ділянки. Плавання по Кременчуцькому водосховищу має свої, притаманні лише йому, особливості. Головною ж особливістю є поєднання озерних і річкових умов плавання. При наскрізному плаванні умови плавання під дією різних факторів суттєво змінюються від ділянки до ділянки.

Найбільш складною для судноплавства вважається ділянка водосховища від Канівського шлюзу до міста Черкаси з чисельними перекатами. При позначці рівня навігаційного спрацювання (РНС) 79,0 м на цій ділянці утворюються великі швидкісні течії. 

Габарити шляху. Гарантована глибина суднового ходу від греблі Канівської ГЕС до буя 0-14 по основній трасі та від буя 0-14 до Кременчуцької ГЕС по осьовій трасі, становить 3,65 м при рівні навігаційного спрацювання (РНС) 79 м. Гарантована ширина суднового ходу - 80 м.

Радіус закруглення - 800 м. Установлені габарити суднового ходу підтримуються систематичними днопоглиблювальними роботами.

Камери Кременчуцького і Канівського шлюзів мають габарити 270x18 м.

Найменшу висоту 13,2 м від НПР 81,0 м мають 3-й та 4-й від правого берега судноплавні прогони Черкаського моста. 

Судноплавна обстановка. Берегова і плавуча обстановки на Кременчуцькому водосховищі забезпечують цілодобове плавання суден і відповідають державним стандартам на знаки судноплавної обстановки і навігаційні вогні, призначені для застосування на внутрішніх водних шляхах України.

На водосховищі діють дві транспортні судноплавні траси: основна та осьова. Додаткові правобережна та лівобережна траси тимчасово законсервовані.

Нумерація плавучих знаків дається від греблі Кременчуцької ГЕС: парні номери з правого боку, непарні - з лівого боку суднового ходу.

При плаванні водосховищем необхідно враховувати, що плавуча обстановка через різні причини може бути зміщена зі своїх штатних місць. 

Порти, пристані, сховища. На Кременчуцькому водосховищі розташований один порт - Черкаси; механізований, обладнаний причалами та рейдом для суден. У порту можна поповнити запаси палива, пально-мастильних матеріалів, питної води. Основні пристані на водосховищі такі: Канів, Іркліїв, Адамівка, Липове, Бітове, Градизьк, Світловодськ.

Найбільш надійною і захищеною від усіх вітрів і хвилювань є затока Цибульник, яка може використовуватися як сховище для усіх суден.

Залежно від сили і напрямку вітру як сховища можуть використовуватися острови і відмілини у середній частині водосховища; підходити до островів можна не ближче як за 500 м. Сховища й укриття показані на карті.

Шляхова і гідрометеорологічна інформації. Шляхова інформація як постійного, так і тимчасового характеру оголошується в Шляхових листках та Інформаціних зведеннях, які випускає ДП "Укрводшлях" щоденно.

Гідрометеорологічна інформація містить у собі добові і рейсові прогнози погоди, штормові попередження.

Шлюзування суден. Шлюзування є відповідальним етапом під час руху судна водним шляхом і вимагає високого рівня організації служби на суднах.

Для безпечного шлюзування слід завчасно при підході до шлюзів налагодити зв'язок по радіостанції УКХ з диспетчером шлюзу, а також з диспетчером руху, котрий регулює черговість шлюзування.

Порядок пропускання суден чи складу суден через шлюзи визначається Правилами пропуску суден через судноплавні шлюзи України.

Очікуючи на шлюзування, судна на підходах до шлюзів зупиняються у спеціально відведених місцях. Підходити до шлюзів і швартуватися до їх причальних стінок можна лише з дозволу диспетчерів шлюзів. Перебуваючи біля причальних стінок підхідних каналів, а також під час шлюзування необхідно уважно стежити за натягом швартових, враховувати різкі коливання рівня та утворення течії у каналі при наповнюванні і спорожненні камери шлюзу.

Головні та допоміжні двигуни слід тримати у стані готовності; на випадок обриву швартових необхідно мати напоготові запасні.

Судноводіям великогабаритних суден чи складу суден при заході у шлюз слід враховувати напрямок і силу вітру, щоб не допустити заходження судна під кутом до осі шлюзу. 

Сигналізація на шлюзах. Порядок проходження суден через шлюзи регулюється за допомогою вхідних і вихідних світлофорів далекої дії. Світлофор має два сигнальні вогні: зелений - прохід дозволено і червоний - прохід заборонено.

Світлофори далекої дії, що регулюють рух суден у підхідні канали шлюзів, встановлено на краях дамб або на краях причальних стінок підхідних каналів.

Вхідні й вихідні світлофори, які регулюють захід суден у камеру шлюзу або вихід з неї, встановлено поблизу шлюзових воріт.

Також на шлюзах встановлено знаки "Стоп!", котрі показують граничну відстань, на яку можна наближатися до воріт шлюзу, та визначають межі стоянки суден у камерах шлюзу.

Вантажним і самохідним суднам заборонено обганяти інші судна в аванпорту і у нижньому підхідному каналі.

У зоні шлюзу, обмеженій підхідними світлофорами далекої дії, заборонено здійснювати обгін суден будь-яких типів.