Полтавська область – місто Гадяч

План міста ГадячСкачать «План  міста Гадяч»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Місто Гадяч — адміністративний центр Гадяцького району Полтавській області, розташоване у північно-західній частині області на правому березі річки Псел в місці впадання в неї річки Грунь.

Відстань до обласного центру - 116 км.

Населення (01.01.2016) - 23 989 осіб

Територія міста - 1778 га.

День міста - 12 вересня.

Сторінка історії.  Як вважають історики, перші поселення на території міста Гадяч з’явилися ще в скіфські часи. Виникнення Гадяча пов’язують з будівництвом у Х-ХІІІ ст. Посольської оборонної лінії. Спочатку поселення мало назву Гадяч. 1442 р. поблизу нього засновується Красногірський Миколаївський монастир. Розташований в фортифікаційно зручному місці на порубіжжі з татарською вольницею, Гадяч вже на початку 16 ст. перетворюється на одне з найзначніших міст України, жителі якого входять до однойменного полку з числа 20 заснованих гетьманом Ружицьким для боротьби з Ханством.

У 1610-1616 роках Гадяч отримав права слободи, тобто був звільнений від податків і повинностей. На 1630 р. Гадяч – велике торгове місто, невдовзі тут налагоджується поташне виробництво, продукція якого відправлялась до фабрик Гданська.

Населення міста Гадяча брало активну участь у Визвольній війні українського народу.

На початок Визвольної війни українського народу місто стає центром Гадяцького полку, командування яким прийняв сподвижник Богдана Хмельницького, герой Визвольної війни Кіндрат Бурляй.

1654 р. тут було підписано відомий, але майже не реалізований Гадяцький трактат, який стосувався подальшого політичного і економічного розвитку України і мав на меті запобігти подальшому засиллю московської влади в країні.

“Пожалуваний” за російсько-українським договором 1654 року російським царем Б.Хмельницькому, Гадяч перетворюється на так званий “ключ” до рангових маєтностей гетьманів України.

З 1663 року і 5 років поспіль місто перетворюється на адміністративну столицю Війська Запорізького. Гетьман І.Брюховецький, який переніс сюди свою резиденцію, розбудовує дерев’яний замок, адміністративні споруди, зводить нові укріплення та церкви.

 З першої половини XVII ст. Гадяч має свій герб, затверджений 1782 року. 1726 року Катерина І віддала Гадяч із підпорядкованими йому містечками, селами і слобідками князю Меншикову, через 4 роки ця територія стала власністю українського гетьмана Данила Апостола.

Козаки Гадяцького полку брали участь і уславили себе хоробрістю і відвагою в походах на Азов та в Прибалтику, неодноразово піднімали народ на боротьбу з старшинською сваволею.

З 1764 року Гадяч із більшістю сусідніх сіл належить гетьману К.Г.Розумовському, котрий 1785 року продав місто і частину інших земель казні.

Після розформування Гадяцького полку в 1782 році, Гадяч увійшов до складу Чернігівського, у 1791 р. — до Київського, у 1795 р. знову до Чернігівського намісництва. З 1796 р. Гадяч стає повітовим містом Малоросійської, а з 1802 р. —Полтавської губернії. Тут будується поштова станція, лікарня, повітове училище. Зростає кількість населення, розвивається господарство.

Після реформи 1861 року у Гадячі інтенсивніше стали виникати нові підприємства. У 1891році їх було вже 16. Зростала і кількість ремісників, переважна більшість їх остаточно не поривала з сільським господарством і займалася ремеслом у зимовий час.

Важливе значення для розвитку міста мало будівництво залізниці Лохвиця-Лебедин, яке розгорнулося 1893 року після того, як міністром сполучення став А. К. Кривошеїн, що мав у цій місцевості маєток. Але в зв'язку з його відставкою у 1895 році будівництво залізниці припинилося, і вона дійшла тільки до Гадяча, з'єднавши його з Лохвицею. Її спорудження сприяло зростанню промисловості, пожвавленню торгівлі в місті.....

У 1923 р. Гадяч стає райцентром, з 1925 - отримує статус міста. У 1926 році тут налічувалося 10 215 жителів.

Під час німецько-фашистської окупації (27.09.1941 - 12.09. 1943) було знищено багато виробничих і житлових приміщень у місті, було вивезено до Німеччини 385 і розстріляно 252 жителів...

У післявоєнні роки місто потрохи стало відбудовуватись. Подальшому розвитку Гадяча  сприяло відкриття у 1958 році першої нафтової свердловини.

В  минулому столиця України,  резиденція багатьох Гетьманів України, а нині місто обласного значення, місто працівників нафтової та газової промисловості, завдяки мальовничим краєвидам та  блакитнооким красенем Пслом, Гадяч по праву вважається окрасою Полтавської області. Це місце, куди із задоволенням приїжджають відпочивати жителі не тільки сусідніх міст, а й сусідніх країн, насолоджуючись первозданною красою місцевої природи, затишком міських вулиць і загальною атмосферою дружелюбності та гостинності.