Річка Самара – від гирла до м.Новомосковськ

Річка Самара - від гирла до м.Новомосковськ

№ 3530 Навігаційна річкова карта Дніпровського водосховища та річки Самаравід міста Новомосковськ до гирла

Скачать карту «Річка Самара - від гирла до м.Новомосковськ (0-28 км)», 1:10 000 - 1:25 000

Скачать карту  «Днепровское водохранилище» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Гирло річки СамараСамара – ліва притока Дніпра, несе свої води в межах території трьох областей України - Донецької, Харківської i Дніпропетровської, впадає у Дніпровське водосховище. Виток річки знаходиться в с. Мар’ївка на західних схилах Донецької височини (Донецький кряж), далі тече Придніпровською низовиною переважно на захід. Впадає до Дніпра  в межах м. Дніпро (Дніпропетровськ).

За руськими літописами річка носила назву Сніпород, Снопород. Українські і козацькі джерела позначають річки як Самар, іноді Самарь. Пізніше, із захопленням України Росією, річку почали називати Самара. З правого берега Самари тоді можна було бачити, як на лівому березі, де нині Ігрень, Іларіонове, Чаплі, татари, повертаючись з розбійницького походу, ділили свій ясир. Чим це іноді кінчалося для загарбників, можна здогадуватися, спом’янувши про сміливий наліт козаків під командою кошового атамана Івана Сірка 1660 року в гирлі Самари, коли людолови повертались з 10 тисячами полонених. Нині в Самарському районі м. Дніпра поблизу акумуляторного заводу встановлено пам’ятний камінь з написом про те, що в цих місцях легендарний отаман Іван Сірко мав велику січу з ординцями, які гнали багатий ясир на південь, у Крим. Січовики на чолі з Сірком підстерегли загарбників і дали їм чосу, відбивши молодих татар-бранок і татар-бранців… Зараз ветерани, які відпочивають у розташованому поблизу таборі, і не здогадуються які трагічні події розгорнулися в ХVII столітті зовсім поблизу…

Довжина Самари складає 320 км, площа басейну 22,6 тис. км2. Долина трапецієвидна, асиметрична, на окремих ділянках неясно виражена, й ширина зростає від 2,5-3 до 12 км. Заплава двостороння, переважна ширина 3 - 4 км (максимальна - 6 км); є стариці. Річище звивисте, на окремих ділянках розгалужене. У верхній течії  річка влітку пересихає, утворюючи окремі плеса; розширена пригирлова ділянка річки утворює Самарську затоку (озеро ім. Леніна). Ширина річища у середій  i нижній течії переважно 40 - 60 м (найбільша - близько 300 м). Похил річки 0,33 м/км.

Основні притоки: Тернава, Мала Тернава, В'язовок, Кільчень (праві), Водяна, Гнилуха, Бик, Лозова, Чаплина, Суха Чаплинка, Вовча (ліві).

Живлення мішане, з переважанням снiгового. Замерзає на початку грудня, скресає до середини березня; льодостав нестійкий. Гідрологічні пости біля сіл Коханівки i Кочеріжок. У пониззі судноплавна. Стік Самари зарегульований численными ставками і водосховищами для потреб зрошування, водопостачання i рибництва; у верхiв'ї споруджено дамби обвалування.

Гирло річки Самара розташоване в південно-східній частині міста Дніпро. Після введення в експлуатацію Дніпровської ГЕС (колишня ДніпроГЕС ім.Леніна) та затоплення Дніпровських порогів на низинних землях нижньої долини річки Самара було утворено штучне озеро с назвою «озеро Леніна». Затоплено також пониззя річки Кільчень. Початково, за проектом, не було заплановане підвищення вод, які б утворили затоплення. Проте вода піднялася, утворивши уклін стоку.

У широкому розумінні озером Леніна колись називалось усе Дніпровське водосховище від греблі у Запоріжжі. У 2016 р. назву озера декомунізували на «Самарську затоку», яка в даний час є частиною Дніпровського водосховища.