Річка Рось землями Рокитнянського району

Річка Рось землями Рокитнянського районуСкачать  карту «Участок реки Рось №5: Остров – Синява – Рокитное – Бушево – Саварка – Синица - Лютари»1:50 000 

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Залишивши по лівому берегу с.Томилівка та справа с.Клонки Рось залишає Білоцерківський район і далі несе свої води по території  Рокитнянського району. Протяжність річки в межах району понад 44 км, середня ширина 20-40 метрів.

Вона в районі починається від північної околиці села Бирюки і спокійно тече до села Бушеве. Береги її в основному пологі, хіба що правий дещо вищий. Приміром, біля села Бірюки сягає висоти 20 метрів. Заплава річки досягає 1-2 кілометрів ширини. Тут можна розрізнити тераси: лукову (перша ) та надлукову ( друга ). Надлукова тераса в основному піщана, лівий берег якої покритий сосновим лісом, нижче Рокитного - сосновим і мішаним. На Росі де-не-де мож-на розгледіти і більш високу третю терасу (біля Рокитного). Друга тераса здебільшого лежить вище від першої на 2-4 метри, третя тераса від другої - на 12-13 метрів.

Біля села Пугачівки в Рось впадає ліва притока - річка Узин (з притокою Красною), хоч річка в основному знаходиться на території  Білоцерківського району. Вона протікає через містечко Узин, де встановлено бюст льотчику-космонавту П. Р. Поповичу.

Далі по лівобережжю аж до Рокитного розтягнувся Сухоліський ліс, де на березі в урочищі “Піщане“ знаходяться  бази відпочинку.

Місцями по ходу річки зустрічаються площі з кам'янистими виходами - біля населених пунктів Остів, Рокитне, Бушеве, де діють гранкар'єри з видобування граніту. На початку минулого століття Рось у кількох місцях була перекрита дамбами, на яких стояли млини: в селах Пугачівка, Синява та Бушево. Залишки дамб та млинів збереглися до наших часів.

Від Пугачівки Рось тече в основному поміж рівних берегів, а біля села Острів - звивисто поміж островів. Тут у неї впадає річка Насташка, яка витікає з Таращанського району.

Біля села Синяви Рось проходить крізь товщу кристалічних порід. Тут долина звужується до 100 - 200 метрів. Синява стоїть на правому березі Росі е - старовинне місто Синелець. Переказ каже, що до приходу татар Синява називалась Стринявою і була значним містом. На це вказують залишки стародавнього замку з ровом та земляними валами . Під час татарського нападу в замку збирались околишні мешканці і тут захищались. У цьому місці часто викопували східні монети, стріли від луків, кинджали та інші речі,- ясні докази того, що тут справді були бої з татарами).

На лівому березі видно сліди земляного валу. Цей вал у літописах і народних переказах називається “Зміїний вал “. Він починається з круч Дніпра, проходить біля Корсуня- Шевченківського, йде на Богуслав, Рокитне, Сухоліси, Білу Церкву, перетинає біля села Фурсів річку Кам'янку й губиться на Сквирщині, біля села Почуйки. Поблизу цього валу знайшли римську зброю.

У селі Синяві знаходиться пам'ятний знак антському царю III століття до нашої ери Божу (Бусу), з ім'ям якого пов'язують місцевий топонім “Божа гора”. Знак являє собою гранітний обеліск, на якому кріпиться зображення розіп'ятих на хресті антів. Знак встановлено в 1996р. (скульптор Анатолій Гончар).

Напроти Синяви на лівому березі Росі розташоване Рокитне. Ці населені пункти з'єднані мостами. Через Рокитне протікає річка Рокита , яка бере свій початок на Білоцерківщині і впадає в Рось у селищі.

Рокитне - селище міського типу з yаселенняv  10 938 осіб, (на 01.01.2019), відстань до Києва залізницею 130 км, автодорогою - 120 км.

Рокитнянська земля має давню історію. Археологи на території району і сучасного селища виявили кілька поселень доби бронзи та черняхівської культури, а також ранньослов'янські поселення. Ярослав Мудрий, закладаючи міста на Пороссі, уздовж Зміїнних валів, заклав таке й поблизу сучасного Рокитного. У гирлі річки Гороховатки, між теперішніми населеними пунктами Шарки і Ольшаниця, знаходилось місто Торчеськ, адміністративний центр Пороського удільного князівства. Рокитне відоме з XV- початку XVI ст. За переказами дістало свою назву від рокити або верболозу, що у великій кількості ріс тут на берегах.

Нижче села Бушево Рось перетинає межу Богуславського району. Від Рокитного до Богуславського району Рось тече повільно в долині, ширина якої сягає 1—3 км, обабіч якої знаходяться великі лісові масиви. За селом Бушеве вона повертає на південь і приймає ліву притоку—річку Гороховатку (річка бере початок у сусідньому Кагарлицькому районі, біля села Новосілки, з висот 198 -201 метр. Має давню історію, в різні часи порізному називалась і відігравала важливу роль у житті місцевих поселенців).

Колись землі Богуславського району так були відведені, що кутом в 2,5 кілометри заходять в територію Рокитнянського району. Тож річка Рось на початку своєї течії на півночі тече по межі з цим районом і ще 4,7 км - по межі з Таращанським районом. У Таращанському районі в Рось впадають дві річки - Котлуй та південніше села Бовкун - Киндюха (Котлуй бере свій початок за селом Лісовичі, її довжина 23 км, в неї впадає кілька струмків та на ній утворено багато ставків. Не доходячи 9 кілометрів до Росі, на річці Котлуй розташоване місто Тараща).

Далі, упродовж 30 кілометрів, Рось долає свій зигзагоподібний шлях поміж чудового ландшафту, чисельних кам'янистих берегів та острівців, крутого правого та більш пологого лівого берегів до Корсунь-Шевченківського району, перетинаючи район із північного заходу на південний схід.