Архив тегов: місто Луцьк

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – Боровичи

Карта реки Стырь №3: Луцк – Рожище – Дубище – БоровичиСкачать «Карта реки Стырь №3: Рованцы – г.Луцк – Милуши – Жидычин – Кульчин – Рокини – Валерьяновка – г.Рожище – Топольно – пгт Дубище – Вишенки – Сокол – Навоз – Незвир – Боровичи» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

На формування території басейну річки Стир, як і будь-якого природно­антропогенного комплексу, впливає ряд чинників: геологічна будова, рельєф, клімат, поверхневі води, ґрунти, рослинний та тваринний світ, людина

Територія басейну р. Стир суттєво різниться за особливостями прояву фізико-географічних умов. В основі басейну залягають докембрійські кристалічні породи, які покриті тріщинуватими і сланцеватими відкладами силуру. Ближче до поверхні залягають відклади крейди - мергелі, крейда, вапняки. Крейдова товща у верхній і середній частинах басейну перекрита сірими пісками неогенового віку. Поверхневий шар складають четвертинні відклади, представлені мореною, флювіогляціальними пісками і суглинками, а у верхів’ї - потужними товщами лесу.

Рельєф басейну р. Стир характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м ( гора Високий Камінь) до 135 м над рівнем моря в гирлі р. Простир. Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно-балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км поверхні). У межах середньої частини басейну спостерігається поєднання горбисто-гривистого рельєфу та низовин. Пониззя басейну знаходиться у межах Поліської низовини, а саме Волинського Полісся, яке характеризується переважанням низького рельєфу, наявністю густої гідрографічної мережі зі слабким розчленуванням поверхні і малим поперечним і поздовжнім похилом, близьким заляганням ґрунтових вод і значною заболоченістю. Рельєф басейну створює сприятливі умови для прояву активності водного чинника.

Рельєф басейну р. СтирОсобливості геологічної історії визначили характер рельєфу басейну р. Стир, який загалом характеризується рівнинною поверхнею з абсолютними висотами від 440 м над рівнем моря у верхів’ї (гора Високий Камінь) до 135 м у гирлі р. Простир.

Верхів’я басейну це - височинна територія, що характеризується глибоко врізаними річковими долинами, густою мережею ярів і балок (густота яружно - балкової мережі складає 1-1,25 км на 1 км2 поверхні).

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.Луцк

Карта реки Стырь №2: Сморжев – г.Берестечко – Хренниковское вдхр. – г.ЛуцкСкачать «Карта реки Стырь №2: Сморжев – Стремильче – Мерва – Кутров – г.Берестечко – Старики – Солонев – Вербень – Перешиль – Гумнище (Хренниковское вдхр.) – Липа – Толпыжин – Щибин – Боремель – Набережное – Хренники – Лопавше – Лысин – Берестечко – Малево – Бильче – Красное – Ставров – Новое – Подлозцы – Тополье – Боремец – Лучицы – Вербаев – Яловичи – Боратин – Подгайцы – Рованцы – г.Луцк» 

Скачать «Карты рек для водного туризма: Днепр, Десна, Днестр, Южный Буг и др.»  бесплатно, а также скачать много других карт можно в нашем архиве карт

З XI ст. по річці Стир ходили судна, якими керували кілька чоловік, їх називали ком’яги – дерев’яні судна, довжина яких могла сягати 25 метрів, а ширина – 10. Тоді активно возили сіль з Прикарпаття до Києва. В районі Луцька з возів сіль перевантажували на ком’яги і везли вниз за течією до Прип’яті і далі. У нижній течії здійснювався сплав лісу плотами.

Періодично, в посушливе літо, на Волині відбуваються знахідки човнів-довбанок, які були одним із видів транспорту для наших предків (у Волинському краєзнавчому музеї в експозиції є два таких човна довжиною 5 і 7 метрів, але вони відносяться до XVII-XVIII ст.). Остання така знахідка сталась недавно за с.Старосілля –  12 метровий човен (ширина – 0,75 см,  глибина – до метра), який добре зберігся.

В наш час на території Украни річка Стир судноплавна від м.Луцьк до кордону з Білоруссю. На окремих відрізках Стиру і зараз можуть курсувати невеликі баржі. Судноплавство на річці Стир припинилося ще в дев’яностих роках минулого століття, останній офіційний сезон судноплавства  відбувся у 1996 році. Сьогодні  для приваблювання туристів в Луцьку планують відродити річкові прогулянки , щоб гості із річки Стир могли любоватись гарними краєвидами міста.

На Стирі створене Хрінницьке водосховище та Хрінницька ГЕС. Також водою річки обслуговується Рівненська АЕС - виконує роль водойми-охолоджувача станції.

Рівненська АЕС розташована на північному-заході Рівненської області, за 120 км від м. Рівне, на правому березі річки Стир. Такий вибір був зумовлений кількома причинами - низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістю від густозаселених територій. Будівництво почалось у 1973 р., а в 1980 р. введенно в експлуатацію перший енергоблок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт (у 1981 р. ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт, 1986 р. - ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт, 2004 р. -  ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт). На сьогодні Рівненська АЕС має потужність  2 млн 835 тис. кВт (при КВВП – 74,2 %) та щорічно виробляє близько 19 млрд. кВт/год електроенергії (23% від виробництва всіма атомними електростанціями України, або 12,4% від загального виробництва електроенергії в країні), в середньому за  добу - 52.8 млн кВт/год.

При будівництві АЕС на місці с.Вараш  у 1977 р. виросло одне з молодих міст України – Кузнецовськ (на честь радянського розвідника,  Героя Радянського Союзу М. Кузнецова), в якому розквартирувалися як будівельники, так і обслуговуючий персонал станції. Сьогодні – це місто-супутник Рівненської АЕС, місто обласного значення Рівненської області з населенням 42,4 тис. осіб (2019). У зв’язку з декомунізацією у 2016 р. йому було повернуто попередню назву – Вараш.

Хрінницьке водосховищеХрінницьке водосховище створене у 1957 році для рекреації та рибогосподарських потреб ( запроектований об'єм води в 40 млн м³ ), розташовується на межі Рівненської та Волинської областей, на відстані 52 км від м. Луцька. Площа водяного дзеркала становить 18,3 км² (з них 16,26 км² (89%) на території Рівненщини), глибина – 2-6 м, біля греблі  – 8-10 м; довжина берегової лінії - 37 км, береги переважно пологі. За період свого існування водосховище декілька разів спускалось, в останнє повністю спустили воду навесні 1989 р., тоді у межах існуючого водосховища, неподалік греблі, була виявлена карстова воронка діаметром 25 м і глибиною 9 м). І тільки у 1999 р., після здійснених ремонтних робіт на водопідпірній греблі та проведення тампонажу (заповнювання водонепроникним матеріалом (тампоном) пустот, тріщин тощо в гірських породах, щоб запобігти просочуванню води ) карстових пустот, водосховище було наповнено водою. Сьогодні «Хрінницьке море»  є улюбленим місцем для відпочинку волинян та виконує комплексну функцію  — енергетика, водопостачання, боротьба з повенями, рекреація, рибогосподарська діяльність.

Хрінницька ГЕС введена в експлуатацію у 1959 р. проектною потужністю 900 кВт для забезпечення електрикою навколишніх населених пунктів. Неодноразово ставала на ремонт. Бетонна руслова гребля довжиною 39 м та висотою 12 м має 8 водоскидних отворів (з них 2 аварійно-ремонтні, розміром 5×6 м).