Загальногеографічна карта України (настінна)

Загальногеографічна карта України

Скачать «Загальногеографічна карта України», (настінна)

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем  архиве карт

Дніпро був, є і залишатиметься однією з найбільших рік Європи і невід’ємною складовою Росії, Білорусі та України. Він заслуговує не лише на постійну увагу, а й бережливе ставлення до себе.

З давніх-давен ріка задовольняла численні та різноманітні потреби людей: у воді, рибі, як шлях сполучень та ін. Фактично ріка набула цивілізаційного значення, і воно залишається донині.

ДніпроВ останні десятиріччя в басейні Дніпра все помітніше простежуються зміни клімату — фактора, який істотно впливає на водний режим будь-якої ріки. За період інструментальних спостережень, розпочатих наприкінці XIX ст., відбулося підвищення температури повітря. Середньорічна температура підвищилася приблизно на 1,5 °С, що більше, ніж у цілому на земній кулі. Протягом року найбільші зміни відбулися взимку, а також у березні і квітні, найменші — восени. Протягом періоду спостережень змінилася і кількість опадів. У верхній частині водозбору Дніпра вона дещо зменшилася, у нижній — збільшилася. Відбулися також зміни у внутрішньорічному розподілі опадів. Зокрема в останні десятиліття зменшилася їх кількість узимку. Упродовж останніх десятиліть простежується тенденція зменшення випаровування з водної поверхні, пов’язане, зокрема, зі зменшенням швидкості вітру.

Кліматичні зміни вплинули на водний режим Дніпра: стік води, термічний режим та ін. Незважаючи на деяке зменшення кількості опадів у верхній частині річкового басейну, природна водність Дніпра не стає меншою. Це пояснюється змінами інших метеорологічних величин, які впливають на випаровування. Як наслідок, дещо збільшився коефіцієнт стоку. Якщо на початку спостережень він становив 0,20, то нині — 0,22, або на 10% більше. Природний середньорічний стік Дніпра в гирлі дорівнює 53,6 км3.

Інші зміни, пов’язані зі змінами клімату, полягають у тому, що в останні десятиліття збільшилася водність ріки у посушливі роки, зокрема роки, стік яких має забезпеченість 95%.

Порівняно із середньорічним стоком, більше змінився його внутрішньорічний розподіл. Підвищення температури повітря взимку спричинило зменшення снігозапасів, глибини промерзання ґрунту, а це у свою чергу зумовило зменшення витрат весняного водопілля. Водночас збільшилася водність протягом зимової і літньої межені.

Зміни клімату вплинули на термічний і льодовий режим Дніпра. В останні десятиліття спостерігається підвищення температури води, насамперед навесні. Водночас простежується тенденція зменшення товщини льодового покриву і тривалості льодових явищ.

Попри те, що ріка зазнала деяких змін внаслідок природних чинників, значно більшим виявився вплив людської діяльності. Насамперед це стосується української ділянки, яка зазнала докорінних змін. Найважливішим фактором впливу стало зарегулювання стоку — створення каскаду із шести водосховищ. Іншими чинниками є водозабір і водовід- ведення, русловипрямні роботи, видобування руслового алювію, будівництво мостів та ін. Насправді існує не лише прямий вплив на ріку, а й опосередкований, зокрема, через зміни, що відбуваються в її басейні. Тепер значна його частина (а в Україні навіть більша частина) зайнята сільгоспугіддями. З іншого боку, помітно зменшилася територія з природною рослинністю, зокрема лісами і луками.

Створення каскаду водосховищ дало змогу отримати значний господарський ефект. Збудовані ГЕС щороку виробляють близько 10 млрд кВт/год електроенергії, вартість якої становить мільярди гривень. Але важливим є не лише обсяг виробництва, а той факт, що ГЕС мають велику маневреність і це робить їх важливим елементом стабільності енергосистеми країни.

Окрім ГЕС, на Дніпрі, точніше — на його берегах, споруджено кілька ТЕС, які працюють «на прямотоці». Не випадково, що на березі Каховського водосховища працює Запорізька АЕС, що є найпотужнішою в Європі.

Створений каскад водосховищ дав змогу зарегулювати стік Дніпра: зменшити максимальні витрати води і водночас збільшити мінімальні.

Підвищення рівня, яке відбулося під час створення водосховищ, дало змогу істотно поліпшити умови судноплавства, зокрема затопити Дніпровські пороги. Тепер гарантована судноплавна глибина від Києва до гирла становить 3,65 м.

Специфічною виявилася роль водосховищ як перехоплювача радіоактивних і забруднювальних речовин. Так, існування Київського водосховища дало змогу істотно зменшити радіоактивне забруднення Дніпра на розташованій нижче ділянці. Без цього негативні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС були би значно більшими.

Разом з тим зарегулювання стоку призвело до великої кількості негативних наслідків: абразії берегів, підтоплення, «цвітіння» води та ін. Помітно змінився водний режим: рівні і витрати води, каламутність, термічний і льодовий режими. Звісно, що це вплинуло і на гідробіонтів.

Так, створення Дніпровського каскаду водосховищ призвело до зменшення водності ріки, адже з поверхні водосховищ додатково випаровується великий об’єм води — близько 2,0 км3. Половина цієї кількості припадає на Каховське водосховище.

Певний вплив на річковий стік відбувався і під час заповнення водосховищ. Особливо це стосується великих за розміром Кременчуцького і Каховського водосховищ, які заповнювалися у маловодні роки.

Створення каскаду водосховищ призвело до значного посилення розмиву берегів, велика частина яких (понад третина) належить до абразійних і лише невелика частина — до акумулятивних. На деяких ділянках відступ берега сягнув 300 м. Внаслідок розмиву берегів втрачено 6500 га земель. Для боротьби з цим явищем довелося виконати значний обсяг берегозахисних робіт. Нині довжина закріплених ділянок перевищує 800 км, або понад чверть загальної довжини берегів водосховищ (3079 км).

Наслідком створення водосховищ стала поява великих площ земель, які зазнають підтоплення. Загальна площа захищених від підтоплення і затоплення земель становить 2,54 тис. км2, з яких 2,45 тис. км2 перебувають на балансі Дніпровського басейнового управління водних ресурсів. На цій території розташовано понад 190 населених пунктів з населенням близько 600 тис. осіб. Щороку з масивів, які зазнають підтоплення, відкачується 2—2,5 млрд м3 води, на що витрачається 75—80 млн кВт/год електроенергії.

Створення каскаду водосховищ істотно змінило рослинний і тваринний світ, пов’язаний з рікою. Це стосується як представників найпростіших, так і розвинутих організмів. Зокрема уповільнення течії сприяло значному поширенню повітряно-водної і водної рослинності. Тепер деякі види, які раніше вважалися рідкісними (зокрема водяний горіх), стали звичайними. Водночас зарегулювання стоку призвело до різкого зменшення поширення інших видів, зокрема осетрових риб.

Іншим важливим чинником впливу на Дніпро став водозабір, насамперед безповоротний. У 1980-х роках лише в українській частині річкового басейну він сягав 11—12 км3. Вилучення великого обсягу води, а також додаткове випаровування з поверхні водосховищ зумовило істотне зменшення водності ріки в гирлі, насамперед у посушливі роки. Неодноразово траплялося, що водність Дніпра в гирлі була меншою, ніж біля Києва. Внаслідок господарської діяльності водність ріки у створі Каховської ГЕС у середньому за 1956—2009 рр. зменшилася на 11 км3, що становить понад 20% природного стоку.

Зменшення господарської діяльності в останні 15—20 років супроводжувалося і зменшенням обсягів водовідведення і відповідно надходженням забруднювальних речовин: як від точкових, так і дифузних джерел. Як наслідок, якість води у Дніпрі має тенденцію до поліпшення, хоч і слабко виражену.

Функціонування господарського комплексу на водозборі ріки визначило те, що у сфері використання природних ресурсів Дніпра існує різноманітна нормативно-правова база. На жаль, досить часто в ній простежуються комерційні інтереси і нехтування інтересами природи. Як наслідок, стан Дніпра залишається проблемним. Досягти поліпшення стану ріки можна шляхом удосконалення нормативно-правової бази, а головне — її дотримання. Неабияке значення має екологізація виробництва, поліпшення очищення стічних вод. Певну роль може відіграти природоохоронне та патріотичне виховання.