Сеймський екологічний коридор

Карта Сеймського регіонального екологічного коридоруКарта Сеймського регіонального екологічного коридору, 1:100 000

Скачать «Карта Сеймського регіонального екологічного коридору», часть №1

Скачать «Карта Сеймського регіонального екологічного коридору»,часть №2

Скачать «Карты рек: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Річково-заплавний комплекс річки Сейм на території України розташований у Сумській та Чернігівській області. Він має протяжність 250 км та ширину від 1,5 до 5 км. Загальна площа становить близько 1000 км2.

Згідно з фізико-географічним районуванням територія розташована одразу у двох природних зонах - Поліссі та Лісостепу, завдяки чому неодноразово привертала до себе увагу геоботаніків.

Екологічна мережа - це спосіб збереження природного каркасу території при одночасному не виснажливому природокористуванні.

Найважливішою проблемою сучасності є необхідність збереження і відновлення біорізноманітності внаслідок агресивного наступу цивілізації на природні екосистеми. У такій ситуації це реально за умови об’єднання в єдину мережу особливо цінних у ландшафтному, фауністичному, флористичному і ценотичному відношенні ділянок. Це б сприяло безперешкодному обміну генетичним матеріалом та міграції видів. Створення такої мережі має на меті покращити компоненти біорізноманіття, зміцнити екологічні зв'язки та цілісність екосистем.

Саме завдяки своїй унікальній приуроченості заплава Сейму може бути органічно інтегрована в національну екомережу. Цьому сприяють два широтні екокоридори (Поліський, Г алицько-Слобожанський) та два меридіональні (Дніпровський і Сіверсько-Донецький) .

Екомережа повинна органічно інтегруватися в ландшафт і утворювати однорідну структуру. Саме виходячи з цієї ідеї, було виділено три ключові території місцевого рівня, які відзначаються екотопологічним багатством та різноманітністю екосистем.

Сеймський екологічний коридор

Перша ключова територія - Пісківська - включає ландшафтний заказник загальнодержавного значення Середньосеймський; друга - Конотопсько-Путивльська - розташована в межах Сеймського РЛП загальнодержавного значення у заплаві р. Сейм; третя - Батуринська - включає вже існуючі ПЗО і проектовані нами (ботанічний заказник загальнодержавного значення «Трав’яний», ботанічні заказники місцевого значення «Клепальський», «Осічанський», «Косарики»).

У розробленому проекті екомережі ключові території сполучаються між собою екологічним коридором регіонального значення «Сеймський», який у свою чергу інтегрується на заході в екологічну мережу нижньої частини межиріччя Десна-Сейм, а далі у екомережу загальнодержавного значення по Десні (Поліський екокоридор). Від нього відгалужується екокоридор локального значення Атюшанський, який також з’єднується з екологічною мережею межиріччя Десна-Сейм. На південному сході та півдні екологічна мережа регіону досліджень інтегрується у мережу Північного Лівобережного геоботанічного округу. В інтеграції беруть участь регіональний Сеймський та два локальні екокоридори - Конотопсько-В’язовський та Конотопсько-Дубов’язівський. На північному сході відгалужуються два екокоридори локального значення: Клевіньсько-Глухівський та Шалигінський. На сході екомережа переходить у локальний Линовський екологічний коридор.

Конотопсько-Путивльська ключова територія регіонального рівня

Географічні координати центру території. 51°24'04,3" пн. ш. 33°31'29,4" сх. д.

Географічне положення території. Сумська область, Буринський, Путивльський, Кролевецький, Конотопський р-ни. За геоботанічним районуванням України територія відноситься до присеймського округу липово-дубових, кленово- липово-дубових та дубових лісів, лук та евтрофних боліт Середньоросійської підпровінції листяних лісів, Східноєвропейської (Сарматської) провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів та північний лівобережний округ липово-дубових лісів та остепнених лук Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів Лісостепової зони.

За фізико-географічним районуванням України територія розміщується у Конотопсько-Буринському районі Північної лісостепової області Полтавської (Придніпровської) рівнини Лісостепової зони.

Площа території: 72000 га. Висота над рівнем моря: 140 м - 117 м.

Коротка характеристика території. Охоплює заплави р. Сейм, Клевінь, Вир, Чаша, Есмань, Єзуч та Куколка. Рельєф рівнинний, слабопагористий з плоскими гривами та грядами, іноді з незначними зниженнями. Переважаючими грунтами є лучні, лучно-болотні, торфово-болотні та дерново-лучні. Клімат помірно теплий, середньозволожений. Територія характеризується високою різноманітністю природних екосистем та рослинних угруповань. Основні площі займають луки та ліси. В заплаві Сейму також трапляється болотна та повітряно-водна рослинність.

Основні типи екосистем. Лучні (остепнені, справжні, болотисті, торф’янисті), гігрофітні лісові екосистеми, посадки лісів.

Рослинний покрив території. Рослинність представлена типовими для заплавно-аренного ландшафту угрупованнями. Основні площі займають ліси та луки. Лучна рослинність має найбільші площі у заплаві річок. Також відмічено болотну та повітряно-водну рослинність.

Лісова рослинність представлена в основному лісами формацій Pineta sylvestris, Querceta robori, Tilieta cordatae. На прируслових ділянках заплави Сейму трапляються угруповання формацій Alneta glutinosae, Saliceta albae та Populeta nigrae. Соснові ліси типові для регіону. Інколи у їх деревостані відмічено Betula pendula та B. pubescens. Трав’яний ярус не виражений, його переважно формує Festuca ovina. Значна частина цих лісів штучно насаджена людиною. В дубово-соснових лісах у деревостані трапляються Alnus glutinosa, Betula pendula, Populus tremula. В підліску домінує Corylus avellana. Трав’яний покрив формують Convallaria majalis, Fragaria vesca, Pteridium aquilinum, Pulmonaria angustifolia тощо.

Листяні ліси мають добре виражене ядро неморальної флори. На невеликих ділянках відмічено кленово-дубові ліси з суцільним покривом із барвінку. В розрідженнях цих заростей і по краях зростають Carex digitata, Convallaria majalis та інші. На підвищених і слабопагористих ділянках розміщуються угруповання кленово- дубових лісів яглицевих. Крім Aegopodium podagraria зростають і Stachys sylvatica, Viola mirabilis, Polygonatum multiflorum та інші. У найнижчих елементах рельєфу зростають дубові насадження з домішкою сосни та берези, а у травостої переважає молінія голуба.

Лучна рослинність характеризується переважанням справжніх та болотистих лук. Рідше трапляються остепнені та торф'янисті луки, рідко - пустищні.

Найпоширенішими є формації Poeta angustifoliae, Poeta pratensis, Elytrigieta repentis, Bromopsideta inermis, Festuceta pratensis, Festuceta rubrae, Alopecureta pratensis, Alopecureta arundinaceus, Cariceta hirtae, Cariceta vulpinae.

Флористичне ядро складають Phleum pratensis, Festuca valesiaca, Koeleria delavignei, Agrostis vinealis, A. stolonifera, Poa trivialis, Alopecurus geniculatus, Lathyrus pratensis, Trifolium repens, T. fragiferum, T. alpestre, T. montanum, T. hybridum, Lotus ucrainicus, Prunella vulgaris, Carex muricata, C. nigra, C. hirta, Viola canina, Veronica spicata, V. longofolia та ін.

Вища водна рослинність поширена мало і представлена типовими для лісостепової зони угрупованнями.

На ключовій території відмічено 7 асоціацій, що занесені до Зеленої книги України (ЗКУ) Nupharetum (luteae) potamogetosum (graminei), Nupharetum (luteae) ceratofyllosum (submersi), Nymphaeetum (albae) ceratophyllosum (submersi), Nymphaeetum (candidae) ceratophyllosum (submersi), Sparganietum (minimi) glyceriosum (maximae), Ceratophylletum (submersi) hydroharitosum (morsus-ranae), Potamogetonetum (obtusifolii) elodeosum (canadensis).

У соснових лісах трапляються рідкісні види Eremogone saxatilis, Jurinea charcoviensis, Pulsatilla nigricans, Lycopodium annotinum, Lycopodium selago. У дубових раритетні Digitalis grandiflora (L.), Valeriana stolonifera, Iris hungarica, Anemona ranunculoides, A. nemorosa, Lilium martagon, Epipactis heleborina, Platanthera chlorantha (Cust.) Reichenb. На луках неодноразово відмічено місцезростання раритетних видів Iris sibirica, Gladiolus tenuis.

Отже, рослинний покрив території досить багатий та різноманітний у флористичному та синтаксономічному аспектах. Тут трапляється багато раритетних видів і угруповань як із Червоної книги України (ЧКУ), так і ЗКУ.

Ландшафти. Характерну особливість ландшафтної структури району визначають лісо-степові краєвиди. Це рівнинна територія з незначними пониженнями, плоскими гривами. Заплавні луки використовуються як пасовища та косовиці.

Чинники негативного впливу на стан біорізноманіття території та на її екологічну цінність. Ступінь збереженості природних комплексів у цілому достатньо високий. Головним антропогенним фактором, під дією якого перебуває рослинність території, є пасквальний (різного ступеня інтенсивності). Його помірний вплив сприяє відновленню корінної лучної рослинності.

Основними деструктивними факторами є розорювання лучних ділянок, нерегламентоване випасання, вирубування лісових насаджень, рекреація. Для лісових екосистем - вирубування, пожежі, випасання худоби.

Існуюча охорона. Тут розташований Сеймський РЛП загальнодержавного значення (72000 га).

Екологічна цінність території. На ключовій території розташований комплекс малопорушених та непорушених природних екосистем, які відзначаються високою різноманітністю і репрезентують фітоценотичне та флористичне багатство даного регіону. Це місце гніздування та годівлі багатьох видів птахів. Екологічна цінність території обумовлена також високим показником видової різноманітності тваринного комплексу. Тут мешкають хохуля, ондатра, єнотовидний собака, водяний пацюк, кутора звичайна, видра, бобер, а серед птахів водяна курочка, погонич, крижень, лунь болотяний, чирок-тріскунок, бекас, рибалочка, очеретянки, вівсянка. Добре представлені холоднокровні тварини: вуж, гадюка звичайна, квакша, черепаха болотяна та ін. Лучні екосистеми забезпечують засвоєння та перетворення атмосферного вуглецю через накопичення гумусу, підтримують водний баланс, є природними фільтрами.

Наукова цінність. Територія відзначається великою флористичною та ценотичною різноманітністю. У флорі наявна група раритетних видів рослин (4 види), що мають фітосозологічну (занесені до ЧКУ) значущість. Угруповання 7 раритетних асоціацій занесені до ЗКУ.

Пісківська ключова територія регіонального рівня

Географічні координати центру території. 51°13'43" пн. ш. 34°07'51" сх. д.

Географічне положення території. Сумська область, Буринський, Путивльський, Білопільський р-ни. За геоботанічним районуванням України територія відноситься до Північного лівобережного округу липово-дубових лісів та остепнених лук Української лісостепової підпровінції Лісостепової підобласті та Сумського округу кленово-липово-дубових, дубових лісів та лучних степів Середньоруської лісостепової підпровінції Східноєвропейської лісостепової провінції дубових лісів, остепнених лук та лучних степів Європейської степової області.

За фізико-географічним районуванням України територія розміщується у Конотопсько-Буринському районі Північної лісостепової області Полтавської (Придніпровської) рівнини Лісостепової зони та Кролевецько-Глухівському районі Сумської лісостепової області західних відрогів Середньо-Руської височини.

Площа території: понад 6000 га. Висота над рівнем моря: 129 м.

Коротка характеристика території. Розміщена вона в заплаві р. Сейм і спільній долині р. Сейм і Вир. Рельєф рівнинний, слабопагористих з плоскими гривами та грядами, іноді з незначними зниженнями. Переважаючими грунтами є лучні, лучно- болотні, торфово-болотні та дерново-лучні. Клімат помірно теплий, середньозволожений. Територія характеризується високою різноманітністю природних екосистем та рослинних угруповань. Основні площі займають луки та ліси. В заплаві Сейму значно рідше відмічено болотну та повітряно-водну рослинність.

Основні типи екосистем. Лучні (остепнені, справжні, болотисті, торф’янисті), гігрофітні лісові екосистеми, посадки лісів, екосистеми проточних водойм, болотні та перезволожені території.

Рослинний покрив території. Рослинність представлена типовими для заплавно-аренного ладшафту угрупованнями. Основні площі займають ліси та луки. Лучна рослинність має найбільші площі у заплаві річок. Також відмічено болотну та повітряно-водну рослинність.

Лісова рослинність представлена в основному лісами формацій Querceta robori, Alneta glutinosae, Saliceta albae та Populeta albae. Заплавні листяні ліси острівцями збереглися лише на прируслових ділянках території, більшу ж частину займають луки.

Листяний ліс здебільшого середньовіковий (50-60 років), зустрічаються тут не лише Q. robur заввишки до 18 м з розлогою густою кроною, але і Fraxinus excelsior, Populus tremula, Ulmus glabra, Tilia cordata, Acer negundo. У підліску зростаює Corylus avelana. Трав’яний ярус представлений Carex pilosa, Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Convallaria majalis, Paris quadrifolia.

Луки заплави р. Сейм також відзначаються багатством та різноманітністю. Найголовнішу роль тут має лучний тип рослинності, що представлений справжніми та болотистими луками.

Найпоширенішими є формації Agrostideta tenui, Poeta pratensis, Alopecureta pratensis, Elytrigieta repentis, Festuceta pratensis, Festuceta rubrae. Флористичне ядро складають Trifolium repens, T. fragiferum, Lotus ucrainicus, Prunella vulgaris, Viola canina, Veronica spicata, V. longifolia тощо. Іноді на вирівняних ділянках прируслової та центральної частини заплави на засолених грунтах можна бачити угруповання Alopecureta arundinaceus. Тут трапляються Alopecurus arundinaceus, Elytrigia intermedia, Agrostis tenuis, Bromopsis inernis Valeriana officinalis, Veronica longifolia, Prunella vulgaris, Fillipendula vulgaris та ін. На болотистих луках переважають угруповання Glycerieta maximae. Іноді відмічаються суцільні зарості Cariceta acutae, Agrostideta stoloniferae. Часто трапляються наступні види: Gallium palustre, Lysimachia nummularia, L. vulgaris, Stellaria palustris та ін.

Болотна рослинність мало поширена і представлена трав’яно-болотними угрупованнями. Частіше зустрічаються угруповання Phragmitеta australis, Cariceta acutiformis.

Вища водна рослинність поширена мало і представлена типовими для лісостепової зони угрупованнями. Зокрема, це Stratioteta aloidis, Myriophylleta spicati. Ceratophylleta submersi, Lemneta minoris, Spirodeleta polyrhizae, Hydrochareta morsus- ranae, Typheta angustifoliae.

На ключовій території відмічено 9 асоціацій, що занесені до ЗКУ: Nupharetum (luteae) potamogetosum (graminei), Nupharetum (luteae) ceratophyllosum (submersi), Nymphaeetum (albae) ceratophyllosum (submersi), Nymphaeetum (candidae) ceratophyllosum (submersi), Sparganietum (minimi) glyceriosum (maximae), Ceratophylletum (submersi) hydroharitosum (morsus-ranae), Ceratophylletum (submersi) elodeosum (canadensis), Ceratophylletum submersi purum, Ceratophylletum (submersi) lemnosum (trisulcae).

На луках неодноразово відмічено місцезростання раритетних видів з ЧКУ - Iris sibirica, Gladiolus tenuis, а у заплавних лісах досить часто недалеко від русла річки Сейм зротає реліктовий вид -Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.

Отже, рослинний покрив території досить багатий та різноманітний у флористичному та синтаксономічному аспектах. Тут трапляється багато раритетних видів і угруповань як із ЧКУ так і ЗКУ.

Ландшафти. Характерну особливість ландшафтної структури району визначають лісостепові краєвиди. Поверхня являє собою рівнинну територію з незначними пониженнями, плоскими гривами. Заплавні луки використовуються як пасовища та сінокоси.

Чинники негативного впливу на стан біорізноманіття території та на її екологічну цінність. Ступінь збереженості природних комплексів у цілому достатньо високий. Головним антропогенним фактором, під дією якого перебуває рослинність території, є пасквальний (різного ступеня інтенсивності). Його помірний вплив сприяє відновленню корінної лучної рослинності.

Основними деструктивними факторами є нерегламентоване випасання, викошування, рекреація. Для лісових екосистем — вирубування, пожежі, випасання худоби.

Існуюча охорона. На ключовій території розташований Середньосеймський заказник загальнодержавного значення загальною площею 2020,8 га.

Екологічна цінність території. На ключовій території розташований комплекс малопорушених та непорушених природних екосистем, які відзначаються високою різноманітністю і репрезентують фітоценотичне та флористичне багатство даного регіону Це місце гніздування та годівлі багатьох видів птахів. Екологічна цінність території обумовлена також високим показником видової різноманітності тваринного комплексу Тут мешкають хохуля, бобер, а серед птахів водяна курочка, погонич, крижень, лунь болотяний, чирок-тріскунок, гуска сіра, лебідь-шипун, бекас, рибалочка, очеретянки, вівсянка та ін. Лучні екосистеми забезпечують засвоєння та перетворення атмосферного вуглецю через накопичення гумусу, підтримують водний баланс, є природними фільтрами.

Наукова цінність. Територія відзначається великою флористичною та ценотичною різноманітністю. У флорі наявна група раритетних видів рослин (3 види), що мають фітосозологічну (занесені до ЧКУ та до регіонально рідкісних у Сумській обл.) значущість. Угруповання 9 раритетних асоціацій занесені до ЗКУ.

Критерії, за якими територію необхідно включити до складу екомережі. Природності, видової різноманітності, ценотичної різноманітності, унікальності та рідкісності біоти, репрезентативності, достатності площ, територіальної цілісності.

Батуринська ключова територія регіонального рівня

Географічні координати центру території. 51°22'54" пн. ш. 32°48'55" сх. д.

Географічне положення території. Чернігівська обл., Бахмацький, Борзнянський, Коропський, Сосницький р-ни. За геоботанічним районуванням України територія знаходяться в межах Лівобережнополіського округу дубово-соснових, дубових, соснових лісів, заплавних лук та евтрофних боліт Поліської підпровінції хвойно-широколистяних лісів та Присеймського округу липово-дубових та дубових лісів, лук та евтрофних боліт Середньоросійської підпровінції листяних лісів Східноєвропейської провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів Європейської широколистянолісової області. За фізико-географічним районуванням України територія розміщується у Сосницько-Коропському районі Чернігівського Полісся Лісової зони.

Площа території: близько 18000 га. Висота над рівнем моря: 118 м.

Коротка характеристика території. Розміщена вона в заплаві р. Сейм і спільній долині р. Сейм і Десна. Рельєф рівнинний, слабопагористий з плоскими гривами та грядами, іноді з незначними зниженнями. Переважаючими грунтами є лучні, лучно-болотні, торфово-болотні та дерново-лучні. Клімат помірно теплий, середньозволожений. Характеризується високою різноманітністю природних екосистем та рослинних угруповань. Основні площі займають луки та ліси. В заплаві Сейму значно рідше відмічено болотну та повітряно-водну рослинність.

Основні типи екосистем. Лучні (остепнені, справжні, болотисті, торф’янисті), гігрофітні лісові екосистеми, посадки лісів, екосистеми проточних водойм, болотні та перезволожені території.

Рослинний покрив території. Рослинність представлена типовими для заплавно-аренного ландшафту угрупованнями. Основні площі займають ліси та луки. Лучна рослинність має найбільші площі у заплаві річок. Також відмічено болотну та повітряно-водну рослинність.

Лісова рослинність представлена в основному лісами формацій Querceta robori, Alneta glutinosae, Saliceta albae та Populeta albae. Іноді в заплаві на значних підвищеннях відмічено ліси Pineta pylvestris. Заплавні листяні ліси острівцями збереглися лише на прируслових ділянках території, більшу ж частину займають луки.

Листяний ліс здебільшого середньовіковий (50-60 років), окрім Q. robur тут трапляються Fraxinus excelsior, Populus tremula, Ulmus glabra, Tilia cordata, Acer negundo. У підліску зростає Corylus avelana. Трав’яний ярус представлений Carex pilosa, Aegopodium podagraria, Asarum europaeum, Convallaria majalis, Paris quadrifolia. У заплавних лісах досить часто недалеко від русла річки Сейм зротає реліктовий вид - Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.

Лучна рослинність характеризується переважанням справжніх та болотистих лук. Рідко трапляються остепнені та торф'янисті луки. Зовсім рідко - пустищні.

Найпоширенішими є формації Poeta pratensis, Alopecureta pratensis, Elytrigieta repentis, Festuceta pratensis, Festuceta rubrae, Agrostideta vinealis. Флористичне ядро складають також Trifolium repens, T. fragiferum, Lotus ucrainicus, Prunella vulgaris, Viola canina, Veronica spicata, V. longifolia, Valeriana officinalis, Veronica longifolia, Prunella vulgaris, Fillipendula vulgaris, Elytrigia intermedia, Agrostis tenuis, Bromopsis inernis тощо. На болотистих луках переважають угруповання Glycerieta maximae. Іноді відмічаються суцільні зарості Cariceta acutae, Agrostideta stoloniferae. У їх флористичному складі трапляються Gallium palustre, Lysimachia nummularia, L. vulgaris, Stellaria palustris та ін.

Болотна рослинність мало поширена і представлена трав’яно-болотними угрупованнями. Частіше зустрічаються угруповання Phragm^ta australis, Cariceta acutiformis.

Вища водна рослинність поширена мало і представлена типовими для лісостепової зони угрупованнями. Зокрема, це Stratioteta aloidis, Myriophylleta spicati. Ceratophylleta submersi, Lemneta minoris, Spirodeleta polyrhizae, Hydrochareta morsus- ranae, Typheta angustifoliae.

На ключовій території відмічено 7 асоціації, що занесені до ЗКУ: Nupharetum (luteae) potamogetosum (graminei), Nupharetum (luteae) ceratofyllosum (submersi), Nymphaeetum (albae) ceratophyllosum (submersi), Nymphaeetum (candidae) ceratophyllosum (submersi), Ceratophylletum (submersi) hydroharitosum (morsus-ranae), Ceratophylletum (submersi) elodeosum (canadensis), Ceratophylletum (submersi) lemnosum (trisulcae).

В межах ключової території неодноразово трапляються раритетні Iris sibirica, Gladiolus tenuis, Anacamptis palustris, Dactylorrhiza incarnata, Nymphaea candida.

Ландшафти. Характерну особливість ландшафтної структури району визначають поліські краєвиди. Поверхня являє собою рівнинну територію з незначними пониженнями, плоскими гривами. Заплавні луки використовуються як пасовища та сінокоси.

Чинники негативного впливу на стан біорізноманіття території та на її екологічну цінність. Ступінь збереженості природних комплексів в цілому достатньо високий. Головним антропогенним фактором, під дією якого перебуває рослинність території, є пасквальний (різного ступеня інтенсивності). Його помірний вплив сприяє відновленню корінної лучної рослинності.

Основними деструктивними факторами є нерегламентоване випасання, викошування, рекреація, розорювання. Для лісових екосистем — вирубування, пожежі, випасання худоби.

Існуюча охорона. На ключовій території функціонують ботанічні заказники місцевого значення «Жовтневий бір» (214 га), «Синявки» (115 га); гідрологічні заказники місцевого значення «Кучугурське» (24 га), «Обмачівське» (210 га), «Максимове» (13 га); ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище Обийма» (183 га); заповідне урочище місцевого значення «Лозовиця» (80 га); зоологічна пам’ятка природи місцевого значення «Лаврик» (5 га).

Екологічна цінність території. На ключовій території розташований комплекс малопорушених та непорушених природних екосистем, які відзначаються високою різноманітністю і репрезентують фітоценотичне та флористичне багатство даного регіону Екологічна цінність території обумовлена також високим показником видової різноманітності тваринного комплексу Тут мешкають бобер, косуля, заєць, лось, а серед птахів водяна курочка, погонич, крижень, лунь болотяний, чаплі сіра та біла, лелека білий, лебідь-шипун, бекас, рибалочка, очеретянки, вівсянка та ін. Лучні екосистеми забезпечують засвоєння та перетворення атмосферного вуглецю через накопичення гумусу, підтримують водний баланс, є природними фільтрами.

Наукова цінність. Територія відзначається великою флористичною та ценотичною різноманітністю. У флорі наявна група раритетних видів рослин (5 видів), що мають фітосозологічну (занесені до ЧКУ та до регіонально рідкісних у Чернігівській обл.) значущість. Угруповання 7 раритетних асоціацій занесені до ЗКУ.

Критерії, за якими територію необхідно включити до складу екомережі. Природності, видової різноманітності, ценотичної різноманітності, унікальності та рідкісності біоти, репрезентативності, достатність площі, територіальної цілісності.