Роський гидроэкологический коридор

Карта региональной экосети "Роський гидроэкологический коридор"

 Карта региональной экосети «Роський гидроэкологический коридор» 

Скачать лист №1

Скачать лист №2

Скачать «Карты и атласы водных объектов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річка Рось - права притока р. Дніпра, впадає в її руслову частину між м.Канів і Кременчуцьким водосховищем.

У межах басейну р. Рось знаходиться сполучна територія регіональної екомережі «Роський гидроэкологический коридор». Площа території - 1000 га.

Басейн р. Рось знаходиться на правобережній Придніпровській височині. Це слабко хвиляста рівнина, розчленована глибоко врізаними численними річковими долинами та густою мережею ярів і балок, особливо розвинених внаслідок ерозійної діяльності поверхневої стоку в нижній течії річки та її лівої притоки - Росави.

Роський гідроекологічний коридорФізико-географічні умови. Клімат території басейну р. Рось помірно теплий і вологій. Середня річна температура - 6,6-7,2°С, у січні - до -6,4°С, у липні - до 19,8°С. Максимальна зареєстрована температура становить 39°С, мінімальна досягає - 37°С. Перехід середньдобових температур через 5°С відбувається на весні в першій декаді квітня, восени - у кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду - 199-210 днів, тривалість безморозного періоду 157-170 днів.

Річні суми опадів досягають 525-618 мм. Місячна кількість опадів коливається у межах 26-84 мм, сніговий покрив зазвичай з’являється у другій половині листопада. Проте стійкий сніговий покрив утворюється лише через місяць. Середня з найбільших декадних висот снігового покриву - 17 см і спостерігається у лютому. Переважаючими є вітри західного та північно-західного напрямів. Середня річна швидкість вітру становить від 3,5 до 4,1 м/с, максимальні швидкості перевищують 25 м/с. Норма випаровування з поверхні суходолу - 529 мм, з поверхні води - 600-650 мм.

Основна частина території басейну розташована у межах Українського щита і лише північно-східна та східна окраїна - у районі сполучення щита з Дніпровсько-Донецькою западиною. В геологічній будові басейну р. Рось бере участь складний комплекс докембрійських утворень, розвинутих скрізь. Він представлений метаморфічними і виверженими породами (гнейсом, гранітом, мігматитом), перекритими товщею осадових утворень кайнозою, а на північному сході та сході давнішими породами палеозою і мезозою. Глибина залягання фундаменту збільшується у напрямі Дніпровсько-Донецької западини від 0 до 150 м, у тому ж напрямі зростає потужність осадової товщі. Відклади мезозою мають обмежений розвиток на північному сході та сході басейну. Представлені вони юрською (батські глини і піски завтовшки 1-50 м, келовейські алеврити і глини товщиною до 25 м) і крейдовою (альські піски і алеврити до 5 м, сеноманські піски й піщаники - 5-8 м).

Серед порід третинної системи розвинені осади палеогену та неогену. Відклади палеогену збереглися, як правило, у зниженнях кристалічного фундаменту, а неогену - на підвищених ділянках вододільних рівнин. На плато та його схилах розвинені червоно-бурі глини неоген-четвертинного віку потужністю від 2-7 до 19-25 м, всюди, за винятком місць виходу на поверхню корінних порід, розвинені відклади четвертинного віку, представлені осадами нижнього, середнього, верхнього та сучасного відділів. Всі ці відклади перекриті ґрунтово-рослинним шаром потужністю 0,2-0,5 м. У гідрологічному відношенні територія розташована в гідрогеологічній області Українського щита та Дніпровського артезіанського басейну (східна та північно-східна частини).

Основними водоносними горизонтами та комплексами, які використовують для потреб водопостачання, є: комплекс алювіальних і озерно-алювіальних відкладів верхнього й середнього відділів водно-льодовикових відкладів середнього відділу четвертинної системи; горизонт у відкладах полтавської світи; горизонт у відкладах бучацької світи; горизонт у крейдових відкладах; горизонт тріщинуватої зони кристалічних порід докембрію та продуктів їх руйнування. Майже всі горизонти та комплекси нерівномірно обводнені, невитримані за поширенням і потужністю, мають різні запаси води. Областями живлення є в основному західна й південно-західна (найбільш підвищені) території, областями розвантаження - долини Дніпра та його приток.

Флора та мікобіота території  Роського  гідроекологічного  коридору >>>>>>>>>>>>>