Жмеринський район

Жмеринський районСкачать карту «Жмеринський район»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Жмеринський район утворено 7 березня 1923 року, знаходиться у західній частині  Вінницької області, а з точки зору фізико-географічного положення він відноситься до правобережної  лісостепової зони південно – західної частини  України.

На півночі район межує з  Літинським та Вінницьким, на  півдні – з Шаргородським, на заході – з Барським, на сході – з Тиврівським районами області та Хмельницькою областю.

По території  району протікають річки:  Рів (притока  Південного Бугу), Рівець, Мурафа і Мурашка (басейн Дністра), їх притоки спокійні, тихоплинні, повноводні.  Нерідко вони утворюють  плеса ставків.

Адміністративно територія району поділяється на 68 сіл і селище міського типу – Браїлів.

Чисельність наявного населення станом на 01.01.2017 року 34 189 осіб.

Рельєф району – хвиляста рівнина із невеликим схилом на схід та південний схід. Наявність балочної системи визначає водно-ерозійний характер рельєфу, але це дає змогу використовувати сільськогосподарську техніку.

Гідрогеологічні умови – ґрунтові води зафіксовані колодязями на глибині 3,0-25,0 м, в балках — 0,5-1,5 м. Практичне значення для водопостачання підземними водами має сарматський водонесучий горизонт (неогенові відклади), вода якого знаходиться в вапняках і пісках потужністю до 30 м. Свердловини цього району відрізняються підвищеною водністю, дебіти свердловин змінюються в межах 0,55-6,94 л/с при зниженні на 10 м. Рівень води в свердловинах коливається від 24,0 до 71,0 м. За хімічним складом води гідрокарбонатно-кальцієві, мінералізація до 1 г/л, загальна жорсткість 5,53-8,09 мг-м кв. Глибина можливих свердловин на сарматському водонесучому горизонті глибиною свердловин до 60 м, орієнтовною потужністю свердловини до 940 м3/доб.

Ґрунти району – сірі лісові опідзолені та сірі лісові суглинкові, мають малий вміст гумусу від 0,8 до 1,8 %. Це пояснює той факт, що без додаткових зусиль та витрат на цих землях неможливо отримувати значні врожаї сільськогосподарських культур.

Клімат району помірно-континентальній з помірно-м’якою зимою та теплим літом. Територія району належить до першого помірно-теплого, вологого агрокліматичного району. Максимальна температура повітря може становити –  + 380 С, мінімальна – мінус 330 С. а середньорічна –  + 70 С . Такі кліматичні умови сприяють всебічному розвитку землеробства на території району.

В межах району корисні копалини представлені місцевими будівельними матеріалами і торфами.

Місцеві будівельні матеріали — це каміння будівельне, вапняки для випалювання на вапно, карбонатна сировина, піски для викладки і штукатурних розчинів, цегельно-черепична сировина

В Жмеринському районі розміщені торф'яні родовища:

  • Згарівське, в плавнях р. Згарівки;
  • Курилівське, на 12 км північно-західніше від райцентру в плавнях струмка;
  • Лозове, в плавнях р. Лозової;
  • Мурафське, в плавнях р. Мурафи;
  • Петранівське, на 20 км північно-західніше м. Жмеринки, в плавнях струмка;
  • Рожецьке, на 19 км північно-західніше від Жмеринки, в плавнях р. Думка.

 Запаси корисних копалин   свідчать про можливість розвитку на території району будівельної індустрії, а торфу –для розвитку індустрії виробництва добрив та використання в опаленні індивідуальних (приватних) житлових будинків.

На території Жмеринського району знаходиться 20 об‘єктів природно-заповідного фонду Вінницької області. Загальна площа даних об‘єктів складає 1269,06  га.

Коротка історична довідка

Історія Жмеринського району – це типова й характерна сторінка всеукраїнської історії, де переплітаються трагічні та доленосні події, втрати та здобутки  людей.

 Археологічні знахідки свідчать, що коріння  Жмеринщини сягає давніх часів - часів Трипільської культури (5- 6 тис. років тому). На цій території проживали східні слов'яни та їх племінні союзи - тиверці та уличі.

У свій час  жмеринські землі належали до Київської Русі, а в ХІІ - ХІІІ ст. до Галицько-Волинського князівства. Ці землі зазнали спустошення ординцями Чингіс – хана і хана Батия, а дещо пізніше на  територію прийшли литовські князі – воєводи, які від місцевих жителів перейняли православну віру і навіть письмо – кирилицю.

Живучи в умовах повсякденних тривог і можливих нападів татаро – монголів чи ляхів, наші героїчні пращури змушені були організовуватись в оборонні загони, які з часом( у ХУІ ст..) стали славнозвісними козаками.

Цікавий історичний  факт – поблизу с.Станіславчик Жмеринського району збереглись сліди земляного, колись високого козацького кургану, на якому було споруджено дерев’яну сторожову вишку. З неї місцеві жителі спостерігали за наближенням татаро – монгольської орди.  Браїлів та Станіславчик були сотенними містечками козацьких полків. Тут бували витязі – герої Іван Богун, Максим Кривоніс, Данило Нечай та ін.

На території Жмеринського району пролягав Кучманський невільницький шлях. Тут проходили повстанські загони С.Наливайка. Відбувались події національно-визвольної війни 1648 -1657.

В селі Головчинці (нині Кармалюкове) виріс і діяв легендарний бунтівник Подільського краю Устим Кармалюк (1787 – 1835 рр).

На теренах Жмеринщини відбулися історичні події громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Під час Великої Вітчизняної війни район зазнав великих людських втрат: 14 853 осіб залишились навіки на полі бою. Неоцінений вклад в перемогу на фашистськими загарбниками внесли жмеринчани, які об’єднались в потужний партизанський загін, та своєю діяльністю прискорили визволення  краю. 12  жмеринчан удостоєні високого звання – Героя Радянського Союзу.

Про минуле краю свідчать унікальні історичні пам'ятники:

  • Браїлівський парк та садиба графині фон-Мекк, де перебував П.І Чайковський;
  • Браїлівський Свято - Троїцький жіночий монастир, який з давніх часів є об'єктом паломництва;
  • Дендрологічні парки в селах Северинівка та Чернятині.