Туристичний потенціал Волинської області

Волинська область - карта туристичного потенціалуСкачать « Волинська область - карта туристичного потенціалу»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з Республікою Польща, на півночі - з Республікою Білорусь, на сході - з Рівненською та на півдні - з Львівською областями України.

Площа області складає 20,1 тис. кв. км. або 3.3% від загальної території України.

На території Волинської області протікає 137 річок, з них 70 -довжиною понад 10 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра (р. Прип’ять, Стир, Стохід, Турія) і Західного Бугу. Для річок характерне мішане живлення, з перевагою снігового (60-70%). В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів (верхів'я Прип’яті, Вижівки, Турії, Стоходу, ріки Коростинка, Копаївка, Конопелька).

На території області знаходиться 268 озер, загальною площею 14398 га, більшість з них карстового походження, зокрема групи Шацьких, Згоранських, Кримнівських озер, а також озер заплавного типу (долина р. Прип’ять). Найбільші озера: Світязь (площа 2750 га, глибина 58,4 м.), Пулемецьке (площа 1920 га, глибина 19 м), Турське (площа 1225 га, глибина 2,6 м.).

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га., який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь: ріллі – 675 тис.га, що становить 34 % (оптимальний рівень 40 %), з них зайнято посівами тільки 221 тис.га, тобто розорюваність становить 39%, багаторічних насаджень - 11,4 тис.га, сіножатей 158 тис.га, пасовищ - 209,7 тис.га. Лісистість території області становить  31,7 %. Кислих ґрунтів нараховується 223, тис.га, тобто 20,9 % від сільгоспугідь. В області піддається ерозії 20 % території, в північних районах переважно під впливом вітру, в південних – води.

Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново - підзолисті - 511 тис.га, лучні - 626 тис.га, менше дернових - 180 тис.га, лісостепових опідзолених - 183 тис.га, ще менше типових чорноземів - 72 тис.га.

Площа радіаційно - забруднених сільгоспугідь в потерпілих від аварії на ЧАЕС районах області становить - 163,1 тис.га. Найбільша кількість радіаційно - забруднених земель у Маневицькому районі.

Мінерально - сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів , таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торф’яна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Мідь і фосфати розвідані недостатньо, їх запаси не визначені, а місця їх залягання до державного фонду родовищ поки що не віднесені.

Волинська область лежить у межах Західно-Української геоботанічної підпровінції. Загальна площа земель лісогосподарського призначення складає близько 700 тис.га, що складає 34,7 %. До головних лісоутворюючих порід відносяться: сосна звичайна, вільха чорна, береза бородавчаста, дуб черешчатий. Серед лісів бори складають 22 %, субори - 35%, діброви - 6 % вкритої площі.

В загальному флора судинних рослин області складає 1525 видів, на території області зростає 72 види рослин, занесених до Червоної книги України, причому лише близько половини видів з них перебуває в межах природно - заповідного фонду. Фауна хребетних області складає 387 видів, на території області зустрічається  94 види тварин, занесених до Червоної книги України.

Під охороною держави знаходиться 388 територій та об'єктів  природно-заповідного фонду, загальною площею 239014,54 га або 11,9 % від території області. Курорти на Волині відсутні, але є своєрідна мережа рекреаційних зон. Всього на території області 231 рекреаційна зона, площею 7,395 тис.га.

Волинська область відноситься до регіонів, що характеризуються надмірними опадами та рівнинним рельєфом території, які обумовлюють процеси перезволоження, підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь і населених пунктів на значній її частині.

По характерним причинним ознакам підтоплення пов’язане з природнім перезволоженням та проходженням повеней і паводків. Ситуація щодо затоплення та підтоплення земель викликана зміною гідрологічного режиму річок, яка полягає в значному збільшенні протяжності часу стояння повеневої води на заплаві.

Основною причиною такого стану є деградація русел річок, що полягає в їх недостатній пропускній спроможності, затруднених умовах проходження водного потоку по заплаві під час повеней і паводків внаслідок дії природних факторів, а також господарського і техногенного втручання в руслоформуючі процеси.

Окремим важливим фактором, що в значній мірі негативно вплинув на екологічний стан заплави і русла річки Прип’ять, є функціонування аварійного Вижівського водозабору, яке пов’язане з забезпеченням водою Дніпро-Бузького каналу (ДБК) Республіки Білорусь.

До техногенних чинникiв розвитку процесiв пiдтоплення в областi вiдноситься спорудження систем водопостачання в населених пунктах без вiдповiдного влаштування каналiзацiйних мереж, пониження територiй над шахтними виробками та пiдняття рiвнiв грунтових вод внаслiдок закриття ряду Нововолинських шахт i припинення вiдкачки вод на них, погiршення водовiдвiдної здатностi внутрiшньогосподарської осушувальної мережi, яка перебуває на балансi сiльських та селищних рад, які не мають змоги її обслуговувати та ремонтувати.

Повеневими i паводковими водами рiчок в областi затоплюються i підтоплюються в пікові повені садиби в 55 населених пунктах та понад 106 тисяч гектарiв земель. Найбiльших збиткiв вiд повеней i паводкiв наноситься водами рiчки Прип’ять,  в долинi якої  затоплюється i пiдтоплюються 38,5 тисяч гектарiв земель та 14 населених пунктів. Внаслiдок заростання i замулення русла рiчки рівні проходження в ній повеневих і паводкових вод підвищуються в середньому щорічно на 1 см, що призводить до збільшення територій затоплень і підтоплень.

Закриття в 90-х роках минулого сторіччя 6-ти Нововолинських шахт і припинення відкачки на них вод призвело до підняття рівня ґрунтових вод в    м. Нововолинськ на площі 1537 га та в 7-ми сільських населених пунктах, в яких підтоплюються 154 садиби їх жителів та 286 га сільськогосподарських угідь.

В зв’язку з припиненням догляду за внутрішньогосподарською осушувальною мережею, після реформування сільськогосподарського виробництва і ліквідації колгоспів-радгоспів площа меліорованих земель, що повторно заболочується і уже потребує проведення додаткових заходів по зниженню рівнів ґрунтових вод постійно зростає.

З метою розв’язання вищевказаних проблем на території області реалізується "Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року" та Регіональна екологічна програма "Екологія 2016-2020". У відповідності до них виконуються наступні природоохоронні заходи: проведення берегоукріплення, регулювання і розчистка русел річок, будівництво та відновлення захисних дамб тощо.