Старые планы города Киева

Старые планы города КиеваСкачать карты  «Старые планы города Киева и Очерк истории Киевской земли»

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем  архиве карт

  • Схема г. Киева (от 1700 до 1800 г.)
  • План Киева: Центр, Подол, Печерск, 1695
  • План окрестностей Киева, 1850
  •  План г. Киева со всеми землями, состоящими в веденионаго, по Киевской губернии, 1902
  • Схема г. Киева, 1905
  • План г. Киева и его предместий, 1911
  • План г. Киева с его достопримечательностями, прилегающими окрестностями и указанием №№ трамваев и их направления, 1913
  • Kijew, 1918
  • Kiew, 1929
  • Київ . Схематичний план міста, 1935 /1:25 000
  • Київ.Схема міста, 1947 / 1:25 000

Під'їжджаючи до Києва залізницею чи Дніпром, не кажучи вже про возові шляхи, тільки в малій мірі можна помітити в зовнішньому вигляді міста виразні риси великого промислового чи торговельного центру.

Тут око не вражають ряди високих фабричних димарів, із вікон закурених заводських будівель не вихоплюються гамір і стукіт, не тягнуться на цілі верстви фабричні посілки та передмістя.

Не бачимо в Києві і великих торговельно-складських приміщень, що так впадають на очі по великих товарово-розподільчих центрах.

Звичайно, є й у Києві великі промислові підприємства, але вони розкидані по різних кінцях міста і немов губляться серед загальної напорами міських житлових будинків та численних зелених садків.

Тільки останніми роками почувається в Києві розвиток нового могутнього промислового будівництва.

Ясно стає, що й це змінює загальний вигляд міста. Київ, з його більш як півмільйоновою людністю, од минулого не дістав у спадщину великих фабрично-заводських будівель, ні великого торговельно-розподільчого значіння. Очевидно, велике місто утворилося тут на якихось інших підвалинах, аніж місцева промисловість та жвава гуртова торговлі.

До нашого завдання не входить писати економічну історію Києва, але, щоб з'ясувати сучасне його становище й майбутні перспективи, доводиться декількома словами спинитися на деяких моментах цієї історії за останні 100 років, коли з кожним десятиріччям Київ зростав дедалі більше.

Київ перед революцією. На жаль, київське минуле останнього століття ще не вивчено достатньо й про нього важко ще говорити в повній і чіткій формі та ще в цьому обмеженому своїми розмірами нарисові. Тому можна дати тільки деяку орієнтовану схему.

Роки                     Чисельність в тис.

1800                      30

1845                      50

1874                      120

1897                      274

1917                      502

1919                      544

1921                      376

1923                      400

1926                      493

Зрозуміло, що зростання Києва виявляємо насамперед з відомостів про його людність у різні часи. Наводимо деякі цифри, що визначають зростання, з одного боку, основного ядра міста та, з другого боку, його передмість, прилучених до Києва лід час останньої революції (тисячу душ людности).

Не спиняючись докладно на аналізі наведених даних, відзначимо тільки, що київська людність подвоювалася спочатку протягом півстоліття, а потім приблизно кожних 20-х років. Звичайно, це швидкий теми зростання.

Щоб пояснити таке зростання Києва,можна навести таку коротку схему.

У першій половині XIX ст. Київ розвивається дуже поволі і тільки з 30—40 років він виходить із рамків порівнюючи невеликого провінціяльного міста. Під цей час він стає резиденцією київського, подільського та волинського генерал-губернатора з важливими повноваженнями в цьому краю, що його декілька десятків років тому прилучено від Польщі. Місто планують, забудовують.

Третьої чверті XIX в. Київ тісніше зв'язується з зовнішнім світом, виходить, так би мовити, на битий шлях. Року 1842-го пущено Дніпром першого пароплава; р. 1858-го прокладено Києво-Берестейське шосе; року 1870 Київ сполучається залізницею з Одесою, а року 1868—72— з Курськом і з Москвою.

За цей же час на Правобережжі починає швидко зростати цукрова промисловість, збільшується роль Києва в цьому новому економічному процесі. ….

В процесі своєї тисячо літньої культурної творчості Київ не раз міняв центри, де переважно купчились творці, носії та споживачі цієї культури. У X — XII ст. творчість літературна, пісенна, бібліотеки іі школи, майстерні художників тощо — обслуговують князів, бояр, дружину, духівництво і через те купчаться переважно на території так званого Старого Києва—міста Володимира й Ярослава, та по нагірних манастирях, особливо в Лаврі, Видубичах і т. ін. Навколоцих центрів зосереджується культурна творчість і за литовсько-польської доби, коли удільні князі литовські, февдальна аристократія та манастир — знов таки в Старому Києві та на Печерському — керують творенням і споживають нові культурні цінності, зберігають старі. Після повстання України проти Литви й Польщі керівнича роля переходить до торговельно-промислового Подолу, де київське міщанство, на спілку з запорозьким козацтвом, утворює братську школу— пізніше колеґіюм, нарешті (з 1701 р.) академію. Поруч із Подолом, велике культурне значіння зберігає Лавра з її широко відомою друкарнею. І тільки в першій половині XIX сторіччя, за цілковитої перебудови та перепланування Києва, з перенесенням Кременецького ліцею та заснуванням Київського університету творчий культурно-науковий центр пересувається від Старого Києва й Подолу на захід. Тут, серед горбів та ярів, виростає велетенський будинок університету.

До 1830-х років на захід від старокиївських валів і Золотої брами було поле, що помалу знижувалось у бік долини Либеді, куди на ту пору кияни незрідка ще ходили па полювання. Року 1837 цар Микола І стверджує новий план Києва, що, об’єднуючи поодинокі залюднені частини розкиданого міста в одне ціле, передбачав і дальше залюднеиня місцевості на захід від Старого міста. Згідно з планом мали тут бути широкі та прямі вулиці, які й розпочато прокладанням посеред поля. Починаючи з 1837 ....