Архив тегов: Київська область

Гідрографічна мережа, рослиннисть, клімат Київської області

Київська областьСкачать «Гідрографічна мережа Київської області»

Гідрографія. Київська область має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км кожна). Серед них найбільше значення мають Дніпро (найдовша річка України) та його головні притоки – Прип'ять, Уж, Тетерів, Ірпінь і Рось (праві); Десна та Трубіж (ліві). Дніпро, Прип'ять і Десна (довжина в межах області 243, 68 і 66 кілометрів відповідно) – найважливіші водні артерії Київської області, якими здійснюється регулярне судноплавство. Дніпро в межах області зарегульований Київським і Канівським „транзитними“ водосховищами. Лише на ділянці від Київської ГЕС (перший верхній ступінь частини каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, що утворює Київське водосховище) до села Вишеньки річка протікає у своїх берегах (переважна ширина 350–500 м (макс. 1 700 м, мін. 180 м); середня глибина –  3–6 м (макс. 16 м), швидкість течії 0,1–0,4 м/с; дно піщане). Нижче за течією Дніпро має звивисте річище (Канівське водосховище), утворює рукави, багато островів, проток і мілин. Живлення його змішане: снігове, дощове й підземне. Приблизно 80% річного стоку формується у верхній частині басейну Дніпра, де випадає значна кількість опадів, а випаровування мале. Водний режим річки визначається добре вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню з періодичними літніми паводками, регулярним осіннім підняттям рівня води та зимовою меженню. Ширина річкової долини Дніпра становить 18 км; ширина заплави – до 12 км. Правий берег Дніпра високий (25–70 м) і крутий (20–35°), переважно залісений, місцями обривистий, розчленований численними ярами і вимоїнами (ширина 5–30 м, глибина 2–30 м), які є значними перешкодами для пересування колісної техніки поза дорогами. На ділянках Вишгород – Київ – Трипілля – Гребінки трапляються зсуви. Лівий схил річкової долини низький і похилий. Навігація на Дніпрі триває від 240 діб на півночі до 285 діб на півдні.

Річка Прип'ять – найбільша за площею басейну, довжиною і водністю притока Дніпра (впадає в Київське водосховище). Річка придатна для проходження суден з малою осадкою. На території області заплава Прип'яті (ширина 10–15 км) двобічна, пересічена численними озерами, старицями та протоками; більша частина її заболочена (глибина 0,5–0,8 м), поросла осокою, чагарниками і невеликими ділянками лісу. Річище звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток; є піщані острови. Ширина річки 150–290 м, глибина  2–5 м. Швидкість течії в межах області висока як для рівнинної річки  –  до 0,7 м/с. Дно піщане та піщано-мулисте. Береги низькі та піщані, порослі луговою рослинністю і чагарниками; місцями високі

Сучасна карта Київської області. Дорожня мережа

Сучасна карта Київської області«Сучасна карта Київської області»

Дорожня мережа. Територію Київської області перетинають міжнародні транспортні коридори Критський № 3 (Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ) та № 9 (Гельсінкі – Санкт-Петербург – Мінськ – Гомель – Горностаївка – Чернігів – Київ – Одеса – Кишинів – Бухарест – Варна). У межах області функціонує Південно-Західна залізниця (експлуатаційна довжина понад 1 100 км). Зорієнтована на перепуск одночасно значної кількості потягів, що зумовлено транзитним характером перевезень (понад 60 % від загального обсягу). Головні транзитні вантажі, що проходять через залізничні вузли Київської області (Київ, Фастів, Миронівка) – залізна руда, нафтопродукти, мінеральні добрива, кам'яне вугілля, чорні метали, хліб і ліс. Київ є центром транспортної логістики країни. Від нього відходять п'ять магістральних двоколійних електрифікованих залізниць (крім одноколійної лінії до Миронівки). Головними залізничними магістралями Київської області та України є: Київ – Коростень – Новоград-Волинський – Шепетівка – Здолбунів – Львів; Київ – Коростень – Сарни – Ковель; Київ – Фастів – Козятин – Здолбунів – Львів; Київ – Конотоп – Шостка; Київ – Полтава – Харків; Фастів – Біла Церква – Сміла – Дніпро. Ширина залізничних колій становить 1 520 мм, переважні похили 0,5–0,12%, мінімальний радіус поворотів 250 м, рейки вагою 65 кг/пог. м; шпали залізобетонні та дерев'яні. Допустимий тиск на вісь до 24 т. Довжина приймально-відправних колій 314–1 057 м. Тяга електровозна та тепловозна. Технічний стан залізниць дає змогу водити вантажні потяги масою 1 200–3 600 т тепловозами і до 5 500 т – електровозами, завдовжки 60–100 умовних вагонів з середньою технічною швидкістю 60–90 км/год.

Територією області проходять важливі міжнародні транспортні автомагістралі, якими здійснюються транзитні перевезення в таких напрямках: Центральна Європа – Україна – Білорусь – Росія – Казахстан; морські порти України – Росія, Білорусь, Молдова, країни Балтії і Скандинавії. Довжина автомобільних доріг Київської області становить 7 760 км, в тому числі з твердим покриттям 7 489 км. Найважливішими автомагістралями, які з'єднують міста і перетинають державний кордон України, є Київ – Львів – Чоп; Київ – Полтава – Харків – Ростов-на-Дону; Київ – Дніпро – Донецьк – Маріуполь; Київ – Москва. Автомагістралі мають переважно асфальтобетонне (цементобетонне) покриття з двома проїжджими частинами завширшки 8–10 м кожна. Автомобільні дороги з удосконаленим покриттям переважно асфальтовані (асфальтобетонні), ширина проїжджої частини 7–12 м, полотна 12–18 м. Автодороги з покриттям асфальтовані, або вимощені булижником; ширина проїжджої частини 5–7 м, полотна 8–12 м. Автодороги без покриття (ширина 8–10 м) профільовані, полотно деяких із них підсилене щебенем. Ґрунтові дороги з настанням сухої погоди пилять, а після дощів та в період танення снігу розмокають, що значно ускладнює рух колісної техніки. Прохідність поза дорогами за сухої погоди задовільна. Мости на автомобільних дорогах залізобетонні, металеві, вантажопідйомністю від 13 до 80 т (окремих понад 100 т), на ґрунтових дорогах переважно дерев'яні вантажопідйомністю 5–15 т, що обмежує рух важкої техніки. Залізниці й автомобільні дороги поза населеними пунктами здебільшого перетинаються на одному рівні та обсаджені деревами; переїзди через залізниці не завжди обладнані світлозвуковою сигналізацією.

Рельєф і ґрунти. Поверхня Київської області хвилясто-рівнинна із загальним нахилом до долини Дніпра. Північна частина лежить у межах Поліської низовини (абсолютна висота до 198 м),

Сучасна карта Київської області

Сучасна карта Київської областіСкачать «Сучасна карта Київської області»

Загальна інформація. Київська область (утворена 27 лютого 1932 р. у складі УРСР) розташована у північній частині України – в басейні середньої течії Дніпра та його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Прип'яті та ін. Більша частино області знаходиться на Правобережжі.

Межує на півночі з Республікою Білорусь (Гомельська область), на півдні – з Черкаською областю, на заході – з Вінницькою та Житомирською областями, на сході – з Чернігівською і Полтавською  областями України.

Обласний центр – м. Київ, який до складу області не входить, бо столичне місто має спеціальний статус. Територія – 28,9 тис. кв. км. Населення (тис. осіб) - 1821,061, в тому числі: міське - 1041,556,  сільське - 779,505.

Число адміністративно-територіальних одиниць на 1 січня 2020 року: районів – 25; міст – 26 (обласного значення – 13 (Біла Церква, Березань, Бориспіль, Бровари, Буча, Васильків, Ірпінь, Обухів, Переяслав, Прип'ять  (нежитл.), Ржищів, Славутич, Фастів) та районного значення – 13), селищ міського типу – 30, сільських населених пунктів – 1126. Всього населених пунктів – 1182.

Об'єднаних територіальних громад: міських – 2 (Тетіївська, Узинська), селищних – 3 (Великодимерська, Калитянська, Пісківська), сільських – 4 (Дівичківська, Медвинська, Студениківська,  Фурсівська).

17 липня 2020 р. Верховна Рада України ухвалила Постанову «Про утворення і ліквідацію районів». Проектом Постанови № 3650 передбачається утворення в 24-х областях та Автономній Республіці Крим 136 нових районів і ліквідацію існуючих 490 районів та визначає, що межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району. На 12 червня 2020 року Урядом затверджено 1470 громад.

 Відповідно до прийнятої Постанови, вибори депутатів районних рад районів, ліквідованих згідно з цією Постановою, не проводяться, а ліквідація та утворення районів на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей проводиться після повернення цих територій під загальну юрисдикцію України.

Згідно Постанови Верховної Ради України (807-IX від 17.07.2020 р. "Про утворення та ліквідацію районів") у Київській області утворено 7 нових районів, а саме:

  1. Білоцерківський
  2. Бориспільський
  3. Броварський
  4. Бучанський
  5. Вишгородський
  6. Обухівський
  7. Фастівський

Київська областьНа всіх історичних етапах Київщина була одним із важливих економічних і торговельних центрів Європи. На сьогодні Київщина - це один із найбільш розвинутих індустріально-аграрних регіонів України. Статус історичних населених місць мають: Київ, Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав, Ржищів, Фастів, Яготин.

Основні промислові райони: Білоцерківський, Бородянський, Броварський, Вишгородський, Києво-Святошинський, Макарівський, Обухівський, Сквирський.

Населені пункти. Київ (2 967 360  жит., 2020 р.) – столиця України, адміністративний центр Київської області (адміністративно Київ до складу області не належить); місце розташування центральних органів державної влади, дипломатичних представництв іноземних держав та міжнародних організацій, штаб-квартир найбільших компаній, великих підприємств та громадських об'єднань; духовний, культурний, історичний, науково-освітній, промисловий центр

Київська область

Київська область

Карта Київської області з декомунізованими населеними пунктами

Скачать карту  «Київська область» (аркуш 1)

Скачать карту  «Київська область» (аркуш 2)

Скачать «Карты областей и городов Украины» бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Київська область - історично сформований центр України і східнослов’янського світу, один з найдавніших ареалів розселення людності у Подніпров’ї.

Область розташована на межі двох головних природних зон – лісу і степу, по обидва береги могутнього Дніпра. Саме тут, прийнявши води своїх найбільших приток - Прип’яті й Десни, Дніпро перетворювався на широку й повноводну транспортну артерію, і саме це віддавна приваблювало людей на його береги. Приваблював і клімат - помірно м’який, з тривалою теплою зимою і вологим літом. І не меншою мірою рельєф місцевості: високий дніпровський берег, долини рік, балки, яри створювали надійний захист.

Горбиста рівнина, на якій розташована область, лежить переважно у межах Поліської і Придніпровської низовин. Узвишшя висотою 273 м створює Придніпровська височина. Родючі чорноземи здавна сприяли землеробству, а розвинута водна система - рибальству й полюванню.

Довжина Дніпра на Київщині становить 246 км; каскад гідроелектростанц ій, споруджених у 1960-1970-х роках, невпізнанно змінив обласний ландшафт. Він виключив можливість сезонних повеней, хоч і створив чимале навантаження на екологію. Невигойна рана Київщини - Чорнобиль і мертве місто Прип’ять. Про них нині знає увесь світ, і це далеко не найкращі "візитні картки" України.

Київщина - чудовий мальовничий край. На її території 177 річок і понад 750 озер. Далеко за межами України відомі курорти Київщини - Ворзель, Конча-Заспа, Ірпінь, Миронівка, дендропарк "Олександрія" у Білій Церкві. Заповідні мисливські господарства, заказники приваблюють туристів з усього світу.

Київська область – карта автошляхів

Київська область - карта автошляхів

Скачать «Київська область - карта автошляхів»

Скачать «Карты областей Украины»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

Київська область у силу свого географічного положення та особливостей історичного розвитку має всі необхідні ресурси для розвитку туризму. Сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об’єктів, а також джерел мінеральних вод, багатство культурно-історичних пам’яток визничають роль Київської області як важливого рекреаційного регіону.

Зручне  географічне  положення,  наявність  добрих доріг та водних  шляхів,  сприятливі  природні  та  кліматичні умови – все це значною мірою  впливає  на розвиток туризму на Київщині.

Специфічною особливістю розвитку територій Київської області є те, що вони до кінця XX ст. були складовою єдиного Київського регіону, що з часів Київської Русі був центром економічного, політичного та культурного життя українських земель.

Безпосередня наближеність до столиці, включеність у єдину з м. Києвом соціально-економічну та політико-