Сучасна карта Київської області

Сучасна карта Київської областіСкачать «Сучасна карта Київської області»

Загальна інформація. Київська область (утворена 27 лютого 1932 р. у складі УРСР) розташована у північній частині України – в басейні середньої течії Дніпра та його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Прип'яті та ін. Більша частино області знаходиться на Правобережжі.

Межує на півночі з Республікою Білорусь (Гомельська область), на півдні – з Черкаською областю, на заході – з Вінницькою та Житомирською областями, на сході – з Чернігівською і Полтавською  областями України.

Обласний центр – м. Київ, який до складу області не входить, бо столичне місто має спеціальний статус. Територія – 28,9 тис. кв. км. Населення (тис. осіб) - 1821,061, в тому числі: міське - 1041,556,  сільське - 779,505.

Число адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 2020 року: районів – 25; міст – 26 (обласного значення – 13 (Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Переяслав, Прип'ять  (нежитл.), Ржищів, Славутич, Фастів) та районного значення – 13), селищ міського типу – 30, сільських населених пунктів – 1126. Всього населених пунктів – 1182.

Об'єднаних територіальних громад: міських – 2 (Тетіївська, Узинська), селищних – 3 (Великодимерська, Калитянська, Пісківська), сільських – 4 (Дівичківська, Медвинська, Студениківська,  Фурсівська).

17 липня 2020 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення і ліквідацію районів». Проектом Постанови № 3650 передбачається утворення в 24-х областях та Автономній Республіці Крим 136 нових районів і ліквідацію існуючих 490 районів та визначає, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. На 12 червня 2020 року Урядом затверджено 1470 громад.

 Відповідно до прийнятої Постанови, вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих згідно з цією Постановою, не проводяться, а ліквідація та утворення районів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей проводиться після повернення цих територій під загальну юрисдикцію України.

Згідно Постанови Верховної Ради України (807-IX від 17.07.2020 р. "Про утворення та ліквідацію районів") у Київській області утворено 7 нових районів, а саме:

  1. Білоцерківський
  2. Бориспільський
  3. Броварський
  4. Бучанський
  5. Вишгородський
  6. Обухівський
  7. Фастівський

Київська областьНа всіх історичних етапах Київщина була одним із важливих економічних і торговельних центрів Європи. На сьогодні Київщина - це один із найбільш розвинутих індустріально-аграрних регіонів України. Статус історичних населених місць мають: Київ, Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.

Основні промислові райони: Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Вишгородський, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Сквирський.

Населені пункти. Київ (2 967 360  жит., 2020 р.) – столиця України, адміністративний центр Київської області (адміністративно Київ до складу області не належить); місце розташування центральних органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, штаб-квартир найбільших компаній, великих підприємств та громадських об'єднань; духовний, культурний, історичний, науково-освітній, промисловий центр України; найбільший транспортний вузол держави (залізничні магістралі, автомобільні дороги, повітряні та водні шляхи, що належать до низки європейських транспортних коридорів, які поєднують країни Європи з країнами Азії та країни Балтії з країнами Середземномор'я). Місто має два міжнародні аеропорти – „Бориспіль“ (за 19 км на схід від Києва) і „Київ“ ім. Ігоря Сікорського (південно-західна околиця міста), які обслуговують внутрішні та міжнародні авіалінії, здійснюючи переважно пасажирські перевезення. За 25 км на північний захід від Києва, поблизу селища Гостомель, розташований аеропорт „Антонов“ (бетонна злітна смуга завдовжки 3500 м і завширшки 56 м), що виконує міжнародні вантажні перевезення на повітряних суднах будь-якого класу (в тому числі великогабаритні – на літаках Ан-225 („Мрія“), Ан-124 („Руслан“) і Боїнг-747). У місті функціонує метрополітен (три лінії завдовжки майже 70 км з 52-ма діючими станціями і 3-ма пересадковими вузлами). У структурі промислового комплексу Києва провідна роль належить багатогалузевому машинобудуванню (важке-, верстато-, судно- машинобудування, приладобудування) і металообробці. Розвинені чорна і кольорова металургія, радіоелектронна, хімічна, хіміко-фармацевтична, меблева, поліграфічна, легка і харчова промисловість, виробництво будівельних матеріалів. У енергетичному господарстві міста провідне місце посідають теплові електростанції. Серед них Київська ТЕЦ №5 і Київська ТЕЦ №6 (найпотужніша теплоелектроцентраль України), Київська ГЕС і Київська ГАЕС (гідроакумулювальна електростанція), Київська теплогенеруюча станція (СТ-1) та Дарницька ТЕЦ, які централізовано забезпечують теплом промислові підприємства, житлові та адміністративні будівлі столиці з одночасним постачанням електроенергії до єдиної енергосистеми України. Київ розташований обабіч Дніпра в його середній течії; площа міста становить 836 км2, довжина вздовж берега – понад 20 км. У Києві є вісім мостових переходів через Дніпро. Більша частина міста лежить на високому (до 196 м над рівнем моря) правому березі ріки, порізаному ярами на окремі височини і пагорби; має радіально-кільцеве планування. Від центру Києва (навпроти південної частини Труханового острова) відходять декілька магістралей, з'єднаних трьома напівкільцевими шляхами. Планування в цій частині міста нерегулярне, подекуди прямокутне або близьке до нього. Забудова щільна, в центрі – суцільна. Будівлі кам'яні 3–5-поверхові, на головних вулицях – 9–12-поверхові і вищі (на пагорбах міста зустрічаються 30-поверхові і вищі житлові та офісні будівлі). Менша частина Києва розташована на низинному лівому березі Дніпра, переважно з прямокутним плануванням. Забудова нових житлових кварталів щільна, місцями розріджена. Житлові масиви розділені промисловими зонами, незабудованими територіями, парками і скверами. Будівлі переважно 9–12-поверхові; в нових житлових районах переважають16–24-поверхові (подекуди 30-поверхові і вищі) будівлі. Магістральні та головні вулиці міста (ширина 40–75 м) асфальтовані, інші (ширина     30–40 м) – асфальтовані або вимощені бруківкою; на окраїнах деякі вулиці без покриття. У правобережних районах зустрічаються вулиці з похилом до 8°. Місто добре озеленене, газифіковане, є водопровід і каналізація; працює телевізійний центр. Житлові квартали оточені суцільним кільцем лісових масивів. Як укриття в місті можна використати станції метрополітену і підвали будинків.

Біла Церква (209 238 жит., 2020 р.) – місто обласного значення, районний і значний промисловий та культурний центр області, залізнична станція, вузол автомобільних доріг державного значення. Провідні галузі промисловості: машинобудування, хімічна і нафтохімічна, видобувна, легка, харчова, переробна, фармацевтична, меблева та виробництво будівельних матеріалів. Біла Церква лежить обабіч річки Рось, береги якої з'єднані між собою кам'яною греблею і залізобетонним автодорожнім мостом. Планування міста прямокутне або близьке до нього. Забудова в центрі щільна; будинки кам'яні 2–3-поверхові і багатоповерхові, більшість з підвалами (в районах новобудов будинки кам'яні, великопанельні і багатоповерхові). На околицях забудова розріджена; будинки дерев'яні й глинобитні (обкладені цеглою) одноповерхові. Магістральні та головні вулиці (ширина 30–50 м, проїжджої частини 8–10 м) асфальтовані, інші вулиці (ширина 15–20 м) асфальтовані або бруковані; на окраїнах без покриття.

Бровари (108 349 жит., 2020 р.) – місто обласного значення, районний та значний промисловий центр Київської області; розвинуті: машинобудування, хімічна і харчова промисловість, капітальне будівництво житла, деревообробка; вузол автомобільних доріг; є залізнична станція.

Бориспіль (63 169  жит., 2020 р.) – місто обласного значення, районний центр Київської області. Неподалік розташований міжнародний аеропорт “Бориспіль”. У Борисполі є залізнична станція;  добре розвинуті всі галузі виробничної та невиробничої сфери з переважанням будівельних і транспортних підприємств. Ірпінь (60 084 жит., 2020 р.) – місто обласного значення; має широку мережу закладів охорони здоров'я та багато парків і позиціонується як „місто парків“ і „місто здоров'я“. Є залізнична станція.

Фастів (45 393 жит., 2020 р.) – важливий залізничний вузол та промисловий центр області з переважанням підприємств, на яких виробляють хімічне, електротермічне, нафтогазопереробне та газоспоживче обладнання, меблі, оливи і мастила, швейні вироби, продукцію харчової промисловості.

Вишневе (41 820 жит., 2020 р.) – місто-супутник (південно-західне передмістя) Києва, залізнична станція. Промисловість міста представлена машинобудуванням (оборонного та промислово-цивільного призначення), порцеляновою, скляною та харчовою промисловістю.

Васильків (37 507 жит., 2020 р.) – місто обласного значення. У ньому працюють підприємства харчової, легкої, меблевої, хімічної промисловості, побутового машинобудування та інші.

Обухів (33 419 жит., 2020 р.) – місто обласного значення, районний та промисловий центр Київської області з переважанням промислових підприємств (найбільше з них – картонно-паперовий комбінат), будівельних організацій, підприємств транспорту, зв'язку та матеріально-технічного постачання. У цих та інших містах області діє велика кількість суб'єктів великого, середнього і малого підприємництва з переробки сільськогосподарських продуктів. Єдиного планування міста не мають, у деяких з них планування прямокутне або близьке до нього, місцями з елементами радіального. Забудова в центрі щільна, на околицях розріджена, будинки кам'яні 1–3-поверхові, зустрічаються багатоповерхові будівлі. Останнім часом у містах будується багато житлових кварталів, з'являються нові мікрорайони, в яких переважають багатоповерхові (від 10 до 24) житлові та офісні будівлі. Головні вулиці (ширина проїжджої частини 12–20 м) переважно асфальтовані, рідше вимощені бруківкою; на окраїнах деякі вулиці без покриття.

В селищах налічується від 3 до 15 тис. жит. (найбільші з них: Коцюбинське – 16,8 тис. жит., Гостомель – 16,9 тис. жит., Бородянка – 13,1 тис. жит. станом на 2020 р.). Планування близьке до прямокутного. Забудова більшої частини селищ розріджена. Переважають будинки кам'яні 1–3-поверхові, є багатоповерхові будівлі. У сільських населених пунктах налічується від 200 до 6 000 жителів. Забудова як квартальна, так і безсистемна, розріджена; у великих селах – щільна. Будинки переважно кам'яні, рідше дерев'яні, 1–2-поверхові. Населені пункти добре озеленені, електрифіковані, забезпечені всіма видами зв'язку. Міста та селища газифіковані, мають водопровід і каналізацію. Джерелом водопостачання решти населених пунктів слугують шахтні колодязі (глибина від 2 до 30 м).

Північну частину Київської області площею понад 2 тис. км2 займає Чорнобильська зона відчуження (північ Іванківського району – безпосередньо атомна електростанція, міста Чорнобиль, Прип'ять і північ Поліського району, зокрема смт Поліське та смт Вільча), що зазнала інтенсивного забруднення радіонуклідами (основні з них: стронцій-90 (90Sr), цезій-137 (137Cs) з періодом напіврозпаду приблизно         30 років) унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Зона відчуження (заборонена для вільного доступу та проживання територія) встановлена 1986 р. після евакуації жителів із 30-кілометрової зони навколо ЧАЕС з усіх населених пунктів.

Територією області проходять магістральні газопроводи: Київ – Захід України  I, II нитки (діаметр 1 020 мм);  Шебелинка –  Полтава – Київ (діаметр 720 мм); Шебелинка – Диканька – Київ (діаметр 1 220 мм); Тула – Шостка – Київ (діаметр 1 220 мм); Єлець – Курськ – Київ (діаметр 1 020 мм); Дашава – Київ (діаметр 530 мм, пропускна здатність 1,5 млн м3 за добу); Уренгой – Помари – Ужгород (діаметр 1 420 мм) та нафтопродуктопровід (діаметр 300–500 мм, пропускна спроможність 2–3,7 млн т за рік).