Харківська область

Харківська областьКарта Харківської області з декомунізованими населеними пунктами

Скачать карту  «Харківська область» (аркуш 1)

Скачать карту  «Харківська область» (аркуш 2)

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Коротка довідка про Харківську область

Населені пункти. Місто Xарків (1 439 036 жителів на 01.01. 2017 р.) - адміністративний центр Харківської області України, один з найбільших індустріальних, науково-технічних І культурних центрів, важливий транспортний вузол (вісім залізничних магістралей І шість автомобільних доріг), які складають низку європейських транспортних коридорів. Харківський аеропорт обслуговує внутрішні І міжнародні авіалінії, здійснюючи переважно пасажирські перевезення. У місті функціонує метрополітен (має 29 станцій з трьома підземними лініями довжиною понад 38 км). У структурі промислового комплексу міста провідна роль належить багатогалузевому машинобудуванню (транспортне, енергетичне, електромеханічне, тракторне, сільськогосподарське,) І металообробці. Розвинені виробництво будівельних матеріалів, верстатоскладальна, приладобудівна, радіоелектронна, хіміко-фармацевтична, легка І харчова промисловості. Місто розташоване при злитті річок Харків, Лопань та Уда. Планування міста комбіноване (радіальне у поєднанні з прямокутним). Головні вулиці (ширина 30-80м) мають асфальтове покриття, Інші (ширина 15-25 м) асфальтовані або вимощені булижником. У центрі міста забудова щільна, будинки кам'яні 3-5-поверхові й вищі, з підвалами; у районах новобудов - крупнопанельні, залізобетонні, цегляні, 5-1 б-поверхові. На околицях міста переважають одноповерхові кам'яні й дерев'яні будинки. Місто добре озеленене, газифіковане, працює водопровід І каналізація, є телевізійний центр. В енергетичному господарстві Харкова провідне місце посідають теплові електростанції, що працюють на природному газі та вугіллі. Як укриття у місті можна використати станції метрополітену, підвали будинків, на околицях- невеликі кар'єри глибиною 2-10 м із видобутку глини й піску.

До міст області з переважним значенням промислових функцій відносяться Ізюм і Куп'янськ; промислово-транспортні функції виконують Лозова, Люботин і Мерефа, які розташовані на перехрещені шляхів, що обслуговують промислові центри області.

Лозова (56 655 жителів на 01.01. 2017 р.) - промисловий (машинобудування, виробництво будматеріалів, текстильна і харчова промисловості) центр; транспортний і залізничний вузол. Планування міста прямокутне. Забудова в центрі відносно щільна, на околицях - розріджена. Будинки кам'яні, цегляні 2-3-поверхові; на околицях будинки дерев'яні й глинобитні, одноповерхові. У районі новобудов-із залізобетонних панелей 2-3-поверхові й багатоповерхові. Головні вулиці (ширина 15-20 м) з асфальтовим покриттям або вимощені булижником; на околицях- без покриття.

В м. Ізюм (49 370 жителів на 01.01. 2017 р.) розташовані підприємства важкого машинобудування, будівельних матеріалів, оптичної і харчової промисловості. Планування міста близьке до прямокутного. Забудова в центрі щільна, на околицях розріджена. Будинки кам'яні, панельні 1-2-поверхові й багатоповерхові, на околицях- одноповерхові цегляні й дерев'яні. Головні вулиці (ширина 6-16 м) асфальтовані або вимощені булижником, на околицях - без покриття.

В інших містах проживає від 9 000 до 30 000 жителів і більше (Валки - 9,1 тис. жит., Зміїв – 14,8 тис. жит., Вовчанськ – 18,6 тис. жит., Красноград – 20,9 тис. жит., Люботин - 21,3 тис. жит., Мерефа - 22,2 тис. жит., Куп'янськ - 26,7 тис. жит., Балаклія - 28,9 тис. жит., Первомайський - 30,6 тис. жит., Чугуїв - 32,4 тис. жит.); у селищах від 750 до 20 000 і більше (Манченки - 0,73 тис. жит., Панютине - 7,3 тис. жит., Ківшарівка -19,1 тис. жит., Пісочин - 23,3 тис. жит.). Планування в містах і селищах міського типу в основному прямокутне, забудова в центрі щільна, будинки переважно кам'яні, 1-3-поверхові; адміністративні й житлові будинки в нових житлових масивах 2-3-поверхові й багатоповерхові; на околицях забудова розріджена, будинки глинобитні, дерев'яні, кам'яні, одноповерхові. Головні вулиці (ширина 15-20 м) мають асфальтове покриття або вимощені булижником, інші -переважно без покриття. У центрі міст і селищ працює водопровід і каналізація, на околицях водопостачання здійснюється із шахтних колодязів. Більшість населених пунктів газифіковані. Сільські населені пункти від 50 і більше жителів розташовані, як правило, в долинах річок і балках. Великі села мають квартальне планування й порівняно щільну забудову, невеликі - рядове або нерегулярне квартальне планування з розрідженою забудовою. Будинки глинобитні, дерев'яні, кам'яні, одноповерхові. Населені пункти озеленені, електрифіковані й забезпечені телефонним зв'язком. Джерелами водопостачання сіл служать артезіанські й шахтні колодязі.

Територію області перетинає багато трубопроводів. Найважливіші з них: магістральний газопровід «Союз» (діаметр труб 1400 мм), Шебелинка - Полтава - Київ (дві лінії, діаметр труб 700 і 1200 мм), Шебелинка -Бєлґород - Курск- Брянск (дві лінії, діаметр труб 700 і 1000 мм), Шебелинка - Остроґожск (дві лінії, діаметр труб 1000 і 1200 мм), Шебелинка - Слов'янськ - Луганськ (дві лінії, діаметр труб 700 мм), Шебелинка - Дніпро - Кривий Ріг (чотири лінії, діаметр труб 700,800,1000 і 1200 мм); нафтопровід Лисичанськ - Кременчук (діаметр труб 1000 і 1200 мм) та аміакопровід Одеса - Тольятті (діаметр труб 355,6 мм).

Дорожня мережа

В межах області функціонують Південна та Донецька залізниці, які орієнтовані на перепуск одночасно значної кількості потягів, що обумовлено транзитним характером перевезень. Залізниці - один із основних елементів транспортної системи, що займає 60% обсягу перевезень в області. Харків є одним із центрів транспортної логістики країни. Іншими важливими залізничними вузлами є Лозова, Красноград, Люботин та Куп'янськ. Головні залізничні шляхи області: Харків - Бєлгород; Харків -Дніпро; Харків - Мерефа - Лозова; Харків - Святогірськ; Харків - Куп'янськ-Вузловий; Харків - Готня. Дороги двоколійні, електрифіковані. Залізниця Куп'янськ - Святогірськ одноколійна електрифікована. Інші залізниці одноколійні з тепловозною тягою. Ширина колій становить 1524 мм, найменший радіус поворотів 250 м, шпали залізобетонні та дерев'яні. Довжина приймально-відправних колій 397-1313 м. Тяга електровозна та тепловозна. Станція з водопостачанням - Куп'янськ-Сортувальний. Технічний стан залізничної мережі дозволяє водити вантажні поїзди масою 1 200-3 600 т, довжиною 60-100 умовних вагонів з середньою технічною швидкістю 60-90 км/год.

Через область проходять важливі автомагістралі: Харків - Москва, Харків - Сімферополь, Харків - Ростов-на-Дону, Харків - Київ. Автомагістралі з цементобетонним покриттям з двома проїжджими частинами шириною 11,5 м. кожна. Автомобільні дороги з удосконаленим покриттям асфальтовані (асфальтобетонні), ширина проїжджої частини 7-12 м, полотна 12-18 м. Автодороги з покриттям асфальтовані, або вимощені булижником; ширина проїжджої частини 5-7 м, полотна 8-12 м. Автодороги без покриття (ширина 8-10 м) профільовані, полотно деяких з них підсилене щебенем. Ґрунтові дороги в суху погоду пилять, а після дощів та в період танення снігу розмокають. Мости на автомобільних дорогах залізобетонні, металеві, вантажопідйомністю від 13 до 80 т (окремих понад 100 т), на грунтових дорогах - переважно дерев'яні вантажопідйомністю 5-15 т. Залізниці й автомобільні дороги поза населеними пунктами здебільшого мають захисні лісонасадження і перетинаються на одному рівні, переїзди через залізниці не завжди обладнані світлозвуковою сигналізацією.

Рельєф і ґрунти

Більша частина області розташована в межах Придніпровської низовини, на півночі області є відроги Середньоруської височини, а на південному сході - Донецької височини. Місцевість являє собою похило-горбисту рівнину, розчленовану річковими долинами, балками і ярами зі стрімкістю схилів 10-20° (глибина ярів 3-10 м). Переважні абсолютні висоти на правобережжі р. Сіверський Донець становлять 180—200м, на лівобережжі -120-150 м. Максимальна висота 236 м (вододіл річок Ворскли і Мерли), мінімальна - 59 м (гирло р. Оскіл). На території області трапляються ями (глибина 2-4 м) і кургани (висота 1-5 м). Ґрунти переважають глинисті й суглинисті шаром до 10 м, в долинах річок - піщані; ґрунти покриті шаром чорнозему до 0,9 м, дуже пилястого в сухому стані й в'язкого - у вологому. Ґрунтові води на межиріччях залягають на глибині 30-50 м, у долинах річок і балках - 2-5 м. На території області є джерела мінеральних вод.

Гідрографія

Річкова мережа на території області розподілена нерівномірно. Густота річкової мережі зменшується з північного заходу на південь. Найбільша річка області та Лівобережної України - Сіверський Донець з її головними притоками Оскіл, Уда, Мжа (Мож). Річки Багата, Орель, Орчик, Самара й інші - дрібні степові річки, що майже висихають влітку і течуть від центра області на південь. Група дрібних річок (Коломак, Мерло та ін.) течуть серед луків та лісів на північному заході області.

Головна річка області Сіверський Донець - ширина 20-75 м, глибина 2-5 м. Максимальна ширина 97 м і глибина 9 м поблизу села Коропове. Дно річки піщане, місцями тверде, нерівне, зі зміною глибини від 0,3 м на перекатах і до 9 м на плесах. Швидкість течії 0,2—0,4 м/с. Пологі береги річки чередуються з крутими задернованими або обривистими висотою від 2 до 15 м, що ускладнює її форсування. Заплава переважно лівобережна (ширина від 1 - 2 км, місцями до 4 - 6 км), лугова, заросла чагарниками і лісом, місцями заболочена, з великою кількістю невеликих озер і стариць. Режим. Замерзає в середині грудня, товщина льоду 20-50 см (в суворі зими - до 78 см). Льодостав спостерігається лише в суворі зими. Скресання річки відбувається в березні, а також під час тривалих відлиг. Найвищі рівні води (на 6 м вище меженного) спостерігаються наприкінці березня - на початку квітня. Весняна повінь, зазвичай, супроводжується значними розливами. Межень триває з середини червня до вересня і переривається короткочасними дощовими паводками (рівень води в цей час підвищується на 0,5-2 м).

Річка Оскіл тече переважно з півночі на південь і впадає до Сіверського Дінця, неподалік від міста Ізюм; вона сильно розчленована долинами приток, балками і ярами. Долина річки порівняно пряма, схили асиметричні - правий крутіший, порізаний ярами і вимоїнами, лівий - пологий, терасований. Заплава двостороння, шириною 1-3 км, річище звивисте, шириною 30-40 м і більше. В кінці лютого (на початку березня) рівень води підвищується. Пік весняної повені досягає висоти 0,2-2,5 м над меженем. Потім рівень води знижується, встановлюється літньо-осіння межень, яку інколи порушують зливові паводки. Міліє річка в липні-вересні. Підвищення рівня води відбувається під час осінніх дощів, після чого рівень води знову знижується найбільше взимку у грудні - січні.

Режим. Замерзає річка в грудні. Льодостав триває 2,5-3 місяці. Інколи його порушують зимові відлиги. Товщина льоду 40-50 см, а в суворі зими - до 70-80 см. Скресає річка найчастіше в березні, рідше- в січні та квітні.

Річка Уда - права притока річки Сіверський Донець. Ширина 10-40 м (макс. 80 м), глибина 3 м. Дно піщане, місцями мулисте, швидкість течії 0,2 м/с. Води річки дуже забруднені. Правий схил долини річки - високий і крутий зі значною кількістю балок і ярів, а лівий - пологий, низький із терасами. Заплава двостороння рівна, здебільшого лугова, місцями заболочена, шириною від 0,3 до 1,3 км.

Режим. В період весняної повені (на початку березня) річка виходить зі своїх берегів. Літня межень встановлюється в кінці квітня - на початку травня, яка може порушуватися короткочасними зливами і паводками. Найбільше обміління річки відбувається в серпні-вересні, на окремих ділянках річка пересихає. Замерзає річка в грудні, рідше в листопаді. Товщина льоду становить 30-40 см, а в суворі зими - до 70 см. Часті відлиги взимку спричиняють тимчасове скресання річки і підйом рівня води до 2,5 м. Скресає річка в другій половині березня й звільняється від льоду в третій декаді місяця.

На території області створено 57 водосховищ, загальним об'ємом 1509,12 млн.м3. Найбільшими з них є Червонооскільське, Печенізьке і Краснопавлівське.

Червонооскільське водосховище має об'єм 435,1 млн м3, площа 122,6 км2. Його довжина 84,6 км, середня ширина 1,6 км, максимальна ширина 4,0 км. Водосховище використовується для господарьсько-питного та технічного водопостачання Донбасу. Краснопавлівське водосховище - руслове водосховище (об'єм 410 млн м3) і складова частина каналу Дніпро-Донбас, який сполучає Дніпро та Сіверський Донець; служить для забезпечення безперебійної роботи каналу у випадку аварії, а також для забезпечення водопостачання міст Харків, Лозова, Первомайський. З'єднаний з Харковом водоводом довжиною 142 км з двох труб з пропускною здатністю 4,3 м3/сек кожна. Печенізьке і Краснопавлівське водосховища є головними джерелами водопостачання міста Харків. Меншими за площею, але важливими на території області є Трав'янське, Муромське, Рогозянське, Олександрівське, Великобурлуцьке і Берекське водосховища, які використовуються для водопостачання, зрошення земель, риборозведення та інших господарських потреб. Найбільшими озерами на території області є: Лиман, Сухий Лиман, Комишувате, Чайка, Батиня, Борова.

Рослинність

Найбільші масиви лісу (дуб, сосна) розташовані по обидва береги р. Сіверський Донець, а також вздовж берегів великих водосховищ. Невеликі ліси трапляються в долинах річок, на схилах балок і ярів. Висота дерев 15-30 м, товщина 0,20-0,40 м, відстань між деревами 3-8 м. Ліс має підлісок висотою 1-2 м. Просіки шириною 3-5 м доступні для руху колісного транспорту. Поблизу населених пунктів значні площі зайняті садами. У межах області багато полезахисних лісосмуг, які супєво ускладнюють огляд місцевості (висота дерев 5-20 м, ширина смуг 4-15 м). Природно-заповідний фонд Харківської області складають національні природні парки: Слобожанський, Святі Гори, Гомільшанські ліси та ін.

Кліматичні умови

Клімат помірно континентальний. Зима (грудень - лютий) м'яка з похмурою погодою. Невеликі морози часто змінюються відлигою. Переважна денна температура повітря -3... -8°С, нічна -6.. .-10°С; у холодні зими морози сягають до -35°С. Стійкий сніговий покрив (товщина 10-30 см, у багатосніжні зими до 64 см) тримається із другої половини грудня до середини березня. Ґрунти промерзають на глибину 20-70 см.

Весна (березень - травень) у першій половині прохолодна, в другій - тепла, погода переважно ясна. Нічні заморозки можливі до кінця квітня. Сніговий покрив руйнується наприкінці березня - на початку квітня. Опадів буває мало, переважно у вигляді мрячних дощів (рідше - мокрого снігу).

Літо (червень - серпень) тепле, в окремі періоди спекотне, посушливе. Переважна денна температура повітря +18...+22°С (максимальна +39°С), нічна +16...+18°С. Опади бувають у вигляді короткочасних злив (червень - липень) часто із грозами й вітрами.

Осінь (вересень - листопад) у першій половині тепла, ясна та суха, в другій - прохолодна з тривалими мрячними дощами і туманами. Наприкінці жовтня настає різке похолодання.

Вітри з жовтня по квітень переважно східні й південно-східні, в іншу пору року - західні й північно-західні; швидкість вітру 2-5 м/с, (макс 15 м/с).