Суми – план міста

Суми - план міста«Суми - план міста»

Скачать лист №1

Скачать лист №2

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Суми - центр Сумської області, її окраса та гордість, перлина Слобожанського краю, сучасне місто з легким шармом старовини, що має значний економічний, науковий і культурний потенціал. У ньому тісно переплелися славне історичне минуле і трудове сьогодення. Воно розташоване на берегах річки Псел та її приток Сумки і Стрілки. Місто займає зручне географічне положення.

Відстань до столиці України м. Києва: автошляхом-359 км.

Населення (01.01.2016) - 267,3 тис. осіб.

Головні пам'ятки міста

Пам'ятки архітектури:

  • Альтанка
  • Дитячий парк "Казка"
  • Спасо-Преображенський собор
  • Троїцький собор
  • Іллінська церква
  • Комплекс музею А.П.Чехова
  • Сумський художній музей
  • Сумський краєзнавчий музей
  • Пантелеймоновський монастир
  • Садиба Сумовських
  • Комплекс будівель Української академії банківської справи

Пам'ятки монументального мистецтва:

  • Меморіал Слави
  • Меморіал Партизанської слави
  • Пам'ятник І.Г.Харитоненку
  •  Пам'ятник М.С.Щепкіну
  • Родинне поховання Харитоненків
  • Скульптурна композиція "Садко"

Сторінка історії. Весною 1655 (1652) р. сто сімей пересе­ленців з містечка Ставище Білоцерківського полку на чолі з отаманом Герасимом Кондратьсєвим прийшли на Берлицьке городище “на реке на Пселе подле речки Сум" і, отри­мавши 25 червня дозвіл російського уряду на поселення, заснували Суми. Місто одержало свою назву від річки Суми, в гирлі якої воно було засноване. У 1656-1658 рр. йшло будівництво Сумської фортеці. Її кордони зі сходу, півночі та заходу визначали ріки Пссл, Сума (нині Сумка) та Сумка (тепер Стрілка), а з півдня - збудований у 1658 р. між Сумкою та Пслом перекоп, який проходив у районі сучасної Перекопської вулиці. Місто захища­ла дубова стіна з 27 баштами, в чотирьох з яких були ворота. У центрі міста знаходив­ся оточений частоколом острог, куди вели вісім воріт. Навколо Сум вздовж глибокого рову височів вал довжиною більше семи кілометрів. На випадок облоги з центра міста до річки Псел був викопаний таємний підземний хід. У 1658 р. Суми стали центром Слобідського козачого полку - військово-адміністративної та територіальної одиниці, яка знаходилась у відомстві бєлгородського воєводи. У 1659 р. городяни рішуче виступи­ли проти гетьмана Виговського, який у 1658 р. підписав з польським урядом угоду, направ­лену на відрив України від Росії та встанов­лення польсько-шляхетського панування. Вони вигнали з міста посланців гетьмана. Виговський направив до Сум великий загін татар, та взяти сумську фортецю їм не вдало­ся. На початку XVIII ст. Суми перетворилися в значний торговий центр, який відігравав важливу роль в укріпленні економічних зв'язків між Україною та Росією. В місті відбувались дві великі ярмарки на рік, які проходили по 20-30 днів, та дві средні - по 5-7 днів. На них купці привозили різно­манітні товари з усієї України, Росії, а також з-за кордону. За обсягом гуртових продаж та продажу іноземних товарів сумські ярмар­ки займали перше місце на Слобожанщині.

У 1702 р. закінчено будівництво Воскресенської церкви - найстарішої будівлі міста з каменю. Церква збереглася до наших днів, є унікальною пам’яткою архітектури і охоро­няється державою.

У зв'язку з подіями Північної війни. 13 груд­ня 1708 р. в Суми приїздив Петро І. 26 груд­ня він перевів сюди свою ставку й залишав­ся в місті до 3 лютого 1709 р.

З 1732 р. місто стало адміністративним центром Слобідської України: тут по 1743 р. знаходився вищий адміністративний орган "Канцелярія комісії заснування Слобідських полків". З 1743 р. по 1765 р. Суми є центром Сумського слобідського козачого полку, з 1765 р. - центром Сумської провінції Слобід­сько-Української губернії, з 1780 р. по 1796 р. - Харьківського намісництва, а з 1796 р. - зно­ву Слобідсько-Української губернії, яка в 1835 р. перейменована на Харьківську.

У Сумах налічувалось вісім цехів (калашницький, ковальський, ткацький, портняжний, чоботарний, гончарний, шаповальський, різницький), які об'єднували 317 ремісників.

У 1781 р. затверджено герб Сум: три чорні сумки з золотими гудзиками і пе­рев'язами на срібному полі шита чотири­кутної форми. Символіка герба пов'язана з легендой про те, що на місці, де було засно­вано місто, колись знайшли три суми.

У 1788 р. закінчено будівництво Спасо-Преображснського собору (розпочато у 1776 р.). У 1858 р. і 1882-1892 рр. собор перебудову­вався. Наприкінці XIX ст. над оформленням його інтер'єру працювали відомі російські художники В.Е. Маковський і К.В. Лебедєв.

23 червня 1790 р. в Сумах відкрито двоклас­ну казенну школу, яка 20 грудня 1806 р. пере­йменована в училище. У ньому в 1828-1832 рр. викладав математику український поет-романтик Ф.С. Морачевський (літературний псев­донім Пилип Галузенко). У Сумах жив поет І.Ф. Богданович.

У 1839-1840 рр. пожежі знищили більшу частину міста, тому 10 серпня 1845 р. затвер­джено новий генеральний план забудови Сум. Була збудована Ільїнська церква, почав працювати металообробний завод. Життя міста вирувало. В 1860 р. почала працювати перша публічна бібліотека, яка виписувала майже всі журнали, що видавалися тоді в Росії. Населення міста складало 13 тис. осіб. Письменними були 13 % населення. Відкрито аматорський театр. Улітку 1888-го та 1889 рр. в селі Лука, яке злилося нині із Сумами, жив на дачі великий російський письменник А.П. Чехов. Останній раз він відвідав Суми у 1894 р., тоді ж була відкрита публічна бібліотека на 6 тис. книг.

У 1869 р. збудовано Павловський рафінад­ний завод - найбільше підприємство дорево­люційних Сум. 8 січня 1878 р. розпочався рух потягів на магістралі Мерефа-Люботин-Суми-Ворожба. Запрацювала станція Суми.

Місто й надалі розвивалося як промислове. Вже в 1896 р. було побудовано машино­будівний завод Бельгійського акціонерного товариства (нині головне підприємство машинобудівного виробничого об'єднання ім. М.В. Фрунзе).

У 1900 р. з'являються перші революційні об'єднання, перша соціал-демократична орга­нізація "Факел". Пер­ша світова війна викликала нову хвилю рево­люційної боротьби. З березня 1917 р. в Суми прийшла звістка про перемогу Лютневої демократичної революції. Події розвивалися дуже швидко. 25 жовтня (7 листопада) пере­могла соціалістична революція, а 10 листопа­да (23) було проголошено народною власніс­тю всі підприємства міста, землі, ліси, ріки.

9 січня 1918 р. в Сумах встановлено радянську владу. Під час громадянської війни влада в місті переходила з рук в руки.

В серпні 1919 р. в Суми вірвалися денікінці. Почався терор. У перші ж дні білогвар­дійці розстріляли 26 активістів. Героїв похо­вали в братській могилі на міському кладо­вищі. 29 листопада 41-ша стрілецька дивізія 14-ї армії Південного фронту звільнила Суми від білогвардійців.

У січні 1920 р. почали видавати першу про­дукцію сумські підприємства. На машино­будівному заводі організовано випуск боєпри­пасів, дрібний ремонт автомашин.

19 січня в Сумах відбулася перша на Укра­їні конференція жінок. Прийняв перших відвідувачів Сумський художньо-історичний музей. За даними перепису, в 1920 р. у місті проживало 37 216 городян.

У жовтні Сумський уїзд був нагороджений орденом Трудового Червоного прапора УРСР.

22 березня Суми стали центром Сумського округу, а з 1930 р. - центром Сумського району, який з 1932 р. входив до складу Харків­ської області. За даними перепису 1926 р., в місті проживало 43 814 жителів.

10 січня 1939 р. утворена Сумська область. Місто Суми стало обласним центром. За пе­реписом населення 1939 p., в Сумах прожи­вало 63 883 особи.

15 червня 1941 р. фашистська Німеччина віроломно напала на нашу Батьківщину. По­чалася Велика Вітчизняна війна. У перші дні війни більше 107 тис. сумчан пішли на фронт.

Мешканці Сум відчайдушно захищали рідне місто, та все ж таки 10 жовтня гітлерівці окупували місто. В жовтні-листопаді активно боролися з німецько-фашист­ськими загарбниками партизанські групи Івана Писаненка і Марії Рахманової, підпіль­на група на чолі з С.Н. Тихончук.

Фашисти встановили в місті режим кри­вавого терору. Територія гуртожитку рафінад­ного заводу була перетворена в концтабір для полонених радянських воїнів. Тут загинуло близько двох тисяч радянських людей. У лю­тому 1943 р. перед евакуацією табору фашист­ські кати розстріляли 150 червоноармійців.  20 лютого фашисти заживо спалили 650 сумчан, у тому числі жінок і дітей.

2 вересня 1943 р. війська 38-ї армії Воро­незького фронту (командуючий генерал-лейтенант Н.Є. Чібісов) звільнили Суми. У боях за місто відзначились 50-й стрілецький корпус (командир, Герой Радянського Союзу гене­рал-майор С.С. Мартиросян), 340-ва (коман­дир, полковник І.Є. Зубарєв). 167-та (командир, генерал-майор І.І. Мельніков) і 232-га (ко­мандир, генерал-майор І.І. Удітін) стрілецькі дивізії. їм присвоєно назву "Сумські".

Сумчанн активно взялися за відбудову народного господарства. Тисячі людей працю­вали на підприємствах, відбудовували житло. Відновили роботу 14 шкіл, педагогічний інститут, медичне училище, музична школа, ремісниче училище, три лікарні, чотири поліклініки, пологовий будинок, чотири мед­пункти, п'ять дитячих садків, чотири дитячих ясел....

9 травім 1945 р. прийшов довгоочікуваний час - День Перемоги радянського народу у Великій Вітчизімній війні. Місто почало жилі цивільним життям. Уже в 1950 р. обсяг промислового виробни­цтва міста перевищив довоєнний рівень. У Сумах налічувалось 58 великих та 180 дріб­них промислових підприємств. На базі лісопильного заводу створена меблева фабрика.

На сьогодні Суми - одне з найкрасивіших та сучасних міст України, адміністративний, економічний і культурний центр Сумської області. В місті працюють Театр драми і му­зичної комедії ім. М. Щєпкіна. Театр для дітей та юнацтва, обласна філармонія. Кон­цертний зал органної та камерної музики, художній та краєзнавчий музеї, Будинок-музей А. Чехова.

Із Сумами пов'язані сторінки славетних лодей - вчених, письменників, діячів культури і мис­тецтва, таких як: Г.С. Сковорода. І.Ф. Богда­нович, П.С Симонтовський. Ш.Ш. Калініченко.

Суми вигідно відрізняються серед інших міст України за архітектурною забудовою. Місто має історико-архітектурний центр "Дитинець", що відокремлений від житлових та рекреаційних районів міста промислові зо­ни і с своєрідною архітектурною Меккою. Кількість архітектурних пам'яток міста вра­жає. Символом міста вже багато років вважа­ють невелику альтанку, розташовану на Теат­ральній площі, між художнім та краєзнавчим музеями. Це славнозвісна Сумська Альтанка - місце відпочинку жителів міста та його гостей. Вона була побудована на місці непра­цюючої нафтової свердловини. Автор проек­ту Альтанки - Матвій Щавеліїв, мешканець Сум. Ані революції, ані війни не зачепили своєю руйнівною силою старовинну прикрасу міста. Сьогодні, як і раніш, у святкові дні в Альтанці грає духовий оркестр.

Старовинні вулиці міста: Соборна, Воскресенська, Петро-Павлівська, Троїцька - є ціль­ною архітектурною пам'яткою. Кожна будівля на цих вулицях має свою історію, яка бере свій початок у далекому минулому. Так. будівля краєзнавчого музею колись належала повітовому земству, у будинку обласної філар­монії знаходилось повітове дворянське зібра­ння, назва нічного клубу "Гранд", який так приваблює сьогоднішню молодь Сум, завдя­чує іншому подібному закладу - в історичну давнину тут знаходився "Грандь-Отель".

Місто Суми славиться й своїми церквами. Навіть назви вулиць міста Суми здебільше завдячують старовинним храмам та церквам. Прямими, світлими дорогами вели й ведуть вони сумчан до святих місць. Найстародавнішою кам'яною спорудою  міста є шедевр українського бароко - Воскресенська церква, збудована у 1702 р. на кошти Андрія Кондратьева. Довгий час у приміще­нні церкви знаходився відділ декоративно-ужиткового мистецтва художнього музею, а нині будівля повернута віруючим, де проходять богослужіння.

Окрасою центральної вулиці Соборної м. Сум є Спасо-Преображенський Собор. Спершу він був дерев'яним, потім -  цегляним. Нинішній свій вигляд набув після капітальної реконструкції в 1882-1892 рр. під керівни­цтвом відомого архітектора М.Ловцова на кошти Сумського мецената Д.І. Суханова.

Багато споруд пов'язано з іменами меценатів та цукрозаводчиків Івана Герасимовича і Пав­ла Івановича Харитоненків (їхній завод на околиці Сум був найбільшим у Європі і ще до 1990 р. давав 20% всього цукру-рафінаду, що вироблявся в СРСР). Серед них - Тро­їцька церква, реальне училище (школа № 4). Дитяча лікарня св. Зінаїди, дитячий притулок (пологовий будинок), кадетський корпус (військовий інститут), Павловський цукро­рафінадний завод. Засновнику династії І.Г. Харнтоненку (1822-1891) в 1899 р. за бла­годійницьку діяльність на народні пожертву­вання було встановлено пам'ятник роботи О.М. Опекушина та Акруазі. Після 1917 р. пам'ятник було знищено, лишився лише пос­тамент, на який у 1996 р. встановлено скульп­туру І.Г. Харнтоненка роботи А. Івченка.

Якщо XIX ст. в Сумах пройшло під знаком почесних громадян міста Харитоненків, то XX ст.. зокрема 70-80-ті роки, пов'язане з почесним громадянином М.П. Лушпою. Завдяки його зусиллям з'явились прекрасні і величні споруди театру ім. Щенкіна, обласної бібліоте­ки, унікального дитячого парку "Казка". Суми стали містом парків, троянд, фонтанів. Його іменем названо один із проспектів міста.

Історія міста, увіковічена в його кам'яних спорудах, мальовнича природа скверів та парків міста, музейні та архівні надбання заслуговують на окрему увагу.

Суми сьогодні - великий промисловий центр. У місті діє ряд відомих високотехнологічних промислових виробництв, які випус­кають конкурентоздатну продукцію і мають висококваліфіковані кадри. Вони створюють певний виробничий імідж місту.

Одне з найбільших промислових підпри­ємств міста, яко у 2016 р. відзначило свій 120-й день народження, акціонерне товарист­во "Сумське машинобудівне науково-вироб­ниче об'єднання ім. М.В. Фрунзс". Добре відомі своєю продукцією в нашій країні та за її межами ВАТ "Сумихімпром", ВАТ “Сумський завод насосного і енергетич­ного машинобудування "Насосенергомаш" та інші.

Легка промисловість обласного центру представлена швейним, взуттєвим, сукон­ним. камвольно-прядильним, фарфоровим виробництвами. Розвивається промисловість будівельних матеріалів.

У місті існують відомі вищі навчальні закла­ди: Сумський державний університет. Сум­ський національний аграрний університет. Українська академія банківської справи, Сумський державний педагогічний універси­тет ім. А.С. Макаренка. Вони не тільки готують кадри з найбільш талановитої молоді та формують інтелектуальну еліту міста, а й також створюють певний інтелектуальний імідж місту як в Україні, так і за її межами.

Місто мас досить розвинену систему транс­портних комунікацій - залізничне сполучен­ня. автомобільне сполучення, злітно-посадоч­ну смугу для прийому більшості типів літаків.

Суми наближені до місцевої сільськогоспо­дарської сировинної бази для переробної промисловості та до деревинної сировини для деревопереробної промисловості.

Місто Суми є місцем проведення міжна­родних змагань і для цього має розвинену інфраструктуру спортивннх споруд євро­пейського рівня, що відповідають вимогам міжнародних спортивннх організацій (ФІФА та ін.), серед них: стадіон "Ювілейний", критий легкоатлетичний манеж, кінноспортив­ний стадіон, стадіон для біатлону. Все це доз­воляє проводити спортивні змагання міжна­родного рівня.

Сприятливі природно-кліматичні умови, на­явність у місті комплексу історико-архітектурних пам’яток і висока концентрація навколо міста цікавих історичних місць часів Київської Русі (міста Путивль, Глухів, Ромни), унікаль­них природних місць (заповідник "Михай­лівська цілина", заплави річок Псел, Сейм. Ворскла, лісові угіддя) надають місту Суми певний потенціал туристичної привабливості.