Устье Ворсклы

Скачать карту «Участок реки Карта реки ВорсклаВорскла: № 16-17» /Гарбузовка - Перегоновка - Правобережная Соколка - Ольховатка - Кишеньки - Светлогорское - устье Ворсклы/

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Звіт про сплав Ворсклою мандрівників: Від села Правобережна Сокілка починається, мабуть, найбільш мальовнича частина сплаву. Течія річки тут сповільнюється, ширина русла збільшується, відчувається підпір Дніпра. Звідси починаються плавні – місця, унікальні по своїй красі та по своєму тваринному світу, - сотні очеретяних островів з звивистими протоками між ними. Окинути поглядом це неоглядне очеретяне море можна, наприклад, забравшись на знамениту Зміїну гору неподалік від села Лучки. Зміїної гора названа, бо ніби тут в радянську епоху був зміїний розплідник, а потім, згідно з легендою, розплідник прийшов у занепад, а змії розповзлися. Зараз тут біосферний заповідник Лучки, трохи нижче за течією – острівне соснове урочище Біловодьє. І, нарешті, дельта Ворскли біля села Кишеньки. Дельта має в ширину близько Устье Ворсклыкілометра, по ній в нижній течії і в самому водосховищі розкидані десятки островів, багато з яких дуже великі, красиві і нежилі. Просто справжній «Загублений світ»! Якось ми з друзями тиждень жили на одному з таких островів, самому великому і лісистому. У мене про цю «робінзонаду» збереглися майже чарівні спогади: нелякані тварини, неловлена риба, ліс, повний грибів і ягід, а краса закатів просто не піддається описами - кожен розгортався, як широкоформатний фільм.

Закінчуються всі туристичні сплави в селі Світлогірське, де є пристань, стоять сейнера світлогірського рибозаводу. З Світлогірська можна поїхати в Полтаву на рейсовому автобусі можна дістатися до Кременчука, де сісти на поїзд.

Ось і завершилася наша подорож по красуні Ворсклі. Ми пройшли нею практично по всій українській ділянці, від Великої Писарівки аж до впадіння в Дніпро (Днепродзержинское вдхр.). Днепродзержинское вдхр.Оцінили її красу, позначили мальовничі місця, а таких місць на ній справді чимало. Ми переконалися, що річка все ще жива, і збереглося на ній безліч «зачарованих» рибальських угідь, де любителя вудки і спінінги може чекати успіх. Є привід, чому порадіти!

Але щось не хочеться завершувати розповідь невгамовної радістю і недоречним телячим захопленням. Адже бачили ми на річці і іншу дійсність: і те, як душать річку браконьєри, забруднюють її горе-туристи і горе-промисловці, і тіснять її з усіх сторін недбайливі забудовники – і приватні, і відомчі.

Ось чому Ворсклянський пейзаж не завжди радує око, ось чому ні-ні, та й защемить серце у рибалки, у товариша природи, так і просто порядну людину. Що вже там говорити, невирішених питань, пов'язаних з річкою, багато, але ми все-таки переконані, що вони вирішувані. Вирішувані, якщо сумчани, полтавчани, усі, що живуть на берегах річки, усвідомлюють і зрозуміють: річка Ворскла у нас одна! Іншої такої не буде, ось в чому справа. І нам пора б зрозуміти, що річка – не просто джерело води або риби, і служить не тільки для задоволення якихось поточних потреб. Річка сама - і є наша головна цінність, крім усього того, що вона може нам дати. Можливість відпочинку тисяч людей, що спомтерігають природну красу,- хіба цю цінність річки можливо виміряти в рублях або гривнях?

Важливість цієї думки така, що не гріх і повторити: річка – наша головна цінність. І не буде ніяка велика ціна, яку ми зможемо заплатити замість того, щоб річка жила й далі.